Поняття про «модель фахівця»
Сама ідея «моделі» стосовно професії психолога викликає або може викликати певний сумнів. І все-таки корисно хоча б орієнтовно уявити, яким повинен бути психолог, беручи за основу так звану «модель фахівця».
До основних складових моделі фахівця А.К. Маркова (1996) відносить:
1) професіограму (опис діяльності фахівця, наприклад, психолога);
2)професійно-посадові вимоги (мінімально необхідні знання й уміння для виконання професійних задач);
3)кваліфікаційний профіль (знання й уміння фахівця відповідно до тарифних розрядів оплати праці).
Щодо роботи особи як психолога можна виділити наступні протипоказання:
1. Ненависть до людей, прагнення «мстити» їм невідомо за що (такі люди самі потребують психологічної допомоги).
2. Відверте психічне нездоров'я (можуть бути особи, небезпечні для клієнтів);
3. Невміння спілкуватися, нездатність конструктивно будувати відносини з людьми (відсутність такту, маніпулятивність);
4. Лінощі, безініціативність, пасивна установка курсантів або студентів на те, що викладачі повинні їх інтригувати і розважати на своїх заняттях (утриманство).
Модель діяльності практичного психолога
за Аленом — Абрамовою
Своєрідна модель діяльності практичного психолога розроблена Е. Аленом(1987) і Г.С. Абрамовою(1994). В цій моделі автори описують основні якості кваліфікованого і некваліфікованого практичного психолога відносно різних аспектів його діяльності: 1) мети психологічної допомоги, 2) відгуків і реакцій у ситуації професійної діяльності, 3) світогляду (концепції) практичного психолога й інше. Повна модель діяльності практичного психолога за Аленом - Абрамовою представлена у наступній таблиці:
| Основні якості психолога | |
| Кваліфікованого Некваліфікованого | |
| 1. Мета психологічної допомоги | |
| Орієнтує клієнта в його цілях, про-поігуючи йому максимально можливе число варіантів поведінки; своє завдання бачить у розширенні можливостей клієнта. | Переслідує свої цілі, використовуючи клієнта для реалізації власних схильностей, демонстрації своєї винятковості або вирішення власних проблем. |
| 2. Відгуки і реакції у ситуації професійної діяльності | |
| Дає різноманітні вербальні і невер-бальні відгуки; уникаючи оціночних суджень, дає конструктивний зворотний зв'язок. | Демонструє типовий, шаблоновий стиль спілкування, дає стереотипні оцінки. |
| 3. Світогляд (концепція) практичного психолога | |
| Розуміє складність дослідження людської індивідуальності і впливи на неї, усвідомлює неможливість ба-гатомірного її опису в рамках однієї концепції і тому прагне використовувати в роботі безліч концепцій. | Не має ясної концепції або має одну, зміст і походження якої не рефлек-сує та ясно не усвідомлює. |
| 4. Культурна продуктивність практичного психолога | |
| Здатний до вироблення безлічі ідей і моделей поведінки, як у своїй культурі, так і в рамках інших культур, що дозволяє йому приєднатися до світу клієнта, знайти розуміння жгттєвого шляху, відмінного від власного. | Діє тільки в рамках власної культури, що він розуміє лише через зміст своєї Я-концепції (часто неадекватної). |
| 5. Конфіденційність | |
| Чітко рефлектує зміст отриманої | Порушує правила конфіденційності, психологічної інформації, уміє збе- 1 схильний до поширення конфіден-рігати професійну таємницю. і цінної інформації. | |
| 6. Обмеження у діяльності практичного психолога | |
| Реально оцінює свої можливості і границі компетентності, готовий до співробітництва з представниками суміжних професій і колегами. | Працює без обмежень, береться за будь-яку проблему, не бажає працювати з іншими професіоналами, вважає усі свої дії правильними. |
| 7. Міжособистісний вплив у р | оботі практичного психолога |
| Усвідомлює і фіксує взаємовплив його і клієнта, постійно рефлектує свої почуття, думки, бажання; враховує результати міжособистісного впливу. | Не розуміє, не приймає і не враховує міжособистісного впливу у взаємодії з клієнтом. |
Продовження табли ці___________________________
і_________________ ОсновнОікості психолога
;_________ Кваліфікованого{ _______ Некваліфікованого
8. Людська гідність
| і Повага гідності клієнта - це аксіома. Зокрема, забезпечує адекватність (зрозумілість) для клієнта І використовуваного психологічно- 1 го словника. | Може демонструвати неповажне або навіть образливе відношення до клієнта, надає найбільшого значення своїй професії, займає позицію «зверху», використовує псевдонауковий жаргон, перевантажує мову спеціальною термінологією. |
| 9. Узагальнена теорія | |
| Активно рефлектує зміст узагальне-] ної теорії, постійно освоює нові те-і орії і підходи; іноді здатний до ви-. роблення власної концепції психо-! логічної допомоги, відкритий ддя сприйняття альтернативних точок 1 з°РУ- | Прив'язаний до одного підходу, критично оцінює інші можливі точки зору, приймає відомий йому підхід за єдино вірний; не засвоює узагальнену теорію як особистий спосіб мислення. • |
| 10. Відношення до узагальненої теорії | |
| Бачить у теорії відображення реальності, що може мінятися в залежності від зміни психологічної реальності клієнтів, усвідомлює факт існування в будь-якій теорії предмета і різних способів його опису. | Ігнорує способи мислення авторів різних теорій, не виділяє предмета теорії і способів його опису, не співвідносить свою теорію 3 іншими. |
