Матеріал до занять у підготовчій групі

І квартал

Сонячні барви

«Про золоте поле жита, блакитне небо і Україну»

Вихователь розповідає дітям легенду про те, чо­му нашу землю назвали Україною. Звертає увагу на символи української землі — два кольори: синій та жовтий. Потім читає вірші В. Коломійця «Солодка земля» та В. Симоненка «Лебеді материнства» (фраг­менти). Діти розглядають предмети, розписи, іграш­ки, що «прийшли» до них з давніх-давен від" бабусь і дідусів, щоб розповісти, як жили, про що мріяли, як створювали красу коло себе наші предки. Дошкільнята ознайомлюються з поняттям декоративн о -ужиткове мистецтво, після чого виконують твор­чу роботу «Краю мій рідний».

«Петриківське розмаїття»

Вихователь читає дітям казку Г. Местечкіна «Та­ємниця диво-квітки». Розповідає про стародавніх майстрів на Дніпропетровщині, що прикрашали свої домівки диво-квітами, птахами, тваринами, про таєм­ницю чарівного ланцюжка: живу природу, перевтілену в казкову, «котячий пензлик», чарівні фарби (акварель на жовтку), невичерпну фантазію.

Діти розглядають розписи П. Глущенко, Ф. Панка, Т. Пати, Н. Біло кінь. Вихователь звертає їхню увагу на основні мотиви, композицію розписів (бігунець та квітку), на перехідний мазок, розмаїття фарб тощо. Дівчатка і хлопчики уявляють себе диво-квітами, роз­повідають про себе, передають у рухах створений об­раз, малюють елементи розпису, складають композиції, виконують творчі роботи за мотивами розписів.

«Пишається над водою червона калина»

Діти ознайомлюються з образом калини у твор­чості майстринь декоративного розпису. Милуються красою, кольоровою гамою, вишуканістю ліній і форм робіт Н. Білокінь «Калина», В. Павленко «Калина», Т. Пати «Зозуля на калині», Т. Гордови «Ой зацвіла калинонька», слухають пісню «Чи я в лузі не кали­на була», казку Г. Демченка «Калинка», визначають настрій казки та пісні, порівнюють їх. У різних ви­дах художньої діяльності (малювання, аплікація, ліп­лення) виконують творчу роботу «Калинове диво» (ягідки, за бажанням, малюють пальчиком).

«Життєрадісна палітра Ганни Собачко»

Діти ознайомлюються з творами майстрині-чарів­ниці Ганни Собачко «Тривога», «Український віно­чок», «Вихор», «У червоному полі». Захоплюються динамікою кольорових плям, відмічають характерні особливості барв (густої, «серйозної» гуаші та «легкої», прозорої акварелі), вишуканість композицій. Потім ма­лята складають свою чарівну казку про віночок з осінніх квітів, слухають та розучують українську народ­ну пісню «Кругом Мариноньки ходили дівоньки», за­водять хоровод, вправляються у виконанні елементів розпису, створюють свою композицію, виконують твор­чу роботу за мотивами розписів Ганни Собачко.

«Казкові птахи та звірі Марії Приймаченко»

Діти дивуються незбагненній фантазії майстрині, що відтворює добро та зло, радість та сум, чесність та жалюгідність в казкових образах тварин: «Пави серед квітів», «Бик», «Дика курка у винограді». Ма­лята розглядають, аналізують, визначають характер, настрій, стан кожної диво-істоти, складають свою каз­ку, уявляючи себе казковим звіром. Вихователь про­понує дітям послухати фрагменти з дитячої комічної опери М. В. Лисенка «Коза-дереза», відтворити у пантоміміці характерні особливості дійових осіб: Ли­сички, Кози, Ведмедя, Зайця, Рака-Неборака. Маля­та вправляються у малюванні, ліпленні казкових зві­рів, виконують творчу роботу «У кожного свій чарів­ний птах чи звір».

«Природа живе, радіє, тужить у творах Марфи Тимченко»

Діти ознайомлюються з одухотвореною природою майстрині, відтвореною в роботах «Верби», «Зимовий пейзаж», «В Седнєві» та ін. Слухають вірш І. Калинця «Павутинка», складають свою казку про каз­кове дерево, уявляють себе цим деревом; передають у пантоміміці «характер», настрій дерева. Потім вправляються в техніці перехідного мазка, розповіда­ючи про осіннє листя, кремезний дуб, «заплакану» вербу; малюють свою казку про дерево.

«Чарівний світ природи Катерини Білокур»

Діти міркують, про що може розповісти букет з осінніх квітів... Вихователь пропонує їм здійснити уявну екскурсію до музею декоративно-ужиткового мистецтва, ознайомитися з творами Катерини Біло­кур. Малята слухають рядки, написані О. Гончаром про майстриню: «...Золото могутнього колосся й буяння півоній, жоржин, троянд, кручених паничів, і все це злилося, сплелося у щедрім вияві життєвої си­ли, все затаїло в собі якусь глибину, нерозгаданість, все оповите якимось синім присмерком, таємничістю казки». Діти розглядають, милуються творами «На­тюрморт з колоссям та глечиком», «Осінній натюр­морт», «Надвечір'я»; виконують творчі роботи за мотивами розписів Катерини Білокур. (Можна запро­понувати малювання стилізованих квітів, складання з них оригінальних композицій).

«Абетка класичного мистецтва. В майстерні художника-пейзажиста»

Ознайомлення з творчістю художника-пейзажиста С. Шишка. Діти розглядають кілька робіт з циклу «Київська сюїта» («У парку восени», «Падолист», «Осінній мотив»), слухають рядки з вірша М.Рильсь­кого «Уже кружляє листя жовто-ржаве»; порівнюють зображення осені в роботах майстрів. Малят ознай­омлюють з поняттям пейзаж; вчать створювати ком­позиції з кольорових плям (акварель по вологому па­перу), «Фарби осені» (радісної, засмученої, золотої, заплаканої). Виконання творчої роботи «Я — худож­ник - пейзажист».

«Барви осіннього парку»

Діти ознайомлюються з творами художників Й. Бокшая «Осінь. Радванський ліс», Т. Яблонської «У парку», С. Шишка «Осінь над Дніпром», І. Левітана «Золота осінь», «Осінній день. Сокольники». Ма­лята міркують: чи може художник передати свій настрій та стан через зображення природи, якими барвами роз­повідає майстер про радість та сум у природі. Вико­нання творчої роботи «Пейзаж осіннього настрою».

«Про що розповідає осінній натюрморт»

Діти ознайомлюються з поняттям натюрморт, ви­значають, що відтворює «тиха натура». Розглядають, аналізують предмети у творах О. Шовкуненка «Кві­ти», «Натюрморт з кавуном», К. Волобуєва «Натюр­морт», С. Шишка «Осінні квіти» та ін. Малята вчаться розкривати таємниці натюрморту: характер кожного предмета, чим різняться предмети і як во­ни доповнюють один одного, що розповідають про художника.

Дітям пропонується за бажанням виконати творчі роботи у різних видах художньої діяльності (малю­ванні, ліпленні, аплікації) за темами: «Ходить гарбуз по городу», «Рожева фантазія» (біла чашка та черво­не яблуко), «Калинове диво», «Осінній букет» та ін.

«Готуємося до свята осені»

У різних видах художньої діяльності діти викону­ють творчі роботи, які будуть призначені для оздоб­лення групової кімнати, залу і одягу до свята, пода­рунки молодшим дітям і батькам (відтиснуті й вирізані кольорові листочки, виліплені глиняні форми, розфарбовані гуашшю, панно, підсвічники тощо).

«Свято прощання з осінню»

Проводиться вікторина за творами майстрів деко­ративного та класичного мистецтва, з якими діти оз­найомлюються протягом осені. Проходить виставка творчих робіт. Діти співають пісні, читають вірші, розповідають та інсценізують казки-мініатюри.

 

II квартал Світ очима казкарів

«Яворівська іграшка»

Дітей ознайомлюють з виробами яворівських майст­рів: дерев'яними кониками, птахами, іграшковими во­зиками, санчатами, качалочками, вчать розуміння лінійного та кольорового ритмів, створених на природ­ному фоні деревини жовтими плямами, хвилястими смугами, червоно - зеленими колами, листочками, крап­ками, розетками. Малятам розповідають, що майстри використовують анілінові фарби. Увагу дітей звертають на характерні особливості саме яворівської іграшки.

Дівчатка і хлопчики складають казки, легенди про коника, птаха або про диво-санчата, одухотворяють їх, граються. Вправляються у виконанні елементів, скла­дають власні композиції (на готових формах), вико­нують творчі роботи за мотивами яворівської іграшки.

«Обереги - що то за сила, що то за диво?»

Вихователь розповідає малятам, що з давніх-давен коло та ромб, дерево та гілочка, зображення коника, ведмедя чи птаха наділялося магічною оберігаючою силою. Коло — то знак сонця, а гілка — дерево життя, кінь відвертає зло та різні нещастя, півень — охо­ронець домашнього вогнища, ведмідь, зображений у хаті, приносить щастя. Діти розглядають обереги, створені київськими майстрами, складають легенди про знаки-символи. З глини, пластики ліплять обе­реги (для матусі, щоб відвертав від неї хвороби; для маленького братика, щоб снилися йому добрі, красиві сни, та ін.).

«День пошани Миколая - День чемності й ввічливості»

Миколай — покровитель землеробства і тварин­ництва, господар земних вод, милостивий святий, за­ступник від усіх бід і нещасть, любить чемних, ви­хованих дітей,

Діти відмічають день подарунків та сюрпризів (виготовлених своїми руками). Це можуть бути ма­люнки, маленькі ілюстровані книжечки, обереги, лис­тівки, прикрашені аплікацією тощо.

«Готуємося до Різдва»

Вихователь розповідає дітям про християнське свято Різдво Христове, старовинний ляльковий театр — вертеп. Діти розучують колядки, щедрівки, виготовля­ють маски, зірку, двобічне зображення кози, розігру­ють вертепну виставу, виконують творчу роботу «Різд­во», дарують один одному власноручно виготовлені подарунки.

«Золота Хохлома»

Вихователь розповідає дітям Про чарівні перетво­рення дерев'яної «баклуші», яка спочатку проходить обробку на токарному верстаті, потім — про ґрунту­вання сріблястим (алюмінієвим) тлом, розпис (чер­воним, чорним, зеленим) хохломської травички, «кудрини»; про подорож до гарячої печі й диво перетво­рення сріблястого тла на «гаряче золото». Малята розглядають твори майстрів — миски, ложки, вази та ін., милуються ними; вихователь допомагає їм поба­чити різноманітність, вишуканість, мелодійність хохломського розпису. Добре, щоб під час такого ознайомлення звучали вірші, народні пісні.

Діти відповідають на запитання вихователя: хто підказав народним майстриням такі неповторні візерун­ки? Потім складають свої казки про барви, травичку, віти та ягідки хохломського розпису, вправляються у створенні найпростіших елементів розпису, заповнюють візерунками готові форми, складають свої оригінальні композиції за мотивами хохломського розпису.

«Абетка класичного мистецтва. Мереживо зимового дня»

Діти продовжують ознайомлення з творами укра­їнських художників. Розглядають, милуються, «зану­рюються» у зимові пейзажі М. Глущенка «Зимовий день», С. Шишка «Парк узимку», І. Марчука «Мере­живо зимового дня» та ін. Можна використати тво­ри російських художників: І. Грабаря «Біла береза. Шпачині гнізда», «Лютнева блакить», «Березневий сніг», І. Шишкіна «Зима», «На Півночі дикій» та ін.

Слухаючи казку «Кольори Зими», дошкільнята виконують роботу (акварель по вологому, кольорові плями) «Якого кольору сніг». Можна запропонувати такі теми: «Сонячний (похмурий) зимовий день», «Який настрій у Зими?»

«Зимовий натюрморт»

Діти ознайомлюються з творами українських мит­ців О. Шовкуненка, В. Костецького, Т. Яблонської, К. Волобуєва та ін.; аналізують роботу І. Грабаря «Натюрморт з варенням та яблуками». Вихователь пропонує малятам згадати, що таке натюрморт, які натюрморти вони запам'ятали, відповісти на запитан­ня: «Чому цей натюрморт можна назвати зимовим?».

З підготовлених заздалегідь предметів, муляжі к діти вчаться складати натюрморти, створюють свої казки про натюрморт, малюють спочатку окремі предмети, а потім вправляються в малюванні натюрморту з натури. Виконують творчу роботу «Казка про те, як стали друзями підсвічник і яблуко».

III квартал