Характеристика шахрайства.

4. Викривлення в фінансових звітах можуть бути викликані шахрайством або помилкою. Різниця між шахрайством та помилкою полягає в тому, чи виконана дія, що призводить до викривлення навмисно чи ненавмисно.

5. Термін “ помилка ” означає ненавмисне викривлення в фінансовій звітності, включаючи пропуск суми або розкриття, наприклад:

§ помилку при збиранні або обробці даних, на основі яких готуються фінансові звіти;

§ невірне облікове твердження, зроблене внаслідок пропуску або невірної інтерпретації фактів;

§ помилку в застосуванні облікових принципів щодо вимірювання, визнання, класифікації, подання або розкриття.

6.Термін “ шахрайство ” означає навмисні дії однієї особи або декількох осіб серед управлінського та найвищого управлінського персоналу, найманих працівників або третьої сторони, при яких застосовується омана для отримання нечесної або незаконної переваги. Хоча шахрайство є широким юридичним поняттям, для цілей даного МСА аудитора стосується шахрайство, що спричиняє суттєві викривлення у фінансових звітах. Аудитори не визначають юридичне, чи шахрайство дійсно було.

Шахрайство, до якого були причетні одна особа чи більше осіб з управлінського або найвищого управлінського персоналу, називають „шахрайством управлінського персоналу»; шахрайство, до якого причетні лише наймані працівники суб’єкту господарювання, називають „шахрайством працівників”. В обох випадках може бути змова як на самому суб’єкті господарювання, так і з третьою стороною за межами суб’єкту господарювання.

7. Для аудитора важливі два типи навмисних викривлень: викривлення, що є результатом неправдивої фінансової звітності, та викривлення, що є результатом незаконного привласнення активів.

8. Неправдива фінансова звітність базується на навмисних викривленнях, включаючи пропуск сум або розкриття у фінансових звітах, з метою введення в оману користувачів. Складання неправдивих фінансових звітів може досягатись за допомогою:

§ маніпуляції, фальсифікації (включаючи підробки) або внесення змін до облікових записів чи первинних документів, на основі яких готуються фінансові звіти;

§ невірне подання або навмисний пропуск в фінансових звітах подій, операцій або іншої важливої інформації;

§ навмисне неправильне застосування облікових принципів щодо сум, класифікації, способу подання або розкриття.

9. Неправдива фінансова звітність часто включає уникнення управлінським персоналом контролю, який справляє враження ефективного функціонування. Шахрайство може бути результатом таких дій управлінського персоналу внаслідок уникнення контролю, як:

§ здійснення фіктивних записів в журналах реєстрації, особливо в кінці облікового періоду, для маніпулювання фінансовими результатами або досягнення інших цілей;

§ невідповідна корекція припущень та зміна суджень, які було використано під час оцінки залишків на рахунках;

§ пропуск, дострокове або запізніле визнання у фінансових звітах подій та операцій, що відбулись у звітному періоді;

§ приховування або нерозкриття фактів, що можуть впливати на суми, відображені в фінансових звітах;

§ участь в складних операціях, структура яких дає невірне відображення фінансового стану або фінансових показників суб’єкта господарювання; та

§ внесення змін в записи та умови, що відносяться до важливих та незвичних операцій.

10. Неправдивість фінансової звітності може спричинюватись спробами управлінського персоналу приховати доходи, щоби ввести в оману користувачів фінансової звітності через зміну сприйняття ними фінансових результатів та прибутковості суб’єкту господарювання. Таке приховування доходів може розпочинатись з незначних дій або корекції припущень та зміни суджень управлінським персоналом. Тиск та мотив можуть призвести до такого збільшення масштабу подібних дій, що їх результатом буде неправдива фінансова звітність. Така ситуація може трапитись тоді, коли тиск для досягнення очікувань ринку або бажання максимізувати компенсації, що базуються на виробничих показниках, призводять до того, що управлінський персонал свідомо займає таку позицію, яка веде до неправдивості фінансової звітності шляхом внесення суттєвих викривлень до фінансових звітів.

Мотивом для управлінського персоналу деяких суб’єктів господарювання може бути заниження доходів в суттєвих розмірах для мінімізації податків або завищення доходів для отримання банківського фінансування.

11. Незаконне привласнення активів включає крадіжку активів суб’єкту господарювання, що часто здійснюється найманими працівниками суб’єкту господарювання у відносно невеликих та несуттєвих розмірах. Тим не менш, в незаконному привласненні активів може брати участь і управлінський персонал, для якого зазвичай легше замаскувати або сховати незаконне привласнення активів так, що це буде важко виявити. Незаконне привласнення активів може здійснюватись багатьма способами, наприклад:

§ привласнення грошових надходжень (наприклад, незаконне привласнення надходжень дебіторської заборгованості або направлення надходжень по раніше списаних заборгованостях на особисті банківські рахунки);

§ викрадення фізичних активів або інтелектуальної власності (наприклад, викрадення матеріально–виробничих запасів для власного використання або продажу, викрадення брухту для перепродажу, змова з конкурентом та розголошення за винагороду технологічних даних);

§ примушення суб’єкта господарювання до оплати неотриманих товарів та послуг (наприклад, сплата фіктивним постачальникам; хабарі від постачальників особам, що відповідають за закупівлі, за завищення цін; виплати фіктивним найманим працівникам); та

§ використання активів суб’єкту господарювання у власних цілях (наприклад, використання активів суб’єкту господарювання як застави для отримання персонального кредиту або кредиту пов’язаній стороні);

§ незаконне привласнення активів часто супроводжується невірними або викривленими записами чи документами для приховування факту відсутності активів або використання їх як застави без відповідного дозволу.

12. Шахрайство включає мотив або тиск для скоєння шахрайства, винайдену можливість цього та пошук пояснення його необхідності. Мотивом для незаконного привласнення активів для деяких осіб може стати, наприклад, спосіб життя понад міру своїх фінансових можливостей. Свідоме викривлення фінансової звітності може здійснюватись через зовнішній та внутрішній тиск на управлінський персонал для досягнення очікуваних (і, можливо, нереальних) доходів, зокрема, коли неспроможність досягти фінансових цілей може мати значні наслідки для управлінського персоналу.

Усвідомлена можливість викривлення фінансової звітності або незаконного привласнення активів існує, коли особа вважає, що внутрішній контроль можна обійти тому, що, наприклад, ця особа користується довірою або знає про конкретні недоліки внутрішнього контролю. Особи можуть знайти раціональне виправдовування для скоєння шахрайства. Деякі особи мають таке ставлення до своїх обов’язків, характер або етичні цінності, що дозволяють їм свідомо та навмисно поступати нечесно. Разом з тим, навіть чесні в інших обставинах особи можуть піти на шахрайство, якщо середовище, в якому вони знаходяться, має на них значний тиск.