Лекции.Орг


Поиск:




Категории:

Астрономия
Биология
География
Другие языки
Интернет
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Механика
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Транспорт
Физика
Философия
Финансы
Химия
Экология
Экономика
Электроника

 

 

 

 


Технологічна схема виготовлення коксу




Суть процесу коксування

Коксуванням називають перетворення природного палива, головним чином кам'яного вугілля, на кокс (нім. - тверда, міцна пориста маса) та іншу цінну продукцію нагріванням у печах за високих температур без доступу повітря.

Кокс являє собою міцні, шпаруваті шматки різних розмірів і має сірий колір (від блискучого сріблистого до матового темно-сірого). Питома теплота згоряння коксу близько 30000 кДж/кг. Основна маса коксу використовується для виплавки чавуну. В залежності від способу плавки його називають домновим або ливарним.

Кращою сировиною для одержання коксу є коксівне вугілля, запаси яких дуже обмежені. Змішуючи різні сорти вугілля, близькі за властивостями до коксових, складають шихту.

Розрізняють два основні способи коксування вугілля: періодичний і безперервний. Процес коксування проходить в коксовій печі.

 

Збагачення коксівного вугілля

Якість коксу залежить від вмісту у вугіллі бітумів. Завдяки бітумам маса вугілля спочатку стає пластичною, а потім пористою. Вміст у вугіллі мінеральних домішок погіршує якість коксу. Вони в процесі згоряння утворюють жужелицю, що зменшує міцність коксу.

Тому вугілля перед коксуванням збагачують.

Збагаченням називають очищення сировини від речовин, непотрібних для отримання запланованої продукції.

Для виведення мінеральних домішок в шихту додають флюси.

Флюсами називаються спеціальні речовини, що служать для вилучення з шихти залишків породи, попелу, жужелиці та частково сірки.

Найбільш шкідливою домішкою у вугіллі є сірка, оскільки частина її залишається в коксі, а частина виноситься разом із коксовим газом. Тому вугілля, яке містить велику кількість сірки, збагачують флотаційним способом, що зменшує вміст сірки на (15.. 20)%.

 

Технологічна схема виготовлення коксу

Незалежно від способу одержання коксу технологічна система коксування вугілля містить такі основні елементи.

Елемент 1. Нагрівання шихти.

Вугілля прогрівається від 100°С до 200°С. При цьому випаровується вода та виходять гази ССЬ і СН4.

Елемент 2. Розклад органічних речовин.

У разі подальшого нагрівання до 350°С починають розкладатись органічні речовини з виділенням СО, Н 2 О та інших сполук.

Елемент 3. Утворення напівкоксу.

Подальше підвищення температури до 600°С спричинює перехід вугільної маси у пластичний стан і виділення кам'яновугільної смоли. Утворена пластична маса називається напівкокс.

Елемент 4. Утворення коксу.

У межах температур 600-1100°С напівкокс перетворюється на кокс. При цьому вугілля витримують у печі без доступу повітря (14... 17) годин доти, доки воно не спечеться в суцільну масу, яка називається "коксовим тістечком ". Леткі продукти коксування по газопроводу відводяться для по дальшої переробки.

Елемент 5. Виймання коксу.

Готовий кокс виймають з дверей камер коксовиштовхувачем і вивантажують його у тушильний вагон. Потім вагон із гарячим коксом відвозять на спеціальну ділянку, де гасять водою чи інертними газами.

Елемент б. Випікання парогазової суміші.

Леткі продукти коксування, що містяться в коксовому газі, залишають пекти при (1700..800) °С у вигляді парогазової суміші, з якої при послідовному охолодженні виділяється кам'яновугільна смола, надсмольна вода, сирий бензол і гази (аміак, сірководень).

Елемент 7. Сортування коксу.

Охолоджений кокс сортують за розмірами. Металургійним коксом є куски розміром 25-40 мм.

 

Залежно від способу коксування змінюються елементи технічної системи та вміст первинноїта заключної стадій технологічної системи.

При періодичному способі коксування вугілля проводять у печах-камерах, які працюють періодично. Вугілля нагрівають до температури 1400°С протягом 14-16 год. За цей час утворюється кокс.

При безперервному способі коксуванняпроводять у стовбурних печах. Шихту попередньо підігрівають у печах до температури 400°С. За цієї температури шихта розм'якшується. Потім із цієї шихти на спеціальній машині формують брикети розміром 60*60*70 мм3. Отримані брикети завантажують до стовбурної печі, у середній частині якої найвища температура, тут і відбувається коксування. У верхній частині печі брикети нагріваються, а в нижній - охолоджуються.

У разі безперервного способу отримання коксу час коксування скорочується до 3 год.





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2016-11-23; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 625 | Нарушение авторских прав


Поиск на сайте:

Лучшие изречения:

Начинать всегда стоит с того, что сеет сомнения. © Борис Стругацкий
==> читать все изречения...

4332 - | 4144 -


© 2015-2026 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.007 с.