Токсико-мікробіологічний контроль якості комбінованих і борошнистих кормів

Токсико-біологічний аналіз кормів проводять в обов’язковому порядку, за винятком випадків, коли в надісланих кормах з метою діагностики передбачається знаходження збудника аспергільозу.

В такому випадку проводять тільки мікологічне дослідження корму, дослідження на токсичність не проводять.

1. Шкірна проба на кролику. Основним методом для визначення токсичності комбікорму є шкірна проба. Для цього спочатку готують екстракт із зразка корму одним із способів:

а) 50 г подрібненого комбікорму поміщають в гільзи (пакети) із філь-трувального паперу і екстрагують в апараті Соксклета ефіром (петролейним або сірчаним) протягом 6 год. Екстракт переносять з бюкса й випаровують при кімнатній температурі у витяжній шафі до зникнення запаху розчинника;

б) за відсутності апарата Соксклета 100 г подрібненого корму поміщають в 0,5 л банку з притертою пробкою і заливають ефіром так, щоб рідина покрила пробу корму на 2–3 см. Екстрагують протягом 24 год при кімнатній температурі, періодично струшуючи. Потім рідину зливають в бюкс і залишають у витяжній шафі до повного випаровування розчинника або ж посуд з екстрактами ставлять на водяну баню і випаровують при температурі 45–50 °С для прискорення випаровування.

Постановка шкірної проби. Для постановки шкірної проби використовують кроликів (сірих, білих), вагою не менше 2–3 кг, з непігментованою шкірою. За декілька годин до постановки досліду у ділянці боків коротко вистригають шерсть до повного оголення шкіри розміром 4 x 6 см (на кожному боці допускається проведення дослідів не більше трьох разів, залежно від величини кролика). Нанесення екстракту у наступні дні посилюється і до 4–5 дня досягає максимуму. В окремих випадках ці строки можуть не співпадати.

Для визначення токсичності корму необхідно враховувати глибину і характер ураження шкіри після нанесення екстракту, так як це дає можливість судити про ступінь токсичності корму і зробити висновок про доцільність його використання.

Після нанесення екстракту, одержаного із кормів, уражених токсичними грибами, на шкірі кролика можна встановити 4 ступені загальної реакції.

Перший ступінь – почервоніння, підвищена чутливість, злущування шкіри, яке зникає через 1–2 доби після нанесення екстракту (токсичність корму незначна).

Другий ступінь – почервоніння, болючість, незначне потовщення шкіри, мілкі одинарні, з просяне зерно або менші, жовтуваті пухирці, а згодом на їх місці – тоненькі шкірочки підсохлого ексудату, злущування шкіри, (корм слаботоксичний).

Третій ступінь – почервоніння, сильне злущування, потовщення, болючість, складчастість шкіри. На всій поверхні ураження з’являються темнуваті виразки, суцільний тонкий струп (корм токсичний).

Четвертий ступінь – почервоніння, сильний набряк у вигляді масивного валу на нижньому кордоні вогнища, утворення виразок, що довго не загоюються, струп товстий, суцільний (корм дуже токсичний).

2.Проби на мишах. Визначити токсичність всіх видів кор­мів можна шляхом введення 0,5 мл екстракту мишам. Контрольній групі вводять по 0,5 мл нейтрального жиру (риб’ячий жир, соняшникову олію).

Облік реакції. Від дуже токсичних кормів миші гинуть через 6–
12 год або 2 доби. Екстракти із слаботоксичних кормів загибелі тварин не викликають, але на місці введення утворюються некрози, у контрольних мишей змін не встановлюють.

3.Проби на борідках курей. Визначається токсичність кормів, уражених грибами. Для дослідження готують спиртовоефірні екстракти у співвідношенні 1:2 або 1:3.

Подрібнений корм заливають розчинником і екстрагують протягом 24 год., потім розчинник випаровують до повного зникнення запаху спирту та ефіру.

До 0,5–1 мл екстракту додають 4,5–9 мл стерильного нейтрального жиру (риб'ячого, соняшникового) і ретельно перемішують. Маслянистий екстракт в дозі 0,1–0,2 мл вводять в одну з борідок курей. В іншу борідку, для контролю, вводять екстракт із доброякісного корму.

Реакцію враховують за наявністю запального процесу, набряку, крововиливів та некрозу, у порівнянні з контрольною борідкою. Товщину борідки визначають кутиметром.

Через 3–4 год. після введення токсичного екстракту на борідці курки розвивається дифузний набряк. Борідка відвисає, потовщується. Товщина може збільшуватися в 3–9 разів, у порівнянні з нормальною. Максимальний ступінь вираження набряку настає через 20–24 год. Набряк іноді розповсюджується і на міжщелепний простір і зберігається протягом 1–2 доби. Температура борідки підвищується.

Від дуже токсичних екстрактів на місці набряку на 2 добу спостерігається крововилив. Борідка набуває синьо-фіолетового забарвлення. В подальшому на місці крововиливів утворюється некроз. Набряк може розсмоктатися через 4–8 діб. Загоювання борідки при розвитку некрозу відбувається через 7–35 діб.

Від введення контрольного екстракту розвивається незначний обмежений набряк.

Облік реакції. Різко позитивна – дифузний набряк борідки настає через 4–24 год. після введення екстракту, товщина борідки 8 мм і більше, на другу добу – крововиливи в центрі набряку, з подальшим розвитком некрозу.

Позитивна – дифузний набряк борідки розвивається через 24 год., товщина борідки 5–8 мм, некроз та крововиливи не розвиваються.

Негативна – через 24 год. з’являється обмежена припухлість борідки, товщина її не більше 4 мм.

4.Визначення токсичності корму шляхом введення екстракту в шлунок мишам. Для визначення токсичності висівок, макухи, шротів, комбікормів і кормів тваринного походження в шлунок білим мишам вводять екстракти із цих кормів.

Проби подібного корму поміщають в колбу, заливають стерильним фізіологічним розчином у співвідношенні 1:2–1:5 (залежно від виду корму), залишають при температурі 4–6 ºС на 24 год., періодично струшуючи, потім масу віджимають і екстракт фільтрують через марлевий фільтр.

Одержану витяжку по 0,5 мл вводять кожний день протягом трьох діб у шлунок (до годівлі) через зонд 3–4 мишам. Замість зонду використовується надіта на шприц тупа, злегка зігнута голка довжиною 3–4 см або голка з оливою на кінці діаметром 1 мм.

5.Аліментарні проби. Токсичність багатьох видів кормів можна встановити також методом згодовування їх курчатам, голубам, мишам та морським свинкам.

Добову норму кормів замінюють досліджуваним кормом і згодовують його дослідним тваринам не менше 10 днів підряд. Токсикоз проявляється швидше, якщо уражений корм згодовувати дослідним тваринам на голодний шлунок, для чого перед дослідом тварин залишають на 5–6 год. без корму (даванку води не обмежують). Для досліду беруть 3–6 тварин. Кожного дня враховують кількість використаного тваринам корму. Стосовно дослідних тварин кожен день ведуть клінічні дослідження.