Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќстрови центральноњ частини “ихого океану.




÷ентральна частина “ихого океану, в≥дд≥лена в≥д “ихоокеанських остр≥вних дуг так званою андезитовою л≥н≥Їю, €вл€Ї собою найдавн≥шу на «емл≥ океан≥чну плиту. ” њњ зах≥дн≥й половин≥, на величезному простор≥ м≥ж ѕ≥вн≥чним ≥ ѕ≥вденним троп≥ками ≥ частково за њхн≥ми межами, знаходитьс€ безл≥ч др≥бних остров≥в, що групуютьс€ в л≥н≥йно-вит€гнут≥ арх≥пелаги. ÷≥ острови вулкан≥чного ≥ коралового походженн€ €вл€ють собою виступи над водою вершин л≥н≥йних вулкан≥чних п≥дн€ть, що перетинають “ихий океан. ƒе€к≥ з них Ї д≥ючими вулканами, що викидають потоки базальтовоњ лави (наприклад, на √авайських островах). «деб≥льшого це погасл≥ вулкани, надстроЇн≥ кораловими рифами. „астина вулкан≥чних г≥р знаходитьс€ на глибин≥ в≥д 200 до 2000 м. ¬ершини њхн≥ вир≥вн€н≥ абраз≥Їю, а положенн€ глибоко п≥д водою, мабуть, пов'€зане з опусканн€ми океан≥чного дна. ”творенн€ такого типу називають гайотами.

ћ≥ж п≥дн€тт€ми дна розташовуютьс€ глибок≥ улоговини (в≥д 4 до 7 км) з р≥вною поверхнею, складеною базальтами, прикритими пухкими опадами. ”логовини такого типу називають океан≥чними плитами чи талассосинекл≥зами.

–озташован≥ м≥ж троп≥ками, серед найб≥льшого океану «емл≥, острови мають жаркий ≥ вологий кл≥мат з р≥вним ходом р≥чних ≥ добових температур. ” розпод≥л≥ опад≥в спостер≥гаЇтьс€ велика залежн≥сть в≥д експозиц≥њ схил≥в стосовно пануючих пасатних в≥тр≥в: особливо р€сно зрошуютьс€ нав≥тр€н≥ в≥дносно пасат≥в схили г≥р.

«ах≥дна ќкеан≥€ в ц≥лому б≥льш волога, н≥ж —х≥дна; па сход≥ контрасти в зволоженн≥ нав≥тр€них ≥ п≥дв≥тр€них схил≥в виражен≥ р≥зк≥ше. ” приекватор≥альних районах “ихого океану зароджуютьс€ циклони, з €кими пов'€зан≥ зливов≥ дощ≥, урагани ≥ смерч≥.

ќстр≥вна природа обумовлюЇ загальну б≥дн≥сть ≥ великий ендем≥зм орган≥чного св≥ту, причому ц≥ особливост≥ зростають ≥з заходу на сх≥д. Ќа √авайських островах, наприклад, ендем≥чн≥ 90% вид≥в рослин. ” склад≥ фауни ѕол≥нез≥йських остров≥в майже в≥дсутн≥ зв≥р≥, плазуни ≥ земноводн≥. Ќайбагатше представлен≥ птахи, що легко перел≥тають морськ≥ простори.

Ѕагато тварин ≥ рослини були завезен≥ на острови, частину з них здичав≥ла, злившись з м≥сцевим орган≥чним св≥том. ћайже вс≥ культурн≥ рослини ≥ домашн≥ тварини також завезен≥ з материк≥в. ѕовсюдно на островах поширен≥ кокосова пальма, гор≥хи €коњ рознос€тьс€ теч≥€ми по всьому “ихому океан≥.

 

ќстр≥в “асман≥€. ¬≥дд≥лений в≥д материка Ѕасовою протокою шириною 224 км ≥ розм≥щений на границ≥ субтроп≥чного ≥ пом≥рного по€с≥в, незважаючи на його невелику площу (близько 68 тис. км2), маЇ своЇр≥дн≥, Ђнеавстрал≥йськ≥ї риси природи, €кими Ї волог≥сть кл≥мату, густота р≥чковоњ мереж≥ ≥ л≥сист≥сть.

ѕо рельЇф≥ ≥ геолог≥чн≥й буд≥вл≥ “асман≥€ €вл€Ї собою продовженн€ г≥р п≥вденно-сх≥дноњ частини материка. Ќадра њњ багат≥ м≥дною рудою, зал≥зом, рудами олова, цинку ≥ свинцю, а також золотом ≥ ср≥блом. ¬ осадових в≥дкладах Ї родовища кам'€ного вуг≥лл€. ¬≥дкрит≥ також родовища платини.

¬елику частину острова займають окрем≥ плато середньою висотою близько 600 м, розс≥чен≥ глибокими долинами р≥к, складен≥ дислокованими докембр≥йськими ≥ палеозойськими породами, що м≥сц€ми перекрит≥ вулканогенними товщами. Ќа п≥вноч≥ плато п≥дн≥маЇтьс€ до 1500 м, у рельЇф≥ виражен≥ сл≥ди заледен≥нн€. ћайже скр≥зь плато круто обриваютьс€ до берега, розчленоване в зв'€зку з недавн≥ми опусканн€ми на безл≥ч лопатевих бухт ≥ п≥востров≥в. Ќизинн≥ д≥л€нки Ї уздовж узбережж€ в межах великих р≥к.

¬елика частина “асман≥њ лежить у зон≥ циклон≥чноњ д≥€льност≥ пом≥рних широт п≥вденноњ п≥вкул≥. ƒл€ нењ характерн≥ пост≥йн≥ в≥три зах≥дних румб≥в, що принос€ть вологу на зах≥дне узбережж€ ≥ зах≥дн≥ схили. –≥чн≥ суми опад≥в у де€ких районах перевищують 3500 мм, середн€ к≥льк≥сть њх дл€ всього острова близько 1000 мм, на сход≥ зменшуЇтьс€ до 500 мм. ќпади узимку ≥ ул≥тку випадають здеб≥льшого у вид≥ тривалих дощ≥в, т≥льки в п≥вн≥чн≥й половин≥ л≥то в≥дносно сухе. ” горах узимку утворюЇтьс€ сн≥жний покрив, але на низьких м≥сц€х сн≥г випадаЇ р≥дко ≥ майже н≥коли не затримуЇтьс€.

–€сн≥ опади живл€ть густу р≥чкову мережу, особливо розвинуту на заход≥. √либок≥ ≥ швидк≥ р≥ки повноводн≥ весь р≥к ≥ мають велик≥ енергоресурси, на баз≥ €ких створен≥ енергоЇмн≥ галуз≥ промисловост≥.

 л≥мат “асман≥њ прохолодний, причому розходженн€ температури самого теплого ≥ самого холодного м≥с€ц≥в р≥дко перевищують 10∞—. «има приблизно такому ж тепла, €к на п≥вдн≥ ¬еликобритан≥њ, нав≥ть трохи тепл≥ше. Ќа невелик≥й висот≥ над р≥внем мор€ середн€ температура липн€ ≥ серпн€ +7, + 8∞—, середн€ с≥чнева температура +17, +18∞—. ” найвищ≥й частин≥ г≥р узимку буваЇ морозний пер≥од.

«начну частину “асман≥њ покривають л≥си. —ам≥ велик≥ л≥сов≥ масиви збереглис€ в найменш освоЇн≥й зах≥дн≥й частин≥ острова. ” них переважають в≥чнозелен≥ дерева, особливо вологолюбн≥ види евкал≥пт≥в ≥ в≥чнозелений п≥вденний бук. ƒо евкал≥пт≥в ≥ бук≥в дом≥шуютьс€ хвойн≥, що поширен≥ також на п≥вденно-заход≥ ѕ≥вденноњ јмерики.

¬ище 1000 м л≥си зм≥нюютьс€ зарост€ми чагарник≥в; поверхн≥ найвищих плато покрит≥ альп≥йськими луками з д≥л€нками сфагнових бол≥т.

Ќа остров≥ збереглис€ де€к≥ тварини, що уже давно винищен≥ на материку; кр≥м того, там Ї де€к≥ представники антарктичноњ фауни. ≤з сумчастих, кр≥м тих, котр≥ Ї ≥ на материку (вомбати, коала й ≥н.), у склад≥ фауни “асман≥њ довгий час ≥снували два види п≥дродини сумчастих хижак≥в: сумчастий вовк ≥ сумчастий ди€вол. ќстанн≥й збер≥гс€ в невеликому числ≥ в самих глухих районах острова. ¬овка багато хто вважаЇ ц≥лком вимерлим. Ќа “асман≥њ багато р≥зних птах≥в, на п≥вдн≥ живуть нав≥ть гост≥ з јнтарктики Ч п≥нгв≥ни.

ќстр≥в заселений нер≥вном≥рно. ¬елика частина населенн€ зосереджена на сход≥; там виросли найб≥льш≥ м≥ста, навколо €ких саджають картоплю ≥ вирощують р≥зн≥ плодов≥ дерева, головним чином €блун≥.

Ќова √в≥не€ ≥ прил€гаюч≥ острови. ќстр≥в Ќова √в≥не€ ≥ прил€гаюч≥ до нењ арх≥пелаг Ѕ≥смарка, —оломонов≥ острови ≥ де€к≥ ≥нш≥ лежать м≥ж екватором ≥ 10∞ пд. ш.

¬они складають п≥вн≥чну ланку остр≥вноњ дуги, що оточуЇ јвстрал≥ю з≥ сходу ≥ в≥дд≥лену в≥д нењ западинами  оралового ≥ “асманового мор≥в. ѕ≥вденний край ц≥Їњ дуги утворюЇ Ќова «еланд≥€.

Ќова √в≥не€ Ч один з найб≥льших остров≥в «емл≥. ѕлоща йогоЧ829 тис. км2.

 

ѕ≥вн≥чн≥ ≥ центральн≥ райони Ќовоњ √в≥нењ займають висок≥ гори. „ерез весь остр≥в з п≥вн≥чно-заходу на п≥вденний сх≥д простираЇтьс€ головний ланцюг г≥рських хребт≥в (÷ентральн≥ гори) з вершинами висотою 3000Ч4000 м (гора ƒжа€Ч5029 м). ”здовж п≥вн≥чного узбережж€ вит€гнутий ланцюг б≥льш низьких Ѕерегових г≥р, в≥дд≥лений в≥д головного ланцюга смугою тектон≥чних западин. √ори складен≥ сильно дислокованими гнейсами, кристал≥чними сланц€ми, вапн€ками мезозойського в≥ку ≥ могутн≥х гран≥тних ≥нтруз≥й, що утворюють висок≥, неприступн≥ хребти з≥ стр≥мкими схилами ≥ сл≥дами древнього заледен≥нн€.

ѕ≥вн≥чн≥ береги острова утворен≥ розламами; б≥л€ берег≥в багато коралових риф≥в ≥ невеликих остров≥в, серед €ких п≥дн≥маютьс€ погасл≥ вулкани.

√≥рськ≥ ланцюги Ќовоњ √в≥нењ продовжуютьс€ на арх≥пелаз≥ Ѕ≥смарка ≥ —оломонових островах. √ори на цих островах звичайно не перевищують 3000 м, багато вершин €вл€ють собою погасл≥ ≥ д≥юч≥ вулкани. ¬ океан≥, у безпосередн≥й близькост≥ в≥д високих остр≥вних г≥рських споруд, проход€ть смуги глибоководних океан≥чних западин, що св≥дчать про процес зануренн€ “ихоокеанськоњ плити.

ѕ≥вденна частина Ќовоњ √в≥нењ належить до јвстрал≥йськоњ платформи ≥ зайн€та молодою низинною р≥вниною висотою не б≥льш 100 м, складеноњ алюв≥Їм ≥ перес≥чена р≥ками. ѕоступово понижуючись, низовина занурюЇтьс€ п≥д води јрафурського мор€. ѕродовженн€м њњ можна вважати прибережну низовину затоки  арпентар≥€ в јвстрал≥њ. ѕлоск≥ низьк≥ береги п≥вденноњ частини Ќовоњ √в≥нењ заболочен≥.

ѕриекватор≥альне й остр≥вне положенн€ Ќовоњ √в≥нењ визначаЇ њњ кл≥матичн≥ особливост≥. Ќа висот≥ до 1000 м температури висок≥ ≥ майже не зм≥нюютьс€ прот€гом усього року.  оливанн€ середньом≥с€чних температур в≥дбуваютьс€ в межах в≥д +25 до +28∞—, нижче + 20∞— температура майже н≥коли не падаЇ. Ќа висот≥ близько 2000 м середн€ температура вс≥х м≥с€ц≥в трохи нижче +20∞—.

Ќа п≥вн≥чних схилах випадаЇ в середньому б≥льше 4000 мм опад≥в, а м≥сц€ми Ч б≥льш 6000 мм. Ќа висот≥ б≥льш 4000 м низьк≥ температури ≥ велика к≥льк≥сть сн≥гу створюють спри€тлив≥ умови дл€ утворенн€ льодовик≥в. —н≥гова границ€ на Ќов≥й √в≥нењ займаЇ вин€тково низьке положенн€ дл€ екватор≥альних широт Ч приблизно на висот≥ 4400 м. ѕо долинах найвищих г≥р Ќовоњ √в≥нењ опускаютьс€ невелик≥ льодовики.

ѕ≥вденна, низинна частина острова за розпод≥лом опад≥в нагадуЇ ѕ≥вн≥чну јвстрал≥ю. ”зимку, коли дуЇ п≥вденно-сх≥дний пасат, там буваЇ посуха, ул≥тку п≥вн≥чний мусон приносить вологу. –≥чн≥ суми опад≥в дос€гають 1000 мм.

√≥рський рельЇф ≥ достаток вологи спри€ють розвитку р≥чковоњ мереж≥. Ќа Ќов≥й √в≥нењ багато р≥к довжиною в к≥лька сотень к≥лометр≥в. —ама довга з них Ч ‘лай Ч суднох≥дна, вона починаЇтьс€ в горах ≥ прот≥каЇ по п≥вденн≥й, р≥внинн≥й частин≥ острова, довжина њњ 620 км. –ежим р≥к ц≥лком залежить в≥д дощ≥в. ” низовинах, де р≥ки прот≥кають по плоских заболочених м≥сц€х, п≥сл€ дощ≥в вони сильно розливаютьс€ ≥ затоплюють велик≥ д≥л€нки.

ѕо складу флори Ќова √в≥не€ трохи ближче до јз≥њ, н≥ж до јвстрал≥њ. –азом з тим у њњ флор≥ багато ендем≥чних вид≥в. ” розпод≥л≥ тип≥в грунтово-рослинного покриву добре видно залежн≥сть в≥д режиму опад≥в ≥ висоти над р≥внем океану.

”здовж низьких берег≥в, €к ≥ в јвстрал≥њ, прост€гнулис€ широк≥ смуги густих мангрових заростей, що проникають також в гирла р≥к, затоплюван≥ п≥д час приплив≥в. ƒл€ р≥чкових долин п≥вденноњ низовини Ќовоњ √в≥нењ характерн≥ смуги галерейних л≥с≥в ≥з сагових пальм. Ќа узбережж€х звичайн≥ гањ кокосовоњ пальми. Ќа водод≥льних просторах низовини переважаЇ савана. ¬она близька до австрал≥йськоњ, у н≥й можна зустр≥ти казуарини, акац≥њ, евкал≥пти ≥ багато високих твердих злак≥в.

≤нш≥ острови покрит≥ л≥сами, що, п≥дн≥маючись по схилах г≥р, поступово зм≥нюють св≥й склад ≥ вигл€д. Ѕагатий вологий троп≥чний л≥с, близький по складу до л≥с≥в остров≥в ѕ≥вденно-—х≥дноњ јз≥њ, покриваЇ схили г≥р до висоти 1500 м, де переходить у зб≥днений г≥рський л≥с, що зм≥нюЇтьс€ на висот≥ близько 3000 м зм≥шаними хвойно-лист€ними л≥сами; ще вище гори покрит≥ високог≥рними луками. ќднак густий покрив вологих троп≥чних л≥с≥в ≥ тут швидко скорочуЇтьс€ через рубки.

 

ѕо складу дикоњ фауни Ќова √в≥не€ набагато багатша ≥нших остров≥в ≥ близька до јвстрал≥њ. “ам водитьс€ к≥лька вид≥в кенгуру, кусдус, сумчастий борсук ≥ Їхидна. Ѕагато також сп≥льних з јвстрал≥Їю вид≥в ≥ родин птах≥в: казуари, папуги какаду, голуби, к≥лька вид≥в кур€чих, райськ≥ птахи з њх р≥зноман≥тним ≥ строкатим оперенн€м. —еред плазун≥в особливо поширен≥ €щ≥рки ≥ черепахи. Ќа ≥нших - островах ссавц≥в майже немаЇ, зникаЇ також ≥ багато птах≥в. « в≥даленн€м остров≥в в≥д јвстрал≥њ фауна њх зб≥днюЇтьс€.

Ќаселенн€ складають переважно папуаси ≥ меланез≥йц≥. «≥ стороннього населенн€ переважають вих≥дц≥ з јз≥њ, Ївропейц≥в дуже небагато. ƒл€ ландшафт≥в низинних ≥ прибережних район≥в, характерн≥ плантац≥њ кокосовоњ пальми, какао, каучуконос≥в ≥ кава. ћ≥сцеве населенн€ на малюс≥ньких д≥л€нках вирощуЇ кукурудзу, батат, ман≥ок, цукрову тростину, сагову пальму ≥ банани. ÷≥ рослини дають основн≥ продукти харчуванн€.

Ќова  аледон≥€, Ќов≥ √ебр≥ди ≥ ‘≥дж≥. ÷≥ острови знаход€тьс€ в п≥вденн≥й п≥вкул≥ м≥ж 10∞ пд. ш. ≥ ѕ≥вденним троп≥ком. —ам≥ велик≥ з них Ч материкового походженн€. ¬они €вл€ють собою вершини г≥рських ланцюг≥в, що п≥дн≥маютьс€ на 1200Ч1600 м над р≥внем океану. ќстрови складен≥ кристал≥чними ≥ метаморф≥чними породами, у €ких м≥ст€тьс€ запаси м≥д≥ й ≥нших кольорових метал≥в. ÷≥ породи перекриваютьс€ молодими вулкан≥чними утворенн€ми. ≤нтенсивний сучасний вулкан≥зм ≥ сейсм≥чн≥сть характерн≥ дл€ вс≥х остров≥в. Ќайб≥льш др≥бн≥ з них €вл€ють собою д≥юч≥ вулкани. ™ також коралов≥ острови, п≥дн€т≥ недавн≥ми рухами на висоту дек≥лькох сотень метр≥в. ћайже ус≥ вони обл€мован≥ бар'Їрними кораловими рифами. ћ≥ж ними лежать глибоководн≥ западини.

÷€ група остров≥в б≥льше в≥ддалена в≥д екватора, н≥ж Ќова √в≥не€, ≥ знаходитьс€ п≥д переважним впливом п≥вденно-сх≥дних пасат≥в.

 оливанн€ середн≥х температур у пор≥вн€нн≥ з Ќовою √в≥неЇю б≥льш значн≥. —ередн€ температура самого жаркого м≥с€ц€ (лютого) +26, +27∞—, а в серпн≥ вона знижуЇтьс€ до + 21, + 23∞—, м≥н≥мальна температура б≥л€ + 10∞—. ” горах на висот≥ 1500Ч1600 м середн€ температура нижче +6, +8∞—.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-18; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 598 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћучша€ месть Ц огромный успех. © ‘рэнк —инатра
==> читать все изречени€...

508 - | 486 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.013 с.