Сівозміни в землеробстві України

Сівозміна — це науково обґрунтоване чергування сільсько­господарських культур і парів у часі та на території або тільки у часі на одному полі. У кожній сівозміні здійснюється система обробітку та удобрення ґрунту, що забезпечує підвищення його родючості і урожайності сільськогосподарських культур. Раціо­нальне чергування культур — це спосіб регулювання вмісту орга­нічної речовини в ґрунті, захід для підтримування і поліпшення фізичних та хімічних його властивостей, необхідних для бороть­би з бур'янами та шкідниками сільськогосподарських культур.

Основою сівозміни є певна структура посівних площ, яка виз­начається спеціалізацією господарства, його ґрунтово-кліматич­ними та організаційно-господарськими умовами.

Структура посівних площ — це співвідношення посівних площ окремих сільськогосподарських культур або їхніх певних груп (у процентах) до загальної площі ріллі в господарстві. Раціональна структура посівних площ є основою для побудови науково об­ґрунтованої сівозміни.

Кожна сівозміна займає заплановану площу, має певну кількість однакових за площею полів і характеризується вста­новленим порядком чергування культур. Перелік сільськогоспо­дарських культур або їх груп та парів у порядку чергування на полях сівозміни називається схемою сівозміни. Період, протя­гом якого сільськогосподарські культури і пар «проходять» через кожне поле згідно з прийнятою схемою сівозміни, називається ротацією сівозміни. Тривалість ротації залежить від кількості полів у сівозміні.

План розміщення сільськогосподарських культур і парів на полях та по роках на період ротації сівозміни називається рота­ційною таблицею. У перший рік ротації культури розміщуються так само, як і в рік освоєння сівозміни, а в наступні — згідно з чергуванням культур, передбаченим схемою сівозміни Кількість років у ротаційній таблиці відповідає кількості полів в сівозміні.

Сільськогосподарські культури, які вирощують на одному і тому самому полі сівозміни не більше трьох років підряд, нази­ваються повторними. Культура, яку вирощують більш тривалий час на одному полі сівозміни, називається беззмінною. Якщо у господарстві вирощують одну сільськогосподарську культуру, то її називають монокультурою.

У кожному полі здебільшого вирощують одну культуру, що за­безпечує раціональне використання техніки і впровадження про­гресивної технології вирощування сільськогосподарських культур.

Якщо в одному полі треба розмістити кілька культур, впро­ваджують збірні поля, де по можливості добирають однорідні культури за вимогами до ґрунтових умов та агротехніки, впли­вом їх на родючість ґрунту. В одному полі, наприклад, висівають озимі та ярі зернові, цукрові буряки і картоплю, багаторічні та однорічні трави.

Культуру, яку вирощували на полі в попередньому році, нази­вають попередником для культури, яку вирощують на цьому са­мому полі в поточному році. Попередником також можуть бути чистий пар, цілина і переліг. Цінність попередника залежить не тільки від його біологічних особливостей, а й від агротехнічних заходів, які застосовували у поточному та попередніх роках. Тому, щоб правильно оцінити попередник, треба знати, які культури займали поле протягом попередніх років, які вносили добрива, ступінь засміченості ґрунту, тобто треба знати історію поля.

Наукові основи сівозмін

Багаторічними дослідженнями, проведеними вченими в Ук­раїні і за кордоном, було встановлено, що урожай більшості по­льових культур під час вирощування їх у сівозміні підвищується у 1,5-2 рази порівняно з беззмінними культурами, які тривалий час вирощують на одному полі.

За даними Харківської дослідної станції, урожай культур у сівозміні як на неудобреному фоні, так і після внесення добрив був значно вищий, ніж у беззмінних посівах (табл. 67).

Таблиця 67