Відповідно до п. 3 ст. 5, ст.ст. 29 і 30 Закону «Про прокуратуру», однією із галузей (напрямів) прокурорсько-наглядової діяльності виступає нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство. Звідси випливає, що цей напрям охоплює нагляд за законністю в двох самостійних, врегульованих нормами, відмінних між собою, галузей права, видах діяльності правоохоронних органів: а) оперативно-розшуковій та б) кримінально-процесуальній (дізнання та досудове слідство як форми досудового розслідування). Ця обставина дозволяє відокремлено розглядати нагляд прокурора за кримінально-розшуковою діяльністю і за досудовим розслідуванням.
Стаття 5. Функції прокуратури
3) нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;
Стаття 29. Предмет нагляду {Назва статті 29 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2663-III (2663-14) від 12.07.2001}Предметом нагляду є додержання законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство.{Частина перша статті 29 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2663-III (2663-14) від 12.07.2001}Нагляд має своїм завданням сприяти:1) розкриттю кримінальних правопорушень, захисту особи, її прав, свобод, власності, прав підприємств, установ, організацій від злочинних та кримінально протиправних посягань; {Пункт 1 частини другої статті 29 в редакції Закону N 4652-VI (4652-17) від 13.04.2012}2) виконанню вимог закону про невідворотність відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення; {Пункт 2 частини другої статті 29 із змінами, внесеними згідно із Законом N 4652-VI (4652-17) від 13.04.2012}3) запобіганню незаконному притягненню особи до кримінальної відповідальності;4) охороні прав і законних інтересів осіб при здійсненні кримінального провадження; {Пункт 4 частини другої статті 29 із змінами, внесеними згідно із Законом N 4652-VI (4652-17) від 13.04.2012}5) здійсненню заходів щодо запобігання кримінальним правопорушенням, усунення причин та умов, що сприяють їх вчиненню. {Пункт 5 частини другої статті 29 із змінами, внесеними згідно із Законом N 4652-VI (4652-17) від 13.04.2012}Здійснюючи нагляд, прокурор вживає заходів до узгодження дій правоохоронних органів у боротьбі із вчиненням кримінальних правопорушень.{Статтю 29 доповнено частиною третьою згідно із Законом N 3662-12 від 26.11.93; із змінами, внесеними згідно із Законом N 4652-VI (4652-17) від 13.04.2012} Стаття 30. Нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання і досудове слідствоПрокурор вживає заходів до того, щоб органи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування (дізнання та досудове слідство): 1) додержували передбачений законом порядок початку та проведення оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування діянь, що містять ознаки кримінального правопорушення, закриття кримінального провадження, а також додержували строки здійснення досудового розслідування та тримання осіб під вартою;2) не допускали порушення законності під час проведення оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування;3) виявляли причини вчинення кримінальних правопорушень і умови, що сприяють цьому, вживали заходів до їх усунення.Прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при проведенні досудового розслідування (дізнання та досудового слідства) у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням. Повноваження прокурора при здійсненні нагляду за додержанням законів органами, що здійснюють досудове розслідування, визначаються кримінальним процесуальним законодавством.Прокурор має право в необхідних випадках доручати керівникам органів досудового розслідування, внутрішніх справ, національної безпеки проведення у підвідомчих їм підрозділах перевірок з метою усунення порушень та забезпечення повного розкриття діянь, що містять ознаки кримінального правопорушення.{Стаття 30 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2663-III (2663-14) від 12.07.2001; в редакції Закону N 4652-VI (4652-17) від 13.04.2012}
Об'єктами прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, виступають підрозділи:
органів внутрішніх справ – а) кримінальна міліція; б) спеціальна міліція; в) спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю; г) оперативно-розшукові підрозділи ДАІ;
органів Служби безпеки – а) розвідка; б) контррозвідка; в) військова контррозвідка; г) підрозділи захисту національної державності; ґ) підрозділи по боротьбі з корупцією та організованою злочинною діяльністю; д) підрозділи оперативного документування; є) оперативно-технічний підрозділ;
прикордонних військ – підрозділи з оперативно-розшукової роботи;
державної податкової служби – оперативні підрозділи податкової міліції;
управління державної охорони – підрозділи оперативного забезпечення охорони;
Державної пенітенціарної служби України – оперативні підрозділи територіальних органів, слідчих ізоляторів і установ виконання покарань.
Проведення оперативно-розшукової діяльності іншими підрозділами зазначених органів, підрозділами інших міністерств, відомств, громадськими, приватними організаціями та особами не допускається.
До прийняття нового КПК було немало суперечок стосовно доцільності об`єднання в одну галузь прокурорського нагляду виконання законів оперативно-розшуковими органами і органами досудового розслідування. Така необхідність пояснювалась їх спільними у судочинстві завданнями – розкриття злочинів і виявлення осіб, які їх вчинили.
Разом з тим в юридичній літературі виказувалась думка щодо того, щоб у новій редакції Закону «Про прокуратуру» нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, був виділений у самостійну галузь (напрям) прокурорської діяльності.
На даний час предмет прокурорського нагляду за оперативно – розшуковими органами визначений у ст. 29 Закону «Про прокуратуру» як додержання законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність.
Нагляд має своїм завданням сприяти:1) розкриттю кримінальних правопорушень, захисту особи, її прав, свобод, власності, прав підприємств, установ, організацій від злочинних та кримінально протиправних посягань;2) виконанню вимог закону про невідворотність відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення;3) запобіганню незаконному притягненню особи до кримінальної відповідальності;4) охороні прав і законних інтересів осіб при здійсненні кримінального провадження;5) здійсненню заходів щодо запобігання кримінальним правопорушенням, усунення причин та умов, що сприяють їх вчиненню.Здійснюючи нагляд, прокурор вживає заходів до узгодження дій правоохоронних органів у боротьбі із вчиненням кримінальних правопорушень.Нагадаємо, що оперативно-розшукова діяльність, згідно з Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність» – це система гласних і негласних пошукових, розвідувальних та контррозвідувальних заходів, що здійснюються із застосуванням оперативних та оперативно-технічних засобів. Ця діяльність ґрунтується на принципах законності, додержання прав і свобод громадян та юридичних осіб.
У предмет цієї підгалузі прокурорського нагляду не входять відомості про організацію, тактику, методи і доцільність засобів здійснення оперативно-розшукової діяльності, за умови, що вони передбачені законодавством. Це означає, що прокурор не повинен втручатись в саму організацію названої діяльності, оскільки це функція виключно керівництва відповідних служб. Однак, щоб належно орієнтуватись, а отже адекватно оцінювати з позицій законності роботу оперативно-розшукових підрозділів, прокуророві варто знати її основи. Такої позиції дотримуються і науковці, і більшість практиків. Хоч у літературі існує й інша, доволі категорична позиція щодо недоцільності вникання прокурора в «досить специфічний механізм збору, відпрацювання і перевірки оперативних даних..., оскільки це шкідливо для наглядової діяльності». У чому вбачають шкідливість ав тори цієї позиції важко збагнути. Чому і для прокурора оперативно-розшукова діяльність повинна бути своєрідним „табу”. Чому ж тоді прокурор, здійснюючи наглядові функції в інших сферах діяльності, змушений вникати у їх специфіку і навіть користуватись у цьому процесі допомогою фахівців? Оперативно-розшукові знання, хоча і специфічні, здебільшого тактико-технічні, однак пов’язані із правозастосовчою діяльністю, а отже, поряд із криміналістичними, повинні бути в арсеналі прокурора, посадової особи, котра є чи не найрізноаспектнішим фахівцем-правником.
У найбільш загальному вигляді завдання прокурорського нагляду за оперативно-розшуковими органами полягає у виявленні та усуненні порушень законів, що можуть бути допущені під час виконання ними своїх функцій. Це завдання конкретизується залежно від характеру вимог закону, який регламентує оперативно-розшукову діяльність. Перевіряючи законність виконання оперативно-розшукових заходів, прокурор першочергово повинен переконатись, що вони передбачені законодавством.
Прокурорська перевірка законності виконання оперативно-розшукових заходів повинна давати відповідь на такі питання:
– чи були вони скеровані на досягнення передбачених Законом «Про оперативно-розшукову діяльність» мети і завдань їх застосування?
– чи були для їх виконання законні приводи і підстави?
– чи входило проведення оперативно-розшукових заходів у компетенцію підданих перевірці органів?
– чи у відповідності з законодавством відбувалось фіксування і легалізація наслідків конкретних випадків оперативно-розшукової діяльності?
Оперативно-розшукові заходи можуть проводитись тільки з метою захисту життя, здоров’я, прав і свобод людини і громадянина, власності, забезпечення безпеки суспільства і держави від злочинних посягань. Заборонено проводити такі заходи в інтересах будь-якої політичної партії, громадського і релігійного об’єднання.
ВИСНОВКИ З ДРУГОГО ПИТАННЯ:
Об'єктами прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, виступають підрозділи: органів внутрішніх справ, СБУ, Прикордонних військ, Державної податкової служби; Управління державної охорони; Державної пенітенціарної служби України.
У найбільш загальному вигляді завдання прокурорського нагляду за оперативно-розшуковими органами полягає у виявленні та усуненні порушень законів, що можуть бути допущені під час виконання ними своїх функцій. Це завдання конкретизується залежно від характеру вимог закону, який регламентує оперативно-розшукову діяльність.