Православ'я - одне з трьох основних напрямів християнства, історично сформувалось як його східна гілка. Головним чином поширена в країнах Східної Європи, Близького Сходу, на Балканах. Назва "православ'я" (від грецького слова "ортодоксія"), що дослівно означає правильно і незмінно славити Христа Богочоловіка, вперше зустрічається в християнських писаннях II ст. Богословські основи православ'я сформувались у Візантії у IV - XI ст. Після схизми (з грецької мови – розколу, роздору) 1054 р., внаслідок якої Патріарх Візантії М.Керулярій і кардинал Гумберт кинули один на одного взаємні клятви (прокляття) були спроби відновлення втраченої єдності на ХІУ Вселенському Соборі у Ліоні в 1274 р., а потім на ХУП Вселенському Соборі у Флоренції, де навіть 6 липня 1439 р. була підписана Флорентійська Унія (союз, єдність), але після завоювання турками мусульманами Константинополя у 1453 р. така єдність перестала існувати.
Основою віровчення признані Священне Писання (Біблія) та Священне Передання (рішення семи Вселенських соборів у IV -VIII ст., а також праці видатних церковних учитeлів, таких як Афанасій Олександрійський, Василій Великий, Григорій Богослов, Іван Золотоустий, Іван Дамаскин).
У Символі віри, прийнятому на Нікейському та Константинопольському вселенських Соборах ці основні віровчення сформульовані в 12 частинах. Філософською основою православ’я є принцип теоцентризм - Бог у Пресвятій Трійці є центром усього.
Важливе місце в православ'ї займають обряди - таїнства, під час яких на віруючих, за вченням Церкви, сходить особлива благодать. Церква признає сім Таїнств: хрещення, миропомазання, причащання, покаяння, таїнство священства, шлюбу, єлеопомазання (соборування) або помазання хворого єлеєм, що зцілює від недуги.
Велике значення в православ'ї надається святам і постам. Перше місце серед великих свят займає Пасха (з єврейської мови – Перехід). За нею йдуть 12 найбільш значних свят православ'я: Різдво Христове, Стрітення Господнє, Хрещення Господнє, Преображення, Вхід Господа в Єрусалим, Вознесіння Господнє, Трійця, Воздвиження Хреста Господнього, Благовіщення, Різдво Богородиці, Введення в храм Богородиці, Успіня Пресвятої Богородиці. Перед Великоднем (Пасхою, Воскресінням Христовим) є Великий піст, перед Різдвом Христовим є піст Пилипівка, перед празником св. Петра і Павла є піст Петрівка, а перед Успіням Пресвятої Богородиці є Успенський піст. Крім того піст є в навечір’я Різдва Христового та Богоявлення (Хрещення), у дні Усікновення голови Івана Хрестителя, Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього. Особливо строгий піст зберігається в перший день Великого посту і в Страсну п’ятницю. Для православних християн кожна середа і п’ятниця (за винятком загальниць) є також днями посту, бо в середу Христос був зраджений Юдою, а в п’ятницю був розп’ятий на хресті і вмер за нас. Православні ступені священства: диякон, священик (отець, батюшка, протоієрей, благочинний), єпископ, архієпископ, митрополит, Патріарх. Священичі ризи – це стихар (довга сорочка ясного кольору), епітрахиль (шаль зложений удвоє, на якому зображено сім хрестиків, бо священик є служитель 7 святих Тайн), пояс, нарукавники і фелон (верхня одежа, плащ). Архієрейські ризи – ті самі, що у священика, а також: набедреник (символ духовного меча, тобто, Божого слова), саккос (символ червоного плаща, яким зодягнули Христа по бичуванні), омофор (символ заблуканої овечки, яку Христос бере на рамено), нагрудна панагія, митра, жезл і мантія. Кольори церковних риз є білі (символ світла Божої слави), жовто-золотисті (символ ангелів), червоні (символ багряниці, в яку був зодягнений Христос перед Пилатом), голубі (вживаються до Богородичних свят) і зелені (вживаються до свята Зіслання Святого Духа на апостолів). При похоронах вживають ризи чорного або червоно-багряного кольору.
Теперішнім Главою всієї православної Церкви є Патріарх Варфоломій 270 наступник апостола Андрія. Центром всієї православної Церкви є м. Cтамбул з його невеличкою територією Фанара. У процесі відокремлення патріархій і митрополій, утворення незалежних національних держав, прагнення православних громад до самоуправління, сформувалися такі самостійні Церкви: Константинопольська, Олександрійська, Єрусалимська, Антіохійська, Кіпрська, Грузинська, Албанська, Сербська, Елладська, Болгарська, Російська, Румунська. Автокефальні православні Церкви є також на території Чехії, Словакії, Польщі, США та України. Сектами православної Церкви є: несторіяни-халдеї у Месопотамії, монофізити в Сірії, копти в Єгипті, Ефіопії, Абіссінії, старовірмени та старообрядці в Росії.
Запитання для самоконтролю
1. Що таке православ'я?
2. Що є основою віровчення православ'я?
3. Які головні свята і пости відзначаються у православ'ї?
4. Які ступені та ризи священства?
5. Які є самостійні православні Церкви?
6. Які існують секти в православ’ї?
