Бур'яни і заходи боротьби з ними. Шкода від бур'янів

Бур'яни — це рослини, які засмічують сільськогосподарські угіддя, завдають шкоди сільськогосподарським культурам, зни­жуючи їх урожай та погіршуючи якість. Рослини, що належать до культурних видів, але їх не вирощують на даному полі, відно­сять до засмічувачів.

Дикоросла флора України нараховує понад 3500 видів, з них близько 700 видів зустрічаються як бур'яни. Вони засмічують озимі, ярі, просапні, однорічні й різні багаторічні культури, сади, городи, виноградники, луки, пасовища тощо. Деякі види бур'я­нів у великій кількості поширені у смугах відчуження залізниць і шосейних шляхів, на межах, польових станах, токах, пустирях, вигонах, поблизу жител.

На засмічених посівах сільськогосподарських культур урожай зменшується на 25-30 і більше процентів. Це пояснюється тим, що бур'яни погіршують умови життя культурних рослин, а деякі їх види є паразитами. Зокрема, негативний вплив бур'янів на величину врожаю полягає в тому, що вони знижують родючість ґрунту, використовуючи воду та елементи живлення. Так, бур­кун жовтий в 1,5, а пирій повзучий у 2,5 раза більше використо­вують води з ґрунту, ніж озима пшениця, а лобода звичайна — у 2 рази більше, ніж ячмінь та кукурудза. Осот рожевий вино­сить з ґрунту азоту й фосфору в 1,5, а калію — в4 рази більше, ніж колосові зернові культури. Зумовлюється це тим, що більшість бур'янів мають добре розвинену кореневу систему, що глибоко проникає в ґрунт. Наприклад, корені осоту рожевого у перший рік життя можуть досягти глибини 3,5 м, у другий — 5,8, у третій — понад 7 м. Корені буркуну іноді проникають у ґрунт на глибину до 6 м.

Інтенсивний розвиток вегетативних органів бур'янів, що ви­переджають у рості культурні рослини, призводить до затінен­ня останніх. Це спричинює зниження інтенсивності фотосинте­зу, ослаблення стебел внаслідок етіоляції та вилягання посівів, у зв'язку з чим значно зменшується якість продукції та збільшу­ються втрати під час збирання полеглих хлібів. Поряд з цим затінення рослин призводить до зниження температури поверхні ґрунту на 2—4°С, що негативно впливає на активність мікроор­ганізмів у ґрунті, призводить до погіршення умов живлення та подовження вегетації рослин. Особливо терплять на перших етапах росту рослини, що повільно розвиваються — льон, куку­рудза, картопля, цукрові буряки та ін.

Зміна інтенсивності фотосинтезу та погіршення умов коре­невого живлення рослин призводять до зниження якості вро­жаю, наприклад до зменшення вмісту протеїну у зерні пшениці на 1-2%, Наявність насіння бур'янів у продукції помітно знижує її харчові та смакові якості. Так, наявність у борошні незначної кількості розмеленого насіння таких бур'янів, як куколю, пажит-ниці п'янкої, блекоти, гірчаку рожевого, перетворює його на продукт, непридатний для вживання людиною і тваринами внас­лідок вмісту шкідливих сполук. Домішки полину гіркого надають зерну, крупі і борошну гіркого смаку. Жовтець їдкий, хвощ польо­вий, гірчак рожевий та інші отруйні рослини знижують якість сіна, продуктивність пасовищ і можуть спричинити отруєння тварин.

Засміченість посівів утруднює збирання врожаю, збільшує витрати пального, зумовлює поломку збиральної техніки. Доміш­ки зелених часточок бур'янів у зерні підвищують його вологість, утруднюють очищення, внаслідок чого зростають витрати, зни­жується продуктивність праці. Крім того, вартість обробітку ґрун­ту збільшується за рахунок проведення додаткових заходів та підвищення опору ґрунту знаряддям обробітку. Встановлено, що на оранку 1 га дуже засміченого ґрунту витрачається близько ЗО л пального, а на оранку мапозасміченого — лише 15-18 л.

Бур'яни, крім шкідливого впливу на величину та якість уро­жаю, є джерелом розмноження багатьох хвороб та шкідників сільськогосподарських культур. Так, берізка польова сприяє роз­множенню лугового метелика та озимої совки, які відкладають яйця на її листках, пирій повзучий — передавач іржі, вівсюг — сажки вівса, паслін гіркий — раку картоплі тощо. Полин гіркий та амброзія полинолиста навіть у незначних кількостях можуть зумовити алергічні захворювання у людей.

В умовах інтенсивного землеробства особливо гостро стоїть питання захисту посівів від бур'янів, оскільки заходи інтенсифікації зводяться до мінімуму і не дають запрограмованих результатів.