Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


¬иникненн€, становленн€ та розвиток юридичноњ деонтолог≥њ €к науки.




—амост≥йна робота є 1

“ема: ¬ступ до навчального курсу

 

¬иникненн€, становленн€ та розвиток юридичноњ деонтолог≥њ €к науки.

“ерм≥н "деонтолог≥€" грецького походженн€, що в переклад≥ означаЇ науку про належне. ÷им терм≥ном ≥нколи позначають розд≥л етики, в €кому вивчаютьс€ проблеми обов'€зку людини, сфера належного (того, що повинно бути), ус≥ форми моральних вимог до життЇд≥€льност≥ людини та в≥дношенн€ м≥ж ними'. "ƒеонтолог≥€" - €к науковий терм≥н у систем≥ етичних знань був вжитий англ≥йським ф≥лософом ≥ правознавцем ≤Їрем≥€ Ѕентамом (1748-1832), працю €кого "ƒеонтолог≥€, або Ќаука про мораль" було опубл≥ковано в 1834 роц≥. јвтор в≥дстоював своЇ баченн€ морал≥ та обов'€зку. ћораль, на думку Ѕентама, може бути математично обрахованою ("моральна арифметика"), а задоволенн€ ≥ндив≥дуального ≥нтересу сл≥д розгл€дати €к зас≥б забезпеченн€ "найб≥льшого щаст€ дл€ найб≥льшоњ к≥лькост≥ людей " - ÷е положенн€ маЇ певну актуальн≥сть ≥ сьогодн≥ у розум≥нн≥ питань законност≥, правопор€дку. “≥льки шл€хом забезпеченн€ суб'Їктивних прав кожного громад€нина можна вт≥лити загальну ≥дею справедливост≥ у функц≥онуванн€ громад€нського сусп≥льства та правовоњ держави.

якщо ≤.Ѕентам застосував терм≥н "деонтолог≥€" дл€ позначенн€ вченн€ про мораль в ц≥лому, то надал≥ деонтолог≥ю почали в≥др≥зн€ти в≥д моральних ц≥нностей взагал≥. ƒеонтолог≥€ формувалась €к специф≥чна система знань про належне, виход€чи з вимог сусп≥льноњ морал≥. ѕроблематика належного, повинного (те, що маЇ бути зд≥йснено або зроблено) знаходить р≥зн≥ форми свого про€ву, формуЇ основу предмету даноњ науки та вивчаЇтьс€ у в≥дпов≥дност≥ до окремоњ особи, групи ос≥б, сусп≥льства в ц≥лому на р≥вн≥ конкретних норм, принцип≥в повед≥нки, моральних або сусп≥льних ≥деал≥в. ƒо останнього часу у вузькому розум≥нн≥ деонтолог≥Їю називали профес≥йну етику медик≥в - €к систему етичних норм виконанн€ медичними прац≥вниками своњх службових обов'€зк≥в. ” склад≥ медицини було сформовано особливе вченн€ - медичну деонтолог≥ю. Ѕ≥льш детальне знайомство з цим аспектом розгалуженн€ деонтолог≥чних знань заслуговуЇ уваги тому, що у ход≥ пор≥вн€льного анал≥зу надаЇтьс€ можлив≥сть б≥льш повного розум≥нн€ юридизац≥њ деонтолог≥њ.

‘ормуванн€ системи деонтолог≥чних знань в межах медицини в≥дбулос€ не випадково, а тому, що медицина Ї найгуманн≥шою галуззю людськоњ д≥€льност≥. ѕроцес л≥куванн€ людини, збереженн€ њњ €к соц≥альноњ ц≥нност≥, €к частини живоњ природи - Ї про€вом високоњ морал≥, доброти, гуман≥зму. “ому система моральних вимог до профес≥йноњ д≥€льност≥ медика формувалас€ пост≥йно, оск≥льки ≥снував цей вид соц≥альноњ д≥€льност≥. «а довгий час свого ≥снуванн€ медична деонтолог≥€ зазнавала впливу з боку рел≥г≥њ, пол≥тики тощо. ƒивл€чись на формал≥зац≥ю, оф≥ц≥йне закр≥пленн€ цих вимог, сл≥д в≥дм≥тити, що на сьогодн≥шн≥й день збереглас€ значна к≥льк≥сть ≥сторичних пам'€ток, €к≥ св≥дчать про розвинут≥сть медичноњ деонтолог≥њ. “ак, наприклад, в античний пер≥од √≥ппократом було сформульовано ц≥лий р€д деонтолог≥чних норм, за допомогою €ких народжувавс€ ≥деал л≥кар€ - мудрец€: "...¬се, что ищетс€ в мудрости, все это есть и в медицине, а именно: презрение к деньгам, совестливость, скромность, простота в одежде, уважение, суждение, решительность...".

¬ середн≥ в≥ки норми медичноњ етики зазнали негативного впливу з боку рел≥г≥йно-церковноњ ф≥лософ≥њ, але ≥снують так≥ в≥дом≥ пам'€тки деонтолог≥чного характеру, €к "—алернський кодекс здоров'€", "≈тика", " анон л≥карськоњ науки" ≤бн-—≥ни та ≥нш≥. ¬ епоху ¬≥дродженн€ в≥домий л≥кар та х≥м≥к “. ѕарацельс писав, що сила л≥кар€ в його серц≥, що найважлив≥ша основа л≥к≥в - любов. ™ й ≥нш≥ приклади. ≤нтенсивного розвитку медична деонтолог≥€ здобула в наш≥й крањн≥ завд€ки вкладу вчених п≥сл€воЇнного пер≥оду. « проблеми медичноњ деонтолог≥њ написана значна к≥льк≥сть наукових роб≥т, провод€тьс€ науково-практичн≥ конференц≥њ, сем≥нари.

« початку 60-х рок≥в у медичних навчальних закладах викладаЇтьс€ спец≥альний курс. «начною под≥Їю стало прийн€тт€ у 1949 роц≥ на ћ≥жнародному конгрес≥ л≥карськоњ сп≥лки в ∆енев≥ ћ≥жнародного кодексу медичноњ деонтолог≥њ.

ѕитанн€ дл€ самоперев≥рки:

1. ƒайте визначенн€ юридичноњ деонтолог≥њ.

2.  им було запроваджено терм≥н деонтолог≥€.

3. ўо в переклад≥ ≥ з €коњ мови означаЇ терм≥н деонтолог≥€.

 


—амост≥йна робота є 2





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 596 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—тудент всегда отча€нный романтик! ’оть может сдать на двойку романтизм. © Ёдуард ј. јсадов
==> читать все изречени€...

830 - | 630 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.