Документація про розпізнавальні ознаки конкретних статей або питань, що перевіряються.

12. Документуючи характер, час та обсяг виконаних аудиторських процедур, аудитор повинен записувати розпізнавальні ознаки конкретних статей або питань, що перевіряються.

13. Запис ідентифікуючих ознак має кілька цілей. Наприклад, це надає змогу аудиторській групі звітувати про свою роботу та полегшує розгляд винятків або суперечностей. Розпізнавальні ознаки варіюються залежно від характеру аудиторської процедури та статті або питання, що перевіряється.

Наприклад:

• щодо детального тесту замовлень, зроблених суб’єктом господарювання, аудитор може ідентифікувати документи, обрані для готування, за їх датою або номерами;

• щодо процедури, яка вимагає відбору або розгляду всіх даних статей генеральної сукупності, що перевищують конкретну суму, аудитор може записувати обсяг процедури та ідентифікувати генеральну сукупність (наприклад, всі журнальні записи, що перевищують визначену суму, з реєстру);

• щодо процедури, що вимагає систематичного відбору з генеральної сукупності документів, аудитор може ідентифікувати відібрані документи, шляхом запису їх джерела, вихідної точки та інтервалу вибірки (наприклад, систематична вибірка звітів про відвантаження з журналу відвантажень за період з 1 квітня по 30 вересня, починаючи зі звіту номер 12345 та відбираючи кожний 125-ий звіт);

• щодо процедури, яка вимагає запитів до конкретного персоналу суб’єкта господарювання, аудитор може записати дати запитів, прізвища та посадові обв’язки персоналу суб’єкта господарювання;

• щодо процедури спостереження, аудитор може записати п процес або предмет, які спостерігались, відповідних осіб, їх належну відповідальність, а також де та коли проводилося спостереження.

Важливі питання.

14. Оцінка важливості питання вимагає об’єктивного аналізу фактів та обставин. До важливих питань, крім іншого, відносяться:

• питання, які призводять до суттєвих ризиків (як визначено в МСА 315 “Розуміння суб’єкту господарювання та його середовища та оцінка ризиків суттєвих викривлень”);

• результати аудиторських процедур, які вказують: а) на те, що фінансова інформація може бути суттєво викривлена або б) на необхідність переглянути попередню оцінку аудитором ризиків суттєвого викривлення та дії аудитора відповідно до цих ризиків;

• обставини, що створюють значні труднощі для аудитора у застосуванні необхідних аудиторських процедур;

• отримані дані, що призвести до модифікації аудиторського висновку.

Аудитор може вважати корисним визнати за доцільне підготувати та зберігати у складі аудиторської документації стислий опис (іноді відомий як пам’ятна записка про завершення аудиту), який описує важливі питання, ідентифіковані під час аудиторської перевірку, та як вони вирішувались, або який містить перехресні посилання на іншу підтверджувальну аудиторську документацію, яка надає таку інформацію. Такий стислий опис сприяє ефективним та результативним оглядам та перевіркам аудиторської документації, зокрема, у випадку аудиторських перевірок значного обсягу та складності. Крім того, підготовка такого стислого опису допомагає аудиторові розглядати важливі питання.

16. Аудитор повинен своєчасно документувати обговорення важливих питань з управлінським персоналом та іншими особами.

17. Аудиторська документація містить записи важливих обговорених питань та коли і з ким проводилися обговорення. Вона не обмежується записами, підготовленими аудитором, а може включати інші відповідні запаси, наприклад, погоджені протоколи зустрічей, підготовлені персоналом суб’єкта господарювання. До інших осіб, з ким аудитор може обговорювати важливі питання, відноситься найвищій управлінський персонал, інший персонал суб’єкта господарювання та зовнішні сторони, наприклад, особи, які надають суб’єктові господарювання професійні консультації.

18. Якщо аудитор ідентифікував інформацію, що суперечить остаточному висновку аудитора щодо важливого питання або є несумісною з ним, аудитор повинен задокументувати, як він вирішив проблему суперечності або несумісності при формуванні остаточного висновку,

19. Проте документування того, як аудитор розглядав суперечність або несумісність не означає, що аудитор повинен зберігати невірну або застарілу документацію,