Аналіз традиційних підходів до вирішення існуючої проблеми передбачає виявлення суб’єктів соціальної роботи, які залучені до цього процесу (соціальні служби, громадські організації, органи державного управління і місцевого самоврядування), опис типових технологій розв’язання існуючої проблеми (вказати 3-4 традиційні способи розв’язання проблеми); здійснення висновків, чому вищезазначена діяльність є недостатньо ефективною
Розв’язання першого завдання здійснюється на основі знань і умінь, одержаних під час вивчення дисципліни «Соціальні служби в Україні», «Громадські об’єднання в Україні».
Соціальні служби можуть бути територіальні і відомчі. До числа перших відносяться Центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. Це спеціальний заклад, що забезпечує організацію та проведення у відповідній територіальній громаді соціальної роботи із соціально незахищеними категоріями сімей, дітей та молоді, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги.
Мережа центрів складається з республіканського (Автономної Республіки Крим), обласних, Київського та севастопольського міських, районних, міських, районних у містах, селищних та сільських центрів
У своєму складі ЦСССДМ може мати такі с пеціалізовані формування:
1. Служба соціальної підтримки сімей – спеціалізоване формування ЦСССДМ, яке створюється з метою здійснення соціальної підтримки сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах.
2. Служба соціально-профілактичної роботи – є спеціалізованим формуванням ЦСССДМ, яке утворюється для здійснення соціально-профілактичної роботи з вживачами психоактивних речовин, у тому числі споживачами ін’єкційних наркотиків. Її метою є здійснення соціально-профілактичної роботи з клієнтами, яка спрямована на профілактику ВІЛ-інфекції та інфекцій, що передаються статевим шляхом, інших хвороб, покращення соціального функціонування шляхом зменшення шкоди і негативних наслідків від уживання психоактивних речовин.
3. Школа волонтерів ЦСССДМ – це спеціалізоване формування ЦСССДМ, основним завданням якого є забезпечення теоретичної та практичної підготовки волонтерів до реалізації соціальних програм
4. Консультаційний пункт в пологових стаціонарах, жіночих консультаціях та будинках дитини – це спеціалізоване формування ЦСССДМ для здійснення соціальної роботи з вагітними жінками та жінками, які народили дитину; з неповнолітніми матерями; з молодим подружжям; з матерями, які мають намір відмовитися від новонародженої дитини; з батьками (або особами, які їх замінюють), які тимчасово влаштували дитину в будинок дитини;з батьками, у яких народилися діти з вадами розвитку або померли новонароджені діти. Метою консультаційного пункту є сприяння зміцненню інституту сімї шляхом формування засад відповідального, усвідомленого батьківства.
5. Мобільний консультаційний пункт соціальної роботи в сільській та гірській місцевості, віддалених районах міст - це спеціалізоване формування ЦСССДМ для здійснення соціальної роботи в сільській та гірській місцевостях, віддалених районах міст. Його метою є забезпечення доступу до соціальних послуг різних категорій дітей, молоді та сімей в сільській та гірській місцевостях, віддалених районах міст.
6. Служба «Телефон Довіри» - спеціалізоване формування, яке утворюється ЦСССДМ з метою надання психологічних, соціально-педагогічних, соціально-медичних, юридичних та інформаційних послуг особам, які опинилися у складних життєвих обставинах та звернулися до служби.
7. Студентська соціальна служба – спеціалізоване формування ЦССССДМ, яке створюється при вищих навчальних закладах України з метою розв’язання соціальних проблем та поліпшення становища студентської молоді, надання комплексу соціальних послуг студентам, створення сприятливих умов для їхньої самореалізації та самовдосконалення.
8. Інформаційно-ресурсні центри – спеціалізоване формування ЦСССДМ, яке утворюється з метою організації методичної роботи в Центрах, надання інформаційних (довідкових, просвітницьких, рекламно-пропагандистських) послуг дітям, молоді та різним категоріям сімей; ресурсного забезпечення соціальної роботи.
9. Тренінговий центр ЦСССДМ – спеціалізоване формування ЦСССДМ, для організації та проведення тренінгів і семінарів для працівників районних, міських, районних у містах, селищних та сільських центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, спеціалістів ЦСССДМ, спеціалістів центрів соціально-психологічної допомоги, соціальних гуртожитків для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, соціальних центрів матері та дитини, центрів соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями, центрів для ВІЛ-інфікованих дітей та молоді, потенційних опікунів, піклувальників, батьків-вихователів, кандидатів у прийомні батьки.
ЦСССДМ також здійснює організаційно-методичне керівництво такими закладами соціального обслуговування сім’ї, дітей та молоді:
1. Соціальний центр матері та дитини – заклад тимчасового проживання жінок на сьомому-дев’ятому місяці вагітності та матерів з дітьми віком від народження до 18 місяців, які опинилися в складних життєвих обставинах, що перешкоджають виконанню материнського обов’язку
2. Соціальний гуртожиток для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування – заклад для тимчасового проживання (терміном до 3 років) дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, віком від 15 до 18 років, а також осіб з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, віком від 18 до 23 років. Його метою є створення умов для соціальної адаптації осіб, що в цьому проживають та підготовка до самостійного життя. Крім тимчасового забезпечення житлом передбачається надання психологічних, соціально-педагогічних, юридичних, соціально-економічних та інформаційних послуг зазначеним особам.
3. Центр соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями – заклад денного перебування дітей та молоді з функціональними обмеженнями віком від 7 до 35 років, метою діяльності якого є відновлення та підтримка їх фізичного та психічного стану, адаптація та інтеграція у суспільство шляхом надання психологічних, соціально-педагогічних, соціально-медичних, юридичних та інформаційних послуг клієнтам та членам їх сімей.
4. Центр соціально-психологічної допомоги – заклад, що надає соціальні послуги особам, які опинилися в складних життєвих обставинах. Основним завданням центру є надання невідкладних психологічних, соціально-побутових, соціально-педагогічних, соціально-медичних, соціально-економічних, інформаційних і юридичних послуг, послуг з працевлаштування осіб у складних життєвих обставинах для сприяння їх якнайшвидшому поверненню до нормальних умов життєдіяльності.
5. Центр для від-інфікованих дітей та молоді – спеціалізований заклад, що проводить роботу із соціальної адаптації ВІЛ-інфікованих дітей та молоді (створює для цього відповідні умови), розробляє та здійснює заходи щодо соціальної підтримки і супроводу таких дітей та молоді, що спрямована на їх інтеграцію в суспільство
6. Центр ре соціалізації наркозалежної молоді – спеціалізований заклад, у якому на добровільних засадах перебувають на реабілітації особи, що вживали наркотики і пройшли курс лікування у медичних закладах. Його метою є ре соціалізація наркозалежної молоді шляхом надання комплексу соціально-реабілітаційних та інших послуг, а також профілактична робота з молоддю.
Діяльність всіх вищезазначених структур регламентується положеннями, створеними та основі Типового положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України або наказом Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту).
Система відомчих соціальних служб представлена такими закладами і установами:
Міністерство соціальної політики:
- будинок-інтернат загального профілю для громадян похилого віку та інвалідів - стаціонарна соціально-медична установа загального типу для постійного проживання громадян похилого віку, ветеранів війни та праці, інвалідів, які потребують стороннього догляду, побутового і медичного обслуговування;
- спеціальний будинок-інтернат для громадян похилого віку та інвалідів - стаціонарна соціально-медична установа, призначена для постійного проживання осіб похилого віку, переважно з числа особливо небезпечних рецидивістів та інших осіб, за якими відповідно до чинного законодавства встановлено адміністративний нагляд, інвалідів і громадян похилого віку з колишніх засуджених, які потребують побутового, медичного обслуговування і цілеспрямованого вихованого впливу, а також для громадян, яких за рішенням місцевих органів виконавчої влади переводять з іншим інтернат них установ загального типу за систематичне порушення громадського порядку, вживання алкоголю, токсичних препаратів, за бійки тощо;
- геріатричний пансіонат - стаціонарна медико-соціальна установа для проживання осіб з вираженими віковими порушеннями психіки, підтвердженими висновком лікувально-консультативної комісії органів охорони здоров’я;
- пансіонат для ветеранів війни та праці - установа інтернатного типу підвищеної комфортності) спеціальні житлові будинки для ветеранів та пенсіонерів. Функціонально вони є проміжною ланкою між стаціонарним доглядом і доглядом у громаді. Ці заклади працюють як закордонні будинки компактного проживання, але розраховані на значно більше мешканців і не орієнтовані на їх активну участь в управлінні будинком. Певною мірою розв’язуючи соціально-побутові та соціально-медичні проблеми людей похилого віку, вони не цілком враховують сучасне розуміння старості як активного етапу в житті людини та право людей похилого віку на інтеграцію в суспільство.
- психоневрологічний інтернат – стаціонарна соціально-медична установа, призначена для постійного проживання громадян з психоневрологічними захворюваннями, які потребують стороннього догляду, побутового і медичного обслуговування. Основним завданням інтернату є забезпечення належних умов проживання психічно хворих громадян, які потребують стороннього догляду і допомоги.
Спеціалізований будинок для ветеранів війни та праці, громадян похилого віку та інваліді в - це будівля, яка складається з окремих, з усіма комунальними зручностями однокімнатних житлових приміщень, розрахованих на одну особу або подружжя. На нижніх поверхах будівлі можуть бути розміщені служби соціально-побутового призначення і медичного обслуговування, а у штаті працівники служб соціально-побутового призначення і медичного обслуговування, які надають соціальні послуги.
Територіальний центр соціального обслуговування є бюджетною установою, яка утворюється для здійснення соціального обслуговування та надання соціальних послуг громадянам, які перебувають у складних життєвих обставинах і потребують сторонньої допомоги, за місцем проживання, в умовах стаціонарного, тимчасового або денного перебування. На соціальне обслуговування (надання соціальних послуг) в територіальному центрі мають право: громадяни похилого віку, інваліди, хворі (з числа осіб працездатного віку на період до встановлення їм групи інвалідності, але не більш як чотири місяці), які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги, визнані такими в порядку, затвердженому МОЗ; громадяни, які перебувають у складній життєвій ситуації у зв'язку з безробіттям і зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, стихійним лихом, катастрофою (і мають на своєму утриманні неповнолітніх дітей, дітей-інвалідів, осіб похилого віку, інвалідів), якщо середньомісячний сукупний дохід їх сімей нижчий ніж прожитковий
мінімум для сім'ї. У територіальному центрі можуть утворюватися такі структурні відділення (не менш як два різного спрямування): соціальної допомоги вдома; соціально-побутової адаптації; соціально-медичних послуг; стаціонарне для постійного або тимчасового проживання; організації надання адресної натуральної та грошової
допомоги.
Центр професійної реабілітації інвалідів є закладом системи органів праці та соціального захисту населення, метою діяльності якого є здійснення заходів, спрямованих на підготовку особи з інвалідністю до професійної діяльності, відновлення чи здобуття професійної працездатності шляхом адаптації, реадаптації, навчання, перенавчання для подальшого ефективного працевлаштування з урахуванням стану її здоров'я, особистих схильностей та побажань. Центр забезпечує професійну реабілітації інвалідів відповідно до висновків медико-соціальної експертної комісії з урахуванням конкурентоспроможності інваліда на ринку праці і його працевлаштування як у звичайних виробничих умовах, так і у спеціально створених умовах праці.
Центр соціальної реабілітації дітей-інвалідів є закладом системи органів праці та соціального захисту населення, метою діяльності якого є здійснення заходів, спрямованих на розвиток та коригування порушень розвитку дитини-інваліда, навчання її основним соціальним та побутовим навичкам, розвиток здібностей, створення передумов для інтеграції у суспільство. Центри раннього втручання. Його метою є забезпечення права дітей-інвалідів на соціальну реабілітацію та адаптацію з метою їх наступної інтеграції в дитячі колективи дошкільних установ та загальноосвітніх шкіл.
Відповідно до закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей, закладами соціального захисту для бездомних громадян є: будинок нічного перебування, центр реінтеграції, соціальний готель
Будинок нічного перебування – заклад соціального захисту для ночівлі (розміщення на ніч) бездомних громадян, прийом до якого не потребує попереднього медичного обстеження
Центр реінтеграції – заклад соціального захисту для бездомних громадян, діяльність якого спрямована на поступове повернення особи до самостійного повноцінного життя шляхом надання їй комплексу послуг (соціальних, психологічних, юридичних, медичних тощо) з урахуванням індивідуальних потреб
Соціальний готель – заклад соціального захисту для перебування бездомних громадян, який має у своєму складі окремі номери (кімнати), розміщення та проживання бездомних громадян у соціальному готелі є платним.
Центр соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі – соціальна установа для надання соціальних послуг особам, звільненим з місць позбавлення волі, та їх тимчасового перебування. Основною метою Центру є ре соціалізація, реінтеграція та соціальна адаптація клієнтів.
Відповідно до закону України «Про житловий фонд соціального призначення від 12.01.2006 № 3334-ІУ) в Україні передбачені такі заклади для бездомних громадян:
Соціальний гуртожиток – соціальне житло, яке надається громадянам України на час їх перебування на соціальному квартирному обліку за умови, що таке житло є єдиним місцем їх проживання
Спеціалізований будинок для бідних та безпритульних – установа соціального обслуговування, яка створюється з метою повного забезпечення бідних та безпритульних громадян приміщеннями для проживання, їжею, передбаченою законодавством медичною, правовою, соціальною, психологічною та побутовою допомогою, допомогою щодо працевлаштування
Тимчасовий притулок для дорослих – установа соціального обслуговування, яка створюється з метою безоплатного забезпечення громадян без визначеного місця проживання тимчасовим житлом, їжею, передбаченою законодавством медичною, правовою, соціальною, психологічною та побутовою допомогою, а також сприяння таким громадянам у встановленні особи, відновленні документів, паспортизації та працевлаштуванні
Міністерство охорони здоров’я. Діяльність соціальних служб в системі охорони здоров’я спрямована на р еалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я, координацію медичного обслуговування, охорону громадського здоров’я та підготовку кадрів в галузі. Система закладів складають:
- заклади охорони здоров’я (лікарняні, амбулаторно-поліклінічні заклади, станції швидкої допомоги, санаторно-курортні, аптечні, санітарно-профілактичні заклади);
- будинок дитини загального типу — для медико-соціального захисту дітей-сиріт, дітей, які залишилися без піклування батьків, віком від народження до трьох років. Тут також можуть перебувати діти, які мають сім'ю, проте утримання та виховання їх у сім'ї з поважних причин (хвороба годувальника, тривале відрядження, навчання тощо) неможливе, а також діти із затримкою розумового та фізичного розвитку внаслідок несприятливих умов виховання;
- спеціалізований будинок дитини — для медико-соціального захисту дітей-сиріт, дітей, які залишились без піклування батьків, з вадами фізичного та розумового розвитку (III—V груп здоров'я) віком від народження до чотирьох років, а також: 1) з органічним ураженням нервової системи та порушенням психіки; 2) з органічним ураженням центральної нервової системи, в тому числі з дитячим церебральним паралічем без порушення психіки; 3) з порушенням функції опорно-рухового апарату та іншими вадами фізичного розвитку без порушення психіки; 4) з порушенням слуху та мови; 5) з порушенням мови; 6) з порушенням зору (сліпі, слабозорі); 8) тубінфікованих, хворих з малими та згасаючими формами туберкульозу, ВІЛ-інфікованих
- Центр медико-соціальної реабілітації неповнолітніх - це лікувально-реабілітаційний заклад для неповнолітніх, які вживають алкоголь, наркотичні засоби і психотропні речовини, а також для неповнолітніх, які за станом здоров'я не можуть бути направлені до загальноосвітніх шкіл та професійних училищ соціальної реабілітації. Основними завданнями центру є створення умов і забезпечення лікування неповнолітніх, які вживають алкоголь, наркотичні засоби і психотропні речовини, проведення психологічної корекції та заходів соціальної реабілітації, а також реабілітації неповнолітніх з девіантними формами поведінки, що призводить до їхньої соціальної дезадаптації, надання психологічної допомоги їхнім сім'ям, робота з батьками.
- Медико -соціальна експертна комісія (МСЕК)
- Х оспіси – медичний заклад, у якому хворі з прогнозованим несприятливим перебігом хвороби отримують гідний догляд та обслуговування. Медичний персонал надає паліативну медичну допомогу: хворі можуть отримувати кисень, знеболювальне, зондове харчування. Основна мета перебування у хоспісі – покращити останні дні життя, полегшити страждання.
- Психолого-медико-педагогічні консультації - є державними діагностико-корекційними структурами, що функціонують в системі освіти і науки України та Академії педагогічних наук.
- Психологічна служба системи освіти України – є складовою державної системи охорони фізичного та психічного здоровя молодих громадян і діє з метою виявлення та створення оптимальних соціально-психологічних умов для розвитку особистості. Забезпечує своєчасне і систематичне вивчення психофізичного розвитку дитини, мотивів її поведінки, створення умов для саморозвитку та самовиховання, сприяє виконанню освітніх і виховних завдань навчальних закладів шляхом забезпечення індивідуального підходу, створення умов для формування мотивації до самовиховання та саморозвитку, профілактики й корекції відхилень в індивідуальному й особистісному розвитку.
- Дошкільний навчальний заклад – навчальний заклад, що забезпечує реалізацію права дитини на здобуття дошкільної освіти, її фізичний, розумовий і духовний розвиток, соціальну адаптацію та готовність продовжувати освіту
- дитячий будинок – навчальний заклад інтернатного типу, що забезпечує розвиток, виховання, навчання та соціальну адаптацію дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування дошкільного та шкільного віку, а також тих, які перебувають у родинних стосунках
- загальноосвітня школа-інтернат – загальноосвітній навчальних заклад, що забезпечує виховання, навчання та соціальну адаптацію дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування
- спеціалізована школа-інтернат – загальноосвітній навчальний заклад з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів, що забезпечує виховання, навчання та соціальну адаптацію обдарованих дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування
- спеціальна загальноосвітня школа-інтернат – загальноосвітній навчальний заклад, що забезпечує виховання, навчання, соціальну адаптацію та корекцію дітей, які потребують корекції фізичного та розумового розвитку.
- загальноосвітня санаторна школа-інтернат – загальноосвітній навчальний заклад з відповідним профілем, що забезпечує виховання, навчання та лікування дітей, які потребують тривалого лікування. Має на меті відновлення і зміцнення здоровя у поєднанні із загальноосвітньою підготовкою, надання кваліфікованої медико-психолого-педагогічної допомоги, сприяння самовизначенню. Типи: для дітей з психоневрологічними захворюваннями; хворих на сколіоз; із захворюваннями серцево-судинної системи; із хронічними неспецифічними захворюваннями органів дихання; із хронічними неспецифічними захворюваннями органів травлення; хворих на цукровий діабет; з малими і неактивними формами туберкульозу
- Загальноосвітні школи і професійні училища соціальної реабілітації - спеціальні навчально-виховні заклади для неповнолітніх, які потребують особливих умов виховання. Направляються особи, які вчинили злочин до 18 років або правопорушення до досягнення віку кримінальної відповідальності. Основними завданнями є: створення належних умов для життя, навчання і виховання учнів, підвищення їх загальноосвітнього і культурного рівня, професійної підготовки, розвитку індивідуальних здібностей і нахилів, забезпечення необхідної медичної допомоги; забезпечення соціальної реабілітації учнів, їх правового виховання та соціального захисту в умовах постійного педагогічного режиму
- Молодіжний центр праці – це спеціалізована державна установа, яка діє на госпрозрахунковій основі і має на меті вирішення питань працевлаштування молоді, забезпечення її зайнятості у вільний від навчання час, сприяння розвитку молодіжних ініціатив у трудовій сфері, перепідготовку та підвищення кваліфікації молоді.
