Можливість використати допомогу захисника (адвоката) є одним із найважливіших прав підозрюваного і обвинуваченого. Це право закріплено в міжнародно-правових актах, у ст. 59 Конституції України, ч.3 ст.42, ст.ст.45-48 КПК України. Порушення права підозрюваного і обвинуваченого здійснювати захист своїх прав та інтересів з допомогою захисника-адвоката розцінюється як суттєве порушення закону, за умов якого прийняття рішення у справі є незаконним. Зазначені обставини визначають особливе значення обов’язку прокурора здійснювати нагляд за виконанням закону щодо забезпечення захисником на першу вимогу підозрюваного і обвинуваченого.
Водночас у новому КПК з`явились такі новації:
1) в ньому відсутнє поняття «інші фахівці у галузі права», які раніше здійснювали захист у кримінальних справах, а також близькі та рідні обвинувачуваних;
2) до захисту підозрюваного, обвинуваченого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, або вирішується питання про видачу (екстрадицію), допускається лише адвокат, відомості про якого внесено до Єдиного реєстру адвокатів України і стосовно якого у ЄРАУ не міститься відомостей про зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю (ст.45).
Дотримання цих норм також є предметом прокурорського нагляду. Упродовж досудового розслідування і судового розгляду справи прокурор в межах своїх повноважень щодо нагляду за додержанням прав і свобод усіх учасників процесу здійснює моніторинг належного виконання адвокатом своїх повноважень, дотримання ним вимог законодавства (в тому числі морально-етичних) про адвокатську діяльність, неперешкоджання об’єктивному розгляду справи судом тощо. При виявленні порушень – реагує на них у передбачений законодавством спосіб або клопоче про вжиття заходів судом.
Вказане стосується і випадків, коли адвокат очевидно порушує права та законні інтереси підозрюваного чи обвинуваченого, наприклад, безпідставно відмовляється від здійснення захисту.
Раніше про допуск захисника до участі в справі особа, яка проводить дізнання, слідчий виносили відповідну постанову. Наразі постанова не потрібна, а процедура залучення захисника регулюється ст.ст. 48,49,50 КПК України.
Першочергово прокурор слідкує за тим, щоб слідчі своєчасно роз’яснювали підозрюваним і обвинуваченим (останнє стосується тільки слідчого) їх право у будь-який момент мати і забезпечували його участь в справі.
Особливо це стосується тих проваджень, де участь захисника є обов`язковою (ст.52 КПК).
Пропоную більш детально розглянути норми чинного КПК щодо участі захисника в досудовому провадженні.
Так, в чинному КПК залучення захисника врегульовано ст. 48 «Залучення захисника», згідно якої:
1. Захисник може у будь-який момент бути залученим підозрюваним, обвинуваченим, їх законними представниками, а також іншими особами за проханням чи згодою підозрюваного, обвинуваченого до участі у кримінальному провадженні. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд зобов’язані надати затриманій особі чи особі, яка тримається під вартою, допомогу у встановленні зв’язку із захисником або особами, які можуть запросити захисника, а також надати можливість використати засоби зв’язку для запрошення захисника. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд зобов’язані утримуватися від надання рекомендацій щодо залучення конкретного захисника.
2. Захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням у випадках та в порядку, визначених статтями 49 та 53 цього Кодексу.
Стаття 49. Залучення захисника слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судомдля здійснення захисту за призначенням
1. Слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд зобов’язані забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо:
1) відповідно до вимог статті 52 цього Кодексу участь захисника є обов’язковою, а підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника;
2) підозрюваний, обвинувачений заявив клопотання про залучення захисника, але за відсутністю коштів чи з інших об’єктивних причин не може його залучити самостійно;
3) слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд вирішить, що обставини кримінального провадження вимагають участі захисника, а підозрюваний, обвинувачений не залучив його.
Захисник може бути залучений слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом в інших випадках, передбачених законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги.
2. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор виносить постанову, а слідчий суддя та суд постановляє ухвалу, якою доручає відповідному органу (установі), уповноваженому законом на надання безоплатної правової допомоги, призначити адвоката для здійснення захисту за призначенням та забезпечити його прибуття у зазначені у постанові (ухвалі) час і місце для участі у кримінальному провадженні.
3. Постанова (ухвала) про доручення призначити адвоката негайно направляється відповідному органу (установі), уповноваженому законом на надання безоплатної правової допомоги, і є обов’язковою для негайного виконання. Невиконання, неналежне або несвоєчасне виконання постанови (ухвали) про доручення призначити адвоката тягнуть відповідальність, встановлену законом.
Стаття 50. Підтвердження повноважень захисника
1. Повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються:
1) свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю;
2) ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
2. Встановлення будь-яких додаткових вимог, крім пред’явлення захисником документа, що посвідчує його особу, або умов для підтвердження повноважень захисника чи для його залучення до участі в кримінальному провадженні не допускається.
КПК передбачає участь захисника за договором і за призначенням.
Так, договір із захисником регулюється ст. 51 КПК, згідно якої:
1. Договір із захисником має право укласти особа, передбачена в частині першій статті 45 цього Кодексу, а також інші особи, які діють в її інтересах, за її клопотанням або за її наступною згодою.
Обов’язкова участь захисника передбачена ст.52 КПК України:
1. Участь захисника є обов’язковою у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів. У цьому випадку участь захисника забезпечується з моменту набуття особою статусу підозрюваного.
2. В інших випадках обов’язкова участь захисника забезпечується у кримінальному провадженні:
1) щодо осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення у віці до 18 років, - з моменту встановлення факту неповноліття або виникнення будь-яких сумнівів у тому, що особа є повнолітньою;
2) щодо осіб, стосовно яких передбачається застосування примусових заходів виховного характеру, - з моменту встановлення факту неповноліття або виникнення будь-яких сумнівів у тому, що особа є повнолітньою;
3) щодо осіб, які внаслідок психічних чи фізичних вад (німі, глухі, сліпі тощо) не здатні повною мірою реалізувати свої права, - з моменту встановлення цих вад;
4) щодо осіб, які не володіють мовою, якою ведеться кримінальне провадження, - з моменту встановлення цього факту;
5) щодо осіб, стосовно яких передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішується питання про їх застосування, - з моменту встановлення факту наявності в особи психічного захворювання або інших відомостей, які викликають сумнів щодо її осудності;
6) щодо реабілітації померлої особи - з моменту виникнення права на реабілітацію померлої особи.
Стаття 53 КПК регулює залучення захисника для проведення окремої процесуальної дії:
1. Слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд залучають захисника для проведення окремої процесуальної дії в порядку, передбаченому статтею 49 цього Кодексу, виключно у невідкладних випадках, коли є потреба у проведенні невідкладної процесуальної дії за участю захисника, а завчасно повідомлений захисник не може прибути для участі у проведенні процесуальної дії чи забезпечити участь іншого захисника або якщо підозрюваний, обвинувачений виявив бажання, але ще не встиг залучити захисника або прибуття обраного захисника неможливе.
2. Запросити захисника до участі в окремій процесуальній дії має право і сам підозрюваний, обвинувачений. Якщо потреби у проведенні невідкладних процесуальних дій за участю захисника немає і коли неможливе прибуття захисника, обраного підозрюваним, обвинуваченим, протягом двадцяти чотирьох годин, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд мають право запропонувати підозрюваному, обвинуваченому залучити іншого захисника.
3. Під час проведення окремої процесуальної дії захисник має ті ж самі права й обов’язки, що й захисник, який здійснює захист протягом кримінального провадження.
4. Захисник як до процесуальної дії, так і після неї має право зустрічатися з підозрюваним, обвинуваченим для підготовки до проведення процесуальної дії або обговорення її результатів.
5. Здійснення захисту під час проведення окремої процесуальної дії не покладає на захисника обов’язку надалі здійснювати захист у всьому кримінальному провадженні або на окремій його стадії.
Згідно із ст.54 КПК підозрюваний, обвинувачений мають право відмови від захисника або його заміни:
1. Підозрюваний, обвинувачений має право відмовитися від захисника або замінити його.
2. Відмова від захисника або його заміна повинна відбуватися виключно в присутності захисника після надання можливості для конфіденційного спілкування. Така відмова або заміна фіксується у протоколі процесуальної дії.
3. Відмова від захисника не приймається у випадку, якщо його участь є обов’язковою. У такому випадку, якщо підозрюваний, обвинувачений відмовляється від захисника і не залучає іншого захисника, захисник повинен бути залучений у порядку, передбаченому статтею 49 цього Кодексу, для здійснення захисту за призначенням.
Тож прокурор зобов’язаний в процесі досудового провадження слідкувати за дотриманням вищезазначених процесуальних норм з тим, щоб їх порушення не призвело до порушення прав особи на захист, а в подальшому – до скасування судового рішення через ці порушення.
ВИСНОВКИ З ШОСТОГО ПИТАННЯ:
Упродовж досудового розслідування і судового розгляду справи прокурор в межах своїх повноважень щодо нагляду за додержанням прав і свобод усіх учасників процесу здійснює моніторинг належного виконання адвокатом своїх повноважень, дотримання ним вимог законодавства (в тому числі морально-етичних) про адвокатську діяльність, неперешкоджання об’єктивному розгляду справи судом тощо. При виявленні порушень – реагує на них у передбачений законодавством спосіб або клопоче про вжиття заходів судом.
Вказане стосується і випадків, коли адвокат очевидно порушує права та законні інтереси підозрюваного чи обвинуваченого, наприклад, безпідставно відмовляється від здійснення захисту.
