Іменник
Рід
Masculinum
Femini’num
Neutrum
Число
Singula’ris
Plura’lis
Відмінок
Nominati’vus - Називний хто/Що
Geneti’vus - Родовий – кого/чого
Dati’vus – Давальний кому/чому
Accusati’vus - Знахідний кого/що
Ablati’vus - Орудний ким/чим
Vocati’vus - Кличний
Іменник у словнику
- Повністю – nominativus singularis (pluralis)
- Закінчення в Genetivus singularis (pluralis)
- Коротке визначення роду.
Відміни
- Vita, ae, f – життя.
- Dolus, I, m – обман, умисел; arma, o;rum, n – зброя.
- Civis, is, m – громадянин; consul, is, m – консул.
- Status, us, m – положення;
- Spes, spei, f – надія.
Коротка таблиця визначення відміни:
Відміна
Іменники чоловічого та жіночого роду, які в Nominativus Singularis закінчуються на –а, а в Genetivus Singularis на -ае.
Відміна
Іменники всіх родів, найчастіше – чоловічого та середнього. В NS чоловічого (рідко жіночого) роду закінчуються на –us та –er, середнього – на –um. В GS всі іменники закінчуються на –і.
У слів 2 відміни на –us особлива форма кличного відмінку однини – закінчення на –і. Так само слова, які закінчуються на –ius та слово meus. “Luci, mi fili”
Особливості відмінювання середнього роду:
- Nominativus та Accusativus співпадають.
- Nominativus та Accusativus Pluralis закінчуються на –а.
Форми Dativus та Ablativus Pluralis у всіх типах відмін співпадають.
Відміна іменників
Всі три роди, які в Genetivus Singularis закінчуються на –is.
Три різновиди: приголосний, змішаний та голосний.
Приголосний – нерівноскладні слова з основою, що закінчується на один приголосний звук. Всіх трьох родів.
Особливості середнього роду: закінчення –а в Nominativus Accusativus Pluralis
Змішаний різновид:
- рівноскладні слова
- в яких основа закінчується на групу приголосних.
Характерна ознака – закінчення –ium (в окремих випадках -um) в Genetivus Pluralis
Голосний різновид:
Іменники середнього роду, які в Nom.Sing. закінчуються на –e: -al: -ar.
В першу чергу треба дивитися, чи не відноситься слово до голосного різновиду.
Головні ознаки:
- закінчення –і в Abl.Sing.
- закінчення –ium в Gen. Pl.
Відміна іменників
Чоловічого та середнього роду, які в G.S. однини мають закінчення -u’s. В N.S. однини чоловічий рід –u’s, середній –u.
Відміна іменників
Жіночого роду, які в G.S. однини мають закінчення –ei
Прикметники
Завжди в реченні ставляться після іменників.
Та 2 відміни
В словнику:
1. Повна форма чоловічого роду
2. Закінчення жіночого роду
3. Закінчення середнього роду
Iustus, a, um – законний, справедливий, правильний.
Прикметники чоловічого та середнього роду відносяться до 2 відміни, жіночого – до 1 відміни.
Є і 1 и 2 відміни, у яких в Nominativus Singularis закінчення –er.
Прикметники із закінченнями на –us, -er, um відмінюються як 2 відміна іменників.
Прикметники із закінченням на –а – як 1 відміна іменників.
Прикметники зберігають ознаки роду також у множині.
Відміни
Поділяються на три групи:
- Прикметники трьох закінчень: чоловічий рід - -er, жіночий рід - -is, середній рід - -e.
- Прикметники двох закінчень: чоловічий та жіночий рід - -is, середній – -е.
- Прикметники одного закінчення мають в N.s. одне загальне для всіх родів закінчення: -r, -s, -x.
У прикметників 3-х та 2-х закінчень форма G.S. співпадає з формою жіночого роду на –is, у прикметників одного закінчення зазначається форма G.S. або її закінчення –is.
Прикметники 3 відміни відмінюються відмінюються за зразком голосного різновиду 3 відміни іменників, за тим вийнятком, що прикметники чоловічого та жіночого роду мають в Acc.S. закінчення –em, а в N.Pl. та Acc.Pl. закінчення –es.
Ступені порівняння прикметників
Три ступені порівняння
Позитивний – проста форма. Gradus positi’vus
Вищий – Gradus comparati’vus - додавання до основи суфіксів –ior для чоловічого та жіночого родів та –ius для середнього роду. (Відмінювання згідно 3 приголосному типу).
Найвищий – Gradus superlati’vus - додавання до основи суфікса –issi[m- та родових закінчень –us/-a/um.
Якщо в N.S. закінчується –er, тоді суфікс –ri[m- та родові закінчення –us/-a/um.
Якщо в N.S. закінчується - -i[lis – за загальним правилом, окрім шести прикмметників (faci[lis, diffici[lis, simi[lis, dissi[milis, humi[lis, graci[lis), тоді суфікс –li[m- та родові закінчення –us/-a/um.
П’ять прикметників утворюють ступені порівняння від різних основ. 
При порівнянні чикористовується сполучник quam, або безсполучникова конструкція з Ablativus.
Присвійні займенники
Meus, mea, meum – мій
Tuus, tua, tuu - твій
Suus, sua, suum - свій
Noster, nostra, nostrum - наш
Vester, vestra, vestrum - ваш
Особа та число завжди співвідносяться із особою та числом присудка (Не «я мию свої руки», а «я мию мої руки»).
Відмінюються так само як і прикметники 1 та 2 відміни.
У слова meus особлива форма Vocativus Singularis – mi.
