Вот выводы ученых о том, какую роль сыграло ТВ как важнейший сегодня инструмент информации и культурного воздействия на человека. Первый и поистине поразительный вывод: ТВ обладает свойством устранять из событий правду. Именно глаз телекамеры, передающий событие с максимальной правдоподобностью, превращает его в "псевдособытие", в спектакль. Кассеты с записью суда даже не могут считаться документом истории - они искажают реальность. Объектив камеры действует таким образом, что меняет акценты и "вес" событий и стирает границу между истиной и вымыслом.
И вот общий вывод о различии двух зрелищных искусств: театра и ТВ. Драма на сцене, независимо от числа трупов в финале, производит эмоциональное очищение зрителя - катарсис, который освобождает его от темных импульсов и желаний. Телесуды и др. телешоу не только не производят катарсиса, но, напротив, оставляют "липкий осадок злобы, подозрений, цинизма и раскола".
Целая серия (более 70) исследований в США показала, что все большее число людей, особенно детей и подростков, оказываются неспособны различить спектакль и реальную жизнь. Это - эмоционально неустойчивые дети, продукт городского стресса и нездорового досуга. В США 1,5 млн. школьников - "пограничные" дети, которые не могут сосредоточиться на объяснении учителя. Так вот эти дети отвечают на сигналы ТВ, как лунатики. ТВ прямо ведет их к насилию, к которому они вовсе не предрасположены ни душевно, ни социально. Но и вполне нормальные дети и подростки не могут устоять против программирующего действия телевидения.
Барселона. Трое подростков, посмотрев ТВ, воспроизвели восхитивший их трюк. Поздно вечером они натянули через улицу пластиковую ленту и наблюдали, как она перерезала горло мотоциклисту. Он умер на месте.
Лондон. Два шестилетних мальчугана полностью разрушили дом своих соседей, чтобы повторить телепередачу и получить премию. В детской передаче показан построенный в телестудии дом, который требуется разрушить самым оригинальным способом. Дети-победители получают ценные призы.
Осло. Группа 5-6-летних детей на лужайке недалеко от дома забила насмерть одну из подружек. Она в игре представляла ту черепашку-нинзя, которую в последней передаче все били.
Валенсия. 20-летний юноша, переодевшись черепашкой-нинзя, ворвался в соседний дом и зарезал супружескую пару и их дочь.
Нью-Йорк. Малолетние приятели, посмотрев вместе средний боевик, наказали такого же малолетнего сына хозяев квартиры за то, что он отказался стащить для них конфеты из шкафа. Они подержали его за руки за окном 12-го этажа, требуя уступить. Поскольку он не отвечал (наверное, был уже в шоке), они разжали руки. Его маленький брат прыгал и плакал рядом, но помочь ничем не мог.
Откуда у ТВ такая сила в манипуляции сознанием? Первое важное свойство телевидения -его "убаюкивающий эффект", обеспечивающий пассивность восприятия. Сочетание текста, образов, музыки и домашней обстановки расслабляет мозг, чему способствует и умелое построение программ. Видный американский специалист пишет: "Телевидение не раздражает вас, не вынуждает реагировать, а просто освобождает от необходимости проявлять хоть какую-нибудь умственную активность. Ваш мозг работает в ни к чему не обязывающем направлении".
Защита
1. Вырабатывать критическое мышление (несколько источников авторитетной информации)
2. Уметь отказывать и говорить «нет»
3. Перебить поток информации
4. брать тайм-аут для её обдумывания
5. постоянно повышать свой интеллектуальный уровень
6. ограничивать пребывание перед ТВ
Література: Губерський Л.В. Людина і світ. — К.,2001.
Кара-Мурза С.Г. Манипуляция сознанием — М.,1999.
ЗАНЯТТЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ № 9
Особливості історичного розвитку українського етносу та нації
Мета: сформувати поняття «український етнос» і «нація»; розкрити процес формування української нації; виховувати повагу до інших націй.
Тип заняття: вивчення нового матеріалу.
Форма проведення заняття: самостійне вивчення.
Початок формування менталітету українців доцільно розглядати в меясах доби Київської Русі. І хоч східнослов'янські племена, об'єднані в Київську державу, значною мірою зблизилися (зокрема в сфері духовно-ментальній) у процесі взаємозв'язків і взаємовідносин, усе ж таки відмінності між ними залишалися надто істотними, аби утворилося щось подібне до «єдиного» («східнослов'янського») етносу, на чому наполягають сучасні історики. На відмінностях наголошували й автори київських літописів.
Саме поляни й очолюваний ними союз племен становили ту людність (русь), у середовищі якої наприкінці І тис. н. є. інтенсивно відбувався процес формування українського народу, під час якого закладалося й основне підґрунтя українського етнонаціонального характеру або, як іноді кажуть, «української душі». Ця «душа» формувалася протягом багатьох століть існування на українському терені автохтонної (ще з прадавньої трипільської доби) землеробської культури, яка породжувала в етнічній свідомості пращурів українського люду архетип ласкавої, лагідної неньки-Землі, її поетичне бачення, що зумовлювало обрядовість народного життя.
Особливості української ментальності:
1. Антеїзм — любов до праці, землі, матері, емоційне ставлення до світу.
2. «Екзистенціальне» світовідчуття — пріоритет серця над розумом, вміння виживати в умовах ворожого оточення.
3. Індивідуалізм.
4. Соціопсихологічний і політичний конформізм — відсутність досвіду життя за демократичними традиціями, через те що Україна багато років перебувала у складів інших держав.
Питання
1. Що такс ментальність, нація, етнос?
2. Як відбувався процес формування української нації?
3. Які перешкоди існували па шляху формування української нації?
Домашнє завдання:
Теми електронних проектів
1. «Українська нація в XIV -XVI ст.».
2. «Україна під владою інших країн і проблеми формування української нації».
3. «Українська нація в умовах формування тоталітарної держави СРСР»
4. «Проблеми формування української нації на сучасному етапі».
5. «Процес суспільного розвитку в Україні».
6. «Проблеми та перспективи розвитку українського суспільства».
7. «Шляхи вдосконалення українського суспільства».
Література: Губерський Л.В. Людина і світ. — К.,2001.
Петров В. Походження українського народу. — К., 1992.
Огієнко Іван. Українська культура. — К., 1991.
Українська культура: історія і сучасність. — Львів, 1994
