Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ћетодичн≥ рекомендац≥њ та по€сненн€. –озгл€даючи цю тему, сл≥д мати на уваз≥, що об'Їктивна сторона Ї одним з елемент≥в складу злочину




–озгл€даючи цю тему, сл≥д мати на уваз≥, що об'Їктивна сторона Ї одним з елемент≥в складу злочину. ÷ей елемент охоплюЇ ознаки, €к≥ характеризують злочин ≥з точки зору його зовн≥шнього про€ву.

ѕри ви€вленн≥ злочину досл≥джуютьс€ насамперед його обТЇктивн≥ ознаки, тобто конкретний акт повед≥нки субТЇкта у вигл€д≥ д≥њ чи безд≥€льност≥, що завжди зд≥йснюЇтьс€ в певн≥й обТЇктивн≥й обстановц≥, у певному м≥сц≥ й у певний час.

ќбТЇктивна сторона складу злочину Ц це сукупн≥сть установлених крим≥нальним законом ознак злочину, €к≥ характеризують зовн≥шн≥й процес злочинноњ повед≥нки. Ќа в≥дм≥ну в≥д ≥нших структурних частин складу злочину обТЇктивна сторона м≥стить б≥льше ≥нформац≥њ, необх≥дноњ дл€ квал≥ф≥кац≥њ д≥€нн€, у багатьох описових диспозиц≥€х норм ќсобливоњ частини.

—туденти повинн≥ в≥др≥зн€ти обТЇктивну сторону злочину в≥д обТЇктивноњ сторони складу злочину. ѓх сп≥вв≥дношенн€ аналог≥чне сп≥вв≥дношенню пон€ть "злочин" ≥ "склад злочину". ќбТЇктивн≥ ознаки кожного виду злочин≥в вивчаютьс€ в ќсоблив≥й частин≥ крим≥нального права, а обТЇк-тивн≥ ознаки, €к≥ Ї загальними дл€ вс≥х склад≥в злочин≥в або властив≥ велик≥й к≥лькост≥ склад≥в злочин≥в, Ц у загальному вченн≥ про обТЇктивну сторону складу злочину, у «агальн≥й частин≥ крим≥нального права.

—л≥д памТ€тати, що основною ознакою обТЇктивноњ сторони кожного складу злочину Ї лише д≥€нн€ у форм≥ д≥њ чи безд≥€льност≥. Ќеможливо охарактеризувати злочин у закон≥, не вказавши, €к≥ ознаки властив≥ д≥€нню.

ƒ≥€нн€ (д≥€ або безд≥€льн≥сть) Ї компонентом обТЇк-тивноњ сторони будь-€кого складу злочину. якщо немаЇ д≥€нн€, крим≥нальна в≥дпов≥дальн≥сть виключаЇтьс€. “ому сам по соб≥ факт ви€вленн€ злочинного нам≥ру або процес формуванн€ такого нам≥ру (так званий голий умисел) не Ї крим≥нально караними. ƒ≥€нн€ €к крим≥нально-протиправ≠ний про€в повед≥нки людини у зовн≥шньому св≥т≥ характеризують:

а) сусп≥льна небезпечн≥сть;

б) протиправн≥сть;

в) конкретн≥сть;

г) св≥дом≥сть;

і) вольовий характер.

Ќеобх≥дно визначити випадки, коли усв≥домлене д≥€нн€ не було вираженн€м вол≥ особи, що його вчинила. ƒо них в≥днос€тьс€ нездоланна сила та ф≥зичний або псих≥чний примус.

ƒ≥њ, тобто активна повед≥нка, властив≥ б≥льшост≥ злочин≥в. «а формою про€ву вони можуть бути р≥зноман≥тними: ≥з докладанн€м власних ф≥зичних зусиль особи, використанн€м ≥ншоњ особи (наприклад малол≥тнього), сил природи чи тварин. ƒ≥њ можуть бути повТ€зан≥ з використанн€м посадового становища, виконанн€м профес≥йних обовТ€зк≥в.

ƒ≥Їю вчин€Їтьс€ переважна б≥льш≥сть злочин≥в. ÷е, наприклад, так≥ злочини, €к: державна зрада (ст. 111   ), зівалтуванн€ (ст. 152   ), граб≥ж (ст. 186   ), розб≥й (ст. 187   ), контрабанда (ст. 201   ), обман покупц≥в ≥ замовник≥в (ст. 225   ), бандитизм (ст. 257   ), незаконне заволод≥нн€ транспортним засобом (ст. 289   ) тощо.

Ѕезд≥€льн≥сть Ц це пасивна повед≥нка, њњ антисусп≥льна спр€мован≥сть пол€гаЇ в тому, що в певних випадках особа повинна д≥€ти, але не робить цього.

«лочинна безд≥€льн≥сть трапл€Їтьс€ значно р≥дше, н≥ж д≥€, ≥ в≥др≥зн€Їтьс€ в≥д нењ зовн≥шньою, ф≥зичною стороною. Ўл€хом безд≥€льност≥ вчин€ютьс€, зокрема: ухиленн€ в≥д сплати ал≥мент≥в на утриманн€ д≥тей (ст. 164   ), ухиленн€ в≥д поверненн€ виручки в ≥ноземн≥й валют≥ (ст. 207   ), ухиленн€ в≥д сплати податк≥в, збор≥в, ≥нших обовТ€зкових платеж≥в (ст. 212   ), ухиленн€ в≥д призову на строкову в≥йськову службу (ст. 335   ).

 р≥м цього, курсантам (студентам) важливо засвоњти факульта-тивн≥ ознаки обТЇктивноњ сторони злочину: сусп≥льно небезпечн≥ насл≥дки, причинно-насл≥дковий звТ€зок, м≥сце, час, обстановка, спос≥б, знар€дд€ та засоби вчиненн€ злочину. ” де€ких статт€х ќсобливоњ частини    ”крањни ц≥ ознаки пр€мо зазначен≥ й тому набувають значенн€ обовТ€зкових.

–≥вень своњх знань за ц≥Їю темою пропонуЇтьс€ перев≥рити шл€хом в≥дпов≥д≥ на питанн€ дл€ самоконтролю.

 

ѕитанн€ дл€ самоконтролю

 

1. „им характеризуЇтьс€ обТЇктивна сторона складу злочину?

2. як≥ обовТ€зков≥ ознаки маЇ обТЇктивна сторона?

3. якими Ї особливост≥ факультативних ознак обТЇк-тивноњ сторони?

4. ” €ких випадках факультативн≥ ознаки обТЇктивноњ сторони можуть виступати €к основн≥ ознаки?

5. ўо таке д≥€нн€?

6. як злочинн≥ д≥њ описуютьс€ в статт€х ќсобливоњ частини    ”крањни?

7. ўо таке безд≥€льн≥сть?

8. ” чому пол€гають умови крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥ за злочинну безд≥€льн≥сть?

9. ” €ких випадках злочинна безд≥€льн≥сть може поЇднуватис€ з активними д≥€ми?

 

ƒодаткова л≥тература

 

1. Ѕеньк≥вський ¬.ќ. ѕроблемн≥ питанн€ обТЇктивноњ сторони злочину // ¬≥сник  ињвського нац≥онального ун≥≠верситету ≥мен≥ “араса Ўевченка. —ер≥€: ёридичн≥ науки. Ц 2000. Ц ¬ип. 37. Ц —. 62 Ц 64.

2. ≈горова Ћ.ё. ќбъективна€ сторона Ц один из важнейших признаков состава преступлени€ Ц торговли людьми // –оссий≠ский следователь. Ц 2005. Ц є 3. Ц —. 23 Ц 25.

3. ™пур √.¬. ќбТЇктивна сторона складу злочину // ¬≥сник Ћуганського ≥нституту внутр≥шн≥х справ ћ¬— ”крањни. Ц Ћуганськ: –¬¬ Ћ≤¬—, 2000. Ц ¬ип. є 3. Ц —. 137 Ц 142.

4. «емлюков —.¬. ”головно-правовые проблемы преступного вреда. Ц Ќовосибирск, 1991.

5.  н€зьков ћ.ќ. ќ сущности преступного бездействи€ и законодательной регламентации основани€ уголовной ответственности за него // ”головное право. Ц 2005. Ц є 1. Ц —. 35 Ц 37.

6.  удр€вцев ¬.Ќ. ќбъективна€ сторона преступлени€. Ц ћ., 1960. Ц 244 с.

7.  узнецова Ќ.‘. «начение преступного последстви€. Ц ћ., 1958.

8. Ћащук ≈.¬. ѕредмет та обТЇктивна сторона складу злочину: проблеми звТ€зку та розмежуванн€ // ѕроблеми пен≥тенц≥арноњ теор≥њ ≥ практики. Ц 2001. Ц є 6. Ц —. 183 Ц 193.

9. ћалинин ¬.Ѕ. ѕричинна€ св€зь в уголовном праве. Ц —ѕб.: ёридический центр ѕресс, 2000. Ц 316 с.

10. ћальцев ¬.¬. ѕроблема уголовно-правовой оценки общест≠венно опасных последствий. Ц —аратов, 1989.

11. ћамедов ј. —оотношение и взаимосв€зь объекта и объективной стороны состава преступлени€ // ”головное право. Ц 1999. Ц є 2. Ц —. 55 Ц 58.

12. ћиколенко ќ.ћ. —усп≥льно небезпечн≥ насл≥дки €к фа≠культативна ознака складу злочину // ¬≥сник ќдеського ≥нституту внутр≥шн≥х справ. Ц 2005. Ц є 2. Ц —. 98 Ц 101.

13. Ќерсес€н ¬. ќсобенности установлени€ причинной св€зи в составах преступлений, совершенных по неосторожности // ”го-ловное право. Ц 2000. Ц є 3. Ц —. 31 Ц 34.

14. ќрешкина “. ”головно-правовое значение непреодолимой силы // ”головное право. Ц 2003. Ц є 2. Ц —. 57 Ц 59.

15. —ичов ѕ. ќбстановка вчиненн€ злочину: проблемн≥ питанн€ // ѕраво ”крањни. Ц 1998. Ц є 6. Ц —. 106 Ц 107.

16. “арасов ј.ќ. ќ причинно-следственной св€зи в современном уголовном праве // ”головное право. Ц 2000. Ц є 2. Ц —. 59 Ц 62.

17. “имейко √.¬. ќбщее учение об объективной стороне преступлени€. Ц –остов-на-ƒону, 1977.

18. “райнин ј.Ќ. »збранные труды (1913 Ц 1957 гг.) / —ост., вступ. ст. Ќ.‘.  узнецовой, јссоц. юрид. ц. Ц —ѕб.: ёридический центр ѕресс, 2004. Ц 898 с.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 318 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќе будет большим злом, если студент впадет в заблуждение; если же ошибаютс€ великие умы, мир дорого оплачивает их ошибки. © Ќикола “есла
==> читать все изречени€...

753 - | 590 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.