Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


‘≥лософ≥€ свободи≥ ћ. Ѕерд€Їва




 

 

ќдним з найц≥кав≥ших посл≥довник≥в —оловйова був ћ. ј. Ѕерд€Їв (1874Ц1948). ‘≥лософ≥ю в≥н вважаЇ чистою творч≥стю на в≥дм≥ну в≥д науки, €ка завжди повинна пристосовуватис€ до необх≥дност≥ бутт€. ¬иход€чи ≥з творчоњ природи ф≥лософ≥њ, Ѕерд€Їв пропонуЇ свою концепц≥ю св≥тоустрою, зор≥Їнтовану на людину. …ого основн≥ прац≥ про свободу: Ђ‘≥лософ≥€ свободиї, Ђѕро рабство ≥ свободу людиниї, Ђ«м≥ст творчост≥ї, Ђ‘≥лософ≥€ в≥льного духуї, Ђ—амоп≥знанн€ї ≥ т.д.

” €кост≥ першоњ реальност≥ в≥н висуваЇ ≥стор≥юприроду. ¬они в≥чн≥ ≥ м≥ст€ть у соб≥ нестворену свободу.

”се зло у св≥т≥ минаЇ ≥з ц≥Їњ свободи. «ло представл€Ї свого роду випробуванн€ благого Ѕога, послане люд€м. ” п≥дсумку Ц Ѕог св≥т створюЇ, —ебе у св≥т≥ про€вл€Ї, але не керуЇ св≥том. Ћюдин≥ Ѕог необх≥дний €к моральний ≥деал ≥ над≥€ на пор€тунок, а Ѕогу потр≥бна людина €к гр≥шник, що каЇтьс€, що прагне до Ѕоголюбського зразку. ѕравда, дос€гатис€ такого результату людина може лише через катастрофу, к≥нець св≥ту, —трашний —уд. ” результат≥ настане новий мир в≥чне царство свободи ≥ духу, людського безсмерт€.

Ѕерд€Їв розр≥зн€Ї три види свободи:

1) ≥ррац≥ональну первинну свободу, тобто дов≥льн≥сть;

2) рац≥ональну свободу, тобто виконанн€ морального боргу;

3) свободу, перейн€ту любов'ю Ѕога.

Ѕерд€Їв пише, що ЂЅог Ц творець Ї всемогутн≥м над бутт€м, над створеним св≥ту, але в нього немаЇ влади над небутт€м, над нествореною свободоюї. ÷€ свобода первинна стосовно добра ≥ зла, вона обумовлюЇ можлив≥сть, €к добра, так ≥ зла. « погл€ду ћ. Ѕерд€Їва, д≥њ людини, що волод≥Ї свободою, не може передбачити нав≥ть Ѕог, оск≥льки ц≥ д≥њ в≥льн≥.

¬ основ≥ св≥ту в нього лежить безодн€ (Ungrund) Ч н≥чим не обумовлена ≥ррац≥ональна стих≥€, що передуЇ буттю. ≤з цього початку народжуЇтьс€ Ѕог, що творить всесв≥т. ѕрирода вторинна. —вобода, вол€ не Ї природа. —вобода присутн€ в глибин≥ божого ≥ до божого. “ому Ѕог не несе в≥дпов≥дальност≥ за вс≥ про€ви ц≥Їњ свободи, за зло, що пануЇ у св≥т≥.

¬ищим в≥нцем утвору (в ≥Їрарх≥њ сущого) Ї людина, €к зах≥д ус≥Їњ д≥йсност≥ й розгадка створеного бутт€. Ћюдина Ч м≥крокосм, мала подоба всесв≥ту, шл€хом безпосередньоњ ≥нтуњц≥њ, що схоплюЇ бутт€. “ому людина ≥ макрокосм. ” ньому дана розгадка таЇмниц≥ бутт€. ” ньому Ї все в≥д каменю до Ѕога.

Ћюдина може прорватис€ через природну ≥ соц≥альну необх≥дн≥сть до ун≥версального бутт€. “ому що вона створена по образу ≥ подоб≥ Ѕога, тому Ї творцем. «м≥ст њњ житт€ Ч творити нове у св≥т≥. “ворч≥сть Ч це еманац≥€ (вит≥канн€, про€в) вол≥. “ворч≥сть людини Ч це триваюче разом з Ѕогом творенн€. ј творч≥сть можлива т≥льки при допущенн≥ свободи, не детерм≥нованоњ бутт€м ≥ не виведеноњ з бутт€.

‘≥лософ≥€ Ѕерд€Їва Ч це виправданн€ людини у творчост≥ ≥ через творч≥сть.

ƒодаткову л≥тературу студент може знайти в наступних джерелах [2; 3; 4].

¬ основ≥ теор≥њ п≥знанн€ у нього теж лежить ≥де€ свободи. –озум людини Ц малий розум, в≥н не може довести реальн≥сть бутт€. ¬≥н завжди протиставл€Ї суб'Їкт ≥ об'Їкт. ¬≥н заснований на знанн≥, а знанн€ завжди примусове. ¬еликий розум Ц Ћогос ос€гаЇ тотожн≥сть суб'Їкту ≥ об'Їкту. ¬≥н м≥стичний, заснований на в≥р≥, а в≥ра в≥льна. «нанн€ засноване на в≥р≥, воно харчуЇтьс€ тим, що даЇ в≥ра. (Ќаприклад, ус€ наука спочиваЇ на закон≥ збереженн€ енерг≥њ, але в≥н даний лише в≥р≥, €к ≥ атом≥стична теор≥€.) “ому в≥ра ≥ Ї д≥йсний розум. ѕотр≥бно в≥дректис€ в≥д малого розуму на користь великого Ц Ћогосу. “од≥ людина п≥знаЇ –озум св≥ту, «м≥ст св≥ту, €кий даний лише в божому одкровенн≥. Ћише рел≥г≥йн≥ ф≥лософи п≥дн≥маютьс€ над Ђмудр≥стю св≥ту цьогої ≥ стають Ђбожев≥льнимиї, тобто Ђмудримиї. Ђ“ому що мудр≥сть св≥ту цього Ї божев≥лл€ перед Ѕогомї.

” природньому одкровенн≥ (тобто в природознавств≥) ф≥лософи доторкаютьс€ до св≥тового розуму, але рац≥онал≥сти ≥ позитив≥сти заперечують св≥товий розум, поклон€ютьс€ безстрасност≥ людини, в≥дтинають його в≥д об'Їкту, в≥д космосу, в≥д всесв≥ту. Ќаукове знанн€ теж в≥дкриваЇ таЇмниц≥ природи, але це неповне знанн€ об'Їкту, повнота живого досв≥ду дана лише в м≥стичному сприйн€тт≥. Ѕез рел≥г≥йного харчуванн€ ф≥лософ≥€ марн≥Ї, перетворюЇтьс€ в паразита.

ќсобист≥сть у Ѕерд€Їва €вл€Ї собою зосередженн€ ≥ндив≥дуальних духовних сил ≥ сферу свободи. ¬она пост≥йно зазнаЇ утиску з боку сусп≥льства, €ке прагне поневолити особист≥сть, включивши њњ в €ку-небудь сп≥льн≥сть. ƒ≥йсна ж свобода особи пол€гаЇ в Ђсоборност≥ї, концентрац≥њ ≥ндив≥дуальноњ духовноњ сили ≥ свободи.

≤дењ Ѕерд€Їва вплинули на розвиток французького екзистенц≥ал≥зму.

ƒодаткову л≥тературу студент може знайти в джерелах [5; 6].

 

Ћ≥тература

 

1. Ѕерд€ев, ≈. ј. ‘илософи€ свободы. —мысл творчества / ≈. ј. Ѕерд€ев. Ц ћ., 1989. Ц —. 248.

2. “ри свободы Ќ. Ѕерд€ева. Ц ћ., 1990. Ц 81 с.

3. Ћосский, Ќ. ќ. »стори€ русской философии / Ќ. ќ. Ћосский. Ц ћ., 1991. Ц 714 с.

4. ‘илософский словарь. Ц 1980. Ц —. 385.

5. ¬адимов, ј. ¬. Ќиколай Ѕерд€ев: изгнание / ј. ¬. ¬адимов // ¬опросы философии. Ц 1994. Ц є 1. Ц —. 104Ц115.

 

 

–ел≥г≥йна ф≥лософ≥€ ’’ ст

 

 

ѕЋјЌ

2.10.1. Ќеотом≥зм Ц оф≥ц≥йна сучасна ф≥лософська доктрина ¬атика-

ну.

2.10.2 ≈волюц≥йна концепц≥€ “ей€ра де Ўардена.

2.10.3. ≈тичн≥ проблеми рел≥г≥йноњ ф≥лософ≥њ.

ќсновн≥ ф≥лософськ≥ категор≥њ: том≥зм, неотом≥зм, тей€рдизм, Ђкрапка ќмегаї, Ђград земнийї, Ђград божийї, креац≥он≥зм, еволюц≥€.

 

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-18; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 524 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ѕольшинство людей упускают по€вившуюс€ возможность, потому что она бывает одета в комбинезон и с виду напоминает работу © “омас Ёдисон
==> читать все изречени€...

760 - | 586 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.