Туристичні ресурси Океанії

Фіджі – одна з найрозвинутіших в соціально-економічному відношенні країн Океанії знаходиться на межі двох її складових – Полінезії та Меланезії і займає однойменний архіпелаг, групу островів Лау та острів Ротума. У своїй більшості острови мають вулканічне походження в оточенні коралових рифів. Для узбережжя (загальна протяжність 1129 км) характерні мальовничі блакитні лагуни. На островах відсутні змії та тропічні захворювання.

З понад 800 островів, які знаходяться між південним тропіком та екватором, заселеними є близько ста. В країні багато індуїстських храмів, протестантських церков, зустрічаються мечеті. Сува є найбільшим містом Океанії. Серед країн Меланезії Фіджі мають найвищий рівень розвитку туристичної інфраструктури.

Самоа займає 9 островів вулканічного походження у південній частині Тихого океану. Окрім найбільших, Саваї та Уполу, особливо слід відзначити мальовничість островів Манона та Аполіма. На окремих ділянках вздовж узбережжя зустрічаються коралові рифи. Берегова лінія має багато затишних лагун з чудовими океанськими пляжами. Підводний світ надзвичайно багатий, що сприяє розвитку дайвінґу та риболовлі.

Самоа знамениті тим, що тут жив і похований англійський письменник Роберт Льюїс Стівенсон. У його садибі нині знаходиться резиденція уряду. В столиці цікавими об'єктами є культові споруди (переважно протестантські церкви), некрополь самоанських королів, обсерваторія. Переважна частина населення країни - самоанці (полінезійське похо­дження) - проживають у традиційних хижах (фале), що мають округлу форму і не мають стін.

Палау є складовою Мікронезії і знаходиться на північ від о. Нова Гвінея. До складу країни входить понад 200 островів переважно коралового походження. На узбережжі – 1519 км – багато океанських пляжів. Річки та озера відсутні. Переважаючим типом рослинності е вічнозелені ліси. Клімат – екваторіальний на півдні та субекваторіальний на півночі. Випадає багато дощів. Країна, яку часто називають «Дивом підводного світу», має широкі можливості для організації будь-яких видів водного відпочинку.

Як вважають дослідники, західна частина Каролінських островів була одним з перших етапів заселення Океанії вихідцями зі Східної Азії. Існують матеріальні свідчення того, що люди живуть тут вже близько 4000 років. Нині населення концентрується на 8 найбільших островах. На Корорі та деяких інших зустрічаються руїни сінтоїстських храмів. існують пам'ятки, пов'язані з останніми днями Другої світової війни.

Вануату є складовою Меланезії і займає низку островів завдовжки приблизно 900 км у південно-західній частині Тихого океану. Переважна більшість островів має вулканічне походження (в країні 10 діючих вулканів) і гористий рельєф. В країні багато термальних джерел. Гірські схили вкриті вологими тропічними лісами і багаті на орнітофауну. Для узбережжя характерні коралові пляжі з численними рифами. Постійні річки та озера відсутні. Клімат - тропічний вологий. Відносно сухий і менш спекотний період припадає на травень-жовтень. Для островів характерні тайфуни.

Основним історико-культурним туристичним ресурсом Вануату є давня і унікальна культура її жителів (острови Еспіріту-Санто, Ерроманґо, Малакула, Ефате тощо). Порт-Віла – є сучасним містом з чотирьохзірковими готелями, багатоповерховими офісами, французькими, китайськими та місцевими ресторанами, казино. Формуються курортні зони Ванпуко, Люґанвіль (о. Еспіріту-Санто), Норсуп, Ламап (Малекула), Потнарвін (Ерроманґо), Соло (Вануа-Лава), Барумба (Епі) та ін. Острови є об'єктом багатьох круїзних маршрутів.

Папуа-Нова Гвінея цікава своєю природою, етнічним різноманіттям, недоступними високогір'ями, численними островами та теплими морями. До складу держави входять східна частина о. Нова Гвінея (2-й за площею у світі), архіпелаги Бісмарка та Луїзіада, північна частина Соломонових островів тощо. Всі острови знаходяться в приекваторіальній зоні і омиваються водами Коралового, Соломонового та Новогвінейського морів Тихого океану. Однак узбережжя – це переважно мангрові болота. Довкола островів Адміралтейства, Соломонових та Луїзіади багато коралових рифів. Саме ці острови, а також Нова Британія мають передумови для розвитку приморських курортів.

В країні, яку можна вважати мостом між Азією та Океанією, функціонує понад 700 мов і діалектів, приблизно третина віруючих є прихильниками традиційних вірувань – вже це є вагомим історико-культурним туристичним ресурсом. Важлива роль у вивченні та популяризації культури і побуту папуасів Нової Гвінеї належить уродженцю України М.М. Миклухо-Маклаю. Однак, заглиблюючись у джунглі, варто пам'ятати, що навіть сьогодні трапляються випадки ритуальних вбивств та канібалізму. Історико-архітектурна спадщина представлена в основному сучасними церквами та адміністративними будинками в Порт-Морсбі, Араві, Рабаулі, Валімо тощо.

До складу полінезійської країни Тонга входить 169 островів, об'єднаних у три групи: північна, яка називається Вавау, центральна – Хаапай та південна – Тонґатапу. Західний ланцюг островів має переважно вулканічне походження з багатьма діючими вулканами, східний – коралове. Унікальним об'єктом природи є група постійно діючих підводних вулканів за 60 км на південь від о.Тофуа. Вологі тропічні ліси ростуть переважно на островах Еуа та Вавау. Тропічний клімат, теплі води Тихого океану та багатий підводний світ коралових рифів, чудові пляжі в оточенні кокосових пальм визначають спеціалізацію країни на міжнародному ринку туризму.

Надзвичайно привабливими для іноземних туристів є культура і побут полінезійців. Унікальними історичними пам'ятками є Хаамонґа (Зоряні ворота) та ступінчасті піраміди (ланґі). На островах зустрічаються храми під відкритим небом (марае) та руїни оборонних споруд давніх Цивілізацій. У столиці цікавими об'єктами є королівський палац, ботанічний сад, церкви різних конфесій. Тонґанці є чудовими майстрами з різьби по дереву та каменю. Постійне населення є лише на 36 островах. Туристична індустрія добре розвинута.

Федеративні Штати Мікронезії займають 607 островів Каролінського архіпелагу та атолу Капінґамаранґі. Південний кордон Мікронезії повністю проходить по екватору. Переважна більшість островів коралового походження і лише деякі – вулканічного. Останні мають гористий рельєф і висоти до 800 метрів над рівнем океану. Провідним типом рослинності є вічнозелені тропічні ліси та савани. Клімат – переважно тропічний, на південному-заході – субекваторіальний. Бувають тайфуни. Море, сонце, пляжі – найважливіші туристичні ресурси ФШМ.

Готельна база є відносно розвинутою.

Соломонові Острови є частиною Меланезії (Чорноострів'я) з дуже сильним впливом папуаської та полінезійської культур. До складу держави входить група островів загальною протяжністю близько 1500 км в південно-західній частині Тихого океану. Найвідомішими представниками фауни є гігантські жаби, крокодили, папуги, велетенські метелики. Країна має всі можливості для розвитку приморських курортів, підводного плавання та полювання, водних видів відпочинку.

Туристичними центрами є Хоніара (Парламент, собор Св. Барнаба, Ватер Памп Віллідж, яскравий китайський квартал – Чайнатаун, ботанічний сад), Кумбакале, Буала, Кіракіра. Туристична індустрія майже нерозвинута.

Маршаллові Острови є складовою Мікронезії і були заселені 4000 років тому. Населення островів надзвичайно гостинне і колоритне.

Країна займає дві паралельні смуги коралових островів та рифів: Радак і Ралік. Чудові океанські пляжі, які можуть задовольнити широке коло потреб у водних видах відпочинку, є головним туристичним ресурсом країни. У прибережних водах окрім багатого органічного світу зустрічається велика кількість затоплених кораблів та літаків з часів Другої світової війни. Основний тип рослинності – кокосові гаї, вічнозелені ліси, мангрові зарослі та плодові насадження. Клімат тропічний, жаркий і вологий. Відносно сухий сезон припадає на період з грудня по травень, однак саме тоді трапляється більша частина тайфунів.

Атол Бікіні та деякі інші острови американці використовували для випробування ядерної зброї, можливо саме з цим пов'язаний найвищий у світі рівень онкологічних захворювань.

Індустрія туризму розвинута відносно слабо.

Кірібаті знаходиться в центральній частині Тихого океану і є складовою Полі- та Мікронезії. До складу держави входять острови Плберта, Фенікс, Лайн та о. Банаба (разом 33 острова). Туристичним ресурсом Кірібаті є її географічне положення: це єдина країна, цілісна територія якої знаходиться в чотирьох півкулях. Перебуваючи в точці перетину екватора та 180° сх. д., гіпотетичне можна зустріти Новий рік двічі. Майже всі острови мають коралове походження. Підводний світ островів надзвичайно багатий. Відпочинок на пляжі, дайвінґ та риболовля – туристична спеціалізація островів. Відсутнє телебачення.

Тувалу – острівна країна в Полінезії. Найвідомішими її сусідами є Фіджі, Самоа та Соломонові Острови. Країна займає 9 коралових атолів (лише на Фунафуті проживає постійне населення), що розтягнулися на 600 км південніше екватора. Головними туристичними ресурсами є сонце, теплі води океану, пляжі та органічний світ коралових рифів і лагун.

Важливим джерелом доходів є продаж поштових марок, монет та сувенірів. Приваблює своєю самобутністю і місцева культура, яка є складовою полінезійської. Заборонений вивіз виробів зі шкіри, пташиного пір'я, кістки та коралів.

Республіка Науру – найменша за площею республіка світу, що знаходиться на однойменному кораловому острові на південь від екватора. Майже по всьому периметру (берегова лінія становить 30 км) острів оточують чудові піщані пляжі та коралові рифи. Клімат – екваторіальний, спекотний і вологий. Температура майже не змінюється протягом року. З листопада по лютий дощі йдуть майже постійно. Негативним моментом щодо розвитку туризму є те, що майже половина острова перетворена на відкритий кар'єр з видобутку фосфоритів.

Нинішнє населення острова складається з науруанців (мікронезійців) та вихідців з Полінезії, Китаю, Європи. Історико-культурним ресурсом можна вважати спадок Другої світової війни: зброя, бункери, затоплені судна та літаки. Туризм лише починає розвиватися.

На всіх островах Океанії заборонено вивозити вироби зі шкіри, кістки, коралів, мушель, яйця та опудала птахів, в деяких країна – антикваріат.