ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО це юридична особа, заснована на власності окремого громадянина, (в т.ч. нерезидента) з правом найму робочої сили.
| Переваги | засновником є одна фізична особа | Недоліки | відсутність нормативного регулювання діяльності |
| не потрібно формувати статутного фонду | |||
| найвагоміші рішення власник приймає самостійно | фактична неможливість залучення капіталу від інших інвесторів | ||
| обмежена відповідальність власника за зобов’язаннями | низький рівень мобільності прав власності | ||
| захищеність від претензій співвласників |
 |
ГОСПОДАРСЬКІ ТОВАРИСТВА – підприємства, установи, створені на засадах угоди юридичних осіб і громадян України та зарубіжних держав шляхом об’єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.
| Види господарських товариств | - Акціонерне товариство | - відкрите |
| - закрите | ||
| - Товариство з обмеженою відповідальністю | ||
| - Товариство з додатковою відповідальністю | ||
| - Повне товариство | ||
| - Командитне товариство |
Акціонерне товариство – товариство, що має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов’язання всім майном АТ.
| Переваги | найбільш демократичне товариство | Недоліки | труднощі при створенні |
| підвищена довіра до партнерів | |||
| можливість створення великого стартового капіталу | трудність у прийняття важливих рішень | ||
| найбільш спрощений вихід засновника | великий мінімальний розмір статутного фонду – 1250 мінімальних заробітних плат | ||
| відповідальність засновників – лише у межах належних їм акцій |
| № | ВІДМІННОСТІ | ХАРАКТЕРИСТИКА ВІДМІННОСТЕЙ | |
| ВАТ | ЗАТ | ||
| 1. | Обіг акцій на вторинному ринку ЦП | Біржовий обіг (купівля-продаж на фондовій біржі, позабіржовий обіг) | Позабіржовий обіг |
| 2. | Види акцій, якими формується статутний фонд | Іменні та на пред’явника. Прості та привілейовані. | Іменні акції. Прості та привілейовані. |
| 3. | Розповсюдження акцій при створенні АТ | Розподіл акцій між засновниками | |
| 4. | Вартість внеску засновників до скликання установчих зборів | 50% номінальної вартості випущених акцій |
2). ТзОВ – товариство, що має статутний фонд, розділений на частки, розмір яких визначається статутними документами. Учасники несуть обмежену відповідальність в межах своїх вкладів. До моменту реєстрації тов-ва кожен з учасників має зробити до статутного капіталу внесок, не менший 50% зазначеного в установчих документах розміру, а внести всю решту не пізніше року після реєстрації.
| Переваги | простота при створенні | Недоліки | малий ступінь довіри до партнерів |
| невелика кількість засновників | |||
| невеликий мінімальний розмір статутного фонду (100 мін.з/п), | більш складний вихід зі складу засновників | ||
| оперативне прийняття важливих рішень | не мобільність часток ТзОВ |
3). ТзДВ – товариство, статутний фонд якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів. Учасники його відповідають за його борги своїми вкладами до статутного фонду, а при недостатності цих сум – додатково належним їм майном в однаковому для всіх учасників розмірі, кратному вкладу учасника. Граничний розмір відповідальності учасників передбачається установчими документами.
| Переваги | підвищена довіра до партнерів | Недоліки | додаткова відповідальність засновників – можливість втрати не тільки свого вкладу, але і власного майна |
| невеликий статутний фонд | |||
| невелика кількість засновників | |||
| оперативне прийняття важливих рішень |
4). Повне товариство – товариство, усі учасники якого займаються спільною підприємницькою діяльністю і несуть солідарну відповідальність за зобов’язаннями тов-ва усім своїм майном. Установчий договір передбачає визначення розміру частки кожного учасника, розмір, склад та порядок внесення вкладів, форму участі у справах товариства.
| Переваги | найбільша довіра у кредиторів | Недоліки | солідарній відповідальності засновників не тільки своїм вкладом, але і належним майном |
| безпосередня участь засновника в діяльності товариства | складний вихід учасників зі складу засновників |
5). Командитне -товариство, в якому поряд з одним чи кількома учасниками, які здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть відповідальність за зобов’язання товариства усім своїм майном, є один чи кілька учасників, відповідальність яких обмежується тільки вкладом у майно товариства (вкладники). При припиненні діяльності грошові кошти, включаючи доход від продажу майна тов-ва при ліквідації, розподіляється першочергово між вкладниками, а потім між учасниками. При недостачі коштів, вони розподіляються між вкладниками відповідно їх частці у майні. Управління справами командитного товариства здійснюється тільки учасниками з повною відповідальністю.
3. ОБ”ЄДНАННЯ ПІДПРИЄМСТВ утворюються у вигляді промислових, промислово-фінансових груп – господарських об’єднань.
| Види об’єднань | |||
   
| |||
| асоціація | корпорація | консорціум | концерн |
.
Промислово-фінансова група – об’єднання, до якого можуть входити промислові, с/г підприємства, банки, наукові і проектні установи, інші організації всіх форм власності, що мають на меті отримання прибутку, і яке створюється за рішенням КМУ.
3.
З аснування суб’єкта господарювання без створення юридичної особи регламентується Цивільним Кодексом. Фізична особа-підприємець (як громадянин України, так і іноземний громадянин) повинна зареєструватись у відповідних органах державної реєстрації та податкових органах. Він має право відкрити розрахунковий рахунок в банку. Власний капітал приватного підприємця формується виключно за рахунок його приватного майна, а джерелом його збільшення є внутрішнє фінансування. Приватний підприємець відповідає за боргами суб’єкта господарювання, власником якого він є, всім своїм майном. Оподаткування може здійснюватись трьома альтернативними шляхами:
- традиційне – оподаткування сукупного чистого доходу,
- сплата фіксованого податку із придбанням торгового патенту,
- сплата єдиного податку.
Згідно Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності» суб’єктами малого підприємництва визнано:
- фізичні особи - підприємці, у яких за рік середньо облікова чисельність працюючих не перевищує 10 осіб та величина виручки від реалізації продукції за рік становить не більше 500 тис.грн.
| Переваги | простота утворення та реєстрації | Недоліки | повна відповідальність за свої борги |
| заснування не потребує дозволу жодної з державних установ | неможливість участі на фін ринку | ||
| пряме оподаткування шляхом декларування річного доходу | обмеженість фінансування. |
- юридичні особи - МП, у яких за рік середньо облікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб та величина виручки від реалізації продукції за рік становить не більше 1 млн.грн.
4.
Підприємство з іноземними інвестиціями – підприємство будь-якої організаційно-правової форми, створене згідно законодавства України, іноземна інвестиція в статутному капіталі якого становить не менше 10%.
        |
Такі підприємства підлягають валютному регулюванню та оподаткуванню згідно валютного законодавства України (крім випадків пільгового оподаткування).
5.
Державне підприємство -унітарне, створення якого здійснює один орган державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини держвласності, як правило не розділяючи її на частини. Комунальне підприємство створює орган місцевого самоврядування на базі відокремленої частини комунальної власності. Державні підприємства бувають двох видів:
Þ Державне комерційне підприємство,
Þ Казенне підприємство.
Державне комерційне підприємство діє на засадах підприємництва, несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому на правах господарського відання майном.
Казенні підприємства – це державні підприємства, створені за таких умов:
- воно провадить в-виробництво чи іншу діяльність, яку може здійснювати тільки ДП,
- головним споживачем продукції (більше 50%)є виключно держава,
- підприємство є суб’єктом природних монополій,
- переважаючим (більше 50%) є виробництво суспільно необхідної продукції, яке може бути нерентабельним (збитковим),
- приватизацію таких підприємств заборонено.
Для обох видів держпідприємств необхідно створення статутного фонду. Для ДП він створюється уповноваженим органом, до сфери управління якого воно входить. Якщо вартість активів за результатами діяльності виявиться меншою, ніж розмір статутного фонду, записаного у статуті, органу держвлади необхідно зменшити його до необхідного розміру, але не нижчому від мінімального.
Тема 3. Формування власного капіталу підприємств
1. Власний капітал підприємства, його суть, склад і функції.
2. Статутний капітал та його економічна сутність. Збільшення і збільшення статутного капіталу.
3. Інші складові власного капіталу.
Капітал підприємства - це матеріальні, грошові і фінансові вкладення, які достатні для виконання фінансово-господарської діяльності і створення додаткової вартості.
Власний капітал становить частку майна підприємства, яка фінансується за рахунок капіталу власників та власних коштів підприємства. ВК підприємства – частина активів підприємства, що залишається в його розпорядженні після вирахування всіх його зобов’язань.
Власний Капітал = Активи – Зобов'язання
| Елементи власного капіталу | |||
|
| |||
| Статутний | Пайовий | Додатковий | Додатково вкладений |
| Інший додатковий | Резервний | Неоплачений | Вилучений |
| Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) |
        |
Джерелами поповнення власного капіталу є:
Þ внутрішні - частина прибутку після сплати податків; безкоштовно отримані активи, амортизаційні відрахування; затрати на капітальний ремонт, що відноситься на збільшення вартості ОФ і фінансується за рахунок власних фін ресурсів; збільшення ВК в результаті переоцінки ОФ;
Þ зовнішні -залучення додаткового пайового чи акціонерного капіталу, безповоротна фінансова допомога, безплатно передані матеріальні та нематеріальні активи, що включаються в склад балансу підприємства, інші зовнішні джерела
2.
Статутний фонд означає суму вкладів власників підприємства в його активи за номінальної вартістю згідно із засновницькими документами. Це та сума капіталу, в межах якої засновники є матеріально відповідальними перед кредиторами АТ, ТОВ.
Корпоративне право – право власності на частку (пай) у статутному фонді юридичної особи, включаючи права на управління, одержання відповідної частки прибутку, а також частки активів у випадку її ліквідації.
| Право власності на статутний капітал або його частку | КОРПОРАТИВНЕ ПРАВО | Право на участь у розподілі майна тов-ва при його ліквідації | ||
| Право на управління | Право на участь у розподілі прибутку | |||
| СПОСОБИ ПРОЯВУ | ||||
| Володіння, розпорядження, користування акціями АТ | Участь у загальних зборах акціонерів | Отримання дивідендів на акції | Отримання відповідної частки прибутку та активів пропорційно частки в статутному фонді |
Мінімальний розмір СК становить:
1. для АТ 1250 мін зарплат;
2. ТОВ, ТДВ – 100 мін зарплат;
3. для банківських установ: місцевих кооперативних банків – 1млн Євро; банків, що здійснюють свою діяльність на території однієї області – 3млн.Євро; на території всієї країни – 5 млн. Євро;
4. страхових компаній – 100тис. Євро, а за участю іноземних ю/о і ф/о- 500 тис.Євро;
5. торговців ЦП для отримання дозволу а всі види діяльності – 1тис НМДГ; комісійної діяльності з ЦП – 200 НМ;
6. для фондових бірж – 10 тис.НМ
Акції можуть мати номінальний курс, балансовий та ринковий.
Номінальний курс акції -вартість, яка відображається в сертифікаті (свідоцтві) і береться до уваги при визначенні кількості голосів та обчисленні прав власника. Сукупна номінальна вартість корпоративних прав складає статутний капітал товариства.
Балансовий курс акції = сума власного К / суму статутного капіталу (%)
Ринковий курс акції – вартість, за якою акції можуть купуватись і продаватись на ринку. Він залежить від співвідношення попиту і пропозиції на ринку ЦП.
Ринковий курс, % = Ринкова вартість підприємства
Статутний капітал
Ринковий курс (грн)= курсова вартість акц до збільшення СК + курс вартість збільшення
Загальна кількість акцій
Курс за капіталізованою вартістю акцій
ККВ = Кап Варт * 100%= Чистий прибуток / r (ст капіталізації) * 100%
Стат Кап Стат Кап
| Цілі зменшення статутного фонду | Цілі збільшення статутного фонду |
| 1. одержання санаційного прибутку на покриття балансових збитків | 1. мобілізація фінансових ресурсів для виконання санаційних заходів, модернізація потужностей |
| 2. врівноваження (перевищення) номінальної вартості акцій (часток) з їх ринковою ціною = підвищення курсу акцій | 2.поліпшення ліквідності та платоспроможності |
| 3. зниження ринкової ціни акцій | |
| 3. згортання діяльності | 4. реалізація інвестиційного проекту |
| 4. проведення певної дивідендної політики | 5. придбання корпоративних прав інших підприємств |
| 5. приведення у відповідність величини основних і оборотних засобів з розміром власного капіталу підприємства | 6. поглинання чи придбання контрольного пакету акцій інших підприємств |
| 6. концентрація СК в руках найбільш активних власників. | 7. Виконання вимог щодо мінімального розміру статутного фонду |
|
 | |||
 |
Коефіцієнт конверсії = номінальна вартість облігації / обсяг збільшення СФ
Емісійний дохід (ажіо) – це сума перевищення доходів, отриманих від емісії власних акцій над номіналом таких акцій. Він є одним з джерел формування додаткового капіталу підприємства. Він не включається до суми валового доходу і не підлягає оподаткуванню. У такому випадку СФ підприємства зростає за рахунок таких джерел: додаткових внесків акціонерів; реінвестування прибутку; індексації ОФ.
Практично, збільшення СК відбувається за рахунок:
1. додаткових внесків акціонерів,
2. реінвестиції нарахованих дивідендів,
3. індексації балансової вартості основних.
Зменшення СФ можливе при збитковості підприємства. Методи зменшення статутного фонду:
1. зменшення номінальної вартості акцій (деномінація),
2. зменшення кількості акцій існуючої номінальної вартості.
Конверсія акцій – обмін за встановленим співвідношенням однієї кількості акцій на іншу. Способи конверсії:
- об'єднання кількох акцій в одну;
- викуп акцій у власників з метою анулювання.
Санаційний прибуток – прибуток, що виникає в результаті викупу товариством власних корпоративних прав за курсом нижчим від номіналу (дизажіо), в результаті їх анулювання, зниження їх номінальної вартості або одержання безповоротної фінансової допомоги від власників чи кредиторів. Таким чином, дизажіо – різниця між номінальною вартістю корпоративного права та ціною його викупу емітентом і затратами, пов’язаними з процедурою такого викупу та зменшенням статутного капіталу.
Для АТ викуп акцій є доцільним лише за курсом, нижчим за номінальну вартість.
Переважне право на купівлю корпоративних прав нової емісії надається акціонерам АТ та учасникам ТзОВ. Воно надає такі можливості:
- зберегти свою частку власнику у статутному капіталі товариства,
- попередити про розмивання вартості своєї частки у статутному фонді внаслідок емісії акцій за низьким курсом,
- зберегти свою частку голосів на загальних зборах акціонерів,
- компенсувати збитки від розмивання частки у СФ тим власникам, які не скористались переважним правом на купівлю додаткових корпоративних прав, а продали його.
3.
Додатковий капітал – це:
Þ фонд індексації основних засобів і нематеріальних активів;
Þ фонд індексації незавершеного виробництва;
Þ емісійний доход АТ;
Þ фонд безкоштовно одержаного майна.
Пайовий капітал відображає особисту матеріальну участь членів товариства у фінансуванні господарської діяльності тов-ва. Пайові внески залишаються власністю пайовика, але, знаходячись у постійному розпорядженні тов-ва, вони виступають як власні його кошти і є джерелом формування його фінансових ресурсів. Джерелами його формування є індивідуальні та колективні внески членів.
Резервний капітал утворюється з метою надання фінансової допомоги товариствам на випадок виникнення фінансових ускладнень. Джерелом його створення є розподілюваний прибуток, що скеровується на виробничий розвиток. Кошти фонду використовуються для покриття виплат за рахунок резервного капіталу (дивіденди за привілейованими акціями; відсотки за облігаціями), покриття збитків.
За згодою акціонерів створюється резерв стабілізації дивідендів, тобто вилучається частина прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, що перевищує середню норму їх виплати за останні 2-3 рр. Основним мотивом формування такого резерву є відмова акціонерів від разової вигоди для стабільності в отриманні дивідендів.
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток). Якщо підприємство має збитки, то суму непокритих збитків підприємство списує за рахунок:
- резервних (страхових) фондів;
- засобів цільового призначення (спеціальні фонди і цільове фінансування),
- санаційного прибутку (виникає в випадку викупу підприємством своїх акцій, паїв за курсом, нижчим номіналу).
У світовій практиці нерозподіленому капіталу приділяється значна роль оскільки, він може використовуватись для формування запасного і додаткового капіталу, резерву стабілізації дивідендів. Таке фінансування є важливим для самофінансування, бо не потребує законодавчої регламентації.
