Парадигма другої відміни
До другої відміни належать іменники (прикметники, присвійні займенники, порядкові числівники) чоловічого і середнього роду, які в родовому відмінку однини закінчуються на -i. У називному відмінку однини чоловічий рід закінчується на - us, - er і один іменник на - ir (vir, i, m – чоловік, муж, воїн), а середній рід – на -um.
Наприклад:
Іменники
| discipŭlus, i, m – учень oeconōmus, i, m – економіст mathematĭcus i, m – математик hortus, i, m – сад vesper, ĕrі, m – вечір sequester, tri, m – посередник puer, ĕri, m – хлопець liber, bri, m – книжка | ager, agri, m – поле magister, tri, m – вчитель acĭdum, i, n – кислота bellum, i, n – війна debĭtum, i, n – зобов’язання, борг credĭtum, i, n – позика, борг oppĭdum, i, n – укріплене місто. |
| Прикметники albus, a, um – білий, а, е longus, a, um – довгий, а, е altus, a, um – високий, а, е asper, ĕra, ĕrum – важкий, а, е liber, ĕra, ĕrum – вільний, а, е niger, gra, grum – чорний, а, е. | Присвійні займенники meus, a, um – мій, я, є tuus, a, um – твій, я, є suus, a, um – свій, я, є noster, tra, trum – наш, а, е vester, tra, trum – ваш, а, е. |
Числівники
primus, a, um – перший, а, е
secundus, a, um – другий, а, е
tertius, a, um – третій, я, є.
Примiтка.
| До другої відміни належать деякі іменники жіночого роду на -us у називному відмінку однини: a) назви країн, островів, міст, дерев: Aegyptus, i, f – Єгипет; Cyprus, i, f – Кіпр; Rhodus, i, f – Родос; Corinthus, i, f – Корінт (Корінф); malus, i, f – яблуня; cerāsus, i, f – вишня. б) загальні іменники:alvus, i, f – живіт; colus, i, f – прядка; vannus, i, f – віялка; atŏmus, i, f – атом; bolus, i, f – глина; humus, i, f – земля, ґрунт; crystallus, i, f – кристал; methŏdus, i, f – метод; periŏdus, i, f – період; diamĕtros, tri, f – діаметр. До другої відміни належать деякі іменники середнього роду із закінченням - us у називному відмінку однини: virus, i, n – отрута; pelăgus, i, n – море; vulgus, i, n – натовп, юрба. |
Відмінкові закінчення другої відміни:
| Casus | Singulāris | Plurālis |
| Nom. | -us, -er, -ir (m), -um (n) | -i (m), -a (n) |
| Gen. | -i (m,n) | -ōrum (m, n) |
| Dat. | -o (m,n) | -is (m,n) |
| Acc. | -um (m,n) | -os (m), -a (n) |
| Abl. | -ō (m, n) | -is (m,n) |
| Voc. | -e (m), -er (m), -um (n) | -i (m), -a (n) |
Зразки відмінювання словосполучень другої відміни:
а) liber novus (m) – нова книжка;
б) debĭtum pecuniarium (n) – грошовий борг
| Casus | Singulāris | Plurālis |
| Nom. | liber nov-us | libr-i nov-i |
| Gen. | libr-i nov-i | libr-ōrum nov-ōrum |
| Dat. | libr-o nov-o | libr-is nov-is |
| Acc. | libr-um nov-um | libr-os nov-os |
| Abl. | libr-ō nov-ō | libr-is nov-is |
| Voc. | liber nov-e | libr-i nov-i |
| Casus | Singulāris | Plurālis |
| Nom. | debĭt-um pecuniari-um | debĭt-a pecuniari-a |
| Gen. | debĭt-i pecuniari -i | debit-ōrum pecuniari-ōrum |
| Dat. | debĭt-o pecuniari-o | debĭt-is pecuniari-is |
| Acc. | debĭt-um pecuniari-um | debĭt-a pecuniari-a |
| Abl. | debĭt-ō pecuniari-ō | debĭt-is pecuniari-is |
| Voc. | debĭt-um pecuniari-um | debĭt-a pecuniari-a |
Особливості іменників (прикметників) другої відміни
1. У словах чоловічого роду на - us у кличному відмінку однини закінчення - е. Порівняйте: друже, народе, брате.
2. Іменники (прикметники), які у називному відмінку однини закінчуються на -er, зберігають ‑ е у всіх відмінках або тільки в називному і в кличному відмінках однини.
3. Власні імена на - ius, -eius, -aius у кличному відмінку однини мають закінчення - і, -еі, ‑ аі: Valerius – Valeri, Pompeius – Pompei, Gaius – Gai. Загальний іменник filius, ii, m – син у кличному відмінку має форму fili.
4. Деякі іменники в родовому відмінку множини зберігають стару форму на - um замість ‑ ōrum.
Вони означають:
а) вагу і міру:
iugĕrum, i, n – юґер, ≈ 2519 м², Gen. plur. – iugerum
modius, i, m – модій, ≈ 8,754 літри, Gen. plur. – modium
nummus, i, m – монета, Gen.plur. – nummum
sestertius, ii, m – сестерцій, срібна монета до 217 р. до н.е., Gen.plur. – sestertium;
б) назви посад і визначення службового становища:
decemvir, i, m – децемвір, Gen.plur. – decemvīrum
faber, bri, m – майстер, Gen.plur. – fabrum.
5. Іменник deus, i, m – бог у кличному відмінку однини має форму deus; у називному і кличному відмінках множини – dei або di; у давальному й орудному відмінках множини – deis або dis; у родовому відмінку множини часто вживається форма deum замість deōrum.
Правило середнього роду. У середньому роді в називному, знахідному і кличному відмінках однакові закінчення, як у називному. У множині в цих відмінках закінчення ‑ а. Порівняйте: озера, міста, вікна.
Третя відміна (Declinatio tertia)
