Організаційні основи діяльності гумвс, УМВС, міськрайлінорганів щодо розкриття злочинів

4.1. Начальники ГУМВС, УМВС, міськрайлінорганів персонально відповідають за організацію розкриття і розслідування злочинів, установлення та розшук осіб, які їх учинили. Згідно з пунктом 3.1 глави 3 Інструкції з організації реагування ОВС на повідомлення особисто виїжджають на місця подій та організовують першочергові оперативно-розшукові заходи з розкриття особливо тяжких злочинів та злочинів, які можуть викликати негативний громадський резонанс.

4.2.Для виконання завдань з розкриття злочинів начальники ГУМВС, УМВС, міськрайлінорганів організовують:

- комплексне використання наявних сил і засобів на всіх етапах їх розкриття до закінчення розслідування в кримінальних справах або їх закриття;

- негайне кваліфіковане реагування за заявами і повідомленнями про злочини та їх розкриття в максимально короткий термін;

- своєчасний виїзд СОГ у повному складі на місце події з метою виявлення, фіксації та кваліфікованого вилучення слідів злочину, речових доказів, з'ясування обставин учинення злочину, установлення очевидців, а також інших обставин, що мають значення для швидкого і повного його розкриття, установлення та затримання особи чи групи осіб, що вчинили суспільно небезпечне діяння. Діяльність ОВС з питань реагування на повідомлення про злочини, інші правопорушення і події регламентує Інструкція з організації реагування ОВС на повідомлення;

- взаємодію між слідством та органами дізнання під час розкриття та розслідування злочинів минулих років;

- уведення в дію оперативних планів комплексних заходів, оповіщення, розставлення сил та необхідні дії особового складу згідно з вимогами зазначених планів;

- супроводження кримінальних справ до розгляду їх у суді та вступу обвинувального вироку в законну силу;

- взаємодію з органами, установами виконання покарань і слідчими ізоляторами, ужиття оперативно-розшукових заходів стосовно осіб, у тому числі членів організованих груп і злочинних організацій, яких засуджено за вчинення тяжких, особливо тяжких та резонансних злочинів, з метою розкриття злочинів, учинених засудженими і заарештованими до їх прибуття в слідчий ізолятор чи установу виконання покарань, та в межах заведених ОРС про ці злочини;

- спільно з представниками ДСО фахове визначення причин та умов учинення злочинів на об'єктах, зазначених у Переліку об'єктів, що підлягають обов'язковій охороні підрозділами Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ за договорами та Переліку об'єктів підвищеної небезпеки підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, що підлягають обов'язковій охороні підрозділами Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ за договорами, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.93 № 615 „Про заходи щодо вдосконалення охорони об'єктів державної та інших форм власності" і тих, що охороняються ДСО.

4.3. З моменту надходження до ОВС інформації про вчинення злочинів, для їх розкриття впроваджується комплекс першочергових оперативно-розшукових заходів та невідкладних слідчих дій.

4.3.1. Якщо особу, яка вчинила злочин, установлено протягом однієї доби з моменту впровадження комплексу першочергових оперативно-розшукових заходів і невідкладних слідчих дій, такий злочин вважається розкритим по гарячих слідах.

4.3.2. Першочергові оперативно-розшукові заходи спрямовані на: швидке виявлення та якісне процесуальне закріплення матеріальних слідів, які несуть інформацію про подію злочину, особу злочинця та інші обставини, що мають значення для справи; установлення потерпілих, очевидців, свідків і термінове одержання від них відомостей, які можуть сприяти розкриттю злочину, затриманню злочинців; активне використання отриманої інформації для планування заходів щодо розкриття злочину, розроблення версій, одержання нових доказів, а також для встановлення і затримання причетних до злочину осіб; одержання відомостей про злочини, що готуються, попередження можливого настання шкідливих наслідків.

4.3.3.Першочергові оперативно-розшукові заходи та невідкладні слідчі дії передбачають:

· огляд місця події з метою отримання первинної інформації про злочин і осіб, які до нього причетні, та визначення напрямків оперативного пошуку злочинців. За наявності приводів і підстав, що вказують на ознаки тяжкого та особливо тяжкого злочину, слідчий або орган дізнання порушують кримінальну справу негайно після огляду місця події. Якщо на момент порушення кримінальної справи встановлено особу, яка вчинила злочин, кримінальну справу порушують щодо цієї особи;

· переслідування і затримання злочинців (переслідування за наявними слідами, за напрямками, указаними потерпілими і очевидцями, організація загороджувальних заходів), у тому числі в місцях їх можливого перебування або появи (організація засідок, оточення, виставлення заслонів);

· перевірку осіб, які перебувають на обліках ОВС, а також осіб, щодо яких надійшла оперативна інформація про їх можливу причетність до вчиненого злочину;

· проведення оперативно-розшукових заходів у місцях скупчення осіб схильних до вчинення злочинів і збуту викраденого майна;

· виявлення свідків злочину, опитування з цією метою громадян, які мешкають або працюють поблизу місця його вчинення, а також осіб, які могли бути на шляхах можливого переміщення злочинця до місця події та від нього;

· проведення поквартирного чи подвірного обходу для збирання відомостей, що можуть бути використані в розкритті злочину, та обстеження місцевості в районі вчинення злочину з метою виявлення загублених, викинутих злочинцем знарядь злочину, інших предметів і додаткових джерел інформації про злочин і осіб, які його вчинили. Установлені відомості та проведені дії негайно доповідаються слідчому для процесуального закріплення;

· орієнтування особового складу ОВС на території обслуговування, на якій учинено злочин (працівників патрульної служби, ДІМ, КМСД, БКТЛ, БНОН, ДАІ, ДСБЕЗ, БОЗ), суміжних ОВС, військових нарядів внутрішніх військ міністерства внутрішніх справ України, що залучаються до охорони громадського порядку, представників громадськості про характер, час, місце, спосіб учинення злочину, кількість осіб, які брали в ньому участь, їх зовнішність, прикмети викрадених речей і цінностей та про інші відомості, що мають значення для встановлення і розшуку злочинців,

· використання можливостей інформаційно-пошукових систем, а також засобів масової інформації;

· залучення до розкриття злочинів осіб, з якими ОВС установили конфіденційне співробітництво;

· розшук осіб, причетних до злочину, серед тих, які перебувають на обліку в ОВС або проходять за первинними матеріалами: раніше судимих, насамперед за злочини, аналогічні вчиненому, осіб, які перебувають під адміністративним наглядом або формально під нього підпадають, звільнених від кримінальної відповідальності або відносно яких застосовані покарання, не пов'язані з позбавленням волі; наркоманів, неповнолітніх, злісних порушників громадського порядку, а також осіб, які потрапляли в поле зору оперативних та інших підрозділів ОВС за підозрою в причетності до вчинення схожих злочинів або висловлювалися про намір учинити злочини.

4.4. Якщо в результаті проведених першочергових оперативно-розшукових заходів і невідкладних слідчих дій не встановлено особу, яка вчинила тяжкий та особливо тяжкий злочин, керівники міськрайлінорганів організовують і забезпечують подальшу роботу з розкриття злочину через систему подальших оперативно-розшукових заходів і слідчих дій у рамках провадження кримінальної справи та ОРС „Злочин".

4.4.1. Слідчі та оперативні підрозділи на підставі вивчення і аналізу зібраних матеріалів визначають версії вчинення злочину та в триденний строк з моменту порушення кримінальної справи складають план спільних оперативно-розшукових заходів та слідчих дій.

4.4.2. У плані обґрунтовуються висунуті версії і заходи з перевірки осіб, які можуть бути причетні або підозрюються в учиненні злочину, зазначаються виконавці пунктів плану і встановлюються терміни їх виконання. У зв'язку з тим, що даний план нетаємний, заходи в ньому будуються у вигляді завдань (установлення очевидців злочину, свідків, знаряддя злочину, способу життя підозрюваних та їх зв'язків, потерпілих, місць зберігання викраденого), у яких конкретні оперативно-розшукові заходи і прийоми отримання інформації та перевірки причетності конкретних осіб до вчиненого злочину не зазначаються.

4.4.3.На підставі узгодженого плану слідчих дій та оперативно-розшукових заходів працівник оперативного підрозділу складає план безпосередніх оперативно-розшукових заходів, яких необхідно вжити з метою розкриття злочину за заведеною ОРС з наданням йому відповідного грифа секретності. У зазначеному плані відображаються висунуті версії і заходи щодо їх перевірки з використанням сил, засобів і методів оперативно-розшукової діяльності, а також зазначаються конкретні виконавці та строки виконання заходів. Цей план затверджується начальником міськрайліноргану або першим заступником (заступником) начальника начальником кримінальної міліції.

4.4.4.Якщо складений план виконано повністю, а злочин залишається нерозкритим, на підставі наявної інформації розробляється план додаткових оперативно-розшукових заходів.

4.4.5.Наказом керівника ОВС з метою розкриття злочину за кримінальною справою створюється СОГ, до складу якої залучаються найбільш кваліфіковані працівники підрозділів.

4.5.Склад СОГ:

· слідчий (слідчі);

· начальник відділу, сектору (з організації розкриття окремих видів злочинів) карного розшуку, відділу УБОЗ (при відпрацюванні версії щодо причетності до вчиненого злочину членів організованих груп і злочинних організацій);

· 2-3 найбільш підготовлені працівники від кожного підрозділу;

· працівники інших підрозділів ОВС (працівники підрозділів міліції особливого та спеціального призначення „Беркут", „Сокіл", оперативно пошукового відділу, патрульної служби, військовослужбовці внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України тощо).

При визначенні завдань працівникам, які залучаються до складу СОІ, слід ураховувати компетенцію підрозділів, у яких вони працюють.

4.6. З числа членів СОГ створюються:

· група з відпрацювання висунутих слідчих і оперативно-розшукових версій;

· група аналізу, планування і контролю;

· група взаємодії з іншими правоохоронними органами.

4.7. Слідчий у складі СОГ:

· забезпечує у межах компетенції якісне розслідування кримінальних справ відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства;

· здійснює узгоджене планування _ч слідчих дій і оперативно-розшукових заходів, спрямованих на дослідження обставин у кримінальних справах і встановлення осіб, що вчинили злочини;

· вивчає матеріали, зібрані членами СОГ, організовує проведення з їх використанням узгоджених слідчих дій та оперативно-розшукових заходів;

· надає органам дізнання, іншим членам СОГ доручення щодо проведення розшукових і слідчих дій, сприяє в провадженні окремих слідчих дій;

· готує матеріали на заслуховування при керівництві ГУМВС, УМВС, що стосуються результатів розслідування в кримінальній справі, та виконання плану слідчих дій.

4.12. З метою розкриття злочинів категорії минулих років у кримінальних справах на підставі наказу ОВС створюється нова СОГ або поновлюється діюча, до складу якої залучаються найбільш кваліфіковані працівники підрозділів.

4.12.1. Члени СОГ, насамперед працівник карного розшуку та слідчий, ретельно вивчають матеріали кримінальної справи та відповідної ОРС з метою усунення прорахунків у них шляхом проведення додаткових оперативно-розшукових заходів і, за узгодженням зі слідчим, слідчих дій: додатково орієнтують інші ОВС, установи виконання покарань і слідчі ізолятори про обставини вчинення злочину і встановлені на цей момент фактичні дані щодо причетності до його вчинення конкретних осіб; вивчають оперативну інформацію та вживають заходів щодо відпрацювання осіб, які перебувають у спеціальних закладах міліції (ізоляторах тимчасового тримання, спецприймальниках), з метою встановлення їх причетності до вчинених злочинів; перевіряють раніше висунуті версії про особу (осіб), яка вчинила злочин, розробляють нові версії; уживають заходів щодо встановлення причетності до злочину осіб, які перебувають у слідчих ізоляторах та установах виконання покарань; проводять оперативно-розшукові заходи для перевірки причетності до злочину обвинувачених, підозрюваних за іншими кримінальними справами та ОРС; використовують для встановлення злочинців інформаційно-пошукові системи, оперативні обліки, зведення-орієнтування, бюлетені оперативно-розшукової інформації, централізовані обліки номерних речей (якщо вчинено майновий злочин), аналізують інформацію про злочини, учинені аналогічним способом, у тому числі стосовно осіб, які проходили за закритими, архівними справами та матеріалами про відмову в порушенні кримінальної справи; з'ясовують повноту застосування можливостей експертної служби, підрозділів оперативної служби та оперативно-технічних заходів.

4.12.2. Інформація, отримана в результаті вивчення кримінальних справ та ОРС за нерозкритими злочинами із залишку минулих років, систематизується та групується за однорідними ознаками (вид злочину, схожість об'єкта посягання, аналогічні обставини, місце, час, спосіб, мотиви і знаряддя вчинення злочину, вилучені з місця події матеріальні об'єкти, придатні для з'ясування обставин, що підлягають доказуванню, прикмети злочинця, інші ознаки).

4.13. На нерозкритий злочин, розкриття якого віднесено до компетенції підрозділу карного розшуку, зазначеним підрозділом упродовж трьох діб після порушення кримінальної справи, а також прийняття слідчим або дізнавачем до свого провадження вже порушеної кримінальної справи заводиться картка обліку нерозкритого злочину (додаток 1), яка реєструється працівниками режимно-секретних органів в окремому розділі журналу обліку ОРС „Злочин". Копія картки обліку нерозкритого злочину передається ДІМ, на території обслуговування якого вчинено злочин.

Картки обліку нерозкритого злочину ДІМ долучаються до паспорта на дільницю.

Про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються: Наказ МВС України № 400 від 14 квітня 2004 р.