Визначення необхідності використання роботи експерта.

Під час аудиторської перевірки аудитор, можливо, вважатиме за потрібне одержати (через суб’єкта господарювання або самостійно) аудиторські докази у вигляді висновків, думок, оцінок та звітів експерта. Наприклад:

§ оцінка певних видів активів, наприклад, землі та будівель, устаткування І обладнання, предметів мистецтва та коштовного каміння;

§ визначення кількості чи фізичного стану активів, наприклад, корисних копалин, що зберігаються насипом, запасів підземних корисних копалин та нафти, а також терміну корисного використання устаткування та обладнання, що залишився;

§ визначення сум з використанням спеціальних методів, наприклад, актуарної оцінки;

§ визначення обсягу завершених і незавершених робіт за контрактами;

• юридичні висновки стосовно тлумачення договорів, законів та нормативних актів.

6. Визначаючи необхідність використання роботи експерта аудитор повинен розглянути:

а) знання членів групи з виконання завдання та попередній досвід розгляду подібних питань;

б) ризик викривлення, обумовлений характером і складністю питання, яке розглядається; та

в) кількість і якість інших аудиторських доказів, які він очікує отримати.

Компетентність і об’єктивність експерта.

7. Плануючи використання роботи експерта, аудитор повинен оцінити його професійну компетентність. Це включає розгляд:

а) професійної сертифікації або ліцензування експерта, або його членства у відповідній професійній організації; та

б) досвіду і репутації в галузі, в якій аудитор шукає аудиторські докази.

8. Аудитор повинен оцінити об’єктивність експерта.

9. Ризик того, що об’єктивність експерта зменшиться, збільшується якщо експерт:

а) є найманим працівником суб’єкта господарювання; або

б) пов’язаний з суб’єктом господарювання іншим чином, наприклад, в силу фінансової залежності від суб’єкта господарювання або інвестування в нього.

Якщо аудитор занепокоєний щодо компетентності або об’єктивності експерта, йому необхідно обговорити будь-які застереження з цього приводу з управлінським персоналом і розглянути, чи можна одержати достатні відповідні аудиторські докази внаслідок роботи експерта. Аудитор може вважати за потрібне здійснити додаткові аудиторські процедури або звернутися за аудиторськими доказами до іншого експерта (після взяття до уваги факторів, викладених в параграфі 7).

Обсяг роботи експерта.

10. Аудитор повинен одержати достатні відповідні аудиторські докази, що обсяг роботи експерта відповідає цілям аудиторської перевірки.

Аудиторські докази можна отримати шляхом огляду кола повноважень, які часто викладені в письмових інструкціях, підготовлених суб’єктом господарювання для експерта. Такі інструкції для експерта можуть стосуватися таких питань:

• мети та обсягу роботи експерта;

• загального опису конкретних питань, котрі, як очікує аудитор, висвітлюватимуться у висновку експерта;

• планованого використання аудитором роботи експерта, включаючи можливе інформування третіх сторін щодо особи експерта та ступеня його участі;

• ступеня доступу експерта до відповідних записів та файлів;

• роз’яснення відносин експерта з суб’єктом господарювання, якщо такі є;

• конфіденційності інформації суб’єкта господарювання;

• інформації стосовно припущень та методів, які експерт планує застосувати, та їх відповідність припущенням і методам, що використовувалися у попередні періоди.

Якщо ці питання нечітко викладені в письмових інструкціях для експерта, аудиторові варто контактувати безпосередньо з експертом з метою одержання аудиторських доказів стосовно цього. Отримуючи розуміння суб’єкта господарювання, аудитор розглядає питання, чи залучати експерта до обговорень членами групи з виконання завдання чутливості фінансових звітів суб’єкта господарювання до суттєвих викривлень.

Оцінка роботи експерта.

11. Аудитор повинен оцінити відповідність роботи експерта як аудиторського доказу щодо розглядуваного твердження у фінансовому звіті.При цьому він оцінює належність відображення суті даних експерта у фінансових звітах або підтвердження твердження у фінансовому звіті, та розглядає:

§ використані первинні дані;

§ використовувані припущення і методи та їх відповідність припущенням і методам, використаним у попередні періоди;

§ результати роботи експерта у контексті всебічного знання аудитором бізнесу замовника і результати інших аудиторських процедур.

12. Розглядаючи, чи використав експерт відповідні за даних обставин первинні дані, аудитор повинен розглянути наступні процедури:

а) здійснення запитів стосовно будь-яких процедур, що були виконані експертом, з метою визначення достатності, відповідності та достовірності первинних даних; та

б) перевірка або тестування даних, використаних експертом.

13. Відповідальність за відповідність і обґрунтованість використаних припущень і методів, а також за їх застосування, несе експерт. Аудитор не має таких знань і тому не завжди може ставити під сумнів припущення та методи експерта. Тим не менш, аудитор повинен отримати розуміння використаних припущень та методів і розглянути їх відповідність та обґрунтованість, ґрунтуючись на своєму знанні бізнесу та на результатах інших аудиторських процедур.

14. Якщо результати роботи експерта не надають достатніх відповідних аудиторських доказів або не узгоджуються з іншими аудиторськими доказами, аудитор повинен розв’язати цю проблему. Це розв’язання може охоплювати обговорення з представниками суб’єкта господарювання та експертом, застосування додаткових аудиторських процедур включно з можливістю залучення іншого експерта або модифікацію аудиторського висновку.