Про посвячення Богові людей і речей. 77 страница

16. Він виміряв східний бік тростиною виміру, і [наміряв ] тростиною виміру всього п'ятсот тростин;

17. На північному боці тією ж тростиною виміру наміряв всього п'ятсот тростин;

18. На південнім боці наміряв тростиною виміру також п'ятсот тростин.

19. Відтак, повернувши до західного боку, наміряв тростиною виміру п'ятсот тростин.

20. З усіх чотирьох боків він виміряв його; довкола нього був мур завдовжки в п'ятсот [тростин ] і п'ятсот [тростин ] шириною, щоб відділити святе місце від не святого.

Єзекія 43

1. І привів мене до брами, до тієї брами, котра обернена чільним боком на схід.

2. І ось, слава Бога Ізраїлевого йшла від сходу, і голос Його, – як легіт глибокої води, і земля осяялася від Слави Його.

3. Це видіння було таке саме, яке я бачив раніше, точнісінько таке, як я бачив, коли приходив повідати загибель місту, і видіння, схожі на видіння, котрі я бачив біля річки Кевар. І впав я на обличчя моє.

4. І Слава Господня увійшла до храму через браму, обернену чільним боком на схід.

5. І підняв мене Дух і завів мене до внутрішнього двору, і ось Слава Господня виповнила увесь храм.

6. І я чув когось, що говорив до мене з храму, а той муж стояв біля мене.

7. І сказав мені: Сину людський! Оце місце престолу Мого і місце стопам ніг Моїх, де Я буду жити серед синів Ізраїлевих повіки; і дім Ізраїля не буде вже зневажати святого ймення Мого, ні вони, ні царі їхні блудом своїм і трупами царів своїх на пагорбах їхніх.

8. Вони ставили свого порога біля порогу Мого і свої одвірки біля Моїх одвірків, аж так, що одна стіна [була ] між Мною і ними, і зневажали святе ймення Моє мерзотами своїми, котрі чинили, і за те Я вигубив їх у гніві Моєму.

9. А тепер вони відкинуть од Мене свої блудодіяння і трупи царів своїх, і Я буду жити серед них вічно.

10. Ти, сину людський, сповісти домові Ізраїля про оцей храм, щоб вони засоромилися беззаконня свого, і щоб зняли з нього розміри.

11. І якщо вони засоромляться від усього того, чого наробили, то покажи їм, як виглядає храм і розташування його, і виходи його і входи його, і всі обриси його, і всі приписи його, і всі образи його, і всі закони його, і напиши перед очима їхніми, щоб вони зберігали всі обриси його, і всі приписи його, і вчиняли за ними.

12. Ось закон храму: На вершечку гори увесь простір його довкола – Святе Святих; ось закон храму.

13. І ось розміри жертовника в ліктях, [лічіть ] лікоть до ліктя з долонею: Підвалина – лікоть, ширина – з лікоть таки; і пояс по всіх крайчиках його на одну п'ядь; і ось задній бік жертовника.

14. Від підвалин, що в землі, до нижнього виступу два лікті, а шириною він на один лікоть; від малого виступу до великого виступу – чотири лікті, а ширина його – один лікоть.

15. А сам жертовник висотою на чотири лікті; і [піднімаються ] вгору з того жертовника чотири роги.

16. Жертовник має дванадцять [ліктів ] довжини [і ] дванадцять ширини; він чотирикутний на всі свої чотири боки.

17. А в майданчику чотирнадцять [ліктів ] довжини і чотирнадцять ліктів ширини на всі чотири боки його, і довкола нього пояс на півліктя, а підмурок його на лікоть довкола, а сходинки до нього – зі сходу.

18. І сказав він мені: Сину людський! Так говорить Господь Бог: Ось приписи жертовника на той день, коли його виготовлять для приношення на ньому всеспалення і для окроплення його кров'ю.

19. Священикам від коліна Левиїного, котрі з племени Садокового, що наближаються до Мене, щоб служити Мені, говорить Господь Бог: дай теля із череди биків на пожертву за гріх;

20. І візьми крови його, і покропи на чотири роги його і на чотири кути майданчика, на пояс навколо, і отак очисть його і освяти його.

21. І візьми теля [на пожертву ] за гріх, і спали його на вибраному місці Дому поза святинею.

22. А другого дня на пожертву за гріх принеси з козячого стада козла без вади, і нехай очистять жертовника так само, як очищали телят.

23. А коли скінчиш очищення, приведи із череди биків теля без вади, і з отари овець – барана без вади.

24. І принеси їх перед лице Господнє; і священики кинуть на них солі і піднесуть їх на всеспалення Господові.

25. Сім днів принось на пожертву за гріх по козлові на щодень; також нехай приносять на пожертву по теляті із череди биків і по баранові з отари овець без вади.

26. Сім днів вони мають очищати жертовника і освячувати його, і наповнювати руки свої.

27. А по закінченні цих днів, на восьмий день і надалі священики будуть приносити на жертовнику ваші всеспалення і вдячні пожертви, і Я буду милостивий до вас, говорить Господь Бог.

Єзекія 44

1. І привів мене назад до зовнішньої брами святині, оберненій чільним боком на схід, і вона була замкнена.

2. І сказав мені Господь: Брама буде зачинена, не відчиниться, і жодний чоловік не увійде нею; бо Господь, Бог Ізраїлів, увійшов через неї, і вона буде замкнена.

3. А щодо князя, він, [як ] князь, сяде в ній, щоб їсти хліб перед Господом; увійде через притвор цієї брами і тим самим шляхом вийде.

4. Потім привів мене через браму північну перед чільний бік храму, і я побачив, і ось, слава Господня виповнила дім Господа, і впав я ниць на лице моє.

5. І сказав мені Господь: Сину людський! Привертай серце [до всього ] і дивися очима твоїми, і слухай вухами твоїми все, що Я кажу тобі про всі ухвали дому Господа і про всі закони його; і привертай серце твоє до входу до храму і до всіх виходів із святині.

6. І скажи бунтівному домові Ізраїля: Так говорить Господь Бог: Досить вам, доме Ізраїлів, чинити мерзоти ваші;

7. Уводити синів чужих, необрізаних серцем і необрізаних плоттю, щоб вони були в Моїй святині і опоганювали храм Мій, підносити хліб Мій, лій і кров, і порушувати заповіта Мого усілякими мерзотами вашими.

8. Ви не виконували сторожу біля святощів Моїх, а залишали замість себе їх для сторожі у Моїй святині.

9. Так говорить Господь Бог: Жодний чужий син, необрізаний серцем і необрізаний плоттю, не повинен входити до святині Моєї, навіть той чужий син, котрий [живе ] серед синів Ізраїля.

10. Так само й левити, котрі ухилилися від Мене, коли Ізраїль відступився, котрі покинули Мене, блукали слідом за ідолами, дістануть покарання за свою провину.

11. Вони будуть служити у святині Моїй, як сторожі біля воріт храму і прислужники біля храму; вони будуть заколювати для народу всеспалення та інші пожертви і будуть стояти перед ними для служіння їм.

12. За те, що вони служили їм перед ідолами їхніми і були для дому Ізраїлевого спокусою до нечестя, Я підняв на них руку Мою говорить Господь Бог, і вони дістануть покарання за провину свою;

13. Вони не будуть наближатися до Мене, щоб священнодіяти переді Мною і підступати до всіх святинь Моїх, до Святого Святих, але будуть нести на собі безчестя своє і мерзоти свої, котрі вчиняли.

14. Учиню їх сторожою храму для всіх служінь його і для всього, що звершується в ньому.

15. А священики з левитів, сини Садокові, котрі в пору відступництва синів Ізраїлевих від Мене постійно стояли на сторожі святині Моєї, ті будуть наближатися до Мене, щоб служити Мені, і будуть поставати перед лицем Моїм, щоб приносити Мені лій та кров, говорить Господь Бог.

16. Вони будуть входити до святині Моєї і наближатися до гостини Моєї, щоб служити Мені і пильнувати сторожу Мою.

17. Коли прийдуть до брами внутрішнього двору, тоді одягнуться в одежу лляну, а вовняне не повинно бути на них під час служіння їхнього на брамі внутрішнього двору і всередині храму.

18. Завої на головах їхніх мають бути лляні, і спідня одежа на їхніх крижах має бути також лляною; в поту вони не мусять підперізуватися.

19. А коли виникне потреба вийти на зовнішнє подвір'я, на зовнішнє подвір'я до народу, тоді вони повинні скинути шати свої, в котрих вони служили, і залишити їх в священних кімнатах, і зодягнутися в іншу одежу, щоб священними шатами своїми не торкатися народу.

20. І голови свої вони не повинні голити і не повинні відпускати волосся, а нехай безпремінно стрижуть голови свої.

21. І вина нехай не п'є жодний із священиків, коли йде на внутрішнє подвір'я. 22. Ні вдови, ні розведеної з чоловіком вони нехай не беруть собі за дружин, а лише можуть брати собі дівчат з роду дому Ізраїлевого і вдову, що залишилася вдовою від священика.

23. Вони мають навчати народ Мій відрізняти святе від несвятого і пояснювати їм, що нечисте і що чисте.

24. При складних позовах вони повинні брати участь у суді, і, за приписами Моїми, судити їх, і пильнувати закони Мої і ухвали Мої про всі свята Мої і свято берегти суботи Мої

25. До мертвого чоловіка ніхто з них не повинен підходити, щоб не стати нечистим: тільки заради батька і матері, заради сина чи доньки, брата і сестри, котра не була заміжня, можна їм учинити себе нечистими.

26. А по його очищенні долучать йому ще сім днів очищатися.

27. І того дня, коли йому необхідно буде увійти до святині у внутрішньому дворі, щоб служити біля святині, він мусить принести пожертву за гріх, говорить Господь Бог.

28. А що до спадку їхнього, то Я – їхній спадок. І володінь не давайте їм в Ізраїлі: Я – їхнє володіння.

29. Вони будуть їсти від хлібного приношення, від пожертви за гріх і пожертви за злочини; і все закляте в Ізраїля їм також належить.

30. І перше з усяких первістків і всілякого вашого приношення, з чого б не складалися приношення ваші, належить священикам; і перше мливо від вашого млива віддайте священикові, щоб над домом твоїм спочило благословення.

31. Жодної мертвечини і нічогісінько розтерзаного звіром, ні з птахів чи худоби, не можуть їсти священики.

Єзекія 45

1. Коли будете за жеребом ділити землю на спадок, тоді виділіть священну ділянку Господові на двадцять п'ять тисяч [тростин ] довжиною і десять тисяч шириною; нехай буде святим оце місце у всьому обсязі своєму довкола.

2. Від нього до святині відійде чотирикутник по п'ятсот [тростин ] довкіл, і довкола нього майдан на п'ятдесят ліктів.

3. Із цієї міри відміряй двадцять п'ять тисяч [тростин ] у довжину і десять тисяч в ширину, де буде святиня, Святе Святих.

4. Оця священна частина землі буде належати священикам, служителям святині, що приступатимуть до служіння Господові; це буде для них місцем для домів і святинею для святині.

5. Двадцять п'ять тисяч [тростин ] довжини і десять тисяч ширини будуть належати левитам, служителям храму, як їхнє володіння, де будуть жити.

6. А місту у власність дайте п'ять тисяч (тростин) ширини і двадцять п'ять тисяч довжини, навпроти священого місця, виділеного Господові; воно належати мусить всьому домові Ізраїля.

7. І князеві [дайте ] спадок по той і по другий бік від [священного ] місця, так само й біля міського володіння, на захід із західного боку і на схід із східного боку, довжиною порівно з одним із тих наділів від західної межі до східної.

8. Це його земля, його володіння в Ізраїлі, щоб князі Мої надалі не чинили утисків народові Моєму, і щоб надали землю домові Ізраїля за колінами його.

9. Так говорить Господь Бог: Досить вам, князі Ізраїля! Відкиньте образи і гноблення і звершуйте суд, і правду, припиніть витісняти Мій народ з його володінь, говорить Господь Бог.

10. Нехай будуть у вас належні ваги і належна ефа і неоманливий бат.

11. Ефа і бат мають бути однакової міри, аж так, щоб бат містив у собі десяту частку хомера, і ефа десяту частку хомера; міра їхня має визначатися за хомером.

12. У шеклі -двадцять ґер; а двадцять шеклів, двадцять п'ять шеклів і п'ятнадцять шеклів складати будуть у вас міну.

13. Оце та данина, котру ви маєте приносити [князеві]: шосту частину ефи від хомеру пшениці і шосту частину ефи від хомеру ячменю;

14. Ухвала про єлей: Від кора єлею десяту частку бата; десять батів [складуть ] хомер, тому що в хомері десять батів;

15. Одну вівцю з отари на двісті овець з родючого пасовиська Ізраїля: усе це для хлібного приношення, і всеспалення, і вдячної пожертви, на очищення їхнє, говорить Господь.

16. Увесь народ краю має чинити це приношення князеві в Ізраїлі.

17. А на обов'язках князя будуть покладатися всеспалення і хлібні приношення, і поливання на свята і в новомісяччя, і в суботи, під час усіх урочистостей дому Ізраїля; він має приносити пожертву за гріх, і хлібне приношення, і всеспалення, і пожертву вдячности, для очищення дому Ізраїля.

18. Так говорить Господь Бог: Першого місяця, першого [дня місяця ] візьми з череди биків теля без вади і очисти святиню.

19. Священик нехай візьме крови од цієї пожертви за гріх і покропить нею на одвірки храму і на чотири кути майданчика біля жертовника, і на одвірки брами внутрішнього двору.

20. Те саме вчини і сьомого [дня ] місяця за тих, що грішать помилково і за простотою, і отак очищайте храм.

21. Першого [місяця], чотирнадцятого дня місяця має бути у вас Пасха, свято семидення, коли треба їсти опрісноки.

22. Того дня принесе князь за себе і за увесь народ краю теля на пожертву за гріх.

23. І впродовж семи днів свята він має приносити на всеспалення Господові кожного дня по сім телят і по сім баранів без вади, і на пожертву за гріх щоденно по козлові з козячої отари.

24. Хлібного приношення він має приносити по ефі на теля і по ефі на барана, і по гіну єлею на ефу.

25. Сьомого [місяця], п'ятнадцятого дня місяця, на свято, упродовж семи днів він має приносити те саме: таку ж пожертву за гріх, таке ж усеспалення, і стільки ж хлібного приношення та стільки ж єлею.

Єзекія 46

1. Так говорить Господь Бог: Брама внутрішнього двору, обернена чільним боком на схід, має замикатися упродовж шести днів праці, а суботнього дня вона має бути відчинена і за дня новомісяччя має бути відчинена.

2. Князь піде через зовнішній притвор брами і стане біля одвірка цієї брами; і священики звершать його всеспалення і його вдячну пожертву; і він біля порогу брами поклониться [Господові], і вийде, а брама залишиться відчиненою до вечора.

3. І народ краю буде поклонятися Господові біля входу до брами, в суботи і в новомісяччя.

4. Усеспалення, котре князь принесе Господові суботнього дня, має бути із шести ягнят без вади, а також із барана без вади.

5. Хлібного приношення – ефа на барана, а на ягнят хлібного приношення, скільки рука подасть, а єлею – гін на ефу.

6. У день новомісяччя будуть приноситися ним із череди биків теля без вади, а також шестеро ягнят і барана без вади.

7. Хлібного приношення він принесе ефу на теля, і ефу на барана, а на ягнят, скільки рука його подасть, і єлею – гін на ефу.

8. І коли приходити буде князь, то має входити через притвор брами і тим самим шляхом виходити.

9. А коли народ краю буде приходити перед обличчя Господа на свята, то мусить, зайшовши північною брамою для поклоніння, вийти південною брамою, а ті, що зайшли південною брамою, мають виходити північною брамою; він не мусить виходити тією самою брамою, котрою зайшов, а має виходити протилежною.

10. І князь мусить бути серед них; коли вони входять, входить і він; і коли вони виходять, виходить і він.

11. І на свята, і в урочисті дні хлібного приношення [від нього ] має бути по ефі на теля і по ефі на барана, а на ягнят, – скільки подасть рука його, і єлею – по гіну на ефу.

12. А якщо князь від серця свого захоче принести всеспалення чи пожертву вдячности Господові, то мають відчинити йому браму, що обернена чільним боком на схід, і він звершить своє всеспалення і свою пожертву вдячности так само, як звершив суботнього дня, і по цьому він вийде, і по виході його брама зачиниться.

13. Кожного дня принось Господові на всеспалення однорічне ягня без вади: щоранку принось його.

14. А хлібного приношення долучай до нього щоранку шосту частку ефи і єлею третю частку гіна, щоб розчинити борошно; ось така вічна ухвала про хлібне приношення Господові – назавжди.

15. Нехай приносять у всеспалення ягня і хлібне приношення і єлей щоранку постійно.

16. Так говорить Господь Бог: Якщо князь дає комусь із синів своїх дарунок, то це має перейти у спадок і його синам; це володіння їхнє має бути спадковим.

17. А якщо він дасть із спадщини своєї кому-небудь із рабів своїх подарунок, то це буде належати йому тільки до року звільнення, а тоді повернеться князеві. Лише до синів його має переходити спадщина його.

18. Але князь не може брати із спадкової ділянки народу, витісняти їх із володіння їхнього; тільки зі свого володіння він може наділяти дітям своїм, щоб ніхто з народу Мого не став вигнанцем із свого володіння.

19. І привів він мене тим проходом, котрий з боку брами, до святощів-кімнат для священиків, що були обернені чільним боком на північ, і ось, там одне місце стороною на захід.

20. І сказав мені: Оце місце, де священики мають варити пожертву за злочини і пожертву за гріх, де мусять пекти хлібне приношення, не виносячи його на зовнішній двір для освячення народу.

21. І вивів мене на зовнішній двір і провів мене по чотирьох кутах двору, і ось, на кожному розі двору іще двір.

22. У всіх чотирьох кутах двору були покриті подвір'я на сорок [ліктів ] довжини і тридцять ширини, однієї міри на всіх чотирьох кутах.

23. І довкола всіх їх чотирьох – стіни, а біля стін налаштовані місця для приготування їжі по колу.

24. І сказав мені: Ось куховарні, де служителі храму варять пожертви народні.

Єзекія 47

1. Потім привів мене назад до дверей храму, і ось, з-під порога храму тече вода на схід, бо храм стояв чільним боком на схід, і вода витікала з-під правого боку храму, обіч південного боку жертовника.

2. І вивів мене північною брамою, і зовнішнім шляхом обвів мене до зовнішньої брами, шляхом, що був обернений на схід; і ось, вода тече з правого боку.

3. Коли той муж рушив на схід, то в руці тримав шнура і відміряв тисячу ліктів, і повів мене по воді, води було по кісточки.

4. І [ще ] відміряв тисячу, і повів мене по воді; води стало по коліна. І ще відміряв тисячу, і повів мене; вода сягала крижів;

5. І ще відміряв тисячу, і тут уже був такий бурхливий потік, через який я не зміг би перейти, тому що вода була так зависоко, що належало пливти, а переходити вже не можна було через цей потік.

6. І сказав мені: Бачив, сину людський?! І повів мене назад до берега цього потоку.

7. І коли я прийшов назад, і ось на берегах потоку було багато дерев по обидві боки.

8. І сказав мені: Ця вода тече на схід землі, збіжить на рівнину і впаде до моря; і води його уздоровляться.

9. І всіляка жива істота, яка плазує там, де увійдуть два струмені, буде жива; і риби буде вельми багато, тому що увійде туди ця вода, і води [в морі ] уздоровляться, і куди увійде цей потік, то все там живим буде.

10. І будуть стояти біля нього рибалки від Ен-Ґеді й аж до Ен-Елгаїму, будуть закидати сіті свої, і риба буде за родом своїм, і, наче у великому морі, риби буде вельми багато.

11. Болота його і калюжі його, котрі не уздоровляться, будуть залишені для солі.

12. Біля потоку уздовж берегів його по обидва боки будуть рости всілякі дерева, що приносять їжу; листя їхнє не буде в'янути, і плодів на них не буде меншати; щомісяця будуть дозрівати нові, тому що вода для них витікає із святині; плоди їхні будуть використовуватися на їжу, а листя – на лікування.

13. Так говорить Господь Бог: Ось розподіл, за котрим ви маєте поділити землю у спадок дванадцятьом колінам Ізраїлевим: Йосипові – два наділи.

14. І успадкуйте її, як один, так і другий; бо Я піднімав руку Мою і присягався віддати її батькам вашим.

15. І ось межа землі: на північному рубежі, починаючи від Великого моря, через Хетлон, по дорозі до Цедаду,

16. Хамат, Берота, Сівраїм і Хацар, що між Дамаським і Хаматським кордонами, котрий на рубежі Хаврану.

17. І буде кордон від моря до Хацар-Енону, кордон з Дамаском, і далі на півночі межа Хамату; це північний рубіж.

18. А східний рубіж ведіть поміж Хавраном і Дамаском, між Ґілеадом і землею Ізраїльською, по Йордані, від північного рубежу до східного моря, це – східний рубіж.

19. А південний рубіж з південного боку від Тамару до води Мерівот-Кадешу, і за течією потоку до Великого моря: це – південний рубіж на півдні.

20. А західний рубіж – Велике море, від південного кордону до місцини навпроти Хамату; це – західний рубіж.

21. І поділіть собі цю землю на наділи за колінами Ізраїлевими.

22. І наділіть її за жеребом у спадок собі і чужинцям, що живуть серед вас, котрі народили у вас дітей; і вони серед синів Ізраїля мають вважатися рівними з місцевими мешканцями, і вони матимуть свою частку серед колін Ізраїлевих.

23. У котрому коліні живе чужинець, у тому й дайте йому спадок його, говорить Господь Бог.

Єзекія 48

1. Ось імена племен: На північному рубежі по дорозі від Хетлону, що далі йде на Хамат, Хацар-Енан, від північного кордону Дамаска по дорозі на Хетлон: усе це від сходу до моря один наділ для Дана.

2. Біля кордону Дана, від східного рубежу до західного, – це один наділ Ассирові.

3. Біля кордону Ассира, від східного рубежу до західного, це – один наділ Нефталимові.

4. Біля кордону Нефталимового, від східного рубежу до західного, це – наділ Манасії.

5. Біля кордону Манасіїного, від східного рубежу до західного, – це наділ Єфремові.

6. Біля кордону Єфремового, від східного рубежу до західного, це – наділ Рувимові.

7. Біля кордону Рувимового, від східного рубежу до західного, це – один наділ Юді.

8. А біля кордону Юдиного, від східного рубежу до західного – свята ділянка, шириною на двадцять п'ять тисяч [тростин], а довжиною порівно з іншими наділами, від східного рубежу до західного; серед нього будуть святощі.

9. Ділянка, котру ви присвятите Господові, довжиною буде на двадцять п'ять тисяч, а шириною на десять тисяч [тростин].

10. І ця священна ділянка має належати священикам, на північ двадцять п'ять тисяч і до моря в ширину десять тисяч і на схід в ширину десять тисяч, і на південь довжиною на двадцять п'ять тисяч [тростин], і серед нього будуть святощі Господові.

11. Це присвятіть священикам із синів Садокових, котрі стояли на сторожі Моїй, котрі під час відступництва синів Ізраїлевих не відступили від Мене, як відкинулися [інші ] левити.

12. Їм буде належати ця частина землі із священної ділянки, святиня із святинь, біля рубежа левитів.

13. І левити дістануть також біля рубежів священиків двадцять п'ять тисяч довжиною і десять тисяч [тростин ] шириною і вся довжина – двадцять п'ять тисяч, а ширина – десять тисяч [тростин].

14. І з цієї частки вони не можуть ні продати, ні проміняти; і першоплід землі не може переходити до інших, тому що це – святощі Господні.

15. А решту п'ять тисяч шириною з двадцятьма п'ятьма тисячами [довжиною ] наділяються місту для спільного користування, на заселення і на передмістя; місто буде посередині.

16. І ось розміри його: Північний бік – чотири тисячі п'ятсот і південний бік – чотири тисячі п'ятсот, східний бік – чотири тисячі п'ятсот, і західний бік – чотири тисячі п'ятсот [тростин].

17. А передмістя міста на північ двісті п'ятдесят, і на схід – двісті п'ятдесят, і на південь двісті п'ятдесят, і на захід двісті п'ятдесят [тростин].

18. А що залишиться від довжини навпроти священної ділянки – десять тисяч на схід і десять тисяч на захід, усі плоди з цієї землі мають бути для харчування тим, що працюють у місті.

19. А працювати у місті можуть робітники з усіх племен Ізраїлевих.

20. І всю вибрану ділянку на двадцять п'ять тисяч довжини і на двадцять п'ять тисяч ширини, чотирикутну, виділіть для священного наділу, з урахуванням володінь міста.

21. А решта – князеві. Як з боку священної ділянки, так і з боку володінь міста, проти двадцяти п'яти тисяч [тростин ] до східного рубежу ділянки, і на захід проти двадцяти п'яти тисяч біля західного рубежу співмірно з оцими наділами, наділ князеві, так що священна ділянка і святиня буде в його середині.

22. А те, що залишиться від володінь левитів [і ] від володінь міста у проміжку між ними, належить також князеві; проміжок між кордоном Юдиним і між кордоном Веніяминовим буде належати князеві.

23. А решта від племен, від східного рубежу до західного – один наділ Веніяминові.

24. Біля кордону Веніяминового, від східного рубежу до західного – один наділ Симеонові;

25. Біля кордону Симеонового, від східного рубежу до західного – один наділ Іссахарові.

26. Біля кордону Іссахарового, від східного рубежу до західного – один наділ Завулонові.

27. Біля кордону Завулонового, від східного рубежу до західного – один наділ Ґадові.

28. А біля кордону Ґадового на південному рубежі проходить південний рубіж від Тамару до води Меріват-Кадешу, вздовж потоку до Великого моря.

29. Ось земля, котру ви за жеребом поділите племенам Ізраїлевим, і ось наділи їхні, говорить Господь Бог.

30. І ось виходи міста: з північного боку міри чотири тисячі п'ятсот;

31. І брами міста називаються йменнями племен Ізраїлевих; на північ три брами: Брама Рувимова одна, Брама Юдина одна, Брама Левієва одна.

32. Із східного боку [міри ] чотири тисячі п'ятсот, і три брами: Брама Йосипова одна, Брама Веніяминова одна, Брама Данова одна;

33. І з підвенного боку міри чотири тисячі п'ятсот, і три брами: Брама Симеонова одна, Брама Іссахарова одна, Брама Завулонова одна.

34. З морського боку [міри ] чотири тисячі п'ятсот; брам тут також три: Брама Ґадова одна, Брама Ассирова одна, Брама Нефталимова одна.

35. А всього довкола – вісімнадцять тисяч. А ім'я місту від того дня буде: Господь там.

Книга пророка Даниїла

Даниїла 1

1. Третього року царювання Йоакима, юдейського царя, прийшов Навуходоносор, цар вавилонський, до Єрусалиму, і взяв його в облогу.

2. І віддав Господь у його руки Йоакима, царя Юдейського, і частину посудин Дому Божого, і він забрав їх до краю вавилонського, в дім бога свого, і заніс ці посудини до скарбниці бога свого.

3. І сказав цар Ашпеназові, старшому своїх євнухів, щоб він із синів Ізраїлевих, з роду царського і княжого, привів

4. Юнаків, у котрих немає жодної вади тілесної, гарних з обличчя, і вдатних до всілякої науки, і здібних до наук, і тямущих, а тому здатних служити у царських палатах, і щоб навчив їх письма та мови халдейської.

5. І призначив їм цар щоденні харчі з царського столу і вино, котре пив сам, і наказав виховувати їх три роки, з плином яких вони мали постати перед царем.

6. Поміж ними були із синів Юдиних Даниїл, Ананія, Мисаїл та Азарія.

7. І дав їм старший євнухів інші ймення: Даниїла назвав Валтасаром, Ананію – Седрахом, Мисаїла – Мисахом і Азарію – Авденаго.

8. І поклав Даниїл в серце собі не сквернитися наїдками з царського столу і вином, яке п'є цар, а попросив у старшого євнухів про те, щоб не осквернитися йому.

9. Бог дарував Даниїлові милість і добре ставлення старшого євнухів.

10. І старший євнухів сказав Даниїлові: Боюся я володаря мого, царя, котрий сам призначив вам їжу і питво: якщо він побачить обличчя ваші змарнілими, не такими, як у юнаків, ровесників ваших, то ви вчините голову мою винною перед царем.

11. Тоді сказав Даниїл Амелсарові, котрого старший євнухів поставив наглядачем біля Даниїла, Ананії, Мисаїла та Азарії:

12. Випробуй цих рабів твоїх упродовж десяти днів, нехай дають їм їсти овочі та воду для пиття,

13. А відтак нехай постануть перед тобою обличчя наші і обличчя тих юнаків, що будуть харчуватися царською їжею, і потому вчини з рабами твоїми, як належить.

14. Він погодився з ними в цьому і випробовував їх десять днів.

15. По закінченні десяти днів обличчя їхні виявилися гарнішими, і тілом вони були здоровіші, аніж усі ті юнаки, що їли царську страву.

16. Тоді Амелсар брав їхні харчі та вино для пиття і давав їм овочі.

17. І дарував Бог цим чотирьом юнакам знання і добрий розум на всіляку книжку і мудрість, а Даниїлові дарував розуміти також усілякі видіння та сни.

18. По закінченні тих днів, коли цар наказав показати їх, старший євнухів поставив їх перед Навуходоносором.

19. І цар мав розмову з ними, і з усіх [юнаків ] не знайшлося схожих на Даниїла, Ананію, Мисаїла та Азарію, і почали вони служити перед царем.

20. І в усілякій справі мудрого розуміння, про що запитував у них цар, він визнавав їх удесятеро мудрішими від ясновидців і ворожбитів, які були у всьому царстві його.

21. І був там Даниїл до першого року царя Кіра.

Даниїла 2

1. Другого року царювання Навуходоносора снилися Навуходоносорові сни, і занепокоївся дух його, і сон його ухилився від нього.

2. І звелів цар скликати ясновидців і ворожбитів, і чаклунів, і халдеїв, щоб вони повідали цареві сновидіння його. Вони прийшли і стали перед царем.

3. І сказав їм цар: Сон приснився мені, і занепокоївся дух мій; бажаю знати, а що в тому сні.

4. І сказали халдеї цареві арамейською: Царю! Вічно живи! Повідай сон рабам твоїм, і ми розтлумачимо його суть.

5. Відповідав цар і сказав халдеям: Слово ухилилося від мене; якщо ви не розтлумачите мені сновидіння і його суті, то будете порубані на куски, і оселі ваші стануть руїною.