Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕриродне осв≥тленн€. Ќормуванн€ та розрахунок




ѕриродне осв≥тленн€ Ц це осв≥тленн€ прим≥щень св≥тлом неба (пр€мим або в≥дбитим), €ке проникаЇ через св≥тлов≥ прозори в зовн≥шн≥х огороджуючих конструкц≥€х.

ƒл€ природного осв≥тленн€ характерна висока дифузн≥сть (розс≥€н≥сть) св≥тла, €ка позитивно впливаЇ на роботу орган≥в зору.

«алежно в≥д призначенн€ промислов≥ буд≥вл≥ можуть бути одноповерхов≥, багатоповерхов≥ та р≥зних розм≥р≥в ≥ конструкц≥й. «алежно в≥д цього ≥ в≥д вимог технолог≥чного прогресу можуть бути застосован≥ так≥ види природного осв≥тленн€:

1. Ѕокове одностороннЇ або двостороннЇ, коли св≥тлов≥ отвори (в≥кна) знаход€тьс€ в одн≥й або в двох зовн≥шн≥х ст≥нах.

2. ¬ерхнЇ, коли св≥тлов≥ отвори (л≥хтар≥) знаход€тьс€ в покритт≥ або в ст≥нах п≥д ними.

3.  омб≥новане, коли застосовуЇтьс€ одночасно б≥чне ≥ верхнЇ осв≥тленн€.

«г≥дно з вимогами —Ќиѕ ≤≤-4-79 Ђѕриродне та штучне осв≥тленн€. Ќорми проектуванн€ї, в прим≥щенн€х ≥з пост≥йним перебуванн€м людей в них повинно бути передбачене природне осв≥тленн€.

Ќа р≥вень осв≥тленост≥ прим≥щенн€ при природному осв≥тленн≥ впливають наступн≥ чинники: св≥тловий кл≥мат; площа та ор≥Їнтац≥€ св≥тлових отвор≥в; ступ≥нь чистоти скла в св≥тлових отворах; пофарбуванн€ стел≥ та ст≥н прим≥щенн€; глибина прим≥щенн€; на€вн≥сть предмет≥в, що заступають в≥кно €к зсередини так ≥ ззовн≥ прим≥щенн€.

ќск≥льки природне осв≥тленн€ зм≥нюЇтьс€ залежно в≥д широти м≥сцевост≥, пори року ≥ часу дн€, а також погоди, основною величиною дл€ розрахунку ≥ нормуванн€ природного осв≥тленн€ всередин≥ прим≥щенн€ прийн€то коеф≥ц≥Їнт природноњ осв≥тленост≥ ( ѕќ) Ц це в≥дношенн€ природноњ осв≥тленост≥, €ка створюЇтьс€ в де€к≥й точц≥ заданоњ площини всередин≥ прим≥щенн€ св≥тлом неба, до одночасного значенн€ зовн≥шньоњ осв≥тленост≥ на так≥й сам≥й горизонтальн≥й площин≥, €ка створюЇтьс€ св≥тлом повн≥стю в≥дкритого небосхилу. ќск≥льки ц€ величина в≥дносна, то виражаЇтьс€ у в≥дсотках.

Ќормуванн€  ѕќ залежить в≥д виду природного осв≥тленн€ та р€ду супутн≥х фактор≥в.

ѕри боковому осв≥тленн≥ нормуЇтьс€ м≥н≥мальне значенн€  ѕќ. ” випадку одноб≥чного Ц в точц≥ на в≥дстан≥ 1м в≥д ст≥ни Ц найб≥льш в≥ддаленоњ в≥д св≥тлових отвор≥в, але не б≥льш н≥ж 12м в≥д них.

ѕри верхньому та комб≥нованому осв≥тленн≥ нормуЇтьс€ середнЇ значенн€  ѕќ.

Ќормоване значенн€  ѕќ залежить в≥д характеру зоровоњ роботи (розр€ду) та особливостей св≥тлового кл≥мату в район≥ розташуванн€ буд≥вл≥, €к≥ вираховують через коеф≥ц≥Їнти m - св≥тлового кл≥мату ≥ c - сон€чност≥ кл≥мату.

¬становлено 8 розр€д≥в зоровоњ роботи, з урахуванн€м найменшого обТЇкта, що розр≥зн€Їтьс€:

≤ Ц найвища точн≥сть Ц розм≥р обТЇкта менше 0,15мм;

≤≤ Ц дуже висока точн≥сть Ц в≥д 0,15 до 0,3мм;

≤≤≤ Ц висока точн≥сть Ц в≥д 0,3 до 0,5мм;

≤V Ц середн€ точн≥сть Ц в≥д 0,5 до 1мм;

V Ц мала точн≥сть Ц в≥д 1 до 5мм;

V≤ Ц груба (дуже малоњ точност≥) Ц б≥льше 5мм;

V≤≤ Ц робота з матер≥алами, що св≥т€тьс€, ≥ виробами в гар€чих цехах Ц б≥льше 0,5мм;

V≤≤≤ Ц загальне спостереженн€ за ходом виробничого процесу.

¬с€ територ≥€ —Ќƒ под≥лена на 5 св≥тлових по€с≥в. ¬≥дпов≥дно ≤, ≤≤, ≤≤≤, ≤V,V Ц св≥тлов≥ по€си. ¬ буд≥вельних нормах наведен≥ норми природноњ осв≥тленост≥ дл€ ≤≤≤ св≥тлового по€су, €к≥ можна перерахувати дл€ будь-€кого ≥ншого по€су за р≥вн€нн€м:

—хематична карта св≥тлових по€с≥в колишнього —–—– представлена в —Ќиѕ ≤≤-4-79.  оеф≥ц≥Їнт св≥тлового кл≥мату ≥ сон€чност≥ кл≥мату визначають в залежност≥ в≥д св≥тлового по€су даноњ д≥л€нки територ≥њ. Ќаведемо де€к≥ м≥ста, €к≥ розташован≥ у в≥дпов≥дних св≥тлових по€сах (с.п.):

≤ с.п. Ц ѕетрозаводськ, Ќарь€нмар, ¬оркута, ћурманськ та ≥н.

≤≤ с.п. Ц “ула, ћагадан, —анкт-ѕетербург, ¬ерхо€нськ, ѕетропавловськ- амчатський та ≥н.

≤≤≤ с.п. Ц якутськ, ќмськ, ќхотське, ћосква, ћ≥нськ, Ќ-Ќовгород, —аратов та ≥н.

≤V с.п. Ц  ињв, ’арк≥в,  ишин≥в, ¬олгоград, „ита, ’абаровськ та ≥н.

V с.п. Ц —≥мферополь, “б≥л≥с≥, ™реван, јшхабад, “ашкент, баку та ≥н.

ѕриродне св≥тло оц≥нюЇтьс€ св≥тловим коеф≥ц≥Їнтом:

,

де: Sc Ц площа заскленоњ св≥тловоњ поверхн≥ (м2), Sn Ц площа п≥длоги, м2.

 ≥льк≥сть осв≥тленн€ Ц нормована величина, залежно в≥д призначенн€ прим≥щенн€ вона зм≥нюЇтьс€ в≥д 0,1 до 0,2.

 оеф≥ц≥Їнт природноњ осв≥тленост≥ використовуЇтьс€ дл€ оц≥нки природноњ осв≥тленост≥:

,

де ≈1 Ц осв≥тлен≥сть в задан≥й точц≥ прим≥щенн€, лк; ≈2 Ц осв≥тлен≥сть зовн≥шньоњ крапки, лк. «овн≥шн€ крапка винна знаходитьс€ на горизонтальн≥й площин≥ ≥ осв≥тлювати в≥дкритим небозводом.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-18; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 707 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќачинать всегда стоит с того, что сеет сомнени€. © Ѕорис —тругацкий
==> читать все изречени€...

620 - | 485 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.007 с.