Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


јвстрал≥€ Ц туристичний материк




ќстрови Ќовоњ «еланд≥њ

6.3. “уристичн≥ ресурси ќкеан≥њ

јвстрал≥€ Ц туристичний материк

 

јвстрал≥€ Ц це материк-держава, €кий повн≥стю знаходитьс€ в п≥вденн≥й п≥вкул≥.  рањн≥ належать численн≥ острови в ≤нд≥йському та “ихому океанах. ѕереважна частина територ≥њ маЇ висоти до 600 м. ¬здовж сх≥дного узбережж€ прост€гнувс€ ¬еликий ¬одод≥льний хребет, найвищ≥ частини €кого часто називають јвстрал≥йськими јльпами. ƒал≥ на зах≥д знаход€тьс€ горбист≥ р≥внини та низовини з найб≥льшими ≥ непост≥йними за площею солоними озерами. ўе дал≥ Ц «ах≥дно-јвстрал≥йське плоског≥р'€, €ке майже по всьому периметру оконтурене невисокими хребтами. ÷е найпосушлив≥ше м≥сце материка. Ќа п≥востров≥ јрнем-Ћенд знаход€тьс€ невисок≥ гори. ¬ крањн≥ немаЇ землетрус≥в та вулкан≥в.

–есурси поверхневих вод Ц обмежен≥: пост≥йн≥ водотоки характерн≥ лише дл€ басейну ћуррею з ƒарл≥ніом, сх≥дних схил≥в ¬еликого ¬одод≥льного хребта та крайньоњ п≥вноч≥ материка. “варинний та рослинний св≥т континенту, зважаючи на його тривалу в≥дособлен≥сть, надзвичайно ц≥кавий, ун≥кальний та ендем≥чний. —в≥дченн€м цього Ї численн≥ об'Їкти, €к≥ мають св≥тове значенн€. ¬еликий Ѕар'Їрний риф Ц справжнЇ диво природи, оск≥льки це найкрупн≥ше, створене живими ≥стотами, утворенн€ на «емл≥. ¬оно включаЇ в себе понад 2500 окремих риф≥в, маЇ довжину близько 2300 км ≥ Ї результатом 28 млн. рок≥в ≥снуванн€, адже колон≥њ пол≥п≥в потр≥бно ц≥лий р≥к, щоб утворилас€ 5-ти сантиметрова г≥лочка коралу. ѕосеред риф≥в мешкаЇ понад 14000 вид≥в живих ≥стот. Ќац≥ональний парк ”луру (≈йЇрс-–ок) Ї св€щенним м≥сцем дл€ абориген≥в. «г≥дно легенд, ц€ найб≥льша у св≥т≥ скел€, €ка знаходитьс€ в пустел≥ неподал≥к Ђсв≥товоњ столиц≥ пи€тикиї м. јл≥с-—пр≥ніс, Ї величезним спл€чим китом. ¬≥к червоноњ скел≥ оц≥нюЇтьс€ в 600 млн. рок≥в, висота становить 348 м, а ст≥нки печер прикрашен≥ давн≥ми малюнками абориген≥в Ц остр≥в ‘оейзер Ц найб≥льший п≥щаний остр≥в св≥ту з самобутньою флорою ≥ фауною. ÷≥кавим Ї також рельЇф м≥сцевост≥. ¬олог≥ л≥си —х≥дного узбережж€ (Ќовий ѕ≥вденний ¬ельс) Ї справжн≥м оазисом дикоњ вологолюбноњ природи найсух≥шого континенту св≥ту. јрх≥пелаг Ћорд-≤ау Ц це залишки згаслого вулкана в “асмановому мор≥. «аслуговуЇ на увагу ≥ найп≥вденн≥ший кораловий риф св≥ту. ќб'Їктами ёЌ≈— ќ Ї нац≥ональн≥ парки  акаду (наскальний живопис абориген≥в, представлен≥ 25% птах≥в јвстрал≥њ), ¬ет-“роп≥кс (включаЇ 90% вологих троп≥чних л≥с≥в континенту; тут росте 90 вид≥в орх≥дей та найб≥льша к≥льк≥сть папорот≥ в јвстрал≥њ, мешкають найб≥льш≥ та найменш≥ в св≥т≥ цикади), Ўарк-Ѕей («ах≥дна јвстрал≥€), «ах≥дноњ “асман≥њ (льодовиковий рельЇф, найглибше озеро јвстрал≥њ —ент- лер, наскальний живопис тасман≥йц≥в), ѕурнулулу. острови √ерд ≥ ћакдональд.

¬артими уваги природними туристичними ресурсами јвстрал≥њ Ї о.  енгуру з евкал≥птовими га€ми, парк Ђянчепї з найдревн≥шими скам'€н≥лими орган≥змами св≥ту (строматол≥ти), п≥щаников≥ гр€ди •рамп≥ан поблизу ћельбурна, о. –оттнест з кораловим узбережж€м, л≥сами з чайного дерева та крих≥тними сумчастими куокка, кораловий риф Ќ≥ніалу (одне з найкращих м≥сць дл€ дайв≥ніу в березн≥-кв≥тн≥), скел≥ ƒванадц€ть апостол≥в, водоспади о. “асман≥€ тощо.

јвстрал≥€ знаходитьс€ в дек≥лькох кл≥матичних по€сах, що значно розширюЇ туристичн≥ можливост≥ крањни. Ќайспри€тлив≥ш≥ кл≥матичн≥ умови характерн≥ дл€ п≥вденного сходу та п≥вденного заходу (субтроп≥чний кл≥мат) ≥ о. “асман≥€ (пом≥рний кл≥мат). –ешта рег≥он≥в мають менш спри€тлив≥ або ж неспри€тлив≥ умови: дуже спекотливе л≥то з ймов≥рн≥стю троп≥чних циклон≥в на п≥вноч≥ або кл≥мат пустель та нап≥впустель на зах≥д в≥д ¬одод≥льного хребта. ѕовсюдно найтепл≥шим м≥с€цем Ї с≥чень, найхолодн≥шим Ц липень. ѕост≥йний сн≥говий покрив характерний лише дл€ г.  осцюшко та район≥в о. “асман≥€.

Ѕ≥льш≥сть нин≥шн≥х жител≥в јвстрал≥њ Ц це вих≥дц≥ з ™вропи (в т.ч. украњнц≥в - 35 тис. чол.), динам≥чно зб≥льшуЇтьс€ частка вих≥дц≥в з≥ —х≥дноњ та ѕ≥вденно-—х≥дноњ јз≥њ. јвстрал≥йськ≥ аборигени, спос≥б житт€ €ких Ї ц≥кавим туристичним ресурсом, становл€ть лише 1,5% населенн€. ≤снуЇ багато археолог≥чних знах≥док, €к≥ проливають св≥тло на спос≥б житт€ абориген≥в у минулому. “акими Ї ¬≥лландра (рег≥он був заселений вже 40000 рок≥в тому) скел≥ ћонтв≥нг≥, г≥рськ≥ райони “асман≥њ. ѕоблизу  ернса функц≥онуЇ в≥дтворене поселенн€ абориген≥в. «агалом, зважаючи на етн≥чне р≥зноман≥тт€, етн≥чний туризм Ї дуже перспективним.

≤сторико-арх≥тектурна спадщина континенту почала формуватис€ з приходом сюди Ївропейц≥в, тому њњ в≥к не перевищуЇ 250 рок≥в. ¬ажливими осередками туризму Ї ћельбурн ( орол≥вський монетний дв≥р, будинок  орол≥вськоњ виставки ≥ сади  арлтон. мемор≥ал ƒжеймса  ука, собори —ент-ƒжеймс та —ент-ѕол, католицький собор —ент-‘ренс≥с), —≥дней (колон≥альний центр, собори —ент-ћер≥, —ент-≈ндрю, церкви,  орол≥вський ботан≥чний сад, опера).  анберра (кафедральний собор —ент- ристофер, церкви ќлл-—ентс, —ент-ƒжон, —ент-≈ндрю, ботан≥чний сад), јделањда, Ѕр≥сбен, √обарт, ѕерт, “аунсв≥лл тощо. ¬ крањн≥ проводитьс€ багато спортивних змагань, м≥жнародних конференц≥й та фестивал≥в.

“уристична ≥нфраструктура крањни Ї високорозвинутою, про що св≥дчить ≥ розвиток курорт≥в. јвстрал≥€ в першу чергу асоц≥юЇтьс€ з приморськими курортами, б≥льш≥сть з €ких мають чудов≥ можливост≥ дл€ в≥ндсерф≥нгу та дайв≥ніу. Ќайб≥льш ун≥кальними (суперовий дайв≥ні, ц≥лор≥чний купальний сезон) Ї острови-курорти ¬еликого Ѕар'Їрного рифу: Ћ≥зард, ’айман, Ѕремптон, ƒейдр≥м, ќрфеус, ‘≥црой, –≥ббон та ≥н. Ќа сх≥дному узбережж≥, поблизу Ѕр≥сбена, сформувалась курортна зона •олден- ост. ÷ей троп≥чний курорт, що об'ЇднуЇ близько 20 поселень (найв≥дом≥ш≥ з них Ц —ерфейз-ѕарадайз,  улангатта ≥ —аутпорт), прост€глис€ на 40 уздовж чудових п≥щаних пл€ж≥в. “ут функц≥онуЇ дек≥лька аквапарк≥в, найбв≥льше в јвстрал≥њ казино, ƒ≥снейленд, парк Ђ—в≥т к≥ної та безл≥ч ≥нших розважальних заклад≥в.

Ќа п≥востров≥  ейп-…орк функц≥онуЇ курорт  ерне, на п≥вн≥ч в≥д Ѕр≥сбена Ц —аншайн- ост, на п≥вденному заход≥ крањни Ц ѕерт тощо. –озвиваЇтьс€ курортне господарство  окосових ( ≥л≥ні) остров≥в, о. ѕасхи та о. Ќорфолк.

јвстрал≥€ волод≥Ї дек≥лькома визнаними г≥рськолижними курортами, €к≥ знаход€тьс€ на п≥вдн≥ ¬еликого ¬одод≥льного хребта (м≥ж —≥днеЇм та ћельбурном) ≥ на о. “асман≥€. ѕерш за все, це  осцюшко ’айлендс, ћаунт-ЅуллЇр, ѕер≥шер-Ѕлю, “редбо. —езон катанн€ триваЇ з к≥нц€ червн€ до к≥нц€ вересн€. ћальовнич≥ √олуб≥ гори, €к≥ знаход€тьс€ на зах≥д в≥д —≥дне€, вважа≠ютьс€ визнаним г≥рськокл≥матичним курортом. Ќайв≥дом≥шими бальнеолог≥чними курортами крањни Ї ƒейлсфорд та ћор≥.

 

ќстрови Ќовоњ «еланд≥њ

 

Ќова «еланд≥€ включаЇ два велик≥ (ѕ≥вн≥чний та ѕ≥вденний) ≥ низку др≥бних остров≥в ќкеан≥њ. ¬елик≥ острови переважно горист≥, з численними вулканами та гейзерами, мальовничими г≥рськими озерами та льодовиками, водо- та льодоспадами. Ѕерегова л≥н≥€ в окремих м≥сц€х дуже розчленована, њй притаманн≥ довг≥ глибок≥ ф≥орди. –≥ки Ќовоњ «еланд≥њ мають переважно г≥рський характер, багат≥ на рибу. ѕрирода ц≥Їњ невеликоњ крањни надзвичайно р≥зноман≥тна ≥ спри€тлива дл€ розвитку екотуризму. —в≥дченн€м цьому Ї запов≥дник “е-¬ах≥поунаму. €кий займаЇ лише 10% площ≥ арх≥пелагу, однак включаЇ ф≥орди пустелю, 3 великих льодовики, п≥щан≥ дюни та 28 з 29 новозеландських вершин, з висотою понад 3000 метр≥в. ÷≥кавими туристичними об'Їктами Ї нац≥ональн≥ парки “оніар≥ро (з мови маор≥ Ц Ђв≥днесений вогоньї, включаЇ численн≥ вулкани, €к≥ дл€ маор≥ Ї св€щенними) та ‘≥ордленд, льодоспад √охштеттера, де висота пад≥нн€ льоду близько 1000 метр≥в. «агалом 75% рослин та 93% птах≥в Ќовоњ «еланд≥њ Ї ендем≥ками.  рањна багата на бальнеолог≥чн≥ ресурси (м≥неральн≥ та термальн≥ води, гр€з≥).  л≥мат ѕ≥вн≥чного острова Ц середземноморський, ѕ≥вденного Ц переважно пом≥рний з €скраво вираженими порами року. « червн€ по жовтень в горах формуютьс€ спри€тлив≥ умови дл€ зимових вид≥в спорту ( в≥нстаун, “уроа, ¬акапапа, ¬анака, ћаунт-’атт). ƒе€к≥ острови ( ука, “окелау (ён≥он)) знаход€тьс€ у вологому троп≥чному, де€к≥ (Ѕаунт≥, ќкленд, јнтипод≥в,  емпбел) Ц пом≥рному по€сах.

Ќеспри€тливими природними чинниками Ї землетруси, активна д≥€льн≥сть вулкан≥в (–уапеху, Ќіаурухое, “аравера, “аранак≥ та ≥н.), холодн≥ теч≥њ, €к≥ омивають ѕ≥вденний та сх≥дне узбережж€ ѕ≥вн≥чного остров≥в, субтроп≥чн≥ циклони.

¬ ≥сторико-географ≥чному в≥дношенн≥ Ќова «еланд≥€ Ї складовою ѕол≥нез≥њ.  ор≥нн≥ жител≥ Ц маор≥ Ц нин≥ становл€ть близько 10% населенн€ крањни. ¬они збер≥гають надзвичайно ц≥каву ≥ самобутню культуру, з €кою можна познайомитис€ в –оторуа. ћатер≥альн≥ св≥дченн€ мистецтва маор≥ Ц р≥зьбленн€ по дереву та к≥стц≥, петрогл≥фи, наскальний живопис Ц зустр≥чаютьс€ повсюдно. –ешта населенн€ Ц переважно вих≥дц≥ з ™вропи (Ѕританських остров≥в). ¬ажливими осередками ≥сторико-культурноњ спадщини Ї ¬елл≥нітон (собор —ент-ѕол, церква —ент-≈ндрю, ботан≥чний сад), ќкленд (собори —в. “р≥йц≥, —ент-ѕатрик, церква —ент-≈ндрю, тро€ндовий сад ѕарнелла),  райстчерч, √ам≥лтон. ¬ крањн≥ часто провод€тьс€ фестивал≥, м≥жнародн≥ зустр≥ч≥ та спортивн≥ змаганн€ (особливо з водних вид≥в спорту та регб≥).

ќстанн≥м часом Ќова «еланд≥€ дуже активно просуваЇтьс€ на ринку антарктичного туризму, орган≥зовуючи р≥зноман≥тн≥ тури до јнтарктиди та прилеглих територ≥й. –озвиваютьс€ ≥нш≥ види екстремального туризму: банж≥-джамп≥ні (батьк≥вщина цього виду), хел≥-ск≥, планеризм, рафтині, катанн€ на швидк≥сних катерах по ф≥ордах, вилов акул тощо.

 урорт≥в в крањн≥ небагато. Ќайв≥дом≥ший бальнеолог≥чний курорт Ќовоњ «еланд≥њ Ц –оторуа Ц знаходитьс€ на берез≥ однойменного озера на в≥дрогах ¬улкан≥чного плато, в оточенн≥ д≥ючих вулкан≥в, гейзер≥в, кипл€чих гр€зьових озер. –озвинуту ≥нфраструктуру мають нац≥ональний парк јбЇл€ “асмана та г≥рсько-кл≥матобальнеолог≥чний курорт “уапо. Ќайв≥дом≥ш≥ приморськ≥ курорти Ц Ѕей-ов-јйлендз («атока ќстров≥в), Ќельсон, ‘≥ордленд (дайв≥ні); розвиваЇтьс€ ≥нфраструктура на островах Ќ≥уе,  ука, “окелау,  ермадек.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-18; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 751 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—тремитесь не к успеху, а к ценност€м, которые он дает © јльберт Ёйнштейн
==> читать все изречени€...

488 - | 494 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.013 с.