Міністерство освіти і науки України
Чернігівський державний механіко-технологічний технікум
ЗАТВЕРДЖЕНО
Заступник директора з НР
__________С.В.Бондаренко
_____ ___________2010р.
Методичні вказівки щодо організації
самостійної роботи студентів
З предмета Біологія
Для студентів 1 курсу
Спеціальностей
5.03050901 „Бухгалтерський облік”
5.05050210 „Обслуговування та ремонт обладнання підприємств текстильної та легкої промисловості”
5.05070104 „Монтаж і експлуатація електроустаткування підприємств і цивільних споруд”
5.05130107 „Виготовлення виробів і покрить із полімерних матеріалів”
Уклав Л.Я. Боровик
Розглянуто на засіданні
циклової комісії природничо-наукової підготовки
Протокол №__ від ___ _________ 2010 року
Голова циклової комісії Ю.Б. Седлеш
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Предмет "Біологія", в основі якого лежить наука про природу, покликана стати провідником пізнання будови і функцій живих організмів, їх взаємозв’язків, гуманістичних ідей, екологічного способу мислення, здорового способу життя.
Програма з предмета «Біологія» розроблена для вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, які здійснюють підготовку молодших спеціалістів на основі базової загальної середньої освіти з урахуванням специфіки ступеневої підготовки фахівців у вищому навчальному закладі.
Біологія в загальній системі підготовки спеціалістів ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації є самостійною, цілісною дисципліною. У зв’язку з цим метою навчального курсу стандартного рівня є забезпечення підготовки молодших спеціалістів знаннями з біології, формування наукової картини живої природи, екологічної культури, зміцнення духовного і фізичного здоров’я, формування ключових компетентностей, яких потребує сучасне життя.
Досягнення зазначеної мети забезпечується виконанням таких завдань:
- засвоєння студентами знань про хімічну будову, властивості, структуру і функціонування живих систем на різних рівнях організації живого; взаємозв’язки між живими системами, неживою природою; оволодіння методологією наукового пізнання; вміннями самостійного вивчення основних понять, законів, біологічних закономірностей; уміннями спостерігати, досліджувати і пояснювати явища природи; застосовувати теоретичні знання з метою професійного самовизначення у прикладних сферах людської діяльності (медицина, сільське господарство, біотехнологія, педагогіка);
- формування вмінь встановлювати гармонійні стосунки з природою на основі поваги до життя як найвищої цінності, до всього живого як унікальної частини біосфери; емоційно-ціннісного ставлення до природи, до себе, до людей, до загальнолюдських духовних цінностей;
- формування умінь використовувати набуті знання для оцінки наслідків своєї діяльності по відношенню до навколишнього середовища, здоров’я інших людей, власного здоров’я, обґрунтування та дотримання заходів профілактики захворювань, правил поведінки у природі;
- розвиток інтелектуальних і творчих здібностей та якостей особистості, прагнення до самоосвіти.
- виховання переконаності у можливості пізнання живої природи, необхідності дбайливого ставлення до оточуючого середовища, власного здоров’я.
Зміст курсу складається з п’яти розділів які розподіляються таким чином:
Розділ 1 „Молекулярний рівень організації життя”,
Розділ 2 „Клітинний рівень організації життя”,
Розділ 3 „Організмовий рівень організації життя”,
Розділ 4 „Надорганізмові рівні організації життя”,
Розділ 5 „Історичний розвиток органічного світу”.
В основу навчального змісту курсу біології покладено вивчення рівнів організації життя (молекулярний, клітинний, організмовий, популяційний, екосистемний, біосферний). На рівні кожної системи простежуються їх основні ознаки: обмін речовин і енергії, цілісність живих систем, біорізноманіття. Провідними змістовими елементами навчальних тем є теоретичні узагальнення біологічної науки: клітинна, хромосомна, еволюційна теорії, біологічні закони - Г.Менделя, Т.Моргана та біологічні ідеї: рівні організації живої природи, зв’язок будови і функцій організмів, історичний розвиток органічного світу, різноманітність організмів, екологічні закономірності, цілісність і саморегуляція живих систем, зв’язок живих систем і неживої природи, зв’язок людини і природи, що становлять важливу компоненту загальнолюдської культури.
Програма побудована на основі сучасних досягнень біології, принципів інтегративності та системності.
Практичну частину програми становлять лабораторні та практичні роботи. Вони є важливою обов’язковою складовою занять з біології і можуть виконуватися різними способами: демонстраційно, фронтально, групою або індивідуально.
Програма дає право викладачам творчо підходити до реалізації її змісту, добирати об’єкти для вивчення та включати в зміст освіти приклади зі свого регіону. Вона дозволяє розкрити цілісність природи, багаточисельність її компонентів, тісний взаємозв’язок між ними, ідею еволюції, взаємозв’язок будови і функції, взаємозв’язок організму і довкілля. Структурування навчального матеріалу сприяє об’єднанню окремих знань у систему, забезпечує їх інтеграцію і тим самим полегшує його розуміння студентами, а також інтеграцію цього курсу з дисциплінами професійної підготовки молодшого спеціаліста.
У програмі відображені питання, теми, розділи, матеріали які студент повинен засвоїти. Програма з біології стандартного рівня є універсальною для вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації і розрахована на 122 години.
Фома підсумкового контролю – залік.
Рекомендації щодо роботи з літературою
Опрацювання матеріалу потрібно починати з прочитання всього тексту, параграфу, дотримуючись таких правил:
1 Зосередитись на тім, що читаєш;
2 Виділити саму суттєвість прочитаного, відкидаючи дрібниці;
3 Зрозуміти думку автора чітко і ясно, це допоможе виробити чітку і власну думку;
4 Мислити послідовно і обережно;
5 Уявити ясно те, що читаєш.
У процесі роботи над темою тлумачення незнайомих слів і спеціальних термінів знаходити в словнику іншомовних слів і у спеціальних довідниках.
Незрозумілі місця, фрази, вирази перечитувати декілька раз, щоб зрозуміти їхній смисл.
У тексті зустрічаються окремі слова, фрази, або цілі речення, що виділені курсивом, жирним шрифтом, або набрані в розрядку. Це свідчить про акцент автора на основному.
Після прочитання тексту необхідно:
1 Виділити головну думку автора;
2 Виділити основні питання тексту від другорядних;
3 Усвідомити зв'язок між теоретичними положеннями і життям (практикою);
4 Закріпити прочитане у свідомості;
5 Пов'язати нові знання з попередніми у даній галузі;
6 Перейти до заключного етапу засвоєння і опрацювання -записам.
Записи необхідно починати з назви теми та посібника, прізвища автора, року видання та назви видавництва. Якщо це журнал, то рік і номер видання, заголовок статті. Після чого скласти план, тобто короткий перелік основних питань тексту в логічній послідовності теми.
Складання плану, або тез логічно закінченого по смисловому змісту уривка тексту, сприяє кращому розумінню його. План може бути простий або розгорнутий, тобто більш поглиблений, особливо при опрацюванні додаткової літератури за даною темою.
Після складення плану необхідно перейти до текстування записів.
Записи необхідно вести розбірливо і чітко. Вони можуть бути короткі або розгорнуті залежно від рівня знань студента, багатства його літературної і професійно лексики, навичок самостійної роботи з книгою. По мірі клопіткої і систематичної праці, записи повинні носити тезисний характер і бути логічно послідовними.
Для зручності користування записами необхідно залишати поля для заміток і вільні рядки для доповнень. Записи не повинні бути одноманітними. В них необхідно виділяти важливі місця, головні слова, які акцентуються різним шрифтом або різним кольором шрифтів, підкреслюванням, замітками на полях, рамками, стовпчиками тощо.
Записи можуть бути у вигляді конспекту, простих або розгорнутих тез, цитат, виписок, систематизованих таблиць.
Конспект (лат. огляд) - це коротка, стисла, послідовно викладена за текстом універсальна форма запису основного змісту прочитаного, яка може супроводжуватись різними вищезгаданими записами.
Складання конспекту зводиться до коротких записів змісту кожного заголовку плану. Виділяючи основні думки, положення, підтвердження прикладами. Всі питання плану повинні бути пов'язані між собою.
Виписки використовуються за необхідності викладання найбільш важливих місць, фактів, цифрових даних, точного формулювання правил та законів.
Цитата (лат. визнавати) - це послідовний вислів, яким підкреслюється положення тексту. Вона зберігає гостроту висловлювання автора, виписується послідовно, грамотно і вказується джерело цитати.
Важливим елементом конспектування є уміння використовувати ілюстровані роботи (схеми, графіки, діаграми) і систематизовані таблиці. Основним недоліком у даному питанні є механічне виконання ілюстрацій, що не пов'язане з текстовим матеріалом.
Викладач повинен навчити самостійно складати, аналізувати і користуватись при теоретичних викладках матеріалу.
Складання ілюстрованих матеріалів проявляє творчу і свідому активність студента до оволодіння знаннями, сприяє практичним умінням і навичкам до самостійної, вдумливої праці.
Навички конспектування виробляють уміння студента до написання рефератів.
Реферат (лат. докладувати, повідомляти) - це короткий виклад суттєвості змісту якої-небудь книги, теми, чи окремого питання прочитаного джерела.
Реферат викладають у вигляді вільного запису своїми словами, дотримуючись послідовності фактів згідно з джерелами і супроводжуючі текст виписками, цитатами, ілюстративними матеріалами.
Необхідно привчити студентів користуватись великою кількістю джерел для написання реферату. Це дає можливість повноцінніше висвітлювати тему і навчитись зіставляти вислови, думки, цифрові дані різних авторів, років видання, що сприяє виробленню власної думки студента і є рушійним фактором до навичок елементів дослідницького мислення.
Самостійне заняття 1
