Суспільна небезпечність як невід’ємна ознака злочину

 

Практичне заняття

 

Мета заняття: закріпити й навчитися використовувати знання, одержані під час семінарського заняття, у розв’язанні ситуаційних задач; знати визначення характеру та ступеня суспільної небезпечності, криміналізації та декриміналізації діянь; розвивати практичні навички відмежування злочинів від інших правопорушень, використовуючи конкретні приклади.

Основні поняття: характер і ступінь суспільної небезпечності; криміналізація діянь; декриміналізація діянь.

Устаткування: відеофільми, логічні схеми, відеопроектор, комп’ютерні навчальні програми.

 

Питання до практичного заняття

 

1. Сутність суспільної небезпечності.

2. Криміналізація та декриміналізація суспільно небезпечних діянь.

 

Розв’язати задачі за темою

Поняття злочину. Кримінальне право України.Завдання до семінарських та практичних занять / За ред. П.С. Матишевсь­кого та С.С. Яценка. – К.: Юрінком, 2002. – С. 156 – 165.

 

Методичні рекомендації та пояснення

 

Готуючись до практичного заняття, студенти повинні самостійно вивчити відповідну навчальну літературу. При цьому особливу увагу треба звернути на поняття суспільної небезпечності, її характер і ступінь.

Характер суспільної небезпечності визначається цінністю об’єкта посягання, характером наслідків злочину й формою вини.

Ступінь суспільної небезпечності визначається способом, місцем, часом, обстановкою, знаряддями, метою та мотивами вчинення злочину.

Під криміналізацією суспільно небезпечних діянь розуміють процес законодавчого визнання тих чи інших діянь злочинами, тобто встановлення кримінальної відповідальності за їх вчинення.

Декриміналізація суспільно небезпечних діянь означає виключення діянь з кола злочинних, скасування кримінальної відповідальності за їх вчинення.

Пропонуємо приклад розв’язання задачі з теми, що розглядається.

Сидоренко, знаходячись у продовольчому супермаркеті біля стелажа з молочними продуктами, переконавшись, що ніхто не звертає на нього уваги, узяв пакет з кефіром вартістю 2 гривні й поклав його до внутрішньої кишені куртки. Залишивши приміщення супермаркету, Сидоренко прийшов додому, де випив кефір.

Чи вбачається в діях Сидоренка злочин? Що розуміють під характером і ступенем суспільної небезпечності?

У діянні Сидоренка не вбачається ознак злочину, оскільки його дії щодо заволодіння пакетом з кефіром не відповідають такій ознаці злочину, як суспільна небезпечність. Діяння, вчинене Сидоренком, через свою малозначність не заподіяло й не могло заподіяти істотної шкоди охоронюваним кримінальним законом суспільним відносинам.

Відповідь на теоретичне питання задачі міститься у вищенаведених методичних рекомендаціях до практичного заняття.

 

Питання для самоконтролю

 

1. Що таке суспільна небезпечність?

2. Що розуміється під соціальною природою злочину?

3. Як особисті якості особи, що вчинила злочин, впливають на його суспільну небезпечність?

4. Що слід розуміти під характером суспільної небез­печності?

5. Що мається на увазі під ступенем суспільної небез­печності?

6. Що таке криміналізація суспільно небезпечного діяння?

7. Що таке декриміналізація суспільно небезпечного діяння?

 

Додаткова література

 

1. Азаров Д.С. Щодо криміналізації окремих діянь у сфері комп’ютерної інформації // Держава і право / Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. – 2000. – Вип. 8. – С. 343 – 349.

2. Берзін П.С. Суспільна небезпечність діяння: загальна характеристика // Альманах кримінального права: Збірник статей. – К.: Правова єдність, 2009. – Вип. 1. – С. 108 – 150.

3. Готін О. Підстави криміналізації діянь // Право України. – 2005. – № 2. – С. 95 – 98.

4. Готін О.Подвійні стандарти спеціальних кримінально-правових норм: деякі міркування з приводу здобутків та витрат криміналізації // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 10. – С. 133 – 136.

5. Доброрез І. Кримінологічні та правові підстави криміналізації незаконного обігу наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збуту // Вісник Академії правових наук України. – 2004. – № 4. – С. 162 – 170.

6. Дудоров О. Про криміналізацію незаконних дій у разі банк­рутства // Вісник прокуратури. – 2001. – № 2. – С. 30 – 39.

7. Заруба П.Недотримання особою обов’язкових умов щодо приватизації державного, комунального майна або підприємств та їх подальшого використання (ст. 235 КК України): перспективи та можливості декриміналізації // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 10. – С. 122 – 125.

8. Клименко В. Посередництво як форма співучасті у вчиненні злочину (питання криміналізації) // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 10. – С. 129 – 132.

9. Короленко М.П. Проблема декриміналізації діянь. – К.: Науковий світ, 2000. – 11 с.

10. Крижанівський А.Ф. Корупція і криміналізація у світлі правової культури: метаморфози і деформації посттоталітарного соціуму // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2001. – № 3. – С. 13 – 16.

11. Мельник М. Помилкова криміналізація: види, причини та наслідки // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 5. – С. 94 – 99.

12. Мислива О.О. Про деякі проблеми криміналізації діянь у сфері трансплантології // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – X., 2000. – Спецвипуск. – С. 35 – 40.

13. Наден О.Найманство: міжнародно-правове визначення та проблеми криміналізації // Право України. – 2005. – № 3. – С. 90 – 94.

14. Омельчук О. Проблеми декриміналізації контрабанди товарів та валюти // Актуальні проблеми правознавства: Наук. зб. ЮІ ТАНГ. – Тернопіль, 2001. – С. 201 – 204.

15. Пономаренко Ю.А. Способи декриміналізації злочинів // Сучасні проблеми юридичної науки і правозастосовчої ді­яльності: Тези доп. та наук. повідом. учасників наук. конф. молодих учених (м. Харків, 20 – 21 грудня 2001 р.) / За ред. М.І. Панова. – X.: Національна юрид. акад. України, 2002. – С. 118 – 121.

 

Тема 4: “Склад злочину”

 

Семінарське заняття

 

Мета заняття: на підставі отриманих знань про склад злочину та його елементи з’ясувати поняття та значення кримінально-правової кваліфікації, сформувати вміння здійснення кримінально-правової кваліфікації, виховувати в курсантів усвідомлення необхідності дотримання принципів кримінально-правової кваліфікації.

Основні поняття: склад злочину, елементи складу злочину, ознаки елементів складу злочину, класифікація складів злочину, кваліфікація злочину, формула кваліфікації, види кваліфікації злочинів, стадії кваліфікації злочину.

Питання до семінару

 

1. Поняття й елементи складу злочину.

2. Співвідношення понять "злочин" і "склад злочину".

3. Види складів злочину.

4. Склад злочину та кваліфікація злочину.

5. Стадії кваліфікації злочину.