Бібліотеки є найпоширенішими установами мережі закладів культури. Сутність їхньої діяльності — надання населенню друкованих творів у тимчасове користування, задоволення певних духовних потреб суспільства.
Аналіз роботи бібліотечних закладів охоплює: характеристику стану мережі, повноту забезпечення населення друкованою продукцією, рівень обслуговування населення та читачів, повноту та якість виконання функцій з надання бібліотечних послуг.
Повнота задоволення потреб населення в послугах бібліотек залежить передусім від стану мережі. Вона характеризується потужністю, яка вимірюється середньоденною відвідуваністю читачів і профілем бібліотеки. За профілем розрізняють бібліотеки масові, що мають універсальні книжкові фонди, та спеціальні — наукові, технічні, бібліотеки підприємств, установ. Ураховується і рівень забезпеченості населення книжковим фондом (кількість екземплярів друкованої продукції в розрахунку на 100 осіб дорослого населення).
У процесі аналізу стану мережі зважають також на рівень територіальної доступності бібліотек, який характеризується кількістю бібліотек на визначеній території, кількістю селищ й інших населених пунктів, які мають (або не мають) бібліотеки. Узагальнюючими показниками територіального розміщення бібліотечної мережі є її щільність — кількість бібліотек на 10 000 осіб дорослого населення, та доступність — чисельність дорослого населення в розрахунку на одну бібліотеку. Рівень цих показників та їх зміна порівняно з попередніми роками характеризують стан бібліотечної мережі в районі обслуговування та роль окремих бібліотечних закладів у виконанні покладених на них функцій.
Оскільки діяльність бібліотечного закладу спрямована на надання послуг населенню, яке відвідує бібліотеку з метою користування її бібліотечним фондом, основними показниками обсягу роботи закладу є чисельність читачів, кількість книговидач і відвідувань. У процесі аналізу встановлюється зміна цих показників порівняно з попереднім роком. Крім того, вивчаються склад читачів і склад книговидач за різними ознаками (читачів — за віком, статтю, характером праці; книговидачі — за тематикою книжкової продукції: політична, економічна, художня тощо).
Одним із завдань бібліотеки є популяризація книжкової продукції серед населення. Показниками рівня проведення цієї роботи є питома вага читачів у загальній чисельності населення району обслуговування та середня кількість книговидач у розрахунку на одного жителя району обслуговування за рік. До уваги беруться також рівень роботи бібліотеки з розвитку інтересу читачів до книги, активність читачів у використанні книжкового фонду бібліотеки та стабільність читацького активу, який характеризується показниками читаності та відвідуваності. Читаність — це середня кількість книговидач на одного читача за рік. Показник читаності визначає, з одного боку, рівень обслуговування читачів бібліотекою, її можливості щодо задоволення духовних потреб населення, а з іншого — рівень культури читачів, їх інтерес до книги. Рівень відвідуваності, що визначається як середня кількість відвідувань одного читача за рік, характеризує активність читачів.
Якість роботи бібліотеки побічно (непрямо) характеризується рівнем відсіву читачів, котрий вимірюється питомою вагою осіб, які не відвідували бібліотеку протягом року, у чисельності читачів на початок року. Подібну роль виконує і термін користування послугами бібліотеки окремими читачами. З цією метою читачів бібліотеки необхідно згрупувати за термінами користування бібліотекою протягом року.
Аналіз використання книжкових фондів за окремими категоріями бібліотек, відділами та розділами літератури, вивчення читацького попиту і розрахунок зростання мережі бібліотек дають можливість визначити додаткову потребу в придбанні видань для поповнення книжкових фондів.
