Аудиторські фірми – спеціалізовані організації, які на замовлення підприємств і організацій контролюють і аналізують їх фінансову діяльність із метою зменшення фінансових ризиків.
Аукціон – форма продажу попередньо виставлених для ознайомлення товарів у певному місці і в певний час на основі конкурсу покупців.
Біржа – організаційні форми ринку, які здійснюють вільну торгівлю товарами та послугами, цінними паперами, валютою, наймання робочої сили і формування ринкових цін на основі фактичного співвідношення попиту і пропозиції.
Валютний ринок – система економічних відносин щодо купівлі-продажу іноземної валюти.
Вільні ціни – це ціни, які визначаються суб’єктами господарювання самостійно, встановлюються на ринку під дією попиту, пропозиції, конкуренції.
Внутрішньогалузева конкуренція – це боротьба підприємців однієї галузі за вигідніші умови виробництва і реалізації товарів з метою одержання надприбутків.
Грошова система – форма організації грошового обігу, що історично склалася в країні і закріплена законодавством.
Державні регульовані ціни – це ціни, що складаються на ринку в процесі прямого впливу держави.
Демпінгові ціни – за своїм рівнем вони менші від вартості товару, а в окремих випадках і собівартості; використовують для отримання певних конкурентних переваг при експорті товарів.
Диференціація товарів – наявність у близьких товарів певних особливостей (якісних характеристик, оформлення), за якими вони відрізняються від інших.
Договірні (контрактні) ціни – встановлює покупець і продавець за домовленістю.
Еластичність попиту – це зміна ціни (чи інших чинників) які впливають на зміну обсягу попиту.
Емітенти цінних паперів – це юридичні особи, які від свого імені випускають цінні папери і мають виконувати зобов’язання, що випливають з умов їх випуску.
Закон ринку: відображає внутрішньо необхідні, сталі, суттєві взаємозв’язки між суб’єктами ринку, на основі яких розгортається їх діяльність.
Індикативні ціни – встановлюються на міжнародних ринках на відповідний товар до здійснення експортно-імпортної операції, використовуються.
Інфраструктура ринку — система підприємств і організацій, які забезпечують рух товарів, послуг, грошей, цінних паперів, робочої сили.
Конкурентний ринок — ринок, на якому так багато продавців і покупців певного товару, що ніхто не може вирішальним чином впливати на ринкову ціну.
Конкуренція — економічне змагання за досягнення кращих результатів у будь-якій сфері діяльності, боротьба товаровиробників за найбільш вигідні умови господарювання, одержання максимального прибутку.
Кредитна система – сукупність економічних відносин, які забезпечують утворення, розподіл і використання фондів грошових коштів у процесі розподілу і перерозподілу суспільного продукту та національного доходу.
Міжгалузева конкуренція – це конкуренція між товаровиробниками, які діють у різних галузях народного господарства.
Монополія — ринкова ситуація, коли певний товар поставляється єдиним підприємством, яке здатне впливати на обсяг виробництва і на ціну товару.
Національні ціни – це ціни, за якими здійснюється реалізація продукції на національному ринку, формуються структурою національного виробника, витрат на реалізацію продукції.
Недосконала конкуренція – конкуренція, коли ринок не здатний виконувати свої функції, внаслідок чого, наприклад, окремі виробники мають змогу контролювати ціни й обсяги продажу продукції, яку вони виробляють.
Нецінова конкуренція – це боротьба між товаровиробниками шляхом досягнення вищої якості продукції.
Нечесна конкуренція – нецивілізована форма конкурентної боротьби, яка проявляється в порушенні суб’єктами ринкових відносин правил та норм конкуренції: дезінформація споживачів, використання товарного знаку без дозволу його власника, позбавлення робочої сили, збуту, сировини, тиск на конкурентів через державні органи, корупція, шантаж тощо.
Одноразові ціни – встановлюють на продукцію, що виготовляється за разовим або індивідуальним замовленням.
Олігополія — ситуація в умовах недосконалої конкуренції, коли виробництво в певній галузі контролюється невеликою кількістю підприємств.
Оптова торгівля — здійснення посередницьких функцій між промисловцями і роздрібними торговцями.
Оптова ціни – це ціни, за якими виробники реалізують свій товар безпосередньо або через оптово-збутові організації,причому великими обсягами.
Податкова система – сукупність економічних відносин, які забезпечують перерозподіл доходів громадян і підприємств шляхом формування дохідної частини державного та місцевого бюджетів.
Попит – представлена на ринку платоспроможна потреба у товарах і послугах.
Постійні ціни – діють протягом тривалого часу, до чергового перегляду.
Пропозиція – сукупність товарів і послуг, яку виробники готові продати на ринку за певну ціну.
Регіональні ціни – встановлюються на певних територіях країни.
Ринкова ціна – це ціна, яка встановлюється на ринку відповідно до суспільного попиту і пропозиції.
Ринковий механізм — координація діяльності суб’єктів через систему цін.
Ринок – це сукупність економічних відносин між господарюючими суб’єктами щодо організації виробництва та обміну товарів і послуг відповідно до законів товарного виробництва.
Ринок виробничих ресурсів — ринок землі, праці і засобів виробництва (капіталу), спрямований на задоволення виробничих потреб.
Ринок капіталів — оренда капітальних благ або такий її різновид, як лізинг.
Ринок праці – це система економічних відносин, які формуються на вартісній основі між підприємцями-роботодавцями (власниками засобів виробництва) та найманими працівниками (власниками робочої сили) щодо організації, купівлі, продажу і використання робочої сили.
Рівноважна ціна — ціна, за якої не має ні дефіциту, ні надлишку товарів і послуг; ціна на конкурентному ринку, за якої величина попиту і величина пропонування збігаються.
Роздрібна торгівля — реалізація товарів безпосередньо споживачам.
Роздрібна ціни – це ціни, за якими продаються товари невеликими обсягами у роздрібній торгівлі.
Світові ціни – це експортні ціни основних постачальників певного товару та імпортні ціни в країнах ввезення цього товару.
Страхові фірми – комерційні фінансово-кредитні організації, які забезпечують повне або часткове відшкодування збитків застрахованим клієнтам, що зазнали їх за непередбачених обставин (стихійне лихо, аварія та ін.)
Тверді ціни – ціни, які не змінюються від підписання контракту до надходження товару до покупця.
Тендер – один із різновидів розміщення замовлень на купівлю на світовому ринку обладнання чи залучення виконавців для спорудження комплексних об’єктів.
Тендерне ціноутворення – ціноутворення шляхом міжнародних торгів відкритого чи закритого типу, коли конкурс для продавців установлює покупець.
Тимчасові ціни – встановлюють на нову продукцію, оскільки вона має високу початкову собівартість.
Товарна біржа – форма діяльності оптового ринку з купівлі та продажу товарів за встановленими стандартами і зразками.
Торгові доми – фірми, які закуповують товари за кордоном і перепродують місцевим оптовим і роздрібним торговцям або закуповують товари у місцевих виробників та оптовиків і перепродують їх за кордон.
Торгово-промислова палати – комерційні організації, створені для сприяння розвитку економічних і торгових зв’язків із зарубіжними партнерами та надання цільових інформаційних послуг.
Транспортні компанії – здійснюють доставку товарів, беручи на себе цей вид витрат з реалізації товару.
Ціна – це грошова форма вартості товару, виражена у грошах.
Ціна попиту – це гранично максимальна ціна, за якої споживачі (покупці) ще згодні купувати певні товари.
Ціна пропозиції – це гранично мінімальна ціна, за якої товаровиробники (продавці) ще можуть пропонувати (продавати) свої товари.
Ціна рівноваги – це ціна, за якої величина попиту дорівнює величині пропозиції.
Цінова еластичність попиту – відношення відсотка зміни величини попиту до відсотка зміни ціни.
Цінова еластичність пропонування – вимірюється відсотками зміни величини пропонування внаслідок зміни ціни товару на 1%.
Цінова конкуренція – конкуренція, що здійснюється через зниження цін.
Чиста (досконала) конкуренція – конкуренція, на ринку з багатьма продавцями та покупцями тотожного, взаємозамінного товару, коли жоден із продавців чи покупців не здатний відчутно вплинути на ціну чи обсяги продажу.
Фінансові інструменти – юридичні документи, в яких визначаються права та обов’язки покупця і продавця фінансових ресурсів.
Фінансовий ринок – специфічна сфера економічних відносин, які виникають у процесі купівлі-продажу фінансових ресурсів.
Ярмарки – торги, які періодично влаштовують в установленому місці.
