Видавництво НУА
НАРОДНА УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ
Харків 2008
ЗМІСТ
| Вступ................................................................................................................ | |
| МСА 200 “Мета та загальні принципи аудиту фінансових звітів”............ | |
| МСА 210 “Умови завдань з аудиторської перевірки”................................ | |
| МСА 230 “Аудиторська документація”....................................................... | |
| МСА 240 “Відповідальність аудитора за розгляд шахрайства під час аудиторської перевірки фінансових звітів”................................................. | |
| МСА 300 “Планування аудиту фінансових звітів”..................................... | |
| МСА 320 “Суттєвість в аудиті”..................................................................... | |
| МСА 500 “Аудиторські докази”.................................................................... | |
| МСА 620 “Використання роботи експерта”................................................ | |
| МСА 700 “Висновок незалежного аудитора щодо повного пакету фінансових звітів загального призначення.................................................. | |
| МСА 701 “Модифікація висновку незалежного аудитора”....................... | |
| Список використаної і рекомендованої літератури.................................... |
ВСТУП
Як форма незалежного фінансового контролю, аудит спрямовується на захист економічних інтересів власників. Відтак трансформація відносин власності, зростання економіки, урізноманітнення форм господарювання, утворення громадянського суспільства обумовлюють розвиток практики аудиту та її подальшого удосконалення.
Становлення аудиту в Україні свідчить про зростання його ролі в розвитку національної економіки та підвищення статусу в суспільно політичному житті.
В Україні в основному сформовано національну систему аудиту, аналогічну системам аудиту країн з ринковою економікою. Базовими складовими національної системи аудиту є, з одного боку, аудитори та аудиторські фірми, а з іншого – професійна громадська організація (Спілка аудиторів) та Аудиторська палата.
Черговий етап розвитку вітчизняного аудиту розпочався у 2003 році − перехід вітчизняного аудиту на міжнародні стандарти. До недавнього часу українські аудитори-практики керувалися у своїй діяльності 32-ма національними стандартами та Кодексом етики аудиторів. Але інвестори, які приходять на український ринок, вимогливі, їм хочеться, щоб оцінка фінансової звітності про діяльність підприємства виконувалася за звичними для них канонами. Тому Аудиторською палатою України (АПУ) і було ухвалене рішення від 18.04.2003 р. № 122/2 щодо прийняття Стандартів аудиту та етики Міжнародної федерації бухгалтерів в якості Національних стандартів аудиту з 1 січня 2004 року.
Крім того, “Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики”, видання 2006 року, є обов’язковими для застосування суб’єктами аудиторської діяльності в якості Національних стандартів аудиту, починаючи з 01 січня 2007 року (рішення АПУ від 30.11.2006 р. № 168/7).
Усі міжнародні стандарти (МСА) аудиту підрозділяються на ряд груп:
1 група − вступна частина;
2 група − загальні принципи та обов’язки;
3 група − оцінка ризиків та відповідь на оцінені ризики;
4 група − аудиторські докази;
5 група − використання роботи інших фахівців;
6 група − аудиторські висновки та звітність;
7 група − спеціалізовані сфери.
Метою Міжнародних стандартів аудиту є встановлення положень (принципів) та надання рекомендацій щодо проведення та оформлення результатів аудиту.
Далі наведено перелік міжнародних стандартів аудиту (табл. 1).
Таблиця 1
| Номер стандарту | Назва стандарту |
| 100−199 | ВСТУПНА ЧАСТИНА |
| Концептуальна основа Міжнародних стандартів аудиту − відкликано в 2004 р. | |
| 200−299 | ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ ТА ОБОВ’ЯЗКИ |
| Мета та загальні принципи аудиторської перевірки фінансових звітів | |
| Умови завдань з аудиторської перевірки | |
| Контроль якості під час аудиту історичної фінансової інформації | |
| Документація | |
| 230 (II) | Документація з аудиторської перевірки |
| Відповідальність аудитора за розгляд шахрайства під час аудиторської перевірки фінансових звітів | |
| Врахування законів та нормативних актів при аудиторській перевірці фінансових звітів | |
| Повідомлення інформації з питань аудиту найвищому управлінському персоналові | |
| 300−499 | ОЦІНКА РИЗИКІВ ТА ВІДПОВІДЬ НА ОЦІНЕНІ РИЗИКИ |
| Планування аудиту фінансових звітів | |
| Знання бізнесу – відкликано в грудні 2004 р. | |
| Розуміння суб’єкта господарювання та його середовища та оцінка ризиків суттєвих викривлень | |
| Суттєвість в аудиті | |
| Аудиторські процедури відповідно до оцінених ризиків | |
| Оцінка ризиків та внутрішній контроль − відкликано в грудні 2004 р. | |
| Аудит в середовищі комп’ютерних інформаційних систем – відкликано в грудні 2004 р. | |
| Аудиторські міркування стосовно суб’єктів господарювання, які звертаються до організацій, що надають послуги | |
| 500−599 | АУДИТОРСЬКІ ДОКАЗИ |
| Аудиторські докази | |
| Аудиторські докази: додаткові міркування щодо окремих статей | |
| Зовнішні підтвердження | |
| Перше завдання: залишки на початок періоду | |
| Аналітичні процедури | |
| Аудиторська вибірка та інші процедури тестування | |
| Аудиторська перевірка облікових оцінок | |
| Аудит оцінок за справедливою вартістю та розкриття інформації |
Продовження табл. 1.
| Номер стандарту | Назва стандарту |
| Зв’язані сторони | |
| Подальші події | |
| Безперервність | |
| Пояснення управлінського персоналу | |
| 600−699 | ВИКОРИСТАННЯ РОБОТИ ІНШИХ ФАХІВЦІВ |
| Використання роботи іншого аудитора | |
| Розгляд роботи внутрішнього аудиту | |
| Використання роботи експерта | |
| 700−799 | АУДИТОРСЬКІ ВИСНОВКИ ТА ЗВІТНІСТЬ |
| Аудиторський висновок про фінансову звітність | |
| 700 (II) | Висновок незалежного аудитора щодо повного пакету фінансових звітів загального призначення |
| Модифікація висновку незалежного аудитора | |
| Порівняльні дані | |
| Інша інформація в документах, що містять перевірені фінансові звіти | |
| 800−899 | СПЕЦІАЛІЗОВАНІ СФЕРИ |
| Аудиторський висновок при виконанні завдань з аудиту спеціального призначення |
Таким чином критерієм подальшого розвитку аудиту в Україні стає орієнтація на прийняті світовим співтовариством міжнародні вимоги до аудиторських перевірок та супутніх послуг. Ці вимоги знайшли втілення в системі гармонізованих стандартів і положень, підготовлених Комітетом з міжнародної практики аудиту Міжнародної федерації бухгалтерів і виданих з метою сприяння підвищенню рівня узгодженості аудиторської практики на міжнародному рівні.
У методичному посібнику відображено основні стандарти аудиту які необхідні студентам для засвоєння навчального матеріалу з курсу „Аудит”. На початку кожного стандарту наведено перелік питань, які рекомендовано з вивчення. Після кожного стандарту наведено тестові завдання з метою самостійної перевірки одержаних знань студентами.
