Винятково виключні обставини, коли застосування концептуальної основи фінансової звітності може призвести до подання дезорієнтуючих фінансових звітів.

15. Як показано в МСА 210, аудитор розглядає прийнятність концептуальної основи фінансової звітності при вирішенні питання, чи приймати йому завдання. Застосування концептуальної основи фінансової звітності, визначеної як прийнятна для фінансових звітів загального призначення, зазвичай призводить до надання фінансових звітів, що дають достовірне представлення інформації. Однак у винятково виключних обставинах застосування конкретної вимоги концептуальної основи, визначеної як прийнятна для фінансових звітів загального призначення, може призвести до подання фінансових звітів, які будуть дезорієнтуючими в конкретних обставинах суб’єкта господарювання.

Деякі концептуальні основи фінансової звітності, визначені як прийнятні для фінансових звітів загального призначення, прямо чи непрямо визнають наявність винятково виключних обставин, коли фінансові звіти повинні відійти від конкретної вимоги концептуальної основи задля досягнення достовірності свого представлення та пояснення розкриттів, що вимагаються. Інші концептуальні основи фінансової звітності можуть зовсім оминати такі обставини, хоча й вони будуть прийнятними для фінансових звітів загального призначення. Якщо аудитор зустрічається з обставинами, які приводять його до висновку, що відповідність конкретній вимозі може призвести до подання фінансових звітів, які будуть дезорієнтуючими, він повинен розглянути можливість виникнення необхідності в модифікації свого висновку. Такі модифікації, які будуть відповідати його висновку, залежать від того, як управлінський персонал розглядає це питання в фінансових звітах, та як концептуальна основа фінансової звітності розглядає такі виключні обставини (див. МСА 701).

Елементи аудиторського висновку для завдань з аудиту, проведених у відповідності до МСА.

16. Послідовність та логічність висловлення думки аудитора у випадках проведення аудиторської перевірки у відповідності до МСА підвищує довіру до професії на глобальному ринку через легкість ідентифікації аудитів, що виконувались у відповідності до глобально визначених стандартів. Вона також значно полегшує розуміння читачами та ідентифікацію незвичних обставин, коли вони трапляються.

17. В параграфах 18-60 наведено вимоги до наступних елементів аудиторського висновку для тих аудиторських перевірок, що виконуються у відповідності до МСА:

а) заголовок;

б) адресат;

в) вступний параграф;

г) відповідальність управлінського персоналу за фінансові звіти;

д) відповідальність аудитора;

е) аудиторська думка;

є) інші обов’язки стосовно надання висновку;

ж) підпис аудитора;

з) дата аудиторського висновку та адреса аудитора.

Заголовок.

18. Аудиторський висновок повинен мати заголовок, який би чітко вказував, що це є висновок незалежного аудитора.

19. Заголовок, що вказує на те, що це є висновок незалежного аудитора, наприклад “Висновок незалежного аудитора”, підтверджує, що аудитор виконав всі відповідні етичні вимоги стосовно незалежності, та відрізняє висновок незалежного аудитора від висновків, зроблених іншими.

Адресат.

20. Висновок аудитора повинен адресуватись у відповідності до обставин завдання.

21. Національні закони та нормативні акти часто вказують, кому повинен адресуватись аудиторський висновок щодо фінансових звітів загального призначення в даній країні. Зазвичай аудиторський висновок щодо фінансових звітів загального призначення адресується тим, для кого він готувався, як правило, для акціонерів або найвищого управлінського персоналу суб’єкта господарювання, фінансові звіти якого проходять аудиторську перевірку.

Вступний параграф.

22. У вступному параграфі аудиторського висновку вказується суб’єкт господарювання, фінансові звіти якого пройшли аудиторську перевірку, та підтверджується, що фінансові звіти пройшли аудиторську перевірку. У вступному параграфі слід:

а) вказати назву кожного з фінансових звітів, що складають повний пакет фінансових звітів;

б) зробити посилання на важливі аспекти облікової політики та інші пояснювальні примітки; та

в) вказати дату та період, якого стосуються фінансові звіти.

23. Для виконання цієї вимоги у вступному параграфі вказується, що аудитор перевірив фінансові звіти суб’єкті господарювання, що додаються та складають [вказати назву повного пакету фінансових звітів, як це вимагається застосовною концептуальною основою фінансової звітності, та дату і період, якого стосуються ці фінансові звіти] та робиться посилання на важливі аспекти облікової політики та інші пояснювальні примітки. В тих випадках, коли аудитор знає, що фінансові звіти будуть включатись в документ, де буде міститись і інша інформація, наприклад, річний звіт, аудитор може, якщо це дозволяє форма представлення, вказати номери сторінок, на яких подані фінансові звіти. Це допоможе читачам ідентифікувати фінансові звіти, яких стосується висновок аудитора.

24. Висновок аудитора стосується повного пакету фінансових звітів, як це визначено застосовною концептуальною основою фінансової звітності. У випадку фінансових звітів, які було підготовлено у відповідності до МСФЗ, в цей пакет входять: баланс, звіт про прибутки та збитки, звіт про зміни в акціонерному капіталі, звіт про рух грошових коштів, опис важливих аспектів облікової політики та інші пояснювальні примітки. В деяких країнах невід’ємною частиною фінансових звітів може бути ще інша додаткова інформація.

25. В деяких випадках від суб’єкта господарювання може вимагатись законодавчими та нормативними актами або стандартами (або суб’єкт господарювання може добровільно піти на це) подання разом з фінансовими звітами допоміжної інформації, яка не вимагається застосовною концептуальною основою фінансової звітності. Наприклад, допоміжна інформація може подаватись для полегшення розуміння користувачем концептуальної основи фінансової звітності або для більш детального роз’яснення конкретної статті у фінансових звітах. Така інформація зазвичай подається або в допоміжних графіках, або в додаткових примітках. Аудиторський висновок може стосуватись (а може й не стосуватись) також і цієї допоміжної інформації. Саме цьому аудитор повинен бути впевненим, що будь-яка допоміжна інформація якої не стосується аудиторського висновку, є чітко відокремленою, як це вказано в параграфах 67-71.

26. В деяких випадках допоміжна інформація не може бути чітко відокремленою від фінансових звітів внаслідок її природи та способу подання. В таких випадках аудиторський висновок стосується допоміжної інформації. Наприклад, аудиторський висновок стосується приміток або допоміжних графіків, на які посилаються фінансові звіти. Це також стосується і випадків, коли примітки до фінансові включають пояснення щодо обсягу відповідності фінансових звітів інший концептуальній основі фінансової звітності.

27. Немає необхідності посилатись у вступному параграфі аудиторського висновку на допоміжну інформацію, що подається як невід’ємна частина фінансових звітів, у тих випадках, коли у вступному параграфі достатньо посилання на примітки в описі компонентів фінансових звітів.