1.1 за рахунок внутрішніх джерел – здійснюється на основі розподілу прибутку на капіталізований (реінвестування) та нерозподілений.
1.2 за рахунок зовнішніх джерел (емісійна політика) – первинна або додаткова емісія акцій. це здійснюється після усестороннього аналізу кон’юнктури ринку, цілей емісії, обсягу емісії, номіналу, видів, кількості емісії акцій, вартості залучення капіталу,
2. залучення позичкового капіталу:
1.1. за рахунок внутрішніх джерел здійснюється на основі прогнозування приросту суми внутрішньої кредиторської заборгованості нетоварного характеру;,
1.2. за рахунок зовнішніх джерел: банківський кредит, товарний кредит (комерційний), емісія облігацій.
Емісія облігацій здійснюється АТ, господарськими товариствами. АТ можуть випускати облігації на суму не більшу СК або розміру забезпечення, що надається АТ третім особам - раніше це було 25 % і тільки після оплати за акції.
| Залучення коштів за рахунок емісії облігацій | |||
| Переваги | не веде до зменшення контролю над управлінням підприємством | Недоліки | не можуть бути випущені для формування статутного фонду |
| диверсифікація кредиторів | значні накладні витрати засобів і часу | ||
| невисокі фінансові зобов’язання по % | значний рівень відповідальності за своєчасну виплату % і суми основного боргу | ||
| менший ризик, довгостроковий період залучення | |||
| податкові переваги | ризик сплати завищених % |
Для оцінки вартості облігацій крім номінальної вартості та вартості погашення, розраховують ефективну % ставку (при погашенні облігацій в кінці періоду):
Rеф = %+ (Кпогаш-Кемісії): n *100%
Кемісії
% - фіксована процентна ставка за облігаціями,
Кп – курс погашення облігацій,
Ке – курс емісії облігацій,
n – період обігу облігацій.
Якщо погашення облігацій здійснюється щорічно рівними сумами, то
б). п2 = (п+1):2
3. Комерційний кредит являє собою форму оптової реалізації продукції її продавцем на умовах відтермінування платежу, якщо такі умови відстрочки перевищують звичайні строки банківських розрахунків. Різновидами комерційного кредиту є:
- товарний кредит,
Одержані аванси.
Інструментом ТК є вексель, що визначає фінансові зобов’язання позичальника стосовно кредитора. % за комерційний кредит входить у ціну товару та суму векселя, і як правило, є меншим за банківський кредит. Погашення кредиту може здійснюватись:
- оплатою векселя,
- передаванням векселя відповідно до законодавства іншій юридичній особі,
- переоформлення комерційного кредиту на банківський.
Комерційний кредит відрізняється від банківського:
1. в ролі кредитора виступає не спеціалізована кредитна установа, а юридична особа, що зв’язана виробництвом або реалізацією продукції,
2. він надається в товарній формі,
3. позиковий капітал інтегровано із промисловим чи торговим, що сприяє виникненню компаній, холдингів.
| Залучення коштів за рахунок товарного кредиту | |||
| Переваги | оперативність надання коштів | Недоліки | обмежені можливості в часі та розмірах |
| технічна нескладність оформлення угоди | наявність помітного ризику для кредиторів | ||
| маневрування оборотними коштами | відсоткова ставка як правило є вищою, ніж при банківському кредиті | ||
| відсутність додаткового кредитного забезпечення | |||
| нижчі вимоги щодо кредитоспроможності позичальника | зниження контролю за ефективним використанням кредиту | ||
| можливість пролонгації кредиту | можливість небажаного впливу банків, що дисконтують векселі |
Різновиди ТК:
1). Кредит з фіксованим терміном погашення;
2). Кредит із погашенням після фактичної реалізації позичальником одержаних товарів;
3). Кредитування за відкритим рахунком, коли постачання наступної партії на умовах комерційного кредиту здійснюється після моменту погашення попередньої заборгованості.
Вартість товарного кредиту залежить від:
1. Рівня цінової знижки до базової ціни (сконто) у разі здійснення довгострокових розрахунків,
2. Періоду надання знижки та відстрочення платежів.
Одержані від покупців аванси, як елемент позичкового капіталу, передбачають одержання передоплати покупцями і замовниками рахунків продавця за продукцію і виконані в майбутньому послуги. Види авансів:
Þ короткострокові,
Þ довгострокові.
Оцінка вартості короткострокових авансів здійснюється аналогічно до товарного кредиту. Довгострокові аванси використовуються при виконанні крупних замовлень у будівництві, суднобудуванні, верстатобудуванні. Оцінка вартості залучення капіталу у формі довгострокових авансів здійснюється за двома методами:
- як різниця між ціною виконання замовлення за відсутності авансових платежів та ціною цього ж замовлення при авансах,
- плата (%) за користування авансом визначається на основі методики дисконтування вартості у часі із використанням середньої % ставки на кредитному ринку.
6. Можливість одержати довгостроковий кредит проводиться за рахунок коштів міжнародних фінансово-кредитних інститутів (кредитні лінії Світового банку та Європейського банку реконструкції і розвитку).
Головні критерії та обсяги фінансування підприємств по лінії ЄБРР:
- фінансуються тільки проекти підприємств з приватною формою власності в галузях с/г виробництва, харчової промисловості та послуг;
- допроектні активи підприємств не повинні перевищувати 2,5 млн. $ за винятком вартості будівель та споруд;
- кількість працівників не повинна перевищувати 500 чол.;
- частка приватної власності має бути не менше 51%;
- підприємство повинно відповідати вимогам техніки безпеки, екологічним нормам охорони довкілля;
- власний внесок позичальника в проект не може бути меншим 30% вартості проекту;
- коефіцієнт обслуговування боргу має бути не меншим 1,3.
Кредитування ЄБРР може бути короткостроковим (для реалізації експортних проектів та придбання імпортної продукції з метою подальшого використання в процесі виробництва) та довгостроковим (придбання нового вітчизняного та імпортного обладнання). Типові умови кредиту:
· мінімальна сума кредиту – 5- тис. $,
· термін короткострокового кредиту - 6-12 місяців,
· максимальний термін довгострокового кредиту – 5 років,
· максимальна відстрочка погашення основної суми боргу – 2 роки,
· орієнтована ставка % за користування кредитом – 15% річних,
· вартість застави не повинна бути меншою 140% загальної заборгованості за кредитом.
