Застосування прийомів логіки в ревізії

Необхідність логічного мислення. Для ревізора життєво необхідно мислити логічно правильно, тому що інакше він не зможе розумно спрямовувати свої дії. Проте саме по собі знайомство з правилами логіки не навчить його їх свідомому застосуванню, і це застосування може на першому етапі викликати значні труднощі. Можна логічно розмірковувати, навіть не знаючи правил логіки: адже вміють люди висловлювати свої думки за допомогою мови, не знаючи або не пам'ятаючи її граматики. Але знання логіки, без сумніву, підвищує культуру мислення, сприяє чіткості і послідовності міркувань.

_________________________________

Істинна думка - це така думка, котра відповідає тому, що є насправді. Істинна думка правильно, адекватно відтворює об'єктивну дійсність. Якщо ж думка не відповідає тому, що є в дійсності, викривлює її, то вона є хибною думкою

_________________________________

Предметом ревізійного пізнання є, як правило, подія, що мала місце в минулому і недоступна безпосередньому сприйманню. Ревізійне пізнання - це в основному пізнання опосередковане, вивідне. Саме тут головна роль належить логічним засобам пізнання, а насамперед - умовиводу.

Логіка навчає, як правильно будувати умовиводи, прищеплює вміння оперувати поняттями й судженнями, застерігає від можливих логічних помилок. Незнання законів та правил логіки, невміння користуватися ними в процесі ревізійного дослідження нерідко призводить до різноманітних логічних помилок, котрі в ревізійній практиці з логічних перетворюються на ревізійні помилки.

Логічна грамотність - необхідна риса освіченості. Ревізор у своїй діяльності широко користується такими логічними категоріями, як поняття, судження, умовивід, дедукція, індукція, аналогія, версія, знання яких значно підвищують культуру мислення, професійний рівень дослідження фінансово-господарських явищ. Культура мислення - необхідна умова культури дослідження, пізнання, обґрунтування здобутих висновків, висунутих положень. Логіка, підвищуючи культуру мислення, безпосередньо впливає на процес пізнання ревізійної істини, на вивчення фінансово-господарської інформації та виявлення порушень.

Застосування законів логіки в ревізії. Закони логіки є універсальними і необхідними. Універсальність основних формально-логічних законів випливає із самої суті міркування.

Логічні закони діють незалежно від волі і бажання людей. Вони є відображенням реальних зв'язків і відносин речей. До законів логіки належать:

1. Закон тотожності. Він є основним законом формальної логіки і полягає в тому, що кожна думка в процесі конкретного роздуму повинна зберігати один і той самий зміст, скільки б разів вона не повторювалась. Закон тотожності формулюється так: обсяг і зміст думки ревізора в будь-якому факті, операції, явищі повинні бути точно визначені і залишатись постійними у всьому процесі роботи з ним. Тобто, перед тим, як описувати будь-який факт, ревізору необхідно встановити точний зміст кожного поняття, що ним використовується.

2. Закон протиріччя. Сутність його полягає в усуненні логічних протиріч в процесі проведення ревізії. Необхідність цього закону випливає із об'єктивного стану справ: властивості одного і того ж факту, явища не можуть в один і той самий час належати і не належати йому. Тому ревізор не може одночасно по одному і тому ж факту, що розглядає в одному і тому ж розумінні, мати протилежні думки.

Закон протиріччя полягає в тому, що два протилежних, суперечливих судження про один і той самий факт, явище, взяті в один і той самий час, в одному і тому ж співвідношенні, в одному і тому ж розумінні, не можуть бути достовірними одночасно: одне з них обов'язково буде неправдивим. Але цей закон, взагалі, не стверджує, що із неправдивості одного судження випливає правдивість іншого, оскільки обидва можуть бути неправдивими.

Закон протиріччя забороняє вважати одночасно істинними такі висловлювання, в яких: а) мова йде про один і той же предмет, б) висловлювання відносяться до одного й того ж часу, в) ствердження і заперечення розглядаються предметом в одному і тому ж відношенні.

3. Закон виключення третього передбачає виключення протиріч із роздумів ревізора про один і той самий факт в один і той же час, в одному і тому ж співвідношенні. Він відхиляє той факт, що два протилежні судження про факт не можуть одночасно бути ні неправдивими, ні достовірними: якщо одне з них буде достовірним, то інше - неправдивим, третього - не існує.

Закон виключення третього зумовлює вибір одного з двох взаємовиключних суджень, оскільки в одному з них є істина.

4. Закон достатніх підстав виражає обґрунтованість правильного ревізорського мислення. Суть його полягає в тому, що правильна чи об'єктивна думка повинна бути обґрунтованою і мати достатню підставу. Цей закон направлений проти вільних, надуманих суджень та висновків ревізора і вимагає, щоб будь-яка його думка або твердження були доведені. Достатньою підставою є такі аргументи ревізора, сутність яких вже доведена, і наслідок з них виводиться з усією необхідністю. Якщо правдивість прийомів і способів ревізії доведена, перевірена практикою і не викликає сумнівів, вони можуть бути підставою для логічного обґрунтування достовірності висновків ревізора.

Принципи ревізійного мислення. Основними принципами ревізійного мислення с принцип визначеності ревізійного мислення, принцип послідовності, принцип обґрунтованості.

Принцип визначеності ревізійного мислення. Визначеність ревізійного мислення досягається, головним чином, за рахунок закріплення специфічних категорій господарського контролю. Стійкість, незмінність, визначеність ревізійних понять сприяє тому, що вони набувають форми закону. Зведені в закон поняття стають для суб'єктів пізнання єдиними і обов'язковими. Це означає, що оцінка одиничних фінансово-господарських явищ може даватись лише на підставі встановленого законом поняття. В ревізії авторитетними є лише ті поняття і ті їх визначення, які встановлені законодавством.

Принцип послідовності. Принцип послідовності має в ревізії силу і як абсолютна відмінність правдивості і неправди висловлень, і як заперечення можливості існування одночасної підстави для підтверджуючого і заперечного висловлення. Принцип послідовності реалізується в ревізійному мисленні досить своєрідно. Зазвичай безпосередні протиріччя виникають через багатозначність і невстановленість змісту понять, а опосередковані протиріччя можуть проявлятись лише в загальному для даної предметної області інформаційному контексті. Ревізійне мислення характеризується наявністю навмисних безпосередніх протиріч. Опосередковані ж протиріччя легко визначаються, оскільки смислові ланцюги суджень проявляються однозначно в силу ревізійної мови.

Принцип обґрунтованості. Принцип обґрунтованості в ревізійному мисленні має суттєве значення, оскільки вимоги щодо обґрунтованості суджень досить суворі і безумовні. Цей принцип має силу особливо на стадії прийняття рішень, які підлягають достовірному, повному, безумовному обґрунтуванню.