Модуль 3. Аналіз традиційних підходів до вирішення існуючої проблеми

Аналіз традиційних підходів до вирішення існуючої проблеми передбачає виявлення суб’єктів соціальної роботи, які залучені до цього процесу (соціальні служби, громадські організації, органи державного управління і місцевого самоврядування), опис типових технологій розв’язання існуючої проблеми (вказати 3-4 традиційні способи розв’язання проблеми); здійснення висновків, чому вищезазначена діяльність є недостатньо ефективною

Розв’язання першого завдання здійснюється на основі знань і умінь, одержаних під час вивчення дисципліни «Соціальні служби в Україні», «Громадські об’єднання в Україні».

Соціальні служби можуть бути територіальні і відомчі. До числа перших відносяться Центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. Це спеціальний заклад, що забезпечує організацію та проведення у відповідній територіальній громаді соціальної роботи із соціально незахищеними категоріями сімей, дітей та молоді, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги.

Мережа центрів складається з республіканського (Автономної Республіки Крим), обласних, Київського та севастопольського міських, районних, міських, районних у містах, селищних та сільських центрів

У своєму складі ЦСССДМ може мати такі с пеціалізовані формування:

1. Служба соціальної підтримки сімей – спеціалізоване формування ЦСССДМ, яке створюється з метою здійснення соціальної підтримки сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах.

2. Служба соціально-профілактичної роботи – є спеціалізованим формуванням ЦСССДМ, яке утворюється для здійснення соціально-профілактичної роботи з вживачами психоактивних речовин, у тому числі споживачами ін’єкційних наркотиків. Її метою є здійснення соціально-профілактичної роботи з клієнтами, яка спрямована на профілактику ВІЛ-інфекції та інфекцій, що передаються статевим шляхом, інших хвороб, покращення соціального функціонування шляхом зменшення шкоди і негативних наслідків від уживання психоактивних речовин.

3. Школа волонтерів ЦСССДМ – це спеціалізоване формування ЦСССДМ, основним завданням якого є забезпечення теоретичної та практичної підготовки волонтерів до реалізації соціальних програм

4. Консультаційний пункт в пологових стаціонарах, жіночих консультаціях та будинках дитини – це спеціалізоване формування ЦСССДМ для здійснення соціальної роботи з вагітними жінками та жінками, які народили дитину; з неповнолітніми матерями; з молодим подружжям; з матерями, які мають намір відмовитися від новонародженої дитини; з батьками (або особами, які їх замінюють), які тимчасово влаштували дитину в будинок дитини;з батьками, у яких народилися діти з вадами розвитку або померли новонароджені діти. Метою консультаційного пункту є сприяння зміцненню інституту сімї шляхом формування засад відповідального, усвідомленого батьківства.

5. Мобільний консультаційний пункт соціальної роботи в сільській та гірській місцевості, віддалених районах міст - це спеціалізоване формування ЦСССДМ для здійснення соціальної роботи в сільській та гірській місцевостях, віддалених районах міст. Його метою є забезпечення доступу до соціальних послуг різних категорій дітей, молоді та сімей в сільській та гірській місцевостях, віддалених районах міст.

6. Служба «Телефон Довіри» - спеціалізоване формування, яке утворюється ЦСССДМ з метою надання психологічних, соціально-педагогічних, соціально-медичних, юридичних та інформаційних послуг особам, які опинилися у складних життєвих обставинах та звернулися до служби.

7. Студентська соціальна служба – спеціалізоване формування ЦССССДМ, яке створюється при вищих навчальних закладах України з метою розв’язання соціальних проблем та поліпшення становища студентської молоді, надання комплексу соціальних послуг студентам, створення сприятливих умов для їхньої самореалізації та самовдосконалення.

8. Інформаційно-ресурсні центри – спеціалізоване формування ЦСССДМ, яке утворюється з метою організації методичної роботи в Центрах, надання інформаційних (довідкових, просвітницьких, рекламно-пропагандистських) послуг дітям, молоді та різним категоріям сімей; ресурсного забезпечення соціальної роботи.

9. Тренінговий центр ЦСССДМ – спеціалізоване формування ЦСССДМ, для організації та проведення тренінгів і семінарів для працівників районних, міських, районних у містах, селищних та сільських центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, спеціалістів ЦСССДМ, спеціалістів центрів соціально-психологічної допомоги, соціальних гуртожитків для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, соціальних центрів матері та дитини, центрів соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями, центрів для ВІЛ-інфікованих дітей та молоді, потенційних опікунів, піклувальників, батьків-вихователів, кандидатів у прийомні батьки.

ЦСССДМ також здійснює організаційно-методичне керівництво такими закладами соціального обслуговування сім’ї, дітей та молоді:

1. Соціальний центр матері та дитини – заклад тимчасового проживання жінок на сьомому-дев’ятому місяці вагітності та матерів з дітьми віком від народження до 18 місяців, які опинилися в складних життєвих обставинах, що перешкоджають виконанню материнського обов’язку

2. Соціальний гуртожиток для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування – заклад для тимчасового проживання (терміном до 3 років) дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, віком від 15 до 18 років, а також осіб з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, віком від 18 до 23 років. Його метою є створення умов для соціальної адаптації осіб, що в цьому проживають та підготовка до самостійного життя. Крім тимчасового забезпечення житлом передбачається надання психологічних, соціально-педагогічних, юридичних, соціально-економічних та інформаційних послуг зазначеним особам.

3. Центр соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями – заклад денного перебування дітей та молоді з функціональними обмеженнями віком від 7 до 35 років, метою діяльності якого є відновлення та підтримка їх фізичного та психічного стану, адаптація та інтеграція у суспільство шляхом надання психологічних, соціально-педагогічних, соціально-медичних, юридичних та інформаційних послуг клієнтам та членам їх сімей.

4. Центр соціально-психологічної допомоги – заклад, що надає соціальні послуги особам, які опинилися в складних життєвих обставинах. Основним завданням центру є надання невідкладних психологічних, соціально-побутових, соціально-педагогічних, соціально-медичних, соціально-економічних, інформаційних і юридичних послуг, послуг з працевлаштування осіб у складних життєвих обставинах для сприяння їх якнайшвидшому поверненню до нормальних умов життєдіяльності.

5. Центр для від-інфікованих дітей та молоді – спеціалізований заклад, що проводить роботу із соціальної адаптації ВІЛ-інфікованих дітей та молоді (створює для цього відповідні умови), розробляє та здійснює заходи щодо соціальної підтримки і супроводу таких дітей та молоді, що спрямована на їх інтеграцію в суспільство

6. Центр ре соціалізації наркозалежної молоді – спеціалізований заклад, у якому на добровільних засадах перебувають на реабілітації особи, що вживали наркотики і пройшли курс лікування у медичних закладах. Його метою є ре соціалізація наркозалежної молоді шляхом надання комплексу соціально-реабілітаційних та інших послуг, а також профілактична робота з молоддю.

Діяльність всіх вищезазначених структур регламентується положеннями, створеними та основі Типового положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України або наказом Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту).

Система відомчих соціальних служб представлена такими закладами і установами:

Міністерство соціальної політики:

- будинок-інтернат загального профілю для громадян похилого віку та інвалідів - стаціонарна соціально-медична установа загального типу для постійного проживання громадян похилого віку, ветеранів війни та праці, інвалідів, які потребують стороннього догляду, побутового і медичного обслуговування;

- спеціальний будинок-інтернат для громадян похилого віку та інвалідів - стаціонарна соціально-медична установа, призначена для постійного проживання осіб похилого віку, переважно з числа особливо небезпечних рецидивістів та інших осіб, за якими відповідно до чинного законодавства встановлено адміністративний нагляд, інвалідів і громадян похилого віку з колишніх засуджених, які потребують побутового, медичного обслуговування і цілеспрямованого вихованого впливу, а також для громадян, яких за рішенням місцевих органів виконавчої влади переводять з іншим інтернат них установ загального типу за систематичне порушення громадського порядку, вживання алкоголю, токсичних препаратів, за бійки тощо;

- геріатричний пансіонат - стаціонарна медико-соціальна установа для проживання осіб з вираженими віковими порушеннями психіки, підтвердженими висновком лікувально-консультативної комісії органів охорони здоров’я;

- пансіонат для ветеранів війни та праці - установа інтернатного типу підвищеної комфортності) спеціальні житлові будинки для ветеранів та пенсіонерів. Функціонально вони є проміжною ланкою між стаціонарним доглядом і доглядом у громаді. Ці заклади працюють як закордонні будинки компактного проживання, але розраховані на значно більше мешканців і не орієнтовані на їх активну участь в управлінні будинком. Певною мірою розв’язуючи соціально-побутові та соціально-медичні проблеми людей похилого віку, вони не цілком враховують сучасне розуміння старості як активного етапу в житті людини та право людей похилого віку на інтеграцію в суспільство.

- психоневрологічний інтернат – стаціонарна соціально-медична установа, призначена для постійного проживання громадян з психоневрологічними захворюваннями, які потребують стороннього догляду, побутового і медичного обслуговування. Основним завданням інтернату є забезпечення належних умов проживання психічно хворих громадян, які потребують стороннього догляду і допомоги.

Спеціалізований будинок для ветеранів війни та праці, громадян похилого віку та інваліді в - це будівля, яка складається з окремих, з усіма комунальними зручностями однокімнатних житлових приміщень, розрахованих на одну особу або подружжя. На нижніх поверхах будівлі можуть бути розміщені служби соціально-побутового призначення і медичного обслуговування, а у штаті працівники служб соціально-побутового призначення і медичного обслуговування, які надають соціальні послуги.

Територіальний центр соціального обслуговування є бюджетною установою, яка утворюється для здійснення соціального обслуговування та надання соціальних послуг громадянам, які перебувають у складних життєвих обставинах і потребують сторонньої допомоги, за місцем проживання, в умовах стаціонарного, тимчасового або денного перебування. На соціальне обслуговування (надання соціальних послуг) в територіальному центрі мають право: громадяни похилого віку, інваліди, хворі (з числа осіб працездатного віку на період до встановлення їм групи інвалідності, але не більш як чотири місяці), які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги, визнані такими в порядку, затвердженому МОЗ; громадяни, які перебувають у складній життєвій ситуації у зв'язку з безробіттям і зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, стихійним лихом, катастрофою (і мають на своєму утриманні неповнолітніх дітей, дітей-інвалідів, осіб похилого віку, інвалідів), якщо середньомісячний сукупний дохід їх сімей нижчий ніж прожитковий

мінімум для сім'ї. У територіальному центрі можуть утворюватися такі структурні відділення (не менш як два різного спрямування): соціальної допомоги вдома; соціально-побутової адаптації; соціально-медичних послуг; стаціонарне для постійного або тимчасового проживання; організації надання адресної натуральної та грошової

допомоги.

Центр професійної реабілітації інвалідів є закладом системи органів праці та соціального захисту населення, метою діяльності якого є здійснення заходів, спрямованих на підготовку особи з інвалідністю до професійної діяльності, відновлення чи здобуття професійної працездатності шляхом адаптації, реадаптації, навчання, перенавчання для подальшого ефективного працевлаштування з урахуванням стану її здоров'я, особистих схильностей та побажань. Центр забезпечує професійну реабілітації інвалідів відповідно до висновків медико-соціальної експертної комісії з урахуванням конкурентоспроможності інваліда на ринку праці і його працевлаштування як у звичайних виробничих умовах, так і у спеціально створених умовах праці.

Центр соціальної реабілітації дітей-інвалідів є закладом системи органів праці та соціального захисту населення, метою діяльності якого є здійснення заходів, спрямованих на розвиток та коригування порушень розвитку дитини-інваліда, навчання її основним соціальним та побутовим навичкам, розвиток здібностей, створення передумов для інтеграції у суспільство. Центри раннього втручання. Його метою є забезпечення права дітей-інвалідів на соціальну реабілітацію та адаптацію з метою їх наступної інтеграції в дитячі колективи дошкільних установ та загальноосвітніх шкіл.

Відповідно до закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей, закладами соціального захисту для бездомних громадян є: будинок нічного перебування, центр реінтеграції, соціальний готель

Будинок нічного перебування – заклад соціального захисту для ночівлі (розміщення на ніч) бездомних громадян, прийом до якого не потребує попереднього медичного обстеження

Центр реінтеграції – заклад соціального захисту для бездомних громадян, діяльність якого спрямована на поступове повернення особи до самостійного повноцінного життя шляхом надання їй комплексу послуг (соціальних, психологічних, юридичних, медичних тощо) з урахуванням індивідуальних потреб

Соціальний готель – заклад соціального захисту для перебування бездомних громадян, який має у своєму складі окремі номери (кімнати), розміщення та проживання бездомних громадян у соціальному готелі є платним.

Центр соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі – соціальна установа для надання соціальних послуг особам, звільненим з місць позбавлення волі, та їх тимчасового перебування. Основною метою Центру є ре соціалізація, реінтеграція та соціальна адаптація клієнтів.

Відповідно до закону України «Про житловий фонд соціального призначення від 12.01.2006 № 3334-ІУ) в Україні передбачені такі заклади для бездомних громадян:

Соціальний гуртожиток – соціальне житло, яке надається громадянам України на час їх перебування на соціальному квартирному обліку за умови, що таке житло є єдиним місцем їх проживання

Спеціалізований будинок для бідних та безпритульних – установа соціального обслуговування, яка створюється з метою повного забезпечення бідних та безпритульних громадян приміщеннями для проживання, їжею, передбаченою законодавством медичною, правовою, соціальною, психологічною та побутовою допомогою, допомогою щодо працевлаштування

Тимчасовий притулок для дорослих – установа соціального обслуговування, яка створюється з метою безоплатного забезпечення громадян без визначеного місця проживання тимчасовим житлом, їжею, передбаченою законодавством медичною, правовою, соціальною, психологічною та побутовою допомогою, а також сприяння таким громадянам у встановленні особи, відновленні документів, паспортизації та працевлаштуванні

 

Міністерство охорони здоров’я. Діяльність соціальних служб в системі охорони здоров’я спрямована на р еалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я, координацію медичного обслуговування, охорону громадського здоров’я та підготовку кадрів в галузі. Система закладів складають:

- заклади охорони здоров’я (лікарняні, амбулаторно-поліклінічні заклади, станції швидкої допомоги, санаторно-курортні, аптечні, санітарно-профілактичні заклади);

- будинок дитини загального типу — для медико-соціального захисту дітей-сиріт, дітей, які залишилися без піклування батьків, віком від народження до трьох років. Тут також можуть перебувати діти, які мають сім'ю, проте утримання та виховання їх у сім'ї з поважних причин (хвороба годувальника, тривале відрядження, навчання тощо) неможли­ве, а також діти із затримкою розумового та фізичного розвитку внаслідок несприятливих умов виховання;

- спеціалізований будинок дитини — для медико-соціального захисту дітей-сиріт, дітей, які залишились без піклування батьків, з вадами фізичного та розумового розвитку (III—V груп здоров'я) віком від народження до чотирьох років, а також: 1) з органічним ураженням нервової системи та порушенням психіки; 2) з органічним ураженням центральної нервової си­стеми, в тому числі з дитячим церебральним паралічем без пору­шення психіки; 3) з порушенням функції опорно-рухового апа­рату та іншими вадами фізичного розвитку без порушення пси­хіки; 4) з порушенням слуху та мови; 5) з порушенням мови; 6) з порушенням зору (сліпі, слабозорі); 8) тубінфікованих, хво­рих з малими та згасаючими формами туберкульозу, ВІЛ-інфікованих

- Центр медико-соціальної реабілітації неповнолітніх - це лікувально-реабілітаційний заклад для неповнолітніх, які вжи­вають алкоголь, наркотичні засоби і психотропні речовини, а також для неповнолітніх, які за станом здоров'я не можуть бути направлені до загальноосвітніх шкіл та професійних училищ соціальної реабілітації. Основними завданнями центру є створення умов і забезпе­чення лікування неповнолітніх, які вживають алкоголь, нар­котичні засоби і психотропні речовини, проведення психологіч­ної корекції та заходів соціальної реабілітації, а також реабілітації неповнолітніх з девіантними формами поведінки, що призводить до їхньої соціальної дезадаптації, надання психологічної допомоги їхнім сім'ям, робота з батьками.

- Медико -соціальна експертна комісія (МСЕК)

- Х оспіси – медичний заклад, у якому хворі з прогнозованим несприятливим перебігом хвороби отримують гідний догляд та обслуговування. Медичний персонал надає паліативну медичну допомогу: хворі можуть отримувати кисень, знеболювальне, зондове харчування. Основна мета перебування у хоспісі – покращити останні дні життя, полегшити страждання.

- Психолого-медико-педагогічні консультації - є державними діагностико-корекційними структурами, що функціонують в системі освіти і науки України та Академії педагогічних наук.

- Психологічна служба системи освіти України – є складовою державної системи охорони фізичного та психічного здоровя молодих громадян і діє з метою виявлення та створення оптимальних соціально-психологічних умов для розвитку особистості. Забезпечує своєчасне і систематичне вивчення психофізичного розвитку дитини, мотивів її поведінки, створення умов для саморозвитку та самовиховання, сприяє виконанню освітніх і виховних завдань навчальних закладів шляхом забезпечення індивідуального підходу, створення умов для формування мотивації до самовиховання та саморозвитку, профілактики й корекції відхилень в індивідуальному й особистісному розвитку.

- Дошкільний навчальний заклад – навчальний заклад, що забезпечує реалізацію права дитини на здобуття дошкільної освіти, її фізичний, розумовий і духовний розвиток, соціальну адаптацію та готовність продовжувати освіту

- дитячий будинок – навчальний заклад інтернатного типу, що забезпечує розвиток, виховання, навчання та соціальну адаптацію дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування дошкільного та шкільного віку, а також тих, які перебувають у родинних стосунках

- загальноосвітня школа-інтернат – загальноосвітній навчальних заклад, що забезпечує виховання, навчання та соціальну адаптацію дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

- спеціалізована школа-інтернат – загальноосвітній навчальний заклад з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів, що забезпечує виховання, навчання та соціальну адаптацію обдарованих дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування

- спеціальна загальноосвітня школа-інтернат – загальноосвітній навчальний заклад, що забезпечує виховання, навчання, соціальну адаптацію та корекцію дітей, які потребують корекції фізичного та розумового розвитку.

- загальноосвітня санаторна школа-інтернат – загальноосвітній навчальний заклад з відповідним профілем, що забезпечує виховання, навчання та лікування дітей, які потребують тривалого лікування. Має на меті відновлення і зміцнення здоровя у поєднанні із загальноосвітньою підготовкою, надання кваліфікованої медико-психолого-педагогічної допомоги, сприяння самовизначенню. Типи: для дітей з психоневрологічними захворюваннями; хворих на сколіоз; із захворюваннями серцево-судинної системи; із хронічними неспецифічними захворюваннями органів дихання; із хронічними неспецифічними захворюваннями органів травлення; хворих на цукровий діабет; з малими і неактивними формами туберкульозу

- Загальноосвітні школи і професійні училища соціальної реабілітації - спеціальні навчально-виховні заклади для неповнолітніх, які потребують особливих умов виховання. Направляються особи, які вчинили злочин до 18 років або правопорушення до досягнення віку кримінальної відповідальності. Основними завданнями є: створення належних умов для життя, навчання і виховання учнів, підвищення їх загальноосвітнього і культурного рівня, професійної підготовки, розвитку індивідуальних здібностей і нахилів, забезпечення необхідної медичної допомоги; забезпечення соціальної реабілітації учнів, їх правового виховання та соціального захисту в умовах постійного педагогічного режиму

- Молодіжний центр праці – це спеціалізована державна установа, яка діє на госпрозрахунковій основі і має на меті вирішення питань працевлаштування молоді, забезпечення її зайнятості у вільний від навчання час, сприяння розвитку молодіжних ініціатив у трудовій сфері, перепідготовку та підвищення кваліфікації молоді.