Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќзнайомтес€ з теоретичними положенн€ми




ƒо орфоеп≥чних норм прийн€то зараховувати правила вимови зву≠к≥в ≥ звукосполучень та наголошуванн€ склад≥в у слов≥.

” сучасн≥й украњнськ≥й л≥тературн≥й мов≥ витворилис€ та устали≠лись так≥ основн≥ правила вимови голосних та приголосних звук≥в:

1. √олосн≥ звуки [а], [о], [у], [е], [и], [≥] вимовл€ютьс€ повнозвуч-
но, не зазнають редукц≥њ:

а) звуки [а], [у], [≥] в ус≥х позиц≥€х незалежно в≥д наголосу чи м≥сц€
в слов≥ звучать виразно, напр.: [знати], [бувати], [д'≥лити];

б) голосний [о] перед складом з наголошеним звуком [у] або [≥] ви-
мовл€Їтьс€ з наближенн€м до [у], напр.: [соуйуз], [соуб'≥];

в) голосн≥ звуки [е], [и] в ненаголошен≥й позиц≥њ вимовл€ютьс€ з
легким в≥дт≥нком [еи], [ие], напр.: [де"ржава], [книсжки].

2. ѕриголосн≥ звуки вимовл€ютьс€ виразно, ч≥тко (за нечисленни-
ми вин€тками):

а) дзв≥нк≥ приголосн≥ звуки [д], [б], [г], [г], [ж], [дз], [дж], [з] н≥коли
не втрачають своЇњ дзв≥нкост≥, напр.: [рад], [гриб], [м'≥г], [важ], [в'≥з].
¬трата дзв≥нкост≥ може призвести до спотворенн€ зм≥сту слова, пор.:
[рат'], [грип], [ваш], [м'≥х].

¬ин€тком з цього правила Ї вимова звука [г], €кий перед наступ≠ними глухими у словах легко, вогко, н≥гт≥, к≥гт≥, дьогтю та коренево-спор≥днених з ними вимовл€Їтьс€ €к парний йому глухий [х]: [лехко], [вохко], [н'≥хт'≥], [к'≥хт'≥], [д'охт'у].

¬арто також звернути увагу на вимову дзв≥нкого приголосного [з] у склад≥ преф≥кс≥в роз-, без- чи самост≥йноњ преф≥ксальноњ морфеми: перед наступними глухими звук [з] допускаЇ подв≥йну вимову - в≥н може збер≥≠гати дзв≥нк≥сть, а може втрачати голос ≥ переходити у в≥дпов≥дний глухий [с], напр.: [розказати] або [росказати], [безперечно] або [бесперечно].

ќтже, вимова дзв≥нких приголосних в украњнськ≥й л≥тературн≥й мов≥ здеб≥льшого в≥дпов≥даЇ њх написанню.

б) глух≥ приголосн≥ звуки [т], [п], [х], [к], [ш], [ц], [ч], [с] у середин≥
слова перед наступними дзв≥нкими треба вимовл€ти €к парн≥ њм дзв≥нк≥,
а саме:

[д], [б], [г], [і], [ж], [дз], [ƒ∆], [3]

≤ ≤ ≤ ≤ ≤ ≤ II

[“], [ѕ], [X], [к], [ш], [ц], [ч], [с]

ќтже, в словах боротьба, вокзал, хоч би, просьба п≥дкреслен≥ л≥те≠ри на письм≥ позначають звуки [д'], [г], [дж], [з'], напр.: [бород'ба], [вогзал], [ходжби], [проз'ба].

в) звуки [в] та [й] в потоц≥ мовленн€ зм≥нюють своњ артикул€ц≥йн≥
властивост≥ ≥ наближають в≥дпов≥дно до голосних [у] та [≥], тобто њх сл≥д
вимовл€ти €к коротк≥ нескладов≥ звуки [у] та [њ], €кщо вони сто€ть:

- на початку слова перед приголосним, напр.: [учител'], [≥ти].

- у к≥нц≥ слова п≥сл€ голосного, напр.: [знау], [крањ].

- у середин≥ слова п≥сл€ голосного перед приголосним, напр.: [прауда], [знањти].

√рубим порушенн€м Ї вимовл€ти у таких випадках звук [в] з на≠ближенн€м до [ф], напр.: [знаф], [казаф], [просиф].

г) шипл€ч≥ звуки [ж], [ч], [ш], [дж] в сучасн≥й украњнськ≥й л≥тературн≥й
мов≥ тверд≥, напр.: [жал'], [чого], [шчос'], [чудо], [черга], [плач], [джаз].

“≥льки в позиц≥њ перед звуком [≥] та при подовженн≥ (перед граф≥ч≠ним зак≥нченн€м ю, €) шипл€ч≥ пом'€кшуютьс€ (нап≥впом'€кшен≥), напр.: [ш'≥стка], [ч'≥тко], [облич':а], [запор'≥ж':а].

д) шипл€ч≥ звуки зазнають асим≥л€ц≥њ у позиц≥њ перед наступними
свист€чими [з], [ц], [с], [дз], тобто вимовл€ютьс€ €к в≥дпов≥дн≥ њм свис-
т€ч≥ ≥ навпаки, а саме:

шипл€ч≥: [ж], [ч], [ш], [дж]

свист€ч≥: [з], [ц], [с], [дз]

ќтже, у словах типу безжурно, см≥Їшс€, в книжц≥ п≥дкреслен≥ л≥те≠ри позначають звуки [ж], [с'], [з'], ≥ слова треба вимовл€ти: [беиж:урно], [с'м ≥йес':а], [укниз'ц'≥].

е) приголосн≥ [д], [т], [з], [с], [ц], [л], [н], [дз] перед наступними
м'€кими з цього р€ду вимовл€ютьс€ м'€ко, однак њх м'€к≥сть, за ви-
н€тком звука [л], в≥дпов≥дно до орфограф≥чних норм, на письм≥ не по-
значаЇтьс€, пор.: сьогодн≥ - [с'огод'н'≥], л≥тн≥ - [л'≥т'н'≥], на м≥сц≥ -
[нам'≥с'ц'≥], пальц≥ -[пал'ц'≥].

Ќа меж≥ морфолог≥чних частин слова - преф≥кса ≥ корен€ асим≥л€ц≥€ за м'€к≥стю ви€вл€Їтьс€ непосл≥довно, пор.: розд≥лити- [роз'д'≥лити] але розд€гальн€ - [розд'агал'н'а].

Ї) зазнають зм≥н у потоц≥ мовленн€ приголосн≥ [д], [т]: у позиц≥њ перед шипл€чими вони упод≥бнюютьс€ до шипл€чих в≥дпов≥дно [дж], [ч], а перед свист€чими вимовл€ютьс€ €к [дз], [ц], напр.: п≥дживити -

[п'≥джисвити] ≥ кв≥тчати - [кв'≥ч:ати], в≥дзвук - [в'≥дзвук] ≥ здаЇтьс€ -[здайец'с'а] або [здайец':а].

ж) звуки [дз], [дж] сл≥д вимовл€ти €к природн≥ дл€ украњнськоњ мови
злит≥, напр.: сиджу - [сиеджу], п≥джак - [п'≥джак], дзв≥н - [дзв'≥н],
дзеркало - [дзеркало]. ¬имова на њхньому м≥сц≥ ≥нших звук≥в, зокрема
[ж], [з] Ї грубим порушенн€м норм украњнськоњ мови ≥ призводить до
розхитуванн€ њњ фонетичноњ системи, €ка складалас€ в≥ками9.

з) правильно вживати звуки [г] ≥ [і], пам'€таючи, що саме вони мо-
жуть розр≥зн€ти значенн€ слова, пор.: гн≥т - ін≥т, гул≥ - гул≥, грати -
ірати.
” реченн≥ ѕ≥шов на перш≥ гул≥ ≥ набив соб≥ іул≥ ц€ в≥дм≥нн≥сть
добре в≥дчуваЇтьс€. —л≥в з≥ звуком [г] в украњнськ≥й мов≥ чимало, його
вважають Дознакою украњнськоњ мови". «начно менше сл≥в з прорив-
ним задньо€зиковим звуком [г]. ¬≥н, €к правило, Ї в украњнських та
≥ншомовних власних назвах (пр≥звищах, географ≥чних назвах), напр.:
•рещук, •узь, ћамалиіа, •ете, •данськ; де€ких загальновживаних сло-
вах, напр.: ірунт, іудзик, аірус, дзиіа, та д≥алектних, напр.: іанок, ірин-
джоли, іердан, леі≥нь.
«вук [і] в≥дпов≥дно збер≥гаЇтьс€ ≥ в пох≥дних в≥д
них словах, напр.: обірунтувати, іратка, аірусовий. ¬ажливо також
пам'€тати, що звук [і] при словозм≥н≥ чергуЇтьс€ з≥ звуком [дз], напр.:
дзиіа - дзидз≥, ћамалиіа - ћамалидз≥, а в прикметниках, утворених
в≥д таких пр≥звищ, маЇ бути [дж], напр.: ћамалиіа - ћамалиджин,
—алиіа - —алиджин.

 

«авданн€ 2. ¬≥д поданих сл≥в утвор≥ть нов≥ слова.

1. «а допомогою суф≥кс≥в -ськ(ий) або -ств(о):

ћекка, Ћьв≥в, ѕрилуки,  ременчук, «апор≥жж€, —иваш, ≤рп≥нь, ’ерсонес, „еремош,  авказ, —иракузи, ѕетербург,  арабах, √аага, ѕариж, ќвруч, козак, убогий, птах, студент, бо€гуз, сп≥вроб≥тник, ткач, ¬елик≥ Ћуки, «олотоноша, √реб≥нка, ясси, казах, √ринв≥ч, ƒорогобуж, ƒамаск.

«авданн€ 3. ¬ставте на м≥сц≥ крапок, де потр≥бно, апостроф чи м'€кий знак.

ѕорт...Ї, дзв...€кнути, духм...€ний, черв...€чок, комп..ютер, моркв...€ний, торф...€ний, дос...Ї, двох...€русний, мавп...€чий, ¬...€чеслав, т...м...€ний, свЕ€то, цв...€х, ар...Їргард, шамп≥н...йон, п≥в...€блука, п≥в...™вропи, дит...€сла, п≥двЕ€лений, кур...йоз, Ћавуаз...Ї,

«авданн€ 4. Ќа м≥сц≥ крапок поставте, де потр≥бно, пропущен≥ л≥тери, повторивши попередньо тему Ђ—прощенн€ в групах приголоснихї.

Ѕр€з...нути, пристрас..ний, дилетан..ський, ≥нтриган...ський, чес..ний, ш≥с..надц€ть, студен...ський, сов≥с..ний, щас...ливий, хвас...ливий, форпос..ний, корис..ний, зап'€с..ний, доблес..ний, проњз...ний, аген...ство, контрас...ний, хрус..нути.

«авданн€ 5. ѕовтор≥ть тему Ђѕравопис подвоЇних приголоснихї. ¬ставте, де

потр≥бно, пропущен≥ л≥тери.

¬оз...'Їднанн€, кор≥н...€, св€щен...ий, натхнен...ий, довгождан...ий, спросон...€, блажен...ий, роз...€ва, недоторкан...ий, благословен...ий, навман...€, в≥кон...иц€, юн...ат, м≥сь...ком, в≥йсь...комат, незбагне...ний, шале...ний.

Ћ≥брет...о, мадон...а, ≥нтел...ектуальний, баро..ко, стак...ато, нет...о, ф≥н..., беладон...а, в≥л...а, марок...анець, шас..≥, ем...≥грац≥€, ≥м...≥грац≥€, ≥р..ац≥ональний, ан...отац≥€, ас..им≥л€ц≥€, ком..ентатор, аб...рев≥атура, кор...ектор, ≥л...юз≥€, тон...а, оп...озиц≥€, оп...онент, ас..ортимент, ат...аше.

«авданн€ 6. ѕовтор≥ть правила вживанн€ голосних у словах ≥ншомовного походженн€ (власн≥ ≥ загальн≥ назви). ѕ≥сл€ цього виконайте вправу.

јльт...рнатива, акомпан...мент, д...с...м≥л€ц≥€, ≥нту...ц≥€, абон...мент, безпр...ц...дентний, в...нт...л€ц≥€, генЕтичний, д...ф..цит, д..в..денди,д...л..тант, д...верс≥€, д...р...гент, ≥нд...ксац≥€, ≥нц...дент, комп...нсац≥€, комп..тентний, конв...ртований, кр...м≥нальний, кр...тер≥й, мец...нат, с...рт...ф≥кат, сент...ментальний, —ард...н≥€, “...бет, —...ц...л≥€, ¬аш...нгтон, ™русал...м, јргентина, √р...нв...ч, “авр...€, Ѕалт...ка, јнтаркт...да.

 

ѕитанн€ дл€ самоконтролю

  1. Ќазв≥ть правила украњнськоњ орфограф≥њ орфограф≥њ. Ќавед≥ть приклади на кожне правило
  2. як≥ орфоеп≥чн≥ норми ви знаЇте?

 

“ема 4.2.ѕравопис пр≥звищ, ≥мен та по батьков≥ в украњнськ≥й мов≥.

ѕравопис складних ≥менник≥в та прикметник≥в.

ѕравопис в≥дм≥нкових зак≥нчень ≥менник≥в II в≥дм≥ни у родовому в≥дм≥нку.

ѕравопис присл≥вник≥в.

«нати правила написанн€ пр≥звищ у переклад≥ з рос≥йськоњ мови, написанн€ ≥менник≥в, присл≥вник≥в ≥ прикметник≥в разом, окремо ≥ через деф≥с, виб≥р зак≥нченн€ Ц”, -ј в –.в. ≤≤ в≥дм≥ни

”м≥ти використовувати правила на практиц≥

≤ ѕовтор≥ть за таблиц€ми правила

ѕ–ј¬ќѕ»— –ќ—≤…—№ »’ ѕ–≤«¬»ў

џ Ц » завжди  рилов, –ибаков Ё Ц ≈ завжди ≈хов, ≈тк≥н, ≈льк≥н
– ќ — ≤ … — №   ≈   » » ѕ≥сл€ ∆, „, Ў, ў, ÷ „ижиков, ÷арицин, ўитов
” преф≥кс≥ ѕ–»- ѕриставк≥н, ѕришв≥н
” суф≥ксах Ц» -, -»„-, -»÷-, -»ў-  рутиков,  улинич, ÷арицин
якщо в укр.мов≥ Ї спор≥днене слово з » “ихонов, ѕисарев, ¬иноградов
якщо вих≥дн≥ ≥мена в≥дм≥нн≥ в≥д украњнських ‘≥лл≥пов, Ќ≥к≥т≥н, Ќ≥колаЇв
ѕ≥сл€ приголосних, кр≥м ∆, „, Ў, ў, ÷ “равк≥н, «лоб≥н, “урб≥н
Ќа початку слова ≤зотов, ≤саЇв
ѓ ѕ≥сл€ голосних ¬оњнов, √ор€њнов
ѕ≥сл€ № ≥ апострофа ћарФњн, ≤льњнський
– ќ — ≤ … — №   ≈   ≈   ѕ≥сл€ приголосного ‘ет, “реть€ков, –едьк≥н
” суф. Ц≈¬, -≈™¬ п≥сл€ ∆, „, Ў, ў, ÷, – “.тчев, ћальцев, јракчеЇв, јндреЇв, ’одарев
  ™ -™¬, -™™¬ п≥сл€ ≥нших приголосних јгЇЇв, –илЇЇв, ЋаптЇв
ѕ≥сл€ голосних, № та апострофа ¬алуЇв, ёрФЇв
якщо в укр.мов≥ Ї спор≥днене слово з пост≥йним ≤ (јЋ≈ €кщо ≤ чергуЇтьс€ з ≈, пиши ≈) «вЇрев (зв≥р), ЅЇликов (б≥лий) ’мельов Ц (хм≥ль-хмелю),  аменЇв Ц (кам≥нь-камен€)
Ќа початку слова ™ршов, ™рмолаЇв
– ќ —. ≈ …ќ Ќа початку слова, складу …олк≥н, ¬оробйов
№ќ ” середин≥ ≥ в к≥нц≥ складу Ќоздрьов, јлфьоров
ќ ѕ≥сл€ „, ў п≥д наголосом ѕугачов, √орбачов, ’рущов
якщо в укр.мов≥ Ї таке ж слово з ≈ —еменов, јртемов

— ЋјƒЌ≤ ≤ћ≈ЌЌ» »

–азом
як утворен≥ приклади
„астина ≥ншомов.слова + основа г≥дроспоруда
„исл≥вник + основа ѕФ€тихвилинка
ƒ≥Їслово наказового способу + ≥менник Ћомикам≥нь (јЋ≈ люби-мене)
ѕ≥в-, нап≥в-, сп≥в-, полу- ѕ≥востр≥в, п≥в-ѕарижа, п≥вФ€щика
« двох ≥ б≥льше основ —в≥тловодол≥карн€
—кладноскорочене слово санеп≥демстанц≥€
„ерез деф≥с
Ќазви профес≥й ≤нженер-електрик
—лова з протилежним зм≥стом ≈кспорт-≥мпорт
Ќазви казкових персонаж≥в Ћисичка-—естричка
—лово (особлив≥сть предмета) + головне слово ¬акуум-насос, стоп-кран
„исло (цифрами) + слово 800-р≥чч€
¬≤÷≈-, ≈ —-, ћ≤Ќ≤-, ћ≤ƒ≤-, ”Ќ“≈–-, ќЅ≈–-, Ў“јЅ—-, Ћ≈…Ѕ- ¬≥це-консул, унтер-оф≥цер, обер-лейтенант
—кладн≥ одиниц≥ вим≥ру “онно-к≥лометр (“–”ƒќƒ≈Ќ№)
Ќазви рослин „ар-з≥лл€, рута-мФ€та
Ќазви пром≥жних стор≥н св≥ту Ќорд-вест, сх≥д-зах≥д

— ЋјƒЌ≤ ѕ–» ћ≈“Ќ» »

як утворен≥ приклади
–азом
¬≥д п≥др€дного словосполученн€  ароокий = оч≥ (€к≥?) кар≥ ѕаровозобуд≥вний= будувати (що?) паровози
„ерез деф≥с
ѕрикм. + преф≥ксальна д≥Їсл≥вна частина ¬антажно-розвантажувальний
ѕовтор тих самих сл≥в ƒивний-предивний
ќснова + основа (можна вставити ≤, јЋ≈) ‘≥нансово-економ≥чний ћФ€со-молочний
ќснова на Ц» ќ (-≤ ќ) + основа ћехан ≥ко -математичний ≤стор ико -культурний
« частинами ¬≤…—№ ќ¬ќ-, ¬ќ™ЌЌќ- ¬оЇнно-стратег≥чний, але ¬≤…—№ ќ¬ќѕќЋќЌ≈Ќ»…, ¬≤…—№ ќ¬ќ«ќЅќ¬Фя«јЌ»…
¬≥дт≥нки кольор≥в “емно-син≥й (∆ќ¬“ќ√ј–я„»…, „≈–¬ќЌќ√ј–я„»…)

Ќјѕ»—јЌЌя ѕ–»—Ћ≤¬Ќ» ≤¬ „≈–≈« ƒ≈‘≤—

ѕќ + ѕрикметник, «айменник + -ќћ”, -» ѕќ- + пор€дковий числ≥вник+ ≈ (™) ѕовторенн€ однакових сл≥в, синон≥м≥в, антон≥м≥в ѕреф≥кси ≥ суф≥кси Ѕ”ƒ№-, Ќ≈Ѕ”ƒ№-,  ј«Ќј-, ’“ќ«Ќј-, -“ќ, -“ј » + присл≥вник
ѕо-нашому ѕо-≥ншому ѕо-своЇму ѕо-н≥мецьки ѕо-перше ѕо-друге Ћедь-ледь «роду-в≥ку ¬р€ди-годи ƒесь-≥нде Ѕудь-куди ’тозна-де як-небудь “ам-то

«ј ≤Ќ„≈ЌЌя –ќƒќ¬ќ√ќ ¬≤ƒћ≤Ќ ј ќƒЌ»Ќ»

-ј, -я - ”, -ё
”с≥ назви ≥стот (хлопц€, кон€) Ќазви не≥стот (ч≥тко окреслених предмет≥в ≥ пон€ть) Ќазви не≥стот (неч≥тко окреслених предмет≥в ≥ пон€ть)
ќхоплюваних зором речей, частин т≥ла: ключа, гвинта, дуба, вуха, носа, пальц€ ўо не охоплюютьс€ зором, не мають ч≥тких меж: шл€ху, саду, л≥су, космосу, простору
јЋ≈: хл≥вј, млинј, гаражј, куреня. Ќазви арх≥тектурних деталей: портика, карниза Ѕудиночка, сарайчика, л≥ска, горба, хутора Ќазви буд≥вель, прим≥щень, великих споруд ≥ територ≥й: ѕоверху, коридору, заводу, будинку, майдану, —иб≥ру, стад≥ону, проспекту
Ќауков≥ та техн≥чн≥ терм≥ни (означають елементи будови чогось, геометричн≥ ф≥гури): атома, синуса, катода, параграфа, суф≥кса “ерм≥ни ≥ншомовн≥ (означають процеси, €вища): анал≥зу, ≥мпульсу, синтезу. Ћ≥тературознавч≥: стилю, сюжету, альманаху, образу
¬»ƒ”, –ќƒ”, —»Ќ“ј —»—”, — Ћјƒ”, —ѕќ—ќЅ”
–≥зн≥ м≥ри довжини, ваги; числов≥ та грощов≥ назви: в≥вторка, кв≥тн€, карбованц€, метра јЋ≈: хл≥ба, в≥вса –ечовини, зб≥рн≥, назви €вищ, д≥й, стан≥в, почутт≥в, абстрактних пон€ть: вогню, св≥тогл€ду, грипу, бузку, кодексу, моменту
Ќазви населених пункт≥в: ∆итомира, Ћондона јЋ≈:  ривого –огу, «еленого √аю (друга частина сп≥взвучна ≥з загальною назвою)
јЋ≈: ƒн≥прј, ƒ≥нця, ≤ртишј (наголос), ѕир€тина, “етерева (≥з суф≥ксами присв≥йност≥) ≤нш≥ географ≥чн≥ назви:  риту,  ≥пру,  итаю, ™гипту
јЋ≈: козакј, гопакј (наголос) Ќазви ≥гор, танц≥в: футболу, вальсу, хокею
ѕор≥вн€й: алмаза (коштовний кам≥нь) Ц алмазу (м≥нерал), блока (споруди) Ц блоку (обФЇднанн€ держав), рахунка - рахунку

≤≤ ¬иконайте вправи

¬права 1 Ќапиш≥ть правильно складн≥ слова

Ѕ≥о/енергетика, батько/мати, ломи/кам≥нь, п≥в/м≥с€ц€, п≥в/€блука, п≥в/™вропи, св€т/веч≥р, контр/атака, контр/адм≥рал, макс≥/сп≥дниц€, чар/з≥лл€, людино/день, термо/г≥дро/динам≥ка, альфа/промен≥, нафто/сховище, червоно/щокий, сусп≥льно/корисний, пол≥тико/економ≥чний, перв≥сно/общинний, дес€ти/метровий, синьо/с≥рий, сх≥дно/украњнський, музично/танцювальний, музико/знавчий, нап≥в/пров≥дник, рад≥о/передача, ветеринарно/проф≥лактичний, економ≥ко/географ≥чний, нафто/водо/ газо/пров≥дний, в≥йськово/господарський, асфальто/зм≥шувач, вагоно/година, лимонно/жовтий, в≥йськово/службовець, тепло/≥зол€ц≥йний, тис€чо/к≥лометровий, 65/л≥тт€, мало/зрозум≥лий, трактор/п≥дйомник, загально/державний, вагон/цистерна.

¬права 2. «апиш≥ть словосполученн€ у три колонки: разом, через деф≥с, окремо.

¬≥дмовивс€ на/в≥друб, заходьте по/одному, сид≥ли до/п≥зна, по/справжньому влип, по/нашому сказано, мчав на/вскач, пропав без/в≥сти, по/в≥нц€ повен, до/гори дном, по/вовчому завив, складено в/четверо, в/ц≥лому зак≥нчи≠ли, перевернувс€ на/б≥к, вийшов на/зустр≥ч, в≥дклав на/ завтра, заговорив по/французьки, видн≥Їтьс€ ген/ген, уз€в за/багато, купив на/виплат, кинув на/в≥дл≥г, по/≥ншому думав син, з ним за/одно, написано по/латин≥, це мен≥ до/вподоби.

 люч. ѕ≥дкресл≥ть останню букву в останньому сло≠в≥ кожного словосполученн€. « цих букв прочитайте зак≥нченн€ вислову голландського ф≥лософа Ѕ.—п≥нози: Ђ«наючи своњ вади, ми...ї

¬права 3. ѕоставте ≥менники в родовому в≥дм≥нку однини й запиш≥ть у дв≥ колонки зг≥дно з правилами вживанн€ зак≥нчень -а(€), -у(ю).

 урс, кандидат, округ, блок, факультет, кущ, мир, ком≥тет, лауреат, колектив, юв≥лей, вироб≥ток, план, анал≥з, вагон, м≥льйон, усп≥х, журнал, ≥мпульс, декан, стандарт, актив, прогул, спец≥ал≥ст, брат, розвиток, прапор, спос≥б, внесок, господар, учасник, сн≥гопад, край, тролейбус, фейлетон, рад≥ус, ф≥н≥ш, цв€х, футбол, звук, благоустр≥й, заг≥н, остр≥в, берег, пошук, сон€шник, ступ≥нь, ключ, сторож, чемп≥онат, маршрут, ≥нтер'Їр, прир≥ст, трамвай, випуск, ≤ран,  ≥пр, Ћондон, –им,  ан≥в, четвер, Ѕуг.

ѕитанн€ дл€ самоконтролю

  1. як≥ правила перекладу пр≥звищ украњнською мовою?
  2.  оли ≥менники пишутьс€ разом?
  3.  оли прикметники пишутьс€ через деф≥с?
  4.  оли присл≥вники пишутьс€ через деф≥с7

“ема 4.4 ќсобливост≥ використанн€ ≥менник≥в, д≥Їсл≥в

знати особливост≥ вживанн€ ≥менник≥в, прикметник≥в, числ≥вник≥в, д≥Їсл≥в

вм≥ти доречно добирати граматичн≥ форми ≥менник≥в; правильно вживати форми прикметник≥в у д≥ловому сп≥лкуванн≥

ќзнайомтес€ з теоретичним матер≥алом

≤менник

—л≥д памТ€тати, що:

1. ѕеревагу в≥ддавати абстрактним, неемоц≥йним ≥менникам книжного походженн€: звершенн€, маркетинг, лаборатор≥€, прецедент.

ќтже, треба уникати вживанн€ ≥менник≥в ≥з розмовного сти≠лю, ≥з суф≥ксами зб≥льшеност≥ чи зменшеност≥, з ус≥ченою осно≠вою тощо й зам≥н€ти њх нейтральними, книжними ≥менниками або ≥ншими частинами мови чи розгорнутими по€снювальни≠ми конструкц≥€ми. јнон≥мка Ц анон≥мний лист, сотн€га - сотн€, злодюжка Ц злод≥й, авто - автомоб≥ль

2. Ќаписанн€ ≥менник≥в на означенн€ статусу, профес≥њ, поса≠ди, званн€ (у б≥льшост≥ випадк≥в) у чолов≥чому род≥, наприклад:

викладачка х≥м≥њ викладач х≥м≥њ

—лова (прикметник, д≥Їслово), залежн≥ в≥д найменуванн€ посади чи званн€, узгоджуютьс€ ≥з цим найменуванн€м лише в чолов≥чому род≥, наприклад: бухгалтер ф≥рми ви€вив

‘орми ж≥ночого роду набувають лише залежн≥ займенни≠ки та д≥Їслова, узгоджуючись ≥з пр≥звищем, посадою, фахом тощо, наприклад: зав≥дувач кафедри украњнськоњ мови доцент  реч “ет€на ¬асил≥вна зазначила, що...

∆≥ночий р≥д мають слова: авторка, асп≥рантка, вихованка, дипломантка, дисертантка, кравчиха, поетеса, студентка, уче≠ниц€ та ≥н.

ѕрим≥тки: 1. Ћише ж≥ночий р≥д мають так≥ слова: друкарка, по≠коњвка, прал€, швачка (на в≥дм≥ну в≥д шевц€, €кий шиЇ лише взутт€).

2. –ах≥вниц€ Ч прилад дл€ л≥чби (не фах).

3. «б≥рн≥ ≥менники, що позначають:

а) сукупн≥сть однакових або под≥бних пон€ть, ≥стот, тва≠рин, предмет≥в тощо зам≥н€ти ≥менниками у форм≥ множини, наприклад: студентство Ц студенти, професура - професори

б)сукупн≥ пон€тт€ профес≥йноњ д≥€льност≥, назви ос≥б за фахом ≥ м≥сцем роботи, проживанн€ та нац≥ональною приналежн≥стю треба передавати за допомогою додат≠кових сл≥в, що по€снюють узагальненн€, наприклад: заводчани Ц прац≥вники заводу, город€ни Ц мешканц≥ м≥ста

4. ”живати форму  л. в≥дм≥нка т≥льки у звертанн≥ до ос≥б, називаючи:

знавцю, колего, товаришу, директоре, зав≥дувачу, голово

”вага! ѕр≥звища у звертанн€х ≥нод≥ можуть мати також форму Ќ. в≥дм≥нка.

5. ”никати двозначност≥ та багатозначност≥ ≥менник≥в без додаткового по€сненн€.

Ќеправильно правильно

Ќа сходах сто€в дипломат. Ќа сходах сто€в невеликий металевий дипломат.

Ќа сходах сто€в сивий дипломат.

6. ”казуючи час за роком, узгоджувати ≥менник ≥з числ≥в≠ником, займенником чи прикметником не в ћ. в≥дм≥нку з при≠йменником у (в), а в –. в≥дм≥нку без прийменника, наприклад: ” наступному роц≥...-Ќаступного року...

јле у нед≥лю, у грудн≥, у липн≥ (без слова м≥с€ц≥)

7. ƒл€ ≥менник≥в чолов≥чого роду II в≥дм≥ни в 3н в≥дм≥нку однини нульового зак≥нченн€: п≥дписали акт, отримав лист, уз€в ол≥вець, видав наказ ≥ под.

8. ”живати ≥менник, дотримуючись унормованих форм числа, наприклад:

придбали нову шк≥р€ну мебель придбали нов≥ шк≥р€н≥ мебл≥
9.ѕам'€тати, що:

Ч к≥льк≥сний ≥менник раз у сполученн≥ ≥з числ≥вником та ≥менником половина маЇ форму рази: ѕродук≠тивн≥сть п≥дприЇмства зб≥льшилась у два з полови≠ ною рази. якщо дробовий числ≥вник виражений дес€т≠ковим дробом, то маЇмо форму раза. ѕродуктивн≥сть п≥дприЇмства зб≥льшилась у два й чотири дес€тих раза;

Ч в ќр. в≥дм≥нку множини ≥менник≥в II в≥дм≥ни та мно≠жинних ≥менник≥в сл≥д використовувати лише зак≥н≠ченн€ -ами (-еми), -има, наприклад:

з п'€тьма кол≥сьми ≥з п'€тьма колес ами

Ч одиниц≥ вим≥ру мають паралельну форму в –. ¬≥дм≥нку множини: децибел≥вдецибел, ват≥вват, але лише б≥т≥в, джоул≥в, ерг≥в, м≥л≥бар≥в, байт≥в .
‘орма множини може позначати не саму речовину, а њњ конкретн≥ види, сорти, типи: «ал≥зницею прибува≠ли м≥неральн≥ добрива, машинн≥ масла.

ј ле: Ќаприк≥нц≥ XX й на початку XXI ст. (стол≥тт€, а не стол≥ть), бо однор≥дними членами Ї не числ≥в≠ники, а ≥менники к≥нець, початок;

Ч не можна в≥дм≥нювати нежив≥ предмети €к жив≥ ≥сто≠ти, наприклад:


Ќеправильно правильно

використовували використовували

потужних  рј«≥в ≥ ћј«≥в. потужн≥  рј«и й ћј«и


10. Ќадавати перевагу не д≥Їсловам, а в≥дд≥Їсл≥вним ≥мен≠никам, наприклад:

допомагати падати допомогу

II. ≤менник (додаток) п≥сл€ д≥Їсл≥в пов≥домл€ти, спов≥щати повинен сто€ти в 3. в≥дм≥нку, а не в ƒ., наприклад: спов≥стити ≥нженеров≥ - спов≥стити ≥нженера

ƒ≥Їслово

”никати умовного способу

ормативною Ї форма на -ти, а не на -ть: говорить - говорити

еприпустиме використанн€ коротких форм: допомага - допомага™

4 Ќадавати перевагу активним конструкц≥€м над пасивни≠ми або ж використовувати

безособову конструкц≥ю з д≥Їсл≥в≠ними формами на -но, -то.

неправильно «авданн€ було достроково виконане нашою групою

правильно Ќаша група достроково виконала завданн€.

5 Ќе вживати розмовних (калькованих) форм тепер≥шнього часу: носе - носить

”живати тепер≥шн≥й час па позначенн€ майбутнього, €кщо акцептуЇтьс€

обов'€зков≥сть чогось: ћ≥тинг розпочинаЇтьс€ завтра об 11.00.

6. ” никати вживанн€ форм давноминулого часу:

≥нформац≥€ надходила була -≥нформац≥€ надходила

7 Ќе порушувати норми вживанн€ форм залежного слова:

св≥дчити факти-св≥дчити про факти

8 Ќадавати перевагу складеним формам д≥Їсл≥в ндоконапого виду в

майбутньому час≥: перерахуватимемо будемо перераховувати

9 Ўироко використовувати д≥Їприкметники та д≥Їприсл≥вники, але уникати ненормативних форм або зам≥н€ти њх ≥мен≠никами, ≥менниками ≥з прийменниками (описова конструкц≥€), д≥Їсловами:

оточуюче середовище довк≥лл€ - навколишнЇ середовище

10‘ орми 2-њ особи однини, 1-њ та 2-њ особи множини до≠звол€ють уникати форми давайте в наказовому способ≥:

давайте проголосуЇмо - проголосуймо


11 ≤з к≥льк≥сними словами р€д, низка, б≥льш≥сть, менш≥сть, багато, мало, к≥льк≥сть д≥Їслова вживаютьс€ в однин≥: р€д п≥дприЇмств над≥слав, б≥льш≥сть прац≥вник≥в з'€вилос€.

«а на€вност≥ сл≥в разом, сп≥льно д≥Їслово (присудок) ста≠витьс€ в однин≥: јдм≥н≥страц≥€ заводу сп≥льно ≥з профкомом розгл€нула... јле ставитьс€ у множин≥, коли однор≥дн≥ п≥дмети вжит≥ через кому або через сполучники ≥, й: јдм≥н≥страц≥€ заводу та профком розгл€нули...

14. ƒ≥Їслово вибачаюсь (с€) маЇ у своЇму склад≥ колишн≥й займенник с€, що був формою в≥д себе Ч €, пор≥вн€йте: збираю≠с€ (€ збираю себе), умиваюс€ (€ вмиваю себе). ќтже:

я вибачаюсь Ц вибачте мен≥, прошу вибаченн€, даруйте

13” никати л≥нгв≥стично необгрунтованого вживанн€ частки -с€, -сь:

Ќеправильно правильно

–обота анал≥зуЇтьс€ за –оботу анал≥зують за такими
такими вимогами. вимогами.

14 ƒ≥€, названа присудком, ≥ д≥€, названа д≥Їприсл≥вником, обов'€зково мають виконуватис€ одним суб'Їктом: «амовл€ючи проспекти у видавництв≥ Ђћайданї, вони вам коштуватимуть на 30% дешевше - «амовл€ючи проспекти у видавництв≥ Ђћайданї, ви заплатите за них на 30% менше.


12. ”живанн€ низки д≥Їсл≥в пов'€зано з ≥менником, €кий повинен сто€ти в –., а не в 3. чи ƒ. в≥дм≥нку, наприклад: зазнати б≥ду - зазнати б≥ди

 

¬иконайте завданн€

¬права. ¬иправте реченн€, по€сн≥ть помилки у вживанн≥ форм ≥менник≥в.

1. ѕередновор≥чна виставка-продажа проходити≠ме за адресом: вул. “арас≥вська, 60. 2. —ьогодн≥ ол≥м≠п≥йському чемп≥ону з боксу, чемп≥ону св≥ту, за≠служеному майстру спорта, кавалеру ордену Ђ«нак пошаниї ¬≥ктору ≤ваненко виповнюЇтьс€ 50 рок≥в. 3. ѕо њњ очам можна було зрозум≥ти всю б≥ль, всю г≥ркоту розчаруванн€. 4. —лово надаЇтьс€ депутату^ «озул€. 5. ” кам'€нець-под≥льську школу є 1 з па≠ризькою штаба-квартири ёЌ≈— ќ над≥йшло дуже важливе пов≥домленн€. 6. Ћ≥кар одразу ж видала пац≥Їнтов≥дов≥дку. 7. ѕрошу вас, ќлександр ѕетро≠вич, ще попрацювати над цим тезисом. 8- “б≥л≥с≥ в≥до≠мий ще з 4 ст. н. е. 9. ћехан≥чн≥ годинники не бо€ть≠с€ вплив≥в високих температур. 10. ÷≥ два топол≥ б≥л€ криниц≥ завжди нагадували мен≥ суворих вартових. 11. який же ти заб≥€ка, јндр≥й. 12. ” ћар≥йки знову €кийсь недуг, здаЇтьс€, цього разу вона п≥дхопила сильну нежить. 13. ќл€, купи мен≥, будь ласка, 5 к≥ло≠грам баклажан ≥ 1 к≥лограм часника. 14. ƒј≤ розшу≠кало к≥лька викрадених автомоб≥л≥в.

¬права 2. ƒайте функц≥онально-стил≥стичну ха≠рактеристику вид≥лених сл≥в. «'€суйте в≥дпов≥дн≥сть форм д≥Їсл≥в, д≥Їприкметник≥в, д≥Їприсл≥вник≥в су≠часним нормам украњнськоњ мови.

1. —ходю.

2. аж обридло, слухаючи

3. пром≥нн€ схо≠д€чого сонц€

4. умерший сотник

5. щиро шануЇмий яков ¬асильЇвич

6. ¬чучись у г≥мназ≥њ

7. “ова≠риш≥! «араз почнетьс€ л≥твеч≥р прињхавших ≥з  иЇва украњнських письменник≥в. ƒозвольте в≥д ≥мен≥ з≥бравшогос€ студентства агротехн≥куму в≥тати зав≥≠тавших до нас товариш≥в письменник≥в (Ѕ. јнтонен≠ко-ƒавидович).

8. як приЇмно в самотин≥ ¬се минуле забувать

9. ƒив≥тес€, €ка печаль!

¬права 3. ѕроанал≥зуйте тексти ≥ в≥дреда≠гуйте њх, визначивши причини зм≥стових помилок.

1. “ам, де катаютьс€ доросл≥, не можуть кататис€ починаюч≥ д≥ти. 2. √ромад€нка ѕальцева навмисне знищуЇ деревонасадженн€, безжал≥сно об'њдаючи њх своЇю козою (з листа). 3. Ќа роботу вийти не могла, бо треба було пастись з коровою. 4. ћаЇтьс€ сердечна пут≥вка. Ѕажаюч≥ поњхати звернутис€ в завком (з оголошенн€). 5. Ѕатьки повинн≥ приводити д≥тей в дит≠садок чистими й охайними, маючи при соб≥ носову хустку (з об'€ви в дитсадку). 6. ћикитюк працював у контор≥ б≥жучого ремонту (≥з судового документа). 7. Ќа мене ЂЋ≥сова п≥сн€ї вплила, €к може впливати т≥льки п≥сн€ (≥з твору аб≥тур≥Їнта). 8. ”вага! Ќа пер≥од спалаху грипу вс≥ температур€ч≥ хвор≥ обслуговують≠с€ на дому, при зверненн≥ в пол≥кл≥н≥ку, в першому каб≥нет≥, на першому поверс≥ (з об'€ви). 9. “еплицьке рад≥оательЇ зобов'€зане було обов'€зково обслу≠говувати ваш апарат по гарант≥њ з вит≥каючими зв≥дси насл≥дками (з в≥дпов≥д≥). 10. ƒо€рки ходили пом≥ж р€дами кор≥в, вилискуючи червоними спинами (з газети).

 

ѕитанн€ дл€ самоконтролю

1.як≥ особливост≥ вживанн€ ≥менник≥в?

2. як≥ правила утворенн€ та використанн€ д≥Їсл≥в?

3. як≥ правила використанн€ д≥Їприсл≥вникових зворот≥в?

 

“ема 5.2 ¬иди документ≥в та њх класиф≥кац≥€. ѕравила оформленн€ стор≥нки, рубрикац≥€ тексту, правила оформленн€ заголовк≥в, вид≥ленн€ окремих частин тексту

знати призначенн€, класиф≥кац≥ю документ≥в, вимоги до складанн€ та оформленн€ р≥зних вид≥в документ≥в, рекв≥зити документ≥в та правила њх оформленн€

вм≥ти складати д≥лов≥ папери управл≥нськоњ документац≥њ обраноњ профес≥њ, грамотно писати й оформл€ти документи.

 

≤ «аконспектуйте за книгою ƒ≥денко ј.Ќ.—учасне д≥ловодство. Ц ., 2000. Ц — 5- 16

 

ѕитанн€ дл€ самоконтролю

  1. як≥ принципи класиф≥кац≥њ документ≥в?
  2. як≥ правила оформленн€ стор≥нки?
  3. —твор≥ть зразок оформленн€ стор≥нки разом ≥з заголовками

 

“ема —кладанн€ автоб≥ограф≥њ

знати особливост≥ оформленн€ документ≥в щодо особового складу, р≥зновиди документ≥в та њх форми, склад рекв≥зит≥в документ≥в;

вм≥ти оформл€ти документи щодо особового складу, грамотно писати й оформл€ти документи.

 

≤ «аконспектуйте за книгою ƒ≥денко ј.Ќ.—учасне д≥ловодство. Ц ., 2000. Ц — 113-114

¬права ¬иправте помилки та в≥дредагуйте поданий документ.

јвтоб≥ограф≥€.

я, ’мЇльов ћихањл —авв≥ч, народивс€ 9. листопаду 1974 року у сел≥ ќмельнику  ременчугського р-ну ѕолтавськой об- ласт≥ у багатод≥тн≥й родин≥ потомственних хл≥бороб≥в.

¬ 7 рок≥в € п≥шов у перший клас ќмельникськоњ середньоњ загальноосв≥тньоњ школи 11 клас≥в €коњ усп≥шно зак≥нчив у 1992 р. ¬ школ≥ кр≥м аттестату за середню осв≥ту получив спец≥альн≥сть шофера, що дало мен≥ змогу поробити ос≥нню у  —ѕ на збиранн≥ урожа€.

¬ 1993 роц≥ поступив на ≤ курс мехмата ’ƒ” й провчив≠шись 5 рок≥в зак≥нчив його, получиви≥и красний диплом та про≠фес≥ю уч≥тел€ метимат≥ки ≥ ≥нформат≥ки.

” 2000 роц≥ вийшов у друц≥ м≥й учбовий п≥дручник У≤нформат≥ка дл€ початковц≥вФ, а у 1999 р. дек≥лько науково попу≠л€рних статей у У”н≥верс≥тецькому зб≥рников≥Ф.

” наш≥й родин≥ 4 особи

ћ≥й батько: ’мЇльов —тепан працюЇ на ’арковськ≥м за≠вод≥ ’“« механиком ј“—.

ћо€ мати: ’мельова ядвига працюЇ на тому ж завод≥, що й батько комендантшею гуртожитка

ћоњй сестр≥ школ€рк≥ 12 рок≥в й вона ходить в 6 класе
середньой школи..

ћоЇ м≥сце проживанн€ ≥ домашн≥й, адрес Ч 061 049 м. ’арь-

ков-49, вул. √арш≥на, 71, кв. 33.

2. /’≤-2003р.
(п≥дпис) ћ.—.’мЇл'йов

 

ѕитанн€ дл€ самоконтролю

  1. ƒайте визначенн€ автоб≥ограф≥њ
  2. як≥ рекв≥зити автоб≥ограф≥њ?
  3. як≥ в≥домост≥ вказуютьс€ в текст≥ автоб≥ограф≥њ?

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 672 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

∆изнь - это то, что с тобой происходит, пока ты строишь планы. © ƒжон Ћеннон
==> читать все изречени€...

566 - | 453 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.13 с.