" Взаємність " означає, що особам (юридичним і фізичним) певної держави Б надаються такі самі права і на них покладаються такі самі обов'язки, як і на осіб держави А, за умови, що особи держави А матимуть аналогічні права і нестимуть такі самі обов'язки у країні Б, як і її власні особи.
У міжнародному приватному праві вирізняють два види взаємності – формальну і матеріальну. Формальна взаємність передбачає, що іноземцям надаються права, встановлені для них національним законом. Матеріальна взаємність означає ситуацію, за якої іноземцям надаються такі самі права, що й вітчизняним особам.
11. Реторсії в міжнародному приватному праві
У міжнародному приватному праві під " реторсією " розуміють правомірні примусові дії певної держави А, які вона вчиняє з огляду на недружній акт іншої держави Б, що ставить у дискримінаційні умови фізичні та юридичні особи держави А. Визнається, що дії у межах реторсії мають бути порівнянними з недружнім актом, що викликав їх.
Мета реторсії – відновити дію принципу взаємності у відносинах між відповідними державами. Реторсія припиняється з моменту відновлення попереднього становища і не передбачає застосування збройної сили.
Наведемо деякі приклади формулювань, що стосуються реторсії, у законодавстві нашої держави:
Ø ст. 16 " Про міжнародні договори України " від 22.12.1993 наголошує:
«1.У разі порушення зобов'язань за міжнародним договором України іншими учасниками Міністерство закордонних справ України, інші центральні органи державної виконавчої влади України, Уряду Республіки Крим за погодженням з Міністерством закордонних справ України подають Президентові України або Урядові України пропозиції про вжиття необхідних заходів відповідно до норм міжнародного права.
2. У разі суттєвого порушення міжнародного договору України іншими його учасниками, а також в інших випадках, передбачених нормами міжнародного права, такий договір може бути денонсовано у порядку, встановленому статтями 23 і 24 цього Закону».
Ø ст. 423 "Цивільні процесуальні права іноземних громадян, іноземних підприємств і організацій" Цивільного процесуального кодексу України від 18.07.1963:
«...Законодавством України можуть бути встановлені відповідні обмеження щодо громадян, підприємств і організацій тих держав, в яких допускаються спеціальні обмеження цивільних процесуальних прав громадян, підприємств або організацій України».
Ø ст. 425 Позови до іноземних держав. Дипломатичний імунітет Цивільного процесуального кодексу України;
«...В тих випадках, коли в іноземній державі не забезпечується Україні, її майну або представникам України така ж судова недоторканність, яка. згідно з цією статтею, забезпечується іноземним державам, їх майну або представникам іноземних держав в Україні, Кабінетом Міністрів України або іншим правомочним органом може бути приписано щодо цієї держави, її майна або представника цієї держави застосування відповідних заходів».
Ø ст. 2 Принципи правового статусу іноземців Закону України " Про правовий статус іноземців " від 04.02.1994;
«Якщо іноземною державою встановлено обмеження по реалізації прав і свобод громадянами України, Кабінет Міністрів України може прийняти рішення про встановлення відповідного порядку реалізації прав і свобод громадянами цієї держави на території України. Це рішення набирає чинності після його опублікування. Воно може бути скасоване, якщо відпадуть підстави, у зв'язку з якими воно було прийнято».
Прикладом реторсії, з певними застереженнями, може бути також постанова КМУ "Про застосування зворотних заходів щодо Арабської Республіки Єгипет та її майна в Україні" від 08.11.2000 № 1663, де зазначається: «У зв'язку з ухваленням судами Арабської Республіки Єгипет рішень щодо встановлення відповідальності України як держави за комерційну діяльність її окремих суб'єктів господарюванні, що порушує судовий імунітет України, загальновизнані норми і принципи міжнародного права з метою захисту прав та інтересів України та на підставі частини 3 статті 423 Цивільного процесуального кодексу України Кабінет Міністрів України постановляє: Установити, що судова недоторканність щодо Арабської Республіки Єгипет та її майна в Україні, за винятком дипломатичних і консульських установ Арабської Республіки Єгипет, їх майна, не забезпечується»[8].
