Тема 23. Конституційно-правові основи суверенітету

Мета заняття – опанування здобувачам вищої освіти теоретичними знаннями про державний суверенітет як верховенство народу як джерела і носія влади, його право самому вирішувати свою долю, безпосередньо чи через представницькі органи брати участь у формуванні політики своєї держави, складу її органів, контролювати діяльність адміністративних та інших органів держави.

Кількість годин – 2.

Питання для самостійного опрацювання

Методичні рекомендації для підготовки питань для самостійного опрацювання

1. Поняття суверенітету в конституційному праві. 2. Види суверенітету: Державний суверенітет. Народний суверенітет. Національний суверенітет.

суверенітет – це одна з істотних ознак держави, її можливість повноправно здійснювати внутрішньо та зовнішньополітичні справи, не допускати втручання в свою діяльність іноземних держав та інших внутрішньодержавних сил (організацій). Невід’ємними юридичними ознаками суверенітету є єдність, верховенство, незалежність державної влади. Суверенітет народу (громадян всіх національностей, що проживають на території певної країни) означає верховенство народу як джерела і носія влади, його право самому вирішувати свою долю, безпосередньо чи через представницькі органи брати участь у формуванні політики своєї держави, складу її органів, контролювати діяльність адміністративних та інших органів держави. Ідея суверенітету народу як носія державної влади остаточно сформувалася у XVIII ст., знайшла вираження при утворенні національних держав в Європі, про що свідчить ст. З Декларації прав людини і громадянина 1789 р.; нині визначення народу носієм (джерелом) державної влади міститься в конституціях Бельгії, Іспанії, Люксембургу, Польщі, Туреччини та ін.). У ст. 5 Конституції України записано: "Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади і органи місцевого самоврядування". Суверенітет народу (народовладдя), закріплений у конституції,- це якісна характеристика демократії, демократичного режиму в державі; він передбачає забезпечення кожному громадянину політичної свободи і рівності. Без свободи і рівності громадян суверенітет народу, задекларований в конституціях, перетворюється на фікцію. Основні права народу: 1) бути джерелом і носієм верховної влади в державі; 2) формувати представницькі органи влади; 3) делегувати свої повноваження представницьким органам влади; 4) мати свій статус у державі, що закріплюється в конституції; 5) брати участь у законотворчій діяльності та ін.

Теми рефератів:

1. Конституційно-правові засади державного суверенітету України.

2. Державно-правові ознаки суверенітету України. Гарантії державного суверенітету України.

3. Державні символи України (Державний герб України, Державний прапор України, Державний гімн України) та інші атрибути української державності.

4. Еволюція поглядів та інтерпретація принципу суверенітету народу.

5. Українська нація, український народ та національні меншини – як суб'єкти конституційного права України.

Аналітичне задання:

1. Суверенітет держави не може бути обмежений, водночас сфера здійснення окремих суверенних прав з тих чи інших причин може бути обмежена або звужена. У зв’язку з цим уточніть, у яких саме випадках можливе обмеження державного суверенітету.

2. Які гарантії державного суверенітету, на вашу думку, є найдієвішими?

3. Яким чином на державний суверенітет України впливає євроінтеграція?

 

Задачі

1. Випишіть окремо норми Конституції, які закріплюють народний та державний суверенітет. Які суб’єкти конституційно-правових відносин є носіями цих видів суверенітету? Як ці види суверенітету співвідносяться із національним суверенітетом? Хто є його носієм? Чи є нація суб’єктом конституційно-правових відносин після реалізації права на самовизначення?

 

Нормативно-правові акти

1. Декларація про державний суверенітет України вiд 16.07.1990 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1990. ‑ № 31. ‑ Ст. 429.

2. Про основи національної безпеки України: Закон України від 19.06.2003 // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua.

3. Стратегія національної безпеки України: затверджено Указом Президента України від 26.05.2015 № 287/2015 // Офіційний вісник України. – 2015. – № 43. – Ст. 1353.

 

Спеціальна література

1. Головко О.М. Основні напрями забезпечення суверенітету Української держави / О.М. Головко // Суверенність, незалежність, конституційність: становлення та розвиток української держави: зб. матеріалів II наук.-практ. конф. (м. Харків, 12 черв. 2015 р.) / МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ. – Харків, 2015. –С. 9–13.

2. Горбатенко В.П. Особливості боротьби з сепаратизмом в Україні: роль громадянського суспільства / В.П. Горбатенко, С.В. Стоєцький, Л.О. Матвійчук // Держава і право. Серія: Юридичні і політичні науки. – 2014. – №65. – С. 306-313.

3. Державний суверенітет в умовах європейської інтеграції: монографія / Ю.П. Битяк, І.В. Яковюк, С.Г. Серьогіна та ін.; [за ред. Ю.П. Битяка, І.В. Яковюка]. – К.: Ред. журн. «Право України», 2012. – 336 с.

4. Джураєва О.О. Теоретико-правовий аспект суверенітету сучасної держави / О.О. Джураєва // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія Юридичні науки. – 2015. – Випуск 2. – Том 1. – С. 25–28.

5. Ключковський Ю.Б. Суверенітет: держави, нації чи народу? / Ю.Б. Ключковський // Публічне право. – 2013. – № 3. – С. 14-22.

6. Ковальчук В. Громадянське суспільство та його правосвідомість як основа формування легітимної влади / В. Ковальчук // Право України. – 2014. – №4. – С. 91-98.

7. Ковтун В. І. Гарантії державного суверенітету України: конституційні аспекти: монографія / В. І. Ковтун; Нац. юрид. ун-т ім. Ярослава Мудрого. – Х.: Фактор, 2014. – 214 с.

8. Колодій А. Громадянське суспільство: доктрина та вітчизняна практика / А. Колодій // Право України. – 2013. – №9. – С. 270–288.

9. Колодій А. Громадянське суспільство: ознаки, структурні елементи, співвідношення із державою / А. Колодій // Право України. – 2014. – №4. – С. 9–16.

10. Кохановська О. Інформаційно-правова основа громадянського суспільства / О. Кохановська // Право України. – 2015. – №4. – С. 35 – 42.

11. Кресіна І.О. Глобалізаційні виклики і національний суверенітет України в умовах глобалізації / І.О. Кресіна // Вісник НАН України. – 2011. – № 1. – С. 24–33.

12. Кресіна І.О. Роль національної держави як носія суверенітету в умовах глобалізації / І.О. Кресіна // Правова держава. Вип. 22. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2011. – С. 7–15.

13. Кузнєцова Н. Громадянське суспільство та особисті немайнові права / Н. Кузнєцова // Право України. – 2015. – №4. – С. 9 – 17.

14. Кузнєцова Н. Громадянське суспільство, держава, приватне право: проблеми співвідношення та взаємодії / Н. Кузнєцова // Право України. – 2014. – №4. – С. 63–70.

15. Куян І. Конституційний процес як засіб забезпечення суверенітету в Україні / І. Куян // Право України. – 2014. – № 7. – С. 55–63.

16. Лотюк О.С. Конституційні засади розвитку та функціонування громадянського суспільства в Україні: Монографія / О.С. Лотюк. – К.: Ліра. – К, 2015. – 356 с.

17. Надутий А.В. Територіальна цілісність як ознака суверенітету держави / А.В. Надутий // Суверенність, незалежність, конституційність: становлення та розвиток української держави: зб. матеріалів II наук.-практ. конф. (м. Харків, 12 черв. 2015 р.) / МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ. – Харків, 2015. –С. 9–13.

18. Оніщенко Н.М. Категорія «суверенітет» у контексті вищої юридичної сили Конституції України / Н.М. Оніщенко // Вісник Національної академії наук України. – 2011. – № 6. – С.13–14.

19. Правове забезпечення державного суверенітету України: монографія / за заг. ред. Ю.С. Шемшученка. – К.: Юрид. думка, 2011. – 300 с.

20. Савчин М.В. Захист конституційних цінностей в умовах екстраординарних обставин/М.В. Савчин // Вісник Південного регіонального центру Національної академії правових наук України. – Одеса: Південний регіональний центр НАПрН УКраїни, 2015. – № 4. – С. 26-43.

21. Санковська Т.І. Основні підходи до розуміння державного суверенітету / Т.І. Санковська // Актуальні проблеми політики. 2014. – Вип. 53. – С. 80–88.

22. Скрипнюк О. Державний суверенітет: генеза доктрини та визначення поняття (частина перша) / О. Скрипнюк // Публічне право. – 2013. – № 2 (10). – С. 6–12.

23. Скрипнюк О. Державний суверенітет: генеза доктрини та визначення поняття (частина друга) / О. Скрипнюк // Публічне право. – 2013. – № 3 (11). – С. 6–13.

24. Скрипнюк О. Проблеми забезпечення державного суверенітету України насучасному етапі (конституційно-правовий аспект) / О. Скрипнюк // Вісник Національної академії правових наук України. – 2014. – № 2. – С. 18–26.

25. Щербанюк О. В. Народний суверенітет в політико-правовому будівництві сучасноїдержави: автореф. дис. д-ра юрид. наук / О. В. Щербанюк; Київський нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. – К., 2014. – 35 с.

Щербанюк О. Проблеми реалізації народного суверенітету в умовах конституційної модернізації / О. Щербанюк // Право України. – 2012. – № 9. – С. 291–301.