Аналіз діяльності середньої загальноосвітньої школи

Зміст освіти ґрунтується на загальнолюдських цінностях і принципах науковості, на засадах гуманізму, демократії, громадянської свідомості, взаємоповаги між націями та народами в інтересах людини, родини, суспільства, держави України.

Важливим показником розвитку суспільства є стан системи народної освіти. В системі її закладів провідну роль відіграє середня загальноосвітня школа — навчально-виховний заклад, метою діяльності якого є надання дітям віком від 6 до 18 років систематизованих знань з основ наук, прищеплення навиків, необхідних для подальшої професійної підготовки та навчання.

Шкільна мережа певного району обслуговування покликана охопити навчанням і вихованням дітей віком від 6 до 18 років, створити їм необхідні умови для отримання середньої освіти, а також забезпечити раціональне використання педагогічних кадрів, матеріально-технічних і фінансових ресурсів. Стан шкільної мережі оцінюється передусім наявністю максимальних зручностей для навчання та виховання дітей. Вони залежать від: типу шкільних приміщень, наявності виробничих майстерень і спортивних комплексів; укомплектованості класів необхідним обладнанням; організації груп чи класів подовженого дня та інтернатів; змінності занять; в сільській місцевості — від віддаленості школи від місця постійного проживання школярів, організації їх підвезення в необхідних випадках.

У процесі аналізу стану шкільної мережі встановлюється забезпеченість її переліченими умовами, визначаються їх зміни порівняно з минулим роком і планом розвитку.

Важливим показником стану шкільної мережі є розмір школи, який характеризується кількістю класних кімнат і учнівських місць. Ці показники визначають рівень забезпеченості населення певного району послугами установ шкільної освіти (кількість шкільних місць на 1000 жителів району). Оцінюючи дані про розмір школи, необхідно враховувати орієнтацію на укрупнення шкільної мережі та розвиток кабінетної системи освіти. Реалізація цих заходів забезпечує ефект як в економічному, так і в педагогічному плані: підвищується ефективність використання ресурсів установи освіти та якість навчальної роботи.

Від стану шкільної мережі залежать умови, в яких відбувається навчальний процес, зміст і організація навчально-виховної роботи. Аналіз обсягу роботи школи здійснюється з вико­ристанням таких показників, як чисельність учнів (шкільний контингент), кількість навчальних класів, наповнення класів. Характеризуючи різні сторони педагогічної функції школи, ці показники тісно пов'язані між собою і віддзеркалюються в узагальнюючому показнику обсягу роботи — кількість годин навчального навантаження.

Обсяг навчального навантаження характеризує витрати праці вчителів з навчання школярів основам наук у визначений час. Навчальне навантаження (в годинах) з кожного навчального предмета і класу регулюється встановленими навчальними програмами та планами. На його обсяг в цілому по школі впливають:

– кількість і склад навчальних класів;

– кількість годин навчальної роботи відповідно до навчального плану і в розрахунку на клас.

Кількість класів залежить від контингенту учнів і наповненості класів. У процесі аналізу встановлюються зміни навчального навантаження порівняно з попередніми роками і з планом (навчальною програмою) поточного навчального року в цілому по школі, по групах класів і по навчальних предметах. Причинами невиконання плану навчального навантаження можуть бути зриви занять, хвороби вчителів, неукомплектованість школи вчителями. Крім того, слід враховувати, що витрати праці учителів школи на навчання та виховання школярів складаються із витрат на виконання як нормованої, так і ненормованої роботи різних видів (перевірка зошитів, керівництво класом і т. ін.).

Головним показником оцінки обсягу роботи школи є контингент учнів, який слугує базою для розрахунку кількості класів, їх наповненості, навчального навантаження, тобто показників, які забезпечують узгодження обсягу роботи школи з витратами бю­джету на освіту і стан мережі.

Важливий напрям аналізу роботи школи — вивчення шкільного контингенту. З цією метою учнів групують за класами відповідно до встановлених етапів набуття середньої освіти: І—IV класи (початкове навчання), V—IX класи (неповна середня освіта) та X—XI класи (повна середня освіта), а також за окремими класа­ми. Крім того, вивчається рух шкільного контингенту — змінення (зменшення або зростання), поповнення та відсів. Ураховується, що до обов'язків школи віднесено охоплення всієї молоді шкіль­ного віку та збереження наявного контингенту школярів.

Головним завданням аналізу руху учнів школи є виявлення причин їх відсіву. До причин відсіву належать: переведення частини школярів в інші школи — спеціалізовані, вечірні; хвороба, виключення зі школи; працевлаштування.

Кінцеві результати роботи школи характеризуються повнотою випуску учнів із IX та XI класів і переведення учнів з класу в клас. Вони залежать від рівня роботи педагогічного колективу школи, головними показниками якого є повнота виконання навчальних програм, належна якість уроків, високий рівень знань учнів, позакласна робота вчителів.