Структура податкової звітності банків

Ведення податкового обліку є обов'язковим для балансових уста­нов банку. Цей вид обліку є інформаційною основою для складан­ня податкової звітності. У п. 3.3 Положення «Про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України» подається узагальнена характеристика податкової звітності банків.

Порядок складання декларації з податку на прибуток банку та інших форм звітності з питань оподаткування визначається Державною податковою адміністрацією України. Перелік основ­них форм податкової звітності банку та особливості їх надання податковим органам визначені в табл. 12.6.

Однією з основних форм податкової звітності, на складання якої працівники комерційного банку витрачають найбільше часу, є декларація з податку на прибуток банку. Порядок складання цієї декларації регламентується Законом України «Про оподаткуван­ня прибутку підприємств» від 22.05.1997р. та наказом ДПА№ 148 «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток бан­ку та Порядку її складання» від 31.03.2003 р.

Зазначений порядок застосовується щодо банків та їх філій, які здійснюють діяльність відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність». Декларація заповнюється в грив­нях, без копійок. Податок на прибуток за квартал, півріччя, три квартали та рік розраховується за правилами, визначеними За­коном України «Про оподаткування прибутку підприємств», на­ростаючим підсумком з початку календарного року.

Декларація складається із заголовної та двох основних частин і десяти додатків, з яких шість (К1-К6) подаються щокварталь­но, у тому числі за рік, а чотири (Р1-Р4) подаються виключно за рік. Порядок заповнення додатків визначається формами цих до­датків. Показники, відображені в декларації та у відповідних до­датках з однаковим кодом рядків, мають збігатися.

Дані наведені в декларації, повинні підтверджуватися пер­винними документами обліку та відповідати податковому облі­ку (звітності). Достовірність даних підтверджується підписами

керівника і головного бухгалтера та засвідчується печаткою банку (філії).

Далі розглянемо основні аспекти складання декларації з по­датку на додану вартість. Порядок заповнення та подання даної декларації визначається наказом ДПА № 166 від 30.05.1997 р.

Звітний (податковий) період може дорівнювати одному кален­дарному місяцю або одному календарному кварталу - залежно від обсягу оподатковуваних операцій за минулі дванадцять місячних податкових періодів. Декларація до органів податкової служби може бути подана: на паперових носіях, на магнітних носіях з роздрукованими копіями файлів, засобами електронної пошти е-maіl, поштовими відправленнями.

Декларація складається зі вступної частини, службових по­лів та чотирьох розділів, з них платником заповнюються перші три розділи; службові поля, вступна частина та четвертий розділ заповнюються працівниками податкової інспекції (адміністрації).

У розділі І «Податкові зобов'язання» вказуються загальні об­сяги поставки, за якими в платника в даному звітному періоді виникло податкове зобов'язання. До розділу II «Податковий кре­дит» включаються обсяги придбання (виготовлення, будівницт­ва, спорудження) товарів (послуг), основних фондів з метою їх подальшого використання в межах господарської діяльності плат­ника податку, а також тих, які не призначаються для їх викорис­тання в господарській діяльності.

У розділі III «Розрахунки з бюджетом за звітний період» за­значається сума податку на додану вартість, яка підлягає нараху­ванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду» з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду.

Останньою формою податкової звітності, яка розглядається нами в межах даного підручника, є зведений розрахунок суми зе­мельного податку. Розрахунок подається щороку власниками землі та/або землекористувачами до органу державної податко­вої служби за місцезнаходженням земельної ділянки. Юридичні особи самостійно обчислюють суму податкового зобов'язання щодо земельного податку в порядку та за ставками, визначеними Законом України «Про плату за землю» від 03.07.1992 р. Поря­док заповнення та подання даної декларації визначається нака­зом ДПА № 434 від 26.10.2001 р. Розрахунок податку складаєть­ся на підставі даних державного земельного кадастру станом на 1 січня поточного року.

До податкового розрахунку додаються такі додатки: № 1 -«Відомості про наявність документів на землю»; № 2 - «Звіт про пільги на земельний податок»; № 3 — «Розрахунок суми земель­ного податку на земельні ділянки сільськогосподарського призна­чення»; № 4 - «Розрахунок суми земельного податку на земельні ділянки населених пунктів, яким встановлено грошову оцінку»; № 5 - «Розрахунок суми земельного податку на земельні ділянки населених пунктів, яким не встановлено грошову оцінку»; № 6 -«Розрахунок суми земельного податку на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів».

У разі зміни протягом року грошової оцінки землі, настання іншої зміни чи виявлення помилок, що змінюють суму земельно­го податку, подається новий розрахунок з виправленими показ­никами.