Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќц≥нка добро€к≥сност≥ б≥лкових добавок тваринного ≥ рослинного походженн€




Ѕ≥лков≥ добавки Ц це поб≥чн≥ продукти переробки сировини тваринного ≥ рослинного походженн€, €к≥ ввод€ть в рац≥он дл€ збагаченн€ протењном основних корм≥в.

ƒо ц≥Їњ групи в≥днос€ть макухи та шроти бавовн€них, льн€них, сон€шникових, соЇвих культур; солодов≥ ростки, пивну дроби≠ну, мТ€со-к≥сткове, к≥сткове, кров'€не та рибне борошно. ÷≥ б≥лков≥ продукти багат≥ ам≥нокислотами, м≥ст€ть кальц≥й ≥ фосфор.

–ибне борошно залежно в≥д виду риби, њњ св≥жост≥ може м≥стити значну к≥льк≥сть жиру, €кий швидко псуЇтьс€ ≥ зумовлюЇ прог≥рканн€ цього корму.

ѕри оц≥нц≥ добро€к≥сност≥ шрот≥в та макухи звертають увагу на њх кол≥р, запах, смак, на€вн≥сть отруйних речовин типу синильноњ кислоти Ц у льн€н≥й макус≥, госиполу Ц у бавовниковому шрот≥, токсичних гриб≥в Ц у макус≥, шротах ≥ солодових ростках, патогенних бактер≥й ≥з паратифозноњ групи.

¬≥дб≥р середньоњ проби починають з огл€ду м≥сц€ збер≥ганн€ ≥ встановленн€ однор≥дност≥ парт≥њ макухи та шрот≥в. ¬изначають смак, запах, кол≥р, на€вн≥сть сторонн≥х дом≥шок.

¬≥д кожноњ парт≥њ макухи ≥ шрот≥в в≥дбирають по дек≥лька плиток або по 0,5 кг з р≥зних р≥вн≥в ≥ не менше трьох м≥сць. ѕри просуванн≥ шрот≥в та макухи по транспортеру проби в≥дбирають не менше 10 раз≥в через р≥вн≥ пром≥жки часу, перес≥каючи пот≥к по ширин≥.

¬≥д≥бран≥ плити макухи д≥л€ть на три частини ≥ беруть в≥д кожноњ плити по одн≥й чверт≥, ≥з €ких п≥сл€ подр≥бненн€ ≥ зм≥шу≠ванн€ складають зразок у 2,5 кг. ѕробу шрот≥в беруть так, €к ≥ пробу зернових або борошнистих корм≥в.

—ередн≥й зразок солодових ростк≥в складають ≥з проб, вз€тих ≥з р≥зних м≥сць насипу.

 ол≥р добро€к≥сних макухи та шрот≥в дл€ кожного виду р≥зний. “ак, сон€шникова та льн€на макуха Ц коричневого кольору або з р≥зними в≥дт≥нками с≥рого кольору; соЇва, арах≥сова Ц кремового, жовтого або св≥тло-бурого кольору; бавовникова макуха ≥ шрот Ц св≥тло-жовтого ≥з зеленуватим або буруватим в≥дт≥нком.  ол≥р макухи ≥ шрот≥в, забруднених бур'€ном, перегр≥тих або ушкоджених при поганому збер≥ганн≥, в≥др≥зн€Їтьс€ в≥д кольору добро€к≥сних корм≥в.

«апах ≥ смак макухи та шрот≥в повинн≥ бути специф≥чними. «атхлий запах або запах цв≥л≥, г≥ркий смак вказуЇ на €к≥сть корму, зумовлену збер≥ганн€м у сирих, погано пров≥трених прим≥щенн€х, а також у результат≥ життЇд≥€льност≥ в них бактер≥й. √≥ркуватий смак макухи буваЇ ≥ при њњ зг≥ркненн≥. —в≥ж≥сть макухи ≥ шрот≥в визначають, змочуючи пробу водою, п≥д≥гр≥тою до 40 ∞—.

Ќормальна волог≥сть у р≥зних вид≥в макухи ≥ шрот≥в 8,5Ц11%.

¬изначенн€ металевих дом≥шок у шрот≥ провод€ть так €к ≥ в борошнистих кормах.  ≥льк≥сть металевих дом≥шок не повинна перевищувати 0,1%, часточки не повинн≥ мати р≥жучих крањв.

¬изначенн€ добро€к≥сност≥ макухи пробою на ослизненн€. 5Ц7 г макухи подр≥бнюють, пом≥щають у стакан, куди додають 100 мл води, перем≥шують ≥ дають в≥дсто€тис€. якщо макуха добро€к≥сна, то у вод≥ утворюЇтьс€ маса приЇмного запаху.

¬изначенн€ синильноњ кислоти в льн€н≥й макус≥. ƒл€ швидкого ви€вленн€ ≥ визначенн€ приблизноњ к≥лькост≥ синильноњ кислоти користуютьс€ п≥криновими пап≥рц€ми, €к≥ зм≥нюють кол≥р за на€вност≥ пар≥в синильноњ кислоти. ≤ндикаторн≥ пап≥рц≥ готують таким чином. ≤з ф≥льтрувального паперу робл€ть смужки довжиною 4Ц5 см ≥ шириною 1 см. —мужки занурюють в 1%-ний водний розчин п≥криновоњ кислоти, висушують, а пот≥м просочують 10%-ним розчином вуглекислого натр≥ю, п≥сл€ висушуванн€ пап≥рц≥ набувають лимонно-жовтого кольору.

Ѕеруть 2Ц5 г подр≥бненоњ льн€ноњ макухи у проб≥рку ≥ додають п≥д≥гр≥ту (35Ц40 0—) дистильовану воду до утворенн€ т≥стопод≥бноњ маси.

ѕроб≥рку закривають пробкою, затискують м≥ж ст≥нкою ≥ндикаторний пап≥рець так, щоб в≥н не торкавс€ корму ≥ вставл€ють в термостат (35Ц38 º—) на 2Ц4 год.

ѕри на€вност≥ в досл≥джуван≥й макус≥ синильноњ кислоти ≥ндикаторний пап≥рець забарвлюЇтьс€ в червоний кол≥р (червоний, червоно-оран-жевий, коричневий) р≥зних в≥дт≥нк≥в, залежно в≥д к≥лькост≥ синильноњ кислоти.

¬изначенн€ госиполу в бавовников≥й макус≥. √осипол (орган≥чна сполука, €ка належить до фенольноњ групи) викликаЇ отруЇнн€ тварин р≥зних вид≥в, у результат≥ накопиченн€ його в орган≥зм≥ при довготривалому згодовуванн≥ такого корму.

ўоб ви€вити на€вн≥сть госиполу, на предметне скло пом≥щають невелику к≥льк≥сть макухи, шроту або окремоњ частинки комб≥корму ≥ нанос€ть на них одну краплину концентрованоњ с≥рчаноњ кислоти.

–ослинн≥ часточки, €к≥ м≥ст€ть госипол, забарвлюютьс€ у червоний кол≥р. ÷≥ часточки можна добре розглед≥ти п≥д м≥кроскопом або ж п≥д сильним зб≥льшувальним склом. ≤з кожного зразка досл≥джуваного корму готують 5Ц6 препарат≥в.

“оксико-м≥колог≥чний контроль €кост≥ макухи та шрот≥в провод€ть методами, €к≥ застосовують при досл≥дженн≥ комб≥корму.

ќбладнанн€ ≥ реактиви.

«разки макухи, шрот≥в, терези, шпатель, ложка, н≥ж, ступка, зб≥льшувальне скло, м≥кроскоп, сушильна шафа, скл€н≥ бюкси, магн≥т, фарфоров≥ й скл€н≥ чашки, стакани, дистильована вода, ≥ндикаторн≥ пап≥рц≥, ф≥льтрувальний пап≥рець, ножиц≥, 1%-ний розчин вуглекислого натр≥ю, проб≥рки, електроплитка, скл€н≥ палички, термостат, предметне скло, концентрована с≥рчана кислота.

ѕри оц≥нц≥ сан≥тарноњ €кост≥ к≥сткового, кров'€ного, м'€сного ≥ рибного борошна звертають увагу на кол≥р, запах, на€вн≥сть небезпечних гриб≥в ≥ бактер≥й.

≤з ≥нших показник≥в маЇ значенн€ кислотн≥сть ≥ на€вн≥сть в≥льного ам≥аку.  ормов≥ продукти легко вбирають в себе поб≥чн≥ запахи, тому њх необх≥дно збер≥гати окремо в≥д речовин, €к≥ мають неприЇмний ≥ гострий запах. ¬ цих кормах м≥ститьс€ значна к≥льк≥сть жиру, €кий взаЇмод≥ючи з киснем пов≥тр€, легко окислюЇтьс€, що призводить до зг≥ркненн€.

¬≥дб≥р середньоњ проби

—початку огл€дом встановлюють зовн≥шн≥й вигл€д, стан тари маркуванн€. ≤з вс≥Їњ парт≥њ (м≥шки) дл€ досл≥дженн€ в≥дбирають до 5%. ¬изначають однор≥дн≥сть. ≤з кожного в≥д≥браного м≥шка беруть щупом вињмку борошна по д≥агонал≥ в к≥лькост≥ 50Ц100 г. ”с≥ вињмки ретельно перем≥шують ≥ складають два зразки по 500 г. ѕом≥щають њх в чист≥ скл€н≥ банки з притертою пробкою.

ќдну частину зразка досл≥джують, а ≥ншу збер≥гають прот€гом трьох м≥с€ц≥в.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 808 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

ƒва самых важных дн€ в твоей жизни: день, когда ты по€вилс€ на свет, и день, когда пон€л, зачем. © ћарк “вен
==> читать все изречени€...

495 - | 460 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.