Нові заходи боротьби з бурьянами

Практика показує, що навіть при додержанні комплексу застосовуваних заходів залишається високою. Основним джерелом засмічення є насіння бур’янів, якепотрапляє в грунт. Існуючі заходи боротьбиззасміченням традиційних заходів триває пошук нових засобів і заходів, які б характеризувалися високою технічною ефективністю, були нешкідливі для навколишнього середовища.

Досить перспективним для боротьби з бурьянам виявилося застосування електромагнітного поля (ЕМП) надвисокої частоти (НВЧ). Цей спосіб добре зарекомендував себе в США, Франції, Австралії, Японії, на посівах високоцінних культур (здебільшого овочевих), які характеризуються підвищеною чутливістю до гербіцидів.

Дослідження показали, що НВЧ - ефективний спосіб для боротьби з бур'янами при використанні для зни­щення насіння і його проростків у ґрунті, що дуже важливо в ґрунтозахисному землеробстві. Ефективність дії ЕМП НВЧ залежить від багатьох факторів: густини потоку НВЧ - енергії, строків обробітку, вологості насін­ня і ґрунту, глибини розміщення на­сіння в ґрунті, діелектричних власти­востей насіння бур'янів і ґрунту тощо. Збільшення вологості ґрунту і глиби­ни заробки насіння (при постійному показнику ефективності) спричинює збільшення витрат енергії. Залежно від дози НВЧ - енергії, ЕМП стимулює або пригнічує схожість насіння. В зв'язку з цим можливі два режими роботи польової установки: НВЧ - обробіток ґрунту в режимі стимулювання можна застосовувати навесні замість культивації для провокування сходів бур'янів та в режимі знищення бур'­янів влітку - на паровому полі, восе­ни - в післязбиральний період і в теп­лицях.

Вивчення впливу ЕМП НВЧ на мікрофлору ґрунту показало, що у всіх варіантах досліду спостерігається тим­часова стерилізація, а потім посилене розмноження мікроорганізмів (целюлозорозкладаючих бактерій, нітрифікаторів, мінералоорганофосфатів). Польова установка в дослідах П. Ф. Іоніна (1988), проведених у Сибірському науково - дослідному інституті сільсько­го господарства, при обробітку до сів­би забезпечила зниження засміченості пшениці до 95,2 % (при густині пото­ку 2,0 кВт/см² і його дії протягом 180 с). Найбільший приріст врожаю (6,9 ц/га мали при режимі стимулю­вання (30 с дії потоку до сівби), а пе­ред сівбою спровоковані до проро­стання бур'яни знищувалися культи­вацією).

Ефективність дії ЕМП значною мі­рою залежить від насіння. Вологе насіння більш чутливе до НВЧ - поля, ніж сухе, а найбільш уразливе проросле. У дослідах Челябінського інсти­туту механізації та електрифікації сільського господарства вплив ЕМП на схожість насіння мишію зеленого залежно від його стану був таким (до­за НВЧ - енергії - 270 Дж/г):

Насіння Ефективність ЕМП, %

Сухе 66,7

Вологе 94,7

Проросле 100

Польові досліди з обробітку насін­ня бур'янів у ґрунті НВЧ - полем показали, що зелена маса їх на обробле­ній ділянці площею 1 м² через 2 міся­ці становила 190 г, а на контролі (без обробітку) - 826 г.

Новий спосіб боротьби з бур'янами можна застосовувати навесні (до сівби польових культур) та в післязби­ральний період.

 

Контрольні запитання

1. Запобіжні заходи боротьби з бур’янами.

2. Агротехнічні заходи боротьби з бур’янами.

3. Хімічні методи боротьби з бур’янами.

4. Біологічні методи боротьби з бур’янами.

5. Комплексні заходи бур’янами

6. Нові заходи боротьби з бур’янами

 

 

НАУКОВІ ОСНОВИ СІВОЗМІН

Правильні сівозміни — важлива складова частина системи землеробства. Вони є основою, на якій ґрунтуються системи обробітку ґрунту, удобрення і захист вирощуваних куль­тур від бур’янів, шкідників і хвороб, а ґрунту — від різних видів ерозії.

Сівозміни дають можливість раціо­нально використовувати заходи виробництва і землю, більш ефективно орга­нізовувати сільськогосподарські роботи.

Основою сівозміни є раціональна науково обґрунтована структура посівних площ, під якою розуміють співвід­ношення площ посівів різних сільсько­господарських культур і чистих парів, виражене в процентах до загальної площі сівозміни. Розробка і обґрунтування пов'язані із спеціалізацією господарства і державним замовлен­ням на продаж сільськогосподарської продукції. Однак структура посівних площ – це ще не сівозміна. Сівозмі­на - це науково обґрунтоване чергування сільськогосподарських культур і парів у часі і на території.

Щорічна або періодична зміна культур і чистого пару на полі — це чергування в часі. Чергування на тери­торії означає, що земельний масив сівозміни поділені на поля, на яких - щороку (почергово) вирощуються культури. На кожному полі культури чергуються в часі.

 

Поняття про плодозміну

Плодозміна — суворе дотримання чергування зернових культур, багаторічних трав і просапних, тобто культур з різними біологічними особливостями і технологією вирощування, які відрізняються агроно­мічними, фізіологічними та іншими властивостями.

Принцип плодозміни полягає не у простому чергуванні культур, а обов'язково в наявності культур - покращувачів ґрунту. У таких сівозмінах забезпечується найкращий фітосанітарний стан ґрунтового середовища, в них є можливість одержувати екологічно чисту продукцію рослинництва. Тобто культури у сівозміні розміщуються після найкращих попередників з врахуванням стану ґрунту, швидкості розкладання органічних решток, характеру нагромадження і використання поживних речовин, водного режиму та ін. Прикладом таких сівозмін можуть бути: конюшина лучна — озима пшениця + озимий ріпак — кукурудза на силос — вико - вівсяна сумішка + гірчиця біла — ярий ячмінь з підсіванням конюшини, або вико-вівсяна сумішка + редька олійна — озима пшениця + гірчиця біла — картопля - ярий ячмінь + озимий ріпак кукурудза на силос.

У більшості випадків в умовах виробництва принцип плодозміни втілюється, однак біологічна суть часто нехтується. Виходячи з даного принципу, беззмінні посіви або вузькоспеціалізовані сівозміни не мож­на вважати науково і екологічно обґрунтованими.

Перелік сільськогосподарських культур і парів у порядку їх чергування в сівозміні називається схемою сівозміни. При правильному чергуванні в сівозміні культури і пар повертаються на те саме поле через певну кількість років. Інтервал часу, протягом якого сільськогосподарські культури і пар проходять через кожне поле послідов­но, за передбаченою схемою, називається ротацією сівозміни. Тривалість ротації, як правило, дорівнює кількос­ті полів у сівозміні. Наприклад, в 10 - пільній сівозміні ротація триває 10 років. Зміну культур у всіх полях зображують у таблиці, яку називають ротаційною. Така таблиця — це план розміщення культур і чистого пару на полях І по роках на період ротації.

Сівозміну не слід розуміти як не­змінну схему ведення рільництва, як певний постійно діючий організацій­ний і агротехнічний шаблон. В умовах інтенсивного землеробства вона повин­на бути динамічною системою з заходами агротехніки, які весь час поліп­шуються впровадженням нових сортів, гібридів і сільськогосподарських куль­тур, чергуванням культур і їх посів­них площ. Однак основних елементі сівозміни (агротехнічні основи пра­вильного чергування культур, кіль­кість і розмір полів) треба суворо додержувати і не змінювати часто.