Предмет,завдання аналітичної хімії.

Предмет аналітичної хімії
Аналітична хімія - наука про методи визначення хімічного складу речовини і його структури. Предметом аналітичної хімії є розробка методів аналізу та їх практичне виконання, а також широке дослідження теоретичних основ аналітичних методів. Сюди відноситься вивчення форм існування елементів і їх сполук у різних середовищах і агрегатних станах, визначення складу і стійкості координаційних Сполук, оптичних, електрохімічних та інших характеристик речовини, дослідження швидкостей хімічних реакцій, визначення метрологічних характеристик методів і т. д. У практичних цілях не завжди потрібне проведення повного хімічного аналізу. Нерідко обмежуються визначенням двох-трьох або чотирьох-п'яти компонентів, від змісту яких залежать якість матеріалу, його технологічні характеристики, експлуатаційні властивості і т. д.
У залежності від поставленої задачі, властивостей аналізованого речовини і інших умов склад речовин виражається по-різному. Хімічний склад речовини може бути охарактеризований Масової часток (%) елементів або їх оксидів або інших сполук, а також змістом реально присутніх в пробі індивідуальних хімічних сполук або фаз, ізотопів і т. д. Склад сплавів зазвичай висловлюють масовою часткою (%) складових цементів; склад гірських порід, руд, мінералів і т. д. - вмістом елементів у перерахунку на будь-які їхні сполуки, найчастіше на оксиди. Найбільш складний так званий фазовий чи речовинний аналіз, метою якого є визначення вмісту в пробі індивідуальних хімічних сполук, форм, у пилі яких присутній той або інший елемент в аналізованому зразку. При аналізі органічних сполук поряд з визначенням окремих елементів (вуглецю, водню, азоту і т. д.) нерідко виконується молекулярний і функціональний аналіз (встановлюються індивідуальні хімічні сполуки, функціональні угруповання і т. д.).
Теоретичну основу аналітичної хімії становлять фундаментальні закони природознавства, такі, як періодичний закон Д. І. Менделєєва, закони збереження маси речовини і енергії, сталості складу речовини, що діють мас і ін

Значення аналітичної хімії
Аналітична хімія має важливе наукове і практичне значення. Майже всі основні хімічні закони були відкриті за допомогою методів цієї науки. Склад різних матеріалів, виробів, руд, мінералів, місячного грунту, далеких планет і інших небесних тіл встановлено методами аналітичної хімії, відкриття цілого ряду елементів періодичної системи виявилося можливим завдяки застосуванню точних методів аналітичної хімії.

Велике значення має аналіз матеріалів у ході технологічного процесу, наприклад контроль за плавкою в металургійній промисловості або повнотою вилучення в гідрометалургійних виробництвах, що дозволяє на ходу усувати понижуючі неполадки. Не менш важливу роль грає аналітична хімія в геології, геохімії, сільському господарстві, фармацевтичної, лакофарбової, нафтохімічної та багатьох інших галузях промисловості.
Без аналізу грунтів, добрив і т. д. неможлива інтенсифікація сільського господарства. Особливого значення набуває аналіз ГРУНТІВ на вміст мікроелементів і обгрунтоване внесення відсутніх компонентів для підвищення врожайності.
Помітно зросла роль аналітичної хімії в зв'язку з тим, що більше уваги стало приділятися стану і контролю за забрудненням навколишнього середовища, контролю за технологічними викидами, стічними водами і т. д. У Росії та багатьох інших країнах організована спеціальна загальнодержавна служба спостереження і контролю за рівнем забруднення об'єктів навколишнього середовища. Ця служба контролює забруднення повітря, грунтів, річкових і морських вод. Об'єктами спостереження є також атмосферні опади. Критеріями якості повітря, грунтів і вод є гранично допустимі концентрації (ГДК).

1. Гідроліз – це процес взаємодії розчинених у воді солей з полярними молекулами води.

До гідролізу схильні солі, що утворені слабкою кислотою і сильною основою, сильною кислотою і слабкою основою та слабкою кислотою і слабкою основою.

Кількісно гідроліз характеризують, як і процес дисоціації, двома величинами:

1) ступенем гідролізу , що показує, яка частина розчиненої солі прогідролізувала у стані рівноваги;

2) константою гідролізу , як оборотного процесу, в якому через деякий час настає рівновага.