Сучасні підходи до створення ІС

Моделі життєвого циклу ІС підприємств та його основні етапи

Життєвий цикл ІС - це сукупність стадій та етапів, які проходить ІС в своєму розвитку від моменту прийняття рішення про початок удосконалення системи управління до моменту коли ІС припиняє своє існування.

Стадії створенная ІС - одна із частин процесу створення ІС, яка встановлена нормативними документами та закінчується випуском документації на ІС чи виготовленням несерійних компонентів ІС або прийомкою ІС в промислову експлуатацію.

Етап створення ІС є частина стадій створення ІС, виділеної з міркувань єдності характеру робіт та кінцевого результату чи спеціалізації виконання.

Визначаються такі стадії життєвого циклу:

1. формування вимог до ІС

2. розробка концепцій ІС

3. технічне забезпечення

4. ескізний проект

5. робоча документація

6. уведення в дію

7. супроводження ІС

Допускається виключати четверту стадію та об”єднувати п”яту й шосту для простих систем, які розробляються з використанням проектних рішень.Результати, отримані на попередні стадії, є підставою для виконання роботи на наступних.

Учасники процесу створення ІС

Створення ІС займається замовник, який вводить ІС в експлуатацію.Він може залучати до розробки проекту спеціалізовані науково-дослідні чи проектні органвзації або розробити сам.

В організації замовнику можна виділити користувача-особу чи групу осіб, які працюють з ІС чи підтримують її в робочому стані, а може, й виконують процес обробки даних.

Між замовником і розробником укладається договір, в якому згідно з діючим положенням і інструкцією права та обов”язки кожної із сторін.

У разі невикконання якоюсь із сторін своїх обов”язків винні відшкодовують понесені збитки.

При створенні системи замовник повинен:

1. надавати поані і достовірні дані для розробкки системи,

2. розглядати, погоджувати та затверджувати технічну документацію на ІС,

3. розробляти рпоектно-кошторисну документацію по об”єктах ІС,

4. вводити в сисему в експлуатацію

Замовник може укладати договори на виконання окремих частин ІС з різними розробками або з однією організацією, яка може мати субпідрядників.

Розробник ІС несе відповідальність за науково-технічний рівень розробки та її відповідність вимогам, зафіксованим у технічному завданні.

Сучасні підходи до створення ІС

Мета створення інформаційних систем – у гранично короткі терміни створити систему обробки даних, яка має задачі споживчі якості. До них належать:функціональна повнота, своєчасність, функціональна надійність, економічна ефективність.

Функціональна повнота – це властивість інформаційної системи, яка характерезує рівень автоматизації управлінських робіт.

Своєчасність – це властивість інформаційної системи, яка характеризує отримання апаратом керівництвом необхідної інформації.

Функціональна надійність – це властивість інформаційної системи виконувати свої функції з обробки даних.

Адаптивна надійність -це властивість інформаційної системи виконувати свої функції, якщо вони змінюються в межах умов, зумовлених розвитком системи керування об’єкта впродовж заданого проміжку часу.

Створення інформаційної системи передбачає частковий чи повний перегляд методів і засобів функціонування інформаційної системи економічного об’єкту і виконання таких завдань.

1. Виявлення його суттєвих характеристик

2. Створення математичних і фізичних моделей досліджуваної системи та її елементів

3. Встановлення умов взаємодії людини та комплексу технічних засобів

4. Детальна розробка окремих проектів рішень

Інформаційну систему створюють у тих випадках, коли потрібно організувати нові обчислювалььні центри, вдосконалити нові задачі, а тако організувати інформаційну систему.

Принйипи створення інформаційної системи поділяють на дві частини: загальна та часткова.

Загальні принципи мають універсалний характер і визначають методологічний характер до створення будь-яких об’єктів. Це такі принципи:наукові, нормативні, розвитку, ефективності, послідовності,

Часткові принципи:систему управління потрібно розглядати як людино-машинну; чіткий поділ системи на складові, забезпечення єдності обліку, типізація, уніфікація та стандартизація.

 

При створенні інформаційної системи треба керуватися принципами:

· Принцип системності - при документації мають бути встановленні такі зв’язки між структурними елементами системи, які забезпечують цілісність ІС та її взаємодія з іншими системами.

· Принцип розвитку – виходячи із перспектив розвитку об”єкта автоматизації ІС треба створити з урахуванням можливості поповненням та обновлення функцій і складу ІС, не порушуючи її функціонування.

· Принцип сумістності - при створенні системи мають бути реалізовано використані Інформаційні інтерфейси, завдяки яким вона може взаємодіяти є іншими з іншими системами за встановленими правилами.

· Принцип стандартизації - при створенні систем мають бути реально використані типові, уніфіковані й стандартизовані елементи, проектні рішення, пакети прокладних програм.

 

Однією з умов створення високоефективної ІС є орієнтація на користувача. При функціонуванні ІС, розв’язання завдань управління діє велика кількість обмежень, які потрібно враховувати під час її розробки. Крім того, в процесі самого проектування виникає багато обмежень.Це призводить до того, що в пошуках найкращого шляху, за який часто беруть найбільш простий, швидкий і дешевий, розробники свідомо чи підсвідомо перекладають частину проблем, що виникли, на користувача. Цей шлях може призвести до згубних наслідків. Користувачі, в свою чергу, прагнуть мінімізації обсягу своєї роботи, не виконувати інструкцій розробника й ігноруючи систему, яка не полегшує, а ускладняє їм життя.

У теорії і практиці створення ІС виділяють три підходи: локальний;глобальний;системний;

Суть локального підходу полягає в тому, що ІС створюють послідовним нарощуванням задач, які розв’язують на ЕОМ.

При глобальному підході спочатку розробляють проект немовби повної, завершеної системи, а потім її впровадження.

Системний підхід до створення ІС- це комплексне вивчення економічного об’єкта як одного цілого з представленням частин його як цілеспрямованих систем і вивчення цих систем та взаємовідносин між ними.