У кодексі торговельного мореплавства України морському агентування присвячені статті 116-119 глави 5 «морське агентування» розділу 4 «морський порт»
У ст. 116 говориться що в морському порту або поза ним діє як постійне уявлення судновласника - агентські організації (морські агенти) всіх форм власності. Винагороди агентських організацій встановлюється Міністерством транспорту України за погодженням з Міністерство економіки України.
Стаття 116.
Агентування судів в морському порту або поза його територією як постійні представники судновласника діють агентські організації (морський агент), які за договором морського агентування за винагороду зобов'язуються надавати послуги в галузі торговельного мореплавства. Плата за послуги агентських організацій всіх форм власності встановлюється Міністерством транспорту України за погодженням з Міністерством економіки України. При виконанні договору морського агентування морський агент, що діє від імені судновласника, може також діяти на користь іншої договірної сторони, якщо вона його на те уповноважила і якщо судновласник не заперечує. Агентування морського флоту здійснюють суб'єкти підприємницької діяльності, які мають ліцензію, отриману відповідно до чинного законодавства України.
У статті 117 наведені права та обов'язки морського агента
Стаття 117.
Права і обов'язки морського агента Морський агент виконує формальності та дії, пов'язані з прибуттям, перебуванням і відходом судна, допомагає капітану судна у налагодженні контактів з службами порту, місцевими органами державної виконавчої влади, в організації постачання і обслуговування судна в порту, оформляє митні документи та документи на вантаж, інкасує суми фрахту та інші суми для оплати вимог судновласника, що виникають з договору перевезення, сплачує за розпорядженням судновласника і капітана судна суми, пов'язані з перебуванням в порту, залучає вантажі для морських ліній, здійснює збір фрахту, експедирування вантажу, наймання екіпажів для роботи на суднах, виступає від імені вантажовласника, а також договірною стороною учасників перевезення вантажів у прямому змішаному сполученні. Морський агент зобов'язаний:
а) здійснювати добросовісно свою діяльність відповідно до інтересів судновласника або іншим довірителем та звичайної практики морського агентування;
б) діяти в межах своїх повноважень;
в) не передавати здійснення своїх функцій іншій особі (суб'єкту), якщо тільки він не був уповноважений на це своїм довірителем.
У статті 118 перераховані обов'язки судновласника або іншого довірителя
Стаття 118.
Обов'язки судновласника або іншого довірителя Судновласник або інший довіритель зобов'язані:
а) надавати морському агенту кошти, достатні для здійснення його функцій;
б) відшкодовувати морському агенту будь-які витрати, зроблені ним від їх імені або за їх згодою;
в) нести відповідальність за наслідки будь-яких дій морського агента в межах його повноважень. У разі обмеження довірителем звичайних повноважень морського агента будь-яка угода, укладена ним з третьою особою, яка діяла добросовісно, є дійсною і обов'язковою для довірителя, якщо тільки третій особі не було відомо про таке обмеження.
У разі обмеження звичайних повноважень морського агента будь-яка угода, укладена ним з третьою особою, є дійсним і обов'язковим для довірителя, якщо третій особі не було відомо про таке обмеження.
Стаття 119. Припинення договору морського агентування Договір морського агентування, укладений на визначений термін, припиняється після його закінчення, якщо умовами договору не передбачено інше. Якщо договір морського агентування укладено на невизначений термін, то кожна зі сторін має право розірвати договір за наявності серйозних причин, які підтверджують його невиконання, сповістивши другу сторону про це не пізніше ніж за три місяці з часу, коли їй стало відомо про такі причини.
Види агентських угод.
Виділяють наступні види агентських угод:
1) угоду на портове агентування для трампових судів (рort agency agreement);
2) угода на генеральне агентування (general agency agreement);
3) генеральний агент може делегувати частину своїх повноважень субагенту за угодою на субагентірованіе (sub-agency agreement);
4) угода на агентування лінії може бути оформлено у вигляді аддендума до базової угоди (addenda - додаток) або у вигляді самостійного угоди (liner agency agreement);
5) угоду на агентування (експлуатацію) парку обладнання (equipment control agreement);
6) угоду на стеження за парком устаткування (equipment tracing agreement).
Термін дії агентської угоди може бути конкретний або невизначений, з правом розірвання після подачі двох або трьох-місячного нотиса.
15. Види агентської винагороди.
Винагорода морського агента становить основу доходів агентської компанії і до 20 відсотків витрат судновласника під час стоянки.
Виділяють наступні види агентської винагороди:
- Агентську винагороду (agencyfee) за портове агентування в трамповом судноплавстві;
- Додаткові витрати агента («agent out of pocket expenses»), які важко підтвердити рахунками;
- Агентська лінійна комісія (аgency liner commission);
- Винагорода за підприємницьку діяльність агента.
Агентська винагорода (Agencyfee) стягується за звичайні послуги агента при обслуговуванні судна в порту в трамповом і часто в лінійномусудноплавстві.
У більшості портів країн світу є так звані шкали мінімального агентської винагороди. Їх існування є антимонопольної мірою в агентській бізнесі. Агентська винагород азазвичай стягується за кожен захід судна в порт на базі однієї вантажний операції в залежності від розміру судна і роду вантажу та інших факторів. Воно коригується при відміну реальних умов суднозаходу від базисних.
Додаткові витрати агента («agent out of pocket expenses») – це витрати агентської компанії, які понесені в інтересах судновласника, але не завжди можуть бути підтверджені відповідними рахунками. Це такі витрати як поштово-телеграфні, понад нормові персоналу агентської компанії, банківський збір при перекладі фрахту, відрядження за завданням судновласника, представницькі та ін. Додатковівитрати агента повинні повністю відшкодовуватися судновласником.
Додатково також оплачується винагороду за складання морського протесту, оформлення витрат по загальній аварії і за ведення претензійної роботи.
Агентська лінійна комісія (Agency liner commission) - винагорода агента в лінійному судноплавстві за залучення вантажу до перевезення (бронювання), збір фрахту, оформлення документів та іншіпослуги. Агентська лінійна комісія (Алк) стягується на базі нетто-фрахту (NFR) аборідше брутто-фрахту (BRF):
- коефіцієнт агентської лінійної комісії (зазвичай в межах від 1, 25 до 2.5%),
-нетто-фрахт - це брутто-фрахт за винятком витрат, оплачуваних судновласником з фрахтової виручки
,
букіровочнаякомісія – виплачується іншим агентам, які забукированного вантаж до перевезення на судах данного судновласника;
Винагорода експедитору за залучення вантажу до перевезення на судах судновласника;
Податок на фрахт
Банківський відсоток при перекладі фрахту
Знижки з ставки фрахту, що застосовуються в лінійному судноплавстві, які надаються вантажовласникам.
Винагорода за підприємницьку діяльність.
Найчастіше агентські компанії поряд з основною діяльністю з агентування суден виконуютьсуміжнівидидіяльності, такі як експедируваннявантажів, фрахтування і отфрахтованіесудів, митне брокерство, найманняекіпажу, надання легкового автотранспорту. Найбільші іноземні агентські компанії можуть займатис ятакож туристичним і готельним бізнесом. Винагорода за виконання додаткових видів виробничої діяльності визначається у відповідному цій діяльності порядку.
