Залежно від спеціалізації навчання, наукових інтересів та особистих бажань студент повинен розробити конкретні та обґрунтовані пропозиції щодо вдосконалення окремого напряму (напрямів) роботи підприємства або впровадження певного нововведення (інновації).
Пропозиції можуть бути спрямовані як на удосконалення існуючих функціональних напрямів діяльності підприємства Планово-економічна, управління персоналом, маркетингово-комерційна, фінансово-облікова діяльність тощо), так і передбачати принципові нововведення (впровадження нових продуктів, диверсифікація, переспеціалізація діяльності, здійснення реального чи фінансового інвестування, вихід на зовнішні ринки і т.д.).
Розробка пропозицій має ґрунтуватися на виявлених недоліках організації роботи підприємства, наявних резервах її удосконалення, вивченні вітчизняного й закордонного досвіду кращих підприємств аналогічного та споріднених профілів діяльності.
У звіті про проходження практики магістра результати проведеної роботи викладаються за такою структурою:
· загальна характеристика суті пропозиції (нововведення, що пропонується здійснити);
· обґрунтування доцільності застосування пропозиції (нововведення) та очікувані результати від її реалізації, у тому числі розрахунок економічного ефекту (за можливості);
· стан готовності підприємства до введення пропозиції (нововведення);
· план організаційно-економічних заходів, необхідних для впровадження даної пропозиції.
Індивідуальне завдання
Під час переддипломної практики магістром виконується індивідуальне завдання, зміст якого затверджується керівником магістерської роботи та складається з науково-дослідної та науково педагогічної частин.
3.2.1 Науково-дослідна діяльність
Науково-дослідна частина переддипломної практики магістрів базується на основних концептуальних засадах проведення науково-дослідної практики студентів економічних спеціальностей та є обов'язковим компонентом освітньо-професійної програми для здобуття кваліфікаційного рівня магістра з спеціальності «Менеджмент» і має на меті набуття студентом професійних навичок та вмінь здійснення самостійної наукової-дослідної роботи.
Метою науково-дослідної частини переддипломної практики є набуття студентами досвіду самостійної науково-дослідної роботи та опрацювання методики її проведення, поглиблення теоретичних знань у сфері економічних відносин, підбір фактичного матеріалу для написання випускної магістерської роботи, формування вмінь і навичок опрацювання наукових та інформаційних джерел.
Студенти під час проходження науково-дослідної частини переддипломної практики мають вирішити такі завдання:
· вивчення теоретичних класичних джерел за обраною науковою проблемою, пов'язаною зі спеціалізацією кафедри менеджменту і адміністрування та відповідно до наукової проблеми дослідження щодо майбутньої магістерської роботи;
· визначення стану розробки питань обраної наукової проблеми у вітчизняній та іноземній науковій літературі;
· визначення структури та основних завдань магістерського дослідження;
· оволодіння методикою обробки та аналізу статистичних даних;
· апробація основних теоретичних та практичних рекомендацій магістерської роботи (у формі виступів на конференціях, написанні наукових статей, рекомендацій до органів влади й управління тощо).
Зміст науково-дослідної частини переддипломної практики повинен відповідати напряму наукових досліджень студента магістратури. Під час такої практики надається можливість застосувати нові методи та отримати необхідні результати досліджень, що їх проводить студент при написанні магістерської роботи.
3.2.2 Науково-педагогічна діяльність
Науково-педагогічна частина переддипломної практики студентів є обов'язковим компонентом освітньо-професійної програми для здобуття кваліфікаційного рівня магістра з спеціальності 073 «Менеджмент» і має на меті набуття студентом професійних навичок та вмінь на посаді викладача.
У вищих навчальних закладах IV рівня акредитації здійснюється підготовка фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр», який призначений для виконання науково-дослідних, педагогічних та управлінських функцій, що пов'язані з циклом існування об'єкта його діяльності.
Відповідно до освітньо-кваліфікаційної характеристики підготовки фахівця освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» однією із посад, на яких може працювати випускник вищого навчального закладу, є посада викладача. Реалізація виробничих функцій у межах об'єкта діяльності фахівця - навчального процесу у вищому закладі освіти вимагає від магістра теоретичних знань і практичних умінь та навичок щодо:
· предмета діяльності - відповідної дисципліни фундаментального або професійно орієнтованого циклу підготовки фахівців з напряму, до якого належить дана спеціальність;
· продукту діяльності - систематизації інформації у межах обраної дисципліни за окремими темами згідно з робочою програмою курсу у вигляді опорних конспектів лекційних занять та методичних розробок для проведення семінарських або практичних занять;
· процедури діяльності - способу передачі інформації студентській аудиторії через проведення лекційних та семінарських (практичних) занять згідно з графіком навчального процесу.
Формування теоретичних знань щодо сутності, структури та форм функціонування узагальненого об'єкта діяльності викладача – навчального процесу підготовки фахівців з напряму обраної спеціальності відбувається під час вивчення дисципліни «Методика викладання у вищий школі». Відпрацювання практичних умінь і навичок здійснювати підготовку навчально-методичного забезпечення і проведення лекційних, семінарських, практичних занять, організації самостійної роботи студентів відбувається під час проходження науково-педагогічної частини виробничої практики.
Підготовка висококваліфікованих фахівців з відповідної спеціальності передбачає закріплення здобутих теоретичних знань у процесі проходження науково-педагогічної частини виробничої практики безпосередньо у навчальному процесі університету або в інших закладах освіти II—IV рівня акредитації.
Практика проходить у межах професійно орієнтованих дисциплін підготовки фахівців.
Вибір дисципліни, з якої відбуватиметься проходження науково-педагогічної частини виробничої практики, здійснюється заздалегідь, відповідно до напряму наукових досліджень та теми магістерської роботи.
Календарний графік
Для повного та якісного виконання програми практики пропонуємо наближений розподіл часу на опанування різних розділів програми та видів робіт (див. таблицю 3.1.)
Таблиця 3.1. – Розподіл часу на період практики
| №п/п | Назва робіт | Кількість робочих днів |
| Ознайомлення з об’єктом дослідження та особливістю його функціонування | ||
| Ознайомлення з управлінням організаційною підсистемою підприємства | ||
| Ознайомлення з управлінням матеріально-технічною підсистемою | ||
| Ознайомлення з управлінням виробничо-технологічною підсистемою | ||
| Ознайомлення з управлінням соціально-психологічною підсистемою підприємства | ||
| Ознайомлення з управлінням фінансово-економічною підсистемою | ||
| Ознайомлення з управлінням ЗЕД підприємства | ||
| Ознайомлення з управлінням стратегічним розвитком організації та її конкурентоспроможністю | ||
| Ознайомлення з управлінням інноваційною діяльністю | ||
| Розробка пропозицій щодо вдосконалення функціонування об’єкта дослідження та обгрунтування їх економічної ефективності | ||
| Розробка методики та методичних рекомендацій щодо впровадження результатів наукових досліджень | ||
| Виконання індивідуального завдання | ||
| Оформлення звіту з практики |
