Порушення білкового обміну.

Порушення білкового обміну проявляється розвитком білкової недостатності, яка може обумовлюватися:

1) Аліментарними причинами.

2) Порушенням біосинтезу білка.

3) Порушенням проміжного обміну амінокислот.

4) Підвищенням швидкості розпаду білка.

5) Патологією утворення кінцевих продуктів білкового обміну.

• Аліментарна білкова недостатність розвивається внаслідок порушення надходження в організм білків, їхнього переварювання та всмоктування.

Основними її причинами є: а) голодування, б) незбалансоване за амінокислотним складом харчування, в) запальні та дистрофічні зміни різних відділів шлунково-кишкового тракту.

• Порушення біосинтезу білків у клітинах обумовлюється:

1) Мутацією генів, які кодують інформацію про будову білків.

2) Порушенням транскрипції - утворення інформаційної РНК на матриці ДНК.

3) Порушенням трансляції - синтезу поліпептидних ланцюгів з амінокислот.

4) Порушенням післятрансляційної модифікації білків - формування їх третинної і четвертинної структур.

5) Впливом отрут і специфічних інгібіторів на мультиферментні комплекси, які забезпечують процеси транскрипції, трансляції і післятрансляційні модифікації білків.

6) Порушенням утворення рибосомальної РНК.

7) Дефіцитом незамінних амінокислот.

8) Дефіцитом АТФ.

Аліментарні фактори та порушення біосинтезу білків є причиною виникнення в організмі атрофічних процесів та пригнічення регенерації.

• Порушення проміжного обміну амінокислот.

Основні шляхи проміжного обміну білка складають реакції: переамінування, дезамінування та декарбоксилювання.

Порушення процесів переамінування може супроводжуватися:

- Порушенням обміну фенілаланіну із розвитком фенілкетонурії – генетично обумовленого захворювання, яке супроводжується накопиченням у великій кількості фенілаланіну в крові, тканинах і спинномозковій рідині, що в перші ж місяці життя веде до важкого ушкодження центральної нервової системи із розвитком невиліковного слабоумства.

- Порушенням обміну тирозину із розвитком: 1) тирозинозу, 2) алкаптонурії, 3) альбінізму.

☼ Т и р о з и н о з пов‘язаний із нагромадженням тирозину, що проявляється розвитком: а) цирозу печінки, б) рахітоподібних змін кісток, в) геморагіями, г) ушкодженням канальців нирок.

☼ А л к а п т о н у р і я пов‘язана із нагромадженням в крові гомогентизинової кислоти, яка проникає в тканини, внаслідок чого з’являються темні плями в ділянці вух, носа, на склерах, розвиваються важкі зміни в суглобах.

☼ А л ь б і н і з м обумовлений дефіцитом ферменту тирозинази, внаслідок чого не утворюється меланін, який забарвлює шкіру і волосся.

• Білки організму постійно перебувають в динамічному стані, в процесі безупинного розпаду і біосинтезу. У здорової дорослої людини кількість азотистих речовин, виведених з організму, дорівнює кількості, яку він одержує з їжею. Такий стан називається азотистою рівновагою.

Збільшення швидкості розпаду білків тканин і крові спостерігається при: а) підвищенні температури організму, б) масивних запальних процесах, в) важких травмах, г) гіпоксії, д) злоякісних пухлинах і т.д., що пов'язано або з дією бактеріальних токсинів (у випадку інфікування), або із значним збільшенням активності протеолітичних ферментів крові. Прискорення розпаду білків супроводжується розвитком в організмі негативного азотистого балансу в зв'язку з перевагою процесів розпаду білків над їхнім біосинтезом.

За умов більшого надходження ніж виведення азотистих основ (зростаючий організм, вагітність, дія анаболічних гормонів, відгодовування після захворювань) буде спостерігатися позитивний азотистий баланс.

• Патологія утворення кінцевих продуктів білкового обмін.