Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќрган≥зац≥€ навчального процесу у народних школах 4 страница




ƒл€ упор€дкуванн€ п≥дготовки та проведенн€ вчительських форум≥в у 1870 роц≥ за взаЇмною згодою ћ≥н≥стерства народноњ осв≥ти ≥ ћ≥н≥стерства внутр≥шн≥х справ були створен≥ правила дл€ педагог≥чних зТњзд≥в вчител≥в [781]. ј 28 жовтн€ 1872 р. опубл≥ковано ур€дове розпор€дженн€ Ђ« питанн€ про проведенн€ короткотерм≥нових педагог≥чних зТњзд≥в дл€ вчител≥в народних шк≥лї. ѕередбачалос€, що ц≥ зТњзди спри€тимуть знайомству вчител≥в з новими прийомами початкового навчанн€. ÷≥ правила стосувалис€ ≥ педагог≥чних курс≥в, у €ких була та ж сама мета. Ќа зТњздах в обовТ€зковому пор€дку мав бути присутн≥м ≥нспектор або пов≥товий нагл€дач [782], [783], що св≥дчило про значне посиленн€ державного контролю за народною осв≥тою.

ѕ≥сл€ опубл≥куванн€ вищезазначених документ≥в вчительськ≥ зТњзди почали проводитис€ щор≥чно. ” 1873 р. дл€ кер≥вництва зТњздом ’ерсонське губернське земство запросило в≥домого педагога ћ.‘. Ѕунакова. Ќа зТњзд прињхало б≥льше 100 вчител≥в з ус≥х куточк≥в ’ерсонськоњ губерн≥њ [784].

” звТ€зку з посиленн€м реакц≥йноњ пол≥тики держави по в≥дношенню до осв≥ти у 80-х роках вчительськ≥ зТњзди практично не проводилис€. ” 1881 роц≥ за проханн€м вчител≥в народних шк≥л ’ерсонського пов≥ту в≥дбулис€ останн≥й педагог≥чний зТњзд [785]. ѕодальше проведенн€ вчительських з≥брань було заборонено розпор€дженн€м ћ≥н≥стерства народноњ осв≥ти в≥д 18 липн€ 1881 р. [786]. ≤ лише 26 листопада 1899 р. ур€дом були опубл≥кован≥ Ђ“имчасов≥ правила про зТњзди вчител≥в початкових училищї [787]. (—в≥й внесок у цю справу зробило ≥ ’ерсонське губернське земство, €ке висувало клопотанн€ перед ур€дом про дозв≥л на проведенн€ вчительських зТњзд≥в [788]). ÷ими правилами вчительство та орган≥затори зТњзд≥в ставилис€ п≥д повний контроль держави. ѕрограма зТњзду складалас€ ≥нспектором. ћ≥сце ≥ час проведенн€ педагог≥чного з≥бранн€ погоджувалос€ з губернатором. ”часть у зТњзд≥ дозвол€лос€ приймати лише вчител€м одного району. ѕроходили зТњзди, €к правило, у л≥тн≥й час. ѕ≥сл€ зак≥нченн€ зТњзду необх≥дно було направити зв≥т про його роботу до ћ≥н≥стерства народноњ осв≥ти [789].

ѕро€вл€ючи д≥Їву турботу про народних вчител≥в, ќдеське пов≥тове земство на чергов≥й сес≥њ у 1901 р. уповноважило ќдеську земську управу, спираючись на тимчасов≥ правила, влаштувати зТњзд вчител≥в ≥ вчительок земських училищ пов≥ту, асигнувавши дл€ ц≥Їњ мети 750 рубл≥в [790]. јле зважаючи на те, що народн≥ училища ќдеського пов≥ту входили до складу двох ≥нспекторських район≥в, 4-го ≥ 7-го, а тимчасов≥ правила в≥д 26 листопада 1899 р. дозвол€ли проводити зТњзд т≥льки в одному район≥, то в ћ≥н≥стерство осв≥ти було над≥слано спец≥альне клопотанн€ про дозв≥л на проведенн€ зТњзду за участю вчител≥в обох район≥в. «Тњзд був дозволений попечителем ќдеського учбового округу ≥ почав свою роботу 12 серпн€ 1902 р. [791].

Ќа пор€док дений виносилос€ 21 питанн€. ¬ процес≥ семиденноњ роботи обговорювалис€ особливост≥ м≥сцевих умов, €к≥ впливали на д≥€льн≥сть початкових шк≥л, огл€д народних училищ за минулий навчальний р≥к, терм≥н навчанн€, огл€д програм ћ≥н≥стерства народноњ осв≥ти, методика викладанн€ окремих предмет≥в, стан рел≥г≥йно-морального вихованн€, медичний огл€д учн≥в та р€д ≥нших. ¬ зТњзд≥ вз€ли участь 62 вчител≥. «ас≥данн€ проходило в прим≥щенн≥ ќдеськоњ пов≥товоњ управи.  р≥м народних вчител≥в, на зТњзд≥ були присутн≥ директор народних училищ, члени ќдеськоњ пов≥товоњ земськоњ управи, пов≥товий спостер≥гач церковнопараф≥€льних шк≥л, члени ќдеськоњ училищноњ ради, виконуючий обовТ€зки голови двор€нства ≥ ќдеський м≥ський голова [792]. як видно з≥ списку гостей, увага м≥сцевоњ влади до вчительського форуму була надзвичайно великою. Ќа зТњзд≥ проходив жвавий обм≥н думками. ќсобливо ц≥кавими були пропозиц≥њ щодо вдосконаленн€ методики викладанн€ навчальних предмет≥в, створенн€ орган≥зац≥йно-педагог≥чних умов дл€ забезпеченн€ нормальноњ роботи початкових шк≥л та проблеми побуту вчител≥в. ЂЌемаЇ сумн≥ву, що на усп≥шний х≥д зан€ть в наших народних школах впливаЇ тривал≥сть навчального року, Ц зазначав у своЇму виступ≥ учасник зТњзду √. ≤васенко. Ц ќсоблив≥ побутов≥ умови, в €ких знаход€тьс€ вчител≥ с≥льських шк≥л, створюють велик≥ труднощ≥ у визначенн≥ терм≥ну початку та зак≥нченн€ навчального року. јле це питанн€ необх≥дно вир≥шити тепер ≥ €комога скор≥шеї [793]. ≤, д≥йсно, невизначен≥сть точного терм≥ну початку та зак≥нченн€ навчального року призводила до того, що не в ус≥х школах виконувалас€ навчальна програма, послаблювавс€ контроль за роботою вчител≥в [794]. « метою створенн€ б≥льш детальних вимог до кожного навчального предмету у кожному в≥дд≥ленн≥ початковоњ школи обговорювалас€ програма ћ≥н≥стерства народноњ осв≥ти, випущена у 1897 роц≥. ќсоблива увага прид≥л€лас€ морально-рел≥г≥йному вихованню, викладанню закону Ѕожого, необовТ€зкових предмет≥в, орган≥зац≥њ медичного огл€ду учн≥в, покращенню в≥дв≥дуванн€ школи учн€ми тощо [795]. ƒл€ формуванн€ практичних навичок вчител≥в проводилис€ практичн≥ зан€тт€ з учн€ми[796].

Ќа основ≥ м≥н≥стерських правил так≥ ж зТњзди в≥дбулис€ в “ираспол≥ ≥ ’ерсон≥ вл≥тку 1903 р. ¬ њх робот≥ брали участь вчител≥ не т≥льки земських, а й м≥н≥стерських, м≥ських, н≥мецьких колон≥стських, церковнопараф≥€льних шк≥л.  р≥м питань загально-педагог≥чного характеру, спец≥ально обговорювались причини слабкоњ усп≥шност≥ учн≥в у вивченн≥ рос≥йськоњ мови. “ехн≥ка педагог≥чноњ майстерност≥ активно обговорювалас€ на зТњзд≥ вчител≥в ’ерсонського пов≥ту.

ѕри п≥дготовц≥ до вчительського зТњзду в 1910 роц≥ стали пом≥тн≥ демократичн≥ тенденц≥њ у в≥дносинах м≥ж губернськими ≥ пов≥товими управами, з одного боку, ≥ вчител€ми початкових шк≥л, з другого. “ак, при визначенн≥ пор€дку денного, орган≥зац≥њ проведенн€ вчительського форуму зав≥дуючим школами ≥ вчител€м пропонувалос€ заповнити спец≥альн≥ анкети ≥з своњми пропозиц≥€ми ≥ над≥слати в установлений терм≥н до ’ерсонського земства [797].

–егул€рн≥ збори осв≥т€н, на €ких обговорювалис€ проблеми початковоњ осв≥ти в ’ерсонськ≥й губерн≥њ, давали можлив≥сть вчител€м бути об≥знаними з справ роботи земства у ц≥й справ≥. ƒопов≥д≥ член≥в управи, директора народних училищ, постанови губернських та пов≥тових збор≥в регул€рно розм≥щувалис€ на стор≥нках Ђ«б≥рника ’ерсонського земстваї.

ƒл€ покращенн€ роботи церковнопараф≥€льних шк≥л та шк≥л грамоти ’ерсонська Їпарх≥€ передбачала скликати вчительськ≥ зТњзди не менше одного разу на р≥к ≥з представник≥в в≥дд≥лень ≥ пов≥тових спостер≥гач≥в Ђдл€ своЇчасного з членами Їпарх≥альноњ ради обговоренн€ питань шк≥льноњ справи в Їпарх≥њї. ƒл€ реал≥зац≥њ на практиц≥ ц≥Їњ важливоњ справи необх≥дно було вир≥шити проблему ф≥нансуванн€ цих зТњзд≥в [798].

≤ншим д≥Ївим засобом п≥двищенн€ фаховоњ та методичноњ п≥дготовки вчител≥в були педагог≥чн≥ курси, €к≥ зТ€вилис€ в –ос≥њ у 1867 роц≥ ≥ мали за мету знайомство вчител≥в з новими засобами навчанн€, оновленн€ знань з навчальних предмет≥в. –ос≥йський ≥сторик ћ.¬. „ехов називав курси дл€ вчител≥в Ђтимчасовими педагог≥чними навчальними закладамиї[799].  урсова п≥дготовка, де вчител≥ детально вивчали нов≥, б≥льш прогресивн≥ форми та методи викладанн€ (наприклад, натурального методу) була нац≥лена на €к≥сне покращенн€ роботи педагог≥в [800] (див. додаток Ћ)

ѕравила про тимчасов≥ педагог≥чн≥ курси були затверджен≥ ћ≥н≥стерством народноњ осв≥ти лише 5 вересн€ 1875 р., зг≥дно €ких курси могли влаштовуватис€ з дозволу попечител€ учбового округу при вчительських сем≥нар≥€х (1878 р.), м≥ських училищах (за положенн€м 1872 р.) ≥ повинн≥ були знайомити малоп≥дготовлених вчител≥в з кращими методиками навчанн€ [801]. ѕропозиц≥њ щодо њх проведенн€ виходили в≥д пов≥тових училищних рад та ≥нших установ, €к≥ мали грош≥ на цю справу [802]. « в≥дкритт€м у 1870 р. на кошти губернського земства педагог≥чних курс≥в проблема п≥дготовки вчител≥в дл€ народних шк≥л почала вир≥шуватис€. “аку практику використовувало ’ерсонське пов≥тове земство. ѕ≥сл€ участ≥ в робот≥ курс≥в у 1872 р. 8 вихованц≥в губернського ≥ пов≥тових земств отримали м≥сц€ с≥льських вчител≥в у початкових школах ’ерсонськоњ губерн≥њ [803]. «годом, дл€ кращих вчител≥в с≥льських шк≥л, педагог≥чн≥ курси були влаштован≥ також у ’ерсон≥ й ™лисаветград≥, на €к≥ було витрачено 20 тис. руб.[804]. ћ≥н≥стерство народноњ осв≥ти досить негативно ставилос€ до проведенн€ таких курс≥в ≥ тому, в б≥льшост≥ випадк≥в, не дозвол€ло њх проведенн€. ÷е спричинило виданн€ ћ≥н≥стром внутр≥шн≥х справ 16 грудн€ 1872 р. циркул€ру, в €кому давалос€ по€сненн€ щодо проведенн€ ≥ орган≥зац≥њ вчительських зТњзд≥в та курс≥в. ” ньому говорилось, що до короткотерм≥нових педагог≥чних курс≥в дл€ вчител≥в народних училищ повинн≥ застосовуватис€ вс≥ правила стосовно земських педагог≥чних вчительських зТњзд≥в. « метою забезпеченн€ державного контролю в робот≥ зТњзд≥в та курс≥в, мав брати участь ≥нспектор народних училищ або нагл€дач пов≥тового училища [805].

ѕов≥тов≥ земства влаштовували своњ курси, спираючись на дозв≥л та п≥дтримку м≥сцевого кер≥вництва, тому, проводилис€ вони част≥ше[806]. «емськ≥ пов≥тов≥ управи ’ерсонськоњ губерн≥њ практикували проводенн€ м≥сцевих порайонних конференц≥й, на €ких обговорювалис€ питанн€ постановки осв≥ти. ѕри орган≥зац≥њ такого ж губернського заходу пов≥тов≥ земства надсилали своњ пропозиц≥њ щодо пор€дку денного та своњ побажанн€ [807].

¬чител≥ народних шк≥л ’ерсонськоњ губерн≥њ з ≥н≥ц≥ативи кер≥вництва орган≥в м≥сцевого самовр€дуванн€ в≥дТњжджали на курси в ≥нш≥ м≥ста. “ак, 17 вчител≥в були в≥др€джен≥ до ћоскви дл€ практичного в≥дв≥дуванн€ урок≥в кращих педагог≥в ≥ вивченн€ нових систем викладанн€. ј вчител≥ ѕивоваров ≥ √авришев 24 лютого 1871 р. були в≥дправлен≥ до ћоскви на педагог≥чн≥ курси, €к≥ в≥дбулис€ на пол≥техн≥чн≥й виставц≥ [808]. „лен ќлександр≥йськоњ управи ≤. . „ижевський в≥дв≥дав виставку з народноњ осв≥ти у м≥ст≥  урську, €ка проходила з 25 по 27 червн€ 1902 р. Ќа таких виставках орган≥затори осв≥ти, вчител≥ мали змогу поповнити своњ знанн€, под≥литис€ власним досв≥дом, познайомитис€ з новою навчальною та методичною л≥тературою, орган≥зац≥Їю роботи шк≥льних б≥бл≥отек, передовою на той час методикою навчанн€ та вихованн€, посп≥лкуватис€ з колегами-педагогами. ѕо прињзд≥ учасники виставки складали зв≥ти, €к≥ публ≥кувалис€ на стор≥нках Д«б≥рника ’ерсонського земстваФ ≥ з €кими мали змогу познайомитис€ педагоги вс≥Їњ губерн≥њ [809].

ѕедагог≥чн≥ курси були позитивним €вищем в земськ≥й осв≥тн≥й д≥€льност≥. «авд€чуючи њм вчител≥ початкових шк≥л мали можлив≥сть значно покращити свою методичну п≥дготовку, отримати спец≥альн≥ знанн€, под≥литис€ власним досв≥дом роботи, в≥дв≥дати уроки кращих педагог≥в крањни.

ќтже, дореволюц≥йна початкова школа тривалий час потерпала в≥д нестач≥ €к≥сно п≥дготовлених педагог≥чних кадр≥в. –≥зке зростанн€ чисельност≥ початкових училищ вимагало в≥д держави, земств, церкви терм≥ново шукати шл€хи вир≥шенн€ кадрових проблем. Ќа початковому етап≥ вчител€ми у народних школах були у б≥льшост≥ своњй випадков≥ ≥ непридатн≥ до педагог≥чноњ роботи люди. ѕереломними у забезпеченн≥ шк≥л вчительськими кадрами були 60-70 роки ’≤’ стол≥тт€, коли була створена (хоч ≥ з недол≥ками) система п≥дготовки вчител≥в. ¬≥дкритт€ вчительських сем≥нар≥й, активне використанн€ курс≥в, спец≥альних ≥спит≥в на званн€ народного вчител€ значно покращило ситуац≥ю. ” школи почали приходити краще п≥дготовленн≥ вчител≥. ѕозитивну роль у п≥двищенн≥ профес≥йного р≥вн€ вчител≥в в≥д≥грали педагог≥чн≥ зТњзди. ”часть у њх робот≥ передових педагог≥в, обм≥н досв≥дом, практичн≥ уроки спри€ли зростанню педагог≥чноњ майстерност≥ вчител≥в, особливо с≥льських шк≥л. « часом ур≥зноман≥тнивс€ соц≥альний стан вчительства, зр≥с його осв≥тн≥й р≥вень, дещо покращилис€ умови прац≥, зросла винагорода за труд. ¬ир≥шенн€ кадрових проблем в основному Ђл€галої на плеч≥ земства, духовного в≥домства, громад. ƒержава в основному займала регулюючу позиц≥ю у осв≥т≥ ≥ вир≥шенн€м кадрових проблем не займалас€, що у значн≥й м≥р≥ заважало поступальному розвитков≥ народноњ школи. ќсновними недол≥ками кадровоњ пол≥тики влади була неспроможн≥сть п≥дн€ти соц≥альний статус вчител€, кардинально покращити умови його роботи та побуту, зб≥льшити винагороду за працю. ÷е стало причиною плинност≥ кадр≥в, втрати школою хороших педагог≥в. јле прот€гом другоњ половини ’≤’ Ц початку ’’ стол≥тт€ держав≥ так ≥ не вдалос€ позитивно вир≥шити питанн€ забезпеченн€ народних початкових шк≥л педагог≥чними кадрами.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 299 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћучша€ месть Ц огромный успех. © ‘рэнк —инатра
==> читать все изречени€...

513 - | 492 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.