31. Бо ви переходите Йордан, щоб рушити й оволодіти землею, котру Господь, Бог ваш, дає вам, і оволодієте нею, і будете жити на ній.
32. Отож, маєте дотримуватися всіх настанов і законів [Його], котрі я даю вам сьогодні.
Повт. Закону 12
1. Ось настанови і закони, котрі ви маєте прагнути виконувати на землі, котру Господь, Бог батьків твоїх, дає тобі у володіння, на всі дні, котрі ти будеш жити на тій землі.
2. Ущент винищіть усі місця, де народи, котрими ви оволодієте, служили богам своїм, на високих горах, і на узгірках, і під кожним зеленим деревом.
3. І зруйнуйте жертовники їхні, і поламайте стовпи їхні, і спаліть вогнем гаї їхні, і розтрощіть карбовані образи богів їхніх, і винищіть ймення їхнє від місця того.
4. Не так ви маєте робити для Господа, Бога вашого [як ті народи];
5. Але до місця, яке вибере Господь, Бог ваш, із усіх колін ваших, щоби ймення Його було там, обертайтеся і туди приходьте.
6. І туди приносьте приношення всеспалення ваші, і пожертви ваші, і десятини ваші, і принесення рук ваших, і обітниці ваші, і добровільні приношення ваші, і первістків великої худоби вашої, і овець ваших.
7. І їжте там перед Господом, Богом вашим, і радійте ви і родини ваші за все, що робилося руками вашими, чим благословив тебе Господь, Бог твій.
8. Там ви не робіть усього, як ми тепер тут робимо, - кожний, що йому видається доречним в очах його.
9. Бо ви нині ще не ввійшли до спочину і до спадку, котрого Господь, Бог твій, дає тобі.
10. Та коли перейдете Йордан і житимете на землі, котру Господь, Бог ваш, дає вам у спадок, і коли Він дасть вам спокій від усіх ворогів ваших [довкола] вас, і будете жити в безпеці;
11. Тоді, яке місце вибере Господь, Бог ваш, щоб там бути йменню Його, туди приносьте все, що я заповідаю вам: приношення всеспалення ваші і пожертви ваші, десятини ваші і підношення рук ваших, і все вибране за обітницями вашими, що ви обіцяли Господові;
12. І будете радіти перед Господом, Богом вашим, ви і сини ваші, і доньки ваші, і служники ваші, і служниці ваші, і левит, котрий біля брам ваших; бо немає йому частки і спадку з вами.
13. Остерігайся приносити приношення усеспалення твої на будь-якому місці, котре ти побачиш.
14. Але на тому лише місці, котре вибере Господь, в одному з колін твоїх, принось приношення усеспалення твої, і роби все, що заповідаю тобі.
15. А втім, коли тільки зажадає душа твоя, можеш заколоти і їсти, з благословення Господа, Бога твого, м'ясо, котре він дав тобі, в усіх житлах твоїх; нечистий і чистий можуть їсти це, як сарну, і як оленя.
16. Лише крови не їжте; на землю виливайте її, як воду.
17. Не можна тобі їсти у житлах твоїх десятини хліба твого, і вина твого, і єлею твого, і первістків великої худоби, і дрібної скотини твоєї, і жодних обіцяних приношень твоїх, які будеш обіцяти, і добровільних приношень твоїх, і дарів піднесення рук твоїх.
18. Але їжте це перед Господом, Богом твоїм, на тому місці, котре вибере Господь, Бог твій, ти і син твій, і донька твоя, і служник твій, і служниця твоя, і левит, який біля брами, [і захожий], котрий у житлах твоїх, і радій перед Господом, Богом твоїм, за все, що робилося руками твоїми.
19. Гляди, не залишай левита у всі дні, [котрий буде жити] на землі твоїй.
20. Коли поширить Господь, Бог твій, володіння твої, як Він говорив тобі; і ти скажеш: "Наїмся м`яса!", тому що душа твоя зажадає їсти м'ясо, тоді, за бажанням душі твоєї, їж м`ясо.
21. Якщо далеко буде від тебе місце оте, де вибере Господь, Бог твій, щоб перебувати йменню Його там, то заколи із великої худоби і отари твоєї, котру дав тобі Господь, як я наказав тобі, і споживай у брамах твоїх, за бажанням душі твоєї.
22. Але їжте їх так, як їдять сарну і оленя; нечистий, як і чистий, можуть це їсти.
23. Лише суворо дотримуйся, щоб не їсти крови, тому що кров є життя: не їжте життя разом із м'ясом.
24. Не їж її і виливай її на землю, як воду.
25. Не їж її, щоб добре було тобі і дітям твоїм після тебе, коли будеш чинити справедливо перед очима Господніми.
26. Лише святі речі твої, які будуть у тебе, і обітниці твої бери, і приходь на те місце, котре вибере Господь.
27. І звершуй приношення усеспалення твої, м'ясо і кров, на жертовнику Господа, Бога твого; і кров пожертв твоїх має бути пролита на жертовник Господа, Бога твого; а м'ясо їж.
28. Слухай і виконуй всі слова оці, котрі заповідаю тобі, щоб добре було тобі і дітям твоїм після тебе наповік, коли будеш чинити добре і належним чином перед очима Господа, Бога твого.
29. Коли Господь, Бог твій, винищить перед тобою народи, до котрих ти йдеш, щоб узяти їх у володіння, і ти, взявши їх, оселишся на землі їхній,
30. Тоді стережися, щоб ти не потрапив у пастку, йдучи за ними, по винищенні їх перед тобою, і не шукав богів їхніх, говорячи: "Як служили народи ці богам своїм, так і я буду чинити".
31. Не чини так Господові, Богові твоєму; бо все, чого бридиться Господь, що ненавидить Він, вони чинять богам своїм; вони й синів своїх і доньок своїх спалюють на вогні богам своїм.
32. Усе, що я заповідаю вам, прагніть виконувати; не долучай до цього, і не відкидай від нього.
Повт. Закону 13
1. Якщо постане поміж тебе пророк, чи сновидець, і покаже тобі знамення або чудо,
2. І справдиться те знамення або ж чудо, про яке він говорив тобі, і скаже при цьому: Ходімо слідом за богами іншими, котрих ти не знаєш, і будемо служити їм;
3. То не слухай слів пророка цього чи сновидця цього; бо [через це] випробовує вас Господь, Бог ваш, щоб дізнатися, чи любите ви Господа, Бога вашого, від усього серця вашого, і від усієї душі вашої.
4. За Господом, Богом вашим, ходіть і Його бійтеся; заповіді Його виконуйте і голосу Його дослухайтеся, і Йому служіть, і до Нього прихиляйтеся.
5. А пророка того або сновидця треба зрокувати на смерть за те, що він зваблює вас відступати од Господа, Бога вашого, який вивів вас з єгипетської землі, і звільнив тебе з дому рабства, – прагнучи звести тебе зі шляху, котрим заповідав тобі йти Господь, Бог твій, вигуби зло з-посеред себе.
6. Якщо буде намовляти тебе таємно – брат твій, син матері твоєї, або син твій, або донька твоя, або дружина на ложі твоєму, чи друг твій, котрий для тебе, як душа твоя, спокушаючи таємно, і говоритиме: Ходімо і будемо служити іншим богам, котрих не знав ти і батьки твої,
7. Богам тих народів, котрі довкола тебе, близьких до тебе чи віддалених від тебе, від одного краю землі до другого,
8. То не погоджуйся з ним і не слухай його; і нехай не помилує його око твоє, не жалій його і не прикривай його,
9. Але вбий його; твоя рука передніше від [усіх] має бути на ньому, щоб убити його, а відтак рука всього народу.
10. І забий його камінням до смерти; бо він робив спробу одвернути тебе від Господа, Бога твого, котрий вивів тебе з єгипетської землі, з дому неволі.
11. Увесь Ізраїль почує це і пройметься острахом, і не будуть уже робити подібного зла осередь тебе.
12. Якщо почуєш про яке-небудь місто твоє, котрі Господь, Бог твій, дає тобі для осідку,
13. Що з'явилися в ньому діти Веліяла із твого оточення і звабили мешканців міста їхнього, говорячи їм: "Ходімо, і будемо служити богам іншим, котрих ви не знали",
14. То ти розшукай, досліди і гаразд розпитай; і якщо це справді було, що сталася така річ серед тебе,
15. Винищи мешканців того міста вістрям меча, винищи ущент його і все, що в ньому, і скотину його [винищи] вістрям меча.
16. А всю здобич його збери на середину майдану його, і спали вогнем те місто і всю здобич його для Господа, Бога твого; і нехай буде воно навіки в руїнах, і не можна ніколи знову споруджувати його.
17. Нічого із заклятого (жертовного Богові) нехай не пристане до руки твоєї, щоби погамував Господь невимірний гнів Свій, і дарував тобі милість, і помилував тебе, і розмножив тебе, як присягався батькам твоїм,
18. Якщо будеш слухняним голосові Господа, Бога твого, пильнуючи всі заповіді Його, котрі нині заповідаю тобі, і вчинятимеш угодне перед очима Господа, Бога твого.
Повт. Закону 14
1. Ви сини Господа, Бога вашого, не робіть нарізів [на тілі вашому], і не вистригайте волосся над очима вашими за померлими.
2. Бо ти народ святий у Господа, Бога твого, і тебе вибрав Господь, щоб ти був особистим Його народом над усі народи, котрі на землі.
3. Не споживай жодної мерзоти.
4. Ось скотина, котру вам можна їсти: вола, вівцю, козу;
5. Оленя і сарну, буйвола і дикого козла, козулю і лань, і антилопу,
6. Кожна худобина, в котрої роздвоєні копита і на обидвох копитах глибокий розріз, і котрі тварини жують жуйку, тих їжте.
7. Лише оцих не їжте, з тих що жують жуйку і мають роздвоєні копита з глибоким розрізом: верблюда, зайця і тушканчика, бо хоч вони й жують жуйку, але копита в них не роздвоєні: нечисті вони для вас;
8. І свині, тому що копита у неї роздвоєні, але не жує жуйки: нечиста вона для вас; не їжте м'яса їхнього, і до трупа їхнього не торкайтеся.
9. Із усіх [тварин], котрі у воді, їжте всіх, у котрих є пір'я та луска;
10. А всіх тих, у котрих немає пір'я і луски, не їжте: нечисте воно для вас.
11. І кожного птаха чистого їжте;
12. Але оцих ви не маєте їсти з них: орла, грифа і морського орла.
13. І коршака, і сокола, і кібця всілякої породи.
14. І всякого ворона з породою його;
15. І зозулі, і сови, і чайки, і нічного яструба з породою його.
16. І пугача, й ібіса, і лебедя.
17. І пелікана, і сича, і рибалки,
18. І лелеки, і чаплі за породою її, і удода, і кажана.
19. І кожне крилате із комах нечисте для вас; не їжте [його].
20. Кожного птаха чистого їжте.
21. Не їжте жодної мертвечини: чужинцеві, котрий [трапиться] при брамах твоїх, віддай її, нехай він їсть її, або продай йому; бо ти народ святий у Господа, Бога твого. Не вари козляти у молоці матері його.
22. Відділяй десятину від усього прибутку насіння твого, котрий приходить з поля твого [щорічно].
23. І їж перед Господом, Богом твоїм, на тому місці, котре вибере Він, щоби перебувати йменню Його там; десятину хліба твого, вина твого і єлею твого, і первістків великої худоби і отари твоєї, щоб ти навчився боятися Господа, Бога твого у всі дні.
24. Якщо ж тривалий буде шлях твій, так, що ти не зможеш знести цього, тому що далеко те місце від тебе, котре вибере Господь, Бог твій, щоб утвердити там ймення Своє, коли Господь, Бог твій, благословить тебе,
25. То поміняй те на срібло, і візьми срібло в руку твою, і приходь на місце, котре вибере Господь, Бог твій.
26. І купляй за срібло це все, чого зажадає душа твоя, волів, овець, вина, сікери і всього, чого зажадає душа твоя; і їж там перед Господом, Богом твоїм, і радій ти і родина твоя.
27. І левита, котрий при брамах твоїх, не залиши; бо немає йому частки і спадку з тобою.
28. А як промине три роки, відділяй усі десятини врожаю твого за той рік, і поклади при брамах твоїх;
29. І нехай прийде левит, бо йому немає частки і спадку з тобою, і захожий, і сирота, і вдова, котрі [є] при брамах твоїх, і нехай їдять досхочу, щоб Господь, Бог твій, благословив тебе у кожному ділі рук твоїх, за яке б ти не взявся.
Повт. Закону 15
1. Наприкінці сьомого року зробиш відпущення.
2. А відпущення є в тому, щоби кожен позикодавець, котрий позичив ближньому своєму, подарує йому свою [позику], не вимагатиме її від свого ближнього чи з брата свого; тому що проголошене відпущення Господнє.
3. Від чужинця вимагай, а що буде твоє у брата твого, даруй йому.
4. Хіба що не буде в тебе бідного; тому що вельми благословить тебе Господь на тій землі, котру Господь, Бог твій, дає тобі у спадок, щоб ти взяв її у спадщину.
5. Якщо будеш слухняним голосові Господа, Бога твого, і прагнутимеш виконувати всі заповіді оці, котрі я сьогодні заповідаю тобі,
6. Бо Господь, Бог твій, благословить тебе, як Він говорив тобі, і ти будеш давати позику багатьом народам, а сам не будеш позичати; і панувати будеш над багатьма народами, а вони над тобою не будуть панувати.
7. А якщо буде в тебе вбогий хто-небудь із братів твоїх при будь-яких брамах твоїх, на землі твоїй, котру Господь, Бог твій, дає тобі, то не ожорсточиш серця свого, і не стиснеш пальців твоїх перед убогим братом твоїм.
8. Але відкрий йому руку твою і дай позику, зваживши на нужду його, у чому він має потребу.
9. Гляди, щоб не зародилася в недоброму серці твоєму думка: "Наближається сьомий рік, рік відпущення; і щоб [від того] око твоє не стало злим до убогого брата твого, і ти не дав нічого йому; бо він заволає на тебе до Господа, і буде на тобі гріх.
10. Дай йому [позику], і коли будеш давати йому, не мусить осмута озватися в твоєму серці, бо за це благословить тебе Господь, Бог твій, у всіх справах твоїх, і в усьому, що вчинятимеш своїми руками.
11. Тому що вбогі ніколи не щезнуть на землі: конче відкривай руку твою братові твоєму; убогому твоєму і жебракові твоєму на землі твоїй.
12. Коли буде проданий тобі брат твій, єврей чи єврейка, то шість років служитимуть тобі, а сьомого року відпусти його від себе на волю.
13. А коли будеш відпускати його від себе на волю, не відпусти його з порожніми [руками].
14. Але дай йому щедро від отари твоєї і від току твого і від чавила твого, дай йому від усього, чим благословив тебе Господь, Бог твій.
15. Пам'ятай, що ти [також] був рабом на землі єгипетській, і визволив тебе Господь, Бог твій; тому я сьогодні й заповідаю тобі це.
16. А якщо він скаже тобі: "Не піду я від тебе, тому що я люблю тебе і дім твій", через те, що добре йому в тебе,
17. То візьми шило і проколи вухо його до дверей; і буде він рабом твоїм навіки. Так учиняй і з рабинею твоєю.
18. Не вважай це для себе важким, що ти маєш відпустити його від себе на волю; бо він за шість років заробив тобі удвічі супроти оплати наймитові; і благословить тебе Господь, Бог твій, у всьому, що ти будеш чинити.
19. Кожного первістка чоловічої статі, що вродиться від великої худоби твоєї і від отари твоєї, присвячуй Господові, Богові твоєму і не працюй на бикові, первісткові твоєму, не стрижи первістка з отари твоєї.
20. Перед Господом, Богом твоїм, щорічно споживай це ти і родина твоя, на місці, котре вибере Господь.
21. А якщо буде на ньому вада, чи кульгаве, чи сліпе, [чи] хвороба якась, то не принось його для пожертви Господові, Богові твоєму,
22. Але при брамах твоїх їж його, нечистий, як і чистий, люди [можуть споживати], як сарну і як оленя.
23. Лише крови його не споживай; на землю її виливай, як воду.
Повт. Закону 16
1. Пильнуй місяць Авів, і звершуй Пасху Господові, Богові твоєму, бо в місяці Авіві вивів тебе Господь, Бог твій, з Єгипту вночі.
2. І заколюй Пасху Господові, Богові твоєму, з дрібної і великої худоби на місці, котре вибере Господь, аби перебувало там ймення Його.
3. Не їжте з нею квасного хліба; сім днів їж з нею опрісноки, хліби бідування, бо ти квапливо вийшов з єгипетської землі, щоб ти пам'ятав день виходу твого з єгипетської землі упродовж цілого життя твого.
4. Не буде в тебе квасного у всьому володінні твоєму упродовж семи днів, і з м'яса, котре ти приніс на пожертву ввечері першого дня, ніщо не має лишатися до ранку.
5. Не можеш ти заколоти Пасху при якихось брамах твоїх, котрі Господь, Бог твій, дасть тобі.
6. Але тільки в тому місці, котре вибере Господь, Бог твій, нехай буде там ймення Його, заколюй Пасху увечері, при заході сонця, о тій самій порі, котрої ти вийшов з Єгипту.
7. І спечи і з'їж на тому місці, котре вибере Господь, Бог твій, а другого дня можеш повернутися й зайти в шатра твої.
8. Шість днів їж опрісноки, а сьомого дня загальне зібрання для Господа, Бога твого; нічого не роби.
9. Сім тижнів відлічи собі; починай рахувати сім тижнів з того часу, як з'явиться серп на жнивах.
10. Тоді звершуй свято седмиць Господові, Богові твоєму, з дарунками щирих приношень щедрістю руки твоєї, зваживши на те, чим благословив тебе Господь, Бог твій.
11. І радій перед Господом, Богом твоїм, ти, і син твій, і донька твоя, і служник твій, і служниця твоя, і левит, котрий при брамах твоїх, і захожий, і сирота, і вдова, котрі серед тебе, на місці, котре вибере Господь, Бог твій, аби перебувало там ймення Його.
12. Пам'ятай, що ти був рабом у Єгипті, і пильнуй, і виконуй настанови ці.
13. Свято куренів звершуй в себе сім днів, коли збереш із току твого та з чавила твого.
14. І радій на свято твоє ти і син твій, і донька твоя, і служник твій, і служниця твоя, і левит, і захожий, і сирота, і вдова, котрі при брамах твоїх.
15. Сім днів святкуй Господові, Богові твоєму, на місці, котре вибере Господь, Бог твій; бо благословить тебе Господь, Бог твій, у всіх прибутках твоїх і в усякім чині рук твоїх, і ти будеш справді радіти.
16. Тричі на рік уся чоловіча стать має з'явитися перед Господом, Богом твоїм, на місці, котре вибере Він на свято опрісноків і на свято куренів і седмиць; і [ніхто] не повинен з'явитися перед Господом з порожніми [руками].
17. Але кожний з даром, зважаючи на благословення Господа, Бога твого, яке Він дав тобі.
18. У всіх брамах твоїх, котрі Господь, Бог твій, дасть тобі, настанови собі суддів і урядовців за колінами твоїми, щоб вони судили народ судом праведним.
19. Не викривляй суду, не зважай на особу і не бери хабарів, бо хабарі засліплюють очі мудрих і викривляють слова правдивих.
20. Правди, правди шукай, щоб ти був живий і заволодів землею, котру Господь, Бог твій, дає тобі.
21. Не сади собі гаю з яких-небудь дерев при жертовникові Господа, Бога твого, котрого ти спорудиш собі;
22. І не став собі жодного образу, бо ненавидить це Господь, Бог твій.
Повт. Закону 17
1. Не принось для пожертви Господові, Богові твоєму, бика, або вівцю, на яких буде вада, [або] що-небудь недобре; бо це мерзота для Господа, Бога твого.
2. Якщо знайдеться з-поміж тебе при якихось брамах твоїх, котрі Господь, Бог твій дасть тобі, чоловік, або жінка, що зроблять зле перед очима Господа, Бога твого, знехтувавши заповітом Його,
3. І піде, і почне служити іншим богам, і поклонятися їм, чи сонцю, або місяцеві, чи всьому військові небесному, чого я не заповідав,
4. І тобі сповіщено буде, і ти почуєш; то ти гаразд досліди, і, якщо це справді так, якщо вчинена мерзота оця в Ізраїлі,
5. То виведи чоловіка того, або жінку ту, котрі вчинили зле, за брами твої і забий їх камінням до смерти.
6. За словами двох свідків, або трьох свідків мусить померти той, що заслуговує на смерть: не засуджуй на смерть за словами одного свідка.
7. Рука свідків має бути на ньому першою, щоб стратити його, відтак рука всього народу; і [отак] винищи усе зло з-поміж себе.
8. Якщо у суді буде заскладна справа розсудити між кров'ю і кров'ю, між судом і судом, між уразами і уразами, [і будуть] суперечливі думки у брамах твоїх; то підведися і піди на місце, котре вибере Господь, Бог твій,
9. І звернися до священиків левитів і до судді, котрий буде в ті дні, і запитай їх, і вони скажуть тобі слово присуду.
10. І вчини за словами, які вони повідають тобі, на тому місці, котре вибере Господь, і виконай все, чого вони навчать тебе.
11. За словами, котрих навчать вони тебе, і за присудом, якого вони повідають тобі, учини, і не ухиляйся ні праворуч, ні ліворуч від слів, що вони скажуть тобі.
12. А хто вчинить так зухвало, що не послухає священика, який там є на служінні перед Господом, Богом твоїм, або судді, той мусить померти, – [отак] винищи зло з-поміж Ізраїля.
13. І увесь народ почує, і злякається, і вже не будуть чинити зухвало.
14. Коли ти прийдеш на землю, котру Господь, Бог твій, дає тобі, і оволодієш нею, і посядеш її, і скажеш: "Поставлю я над собою царя, як в інших народів, котрі довкола мене,
15. То постав над собою царя, котрого вибере Господь, Бог твій; з-посеред братів твоїх постав над собою царя; не можеш поставити над собою [царем] чужинця, котрий не брат тобі.
16. Але, щоб він не примножував собі коней, і не завертав народу в Єгипет для примноження собі коней; бо Господь сказав вам: "Не повертайтеся більше шляхом оцим".
17. І щоб не примножував собі дружин, щоб не відхилялося серце його, і щоб золота і срібла не примножував собі багато.
18. Але коли він сяде на престол царства свого, має списати собі списка закону цього з книжки, [що є] у священиків-левитів.
19. І нехай він буде в нього, і нехай він читає його у всі дні життя свого, щоб навчитися боятися Господа, Бога свого, і старався виконувати всі слова закону цього і настанови оці.
20. Щоб не підносилося серце його над братами його, і щоб не ухилявся він од закону ані праворуч, ані ліворуч, щоб до кінця він міг продовжити дні на царстві своєму, він і сини його осередь Ізраїля.
Повт. Закону 18
1. Священикам-левитам, всьому колінові Левієвому, не буде частки і спадку з Ізраїлем: вони мають харчуватися приношеннями Господа і Його спадком.
2. Тому спадщини не буде їм поміж братами їхніми; Сам Господь – спадок його, як Він говорив йому.
3. А ось, що має належати священикам від народу, від тих, що приносять для пожертви биків чи овець: маєте давати священикові лопатку, щелепи і шлунка.
4. Також початок від хліба твого, вина твого і єлею твого, і початок від вовни овечок твоїх віддай йому.
5. Тому що його вибрав Господь, Бог твій, із усіх колін твоїх, щоб він стояв [перед Господом], [Богом твоїм], служив в ім'я Господа, сам і сини його у всі дні,
6. І якщо левит прийде від будь-яких брам твоїх, із [краю синів Ізраїлевих], де він жив, і прийде за бажанням душі своєї на місце, котре вибере Господь,
7. І буде служити в ім'я Господа, Бога свого, як і всі брати його левити, що стоять там перед Господом:
8. То нехай вони користуються однаковою часткою, понад одержане від продажу батьківського [майна].
9. Коли ти увійдеш на землю, котру дає тобі Господь, Бог твій, тоді не навчися чинити мерзоту, яку вчиняли народи оці.
10. Не має знаходитися в тебе чоловік, який проводить сина свого чи доньку свою через вогонь, а також віщун, ворожбит і чародій,
11. Облесник, який викликає духів, чарівник, і той, що викликає мертвих.
12. Тому що бридкий перед Господом кожний, хто вчиняє це, і ось за ці мерзоти Господь, Бог твій, проганяє їх від тебе.
13. Будь бездоганним перед Господом, Богом твоїм;
14. Бо народи ці, котрих ти проганяєш, слухають ворожбитів і віщунів; а тобі не те дав Господь, Бог твій.
15. Пророка з-поміж тебе, із братів твоїх, як мене, настановить тобі Господь, Бог твій, – його слухайте;
16. Оскільки ти просив у Господа, Бога твого, біля Хориву в день зібрання, говорячи: "Нехай не почую більше голосу Господа, Бога мого, і вогню цього великого нехай не побачу більше, щоб мені не вмерти",
17. То сказав мені Господь: Добре те, що вони говорили.
18. Я поставлю їм Пророка з-посеред братів їхніх, Такого, як ти, і вкладу слова Мої в уста Його, і Він буде говорити їм, все, що Я накажу Йому.
19. А коли промине час і хтось не підкориться словам Моїм, котрі [Пророк той] буде говорити в ім'я Моє, з того зажадаю відплати.
20. Але пророка, котрий зухвало говоритиме Моїм йменням те, чого Я не наказав йому говорити, і котрий буде говорити у ймення богів інших, такого пророка зрокуйте на смерть.
21. І якщо скажеш у серці своєму: "Як ми впізнаємо слово, котре не Господь говорив?" [то],
22. Якщо пророк скаже йменням Господа, але слово не справдиться і не станеться, то не Господь говорив це слово, але говорив це пророк із зухвалости своєї, – не бійся його.
Повт. Закону 19
1. Коли Господь, Бог твій, винищить народи, чию землю дає тобі Господь, Бог твій, і ти посядеш спадок після них, і оселишся в містах їхніх і в домах їхніх,
2. Тоді відділи собі три міста осередь землі твоєї, котру Господь, Бог, дає тобі у володіння.
3. Улаштуй собі дорогу, і поділи на три частини землю твою, котру Господь, Бог твій, дає тобі у спадок; щоб кожний убивник міг туди втікати.
4. І ось, який убивник може утікати туди і залишитися живим: хто заб'є сусіда свого без наміру, не будучи ворогом йому в минулому;
5. Хто піде із ближнім своїм до лісу рубати дрова, і замахнеться рука його із сокирою, щоб зрубати дерево, і зіскочить залізо із сокирища і попаде у сусіда, і він помре, такий нехай втіче до одного з тих міст, і живе.
6. Щоб месник за кров, у запалі серця свого, не погнався за убивником і не наздогнав його, якщо буде довгою та дорога, і не забив його, хоч він і не [підлягає] судові смерти, бо він не був ворогом йому в минулому.
7. Саме тому Я наказав тобі, говорячи: "Відділи собі три міста".
8. А коли Господь, Бог твій, розширить володіння твої, як Він присягався батькам твоїм, і дасть тобі всю землю, котру Він обіцяв дати батькам твоїм,
9. Якщо ти виконуватимеш усі заповіді, котрі я заповідаю тобі сьогодні, любити Господа, Бога твого, і ходити шляхами Його у всі дні; тоді до цих трьох міст додаси ще три міста,
10. Щоб не була пролита кров безвинного осередь землі тієї, що Господь, Бог твій, дає тобі у спадок, і щоб не було на тобі [вини] за кров.
11. Та коли хтось буде ворогом ближньому своєму і буде підстерігати його, і повстане супроти нього, і заб'є його на смерть, і втіче в одне із міст отих,
12. То старшини міста його мають послати, щоб схопити його і віддати його в руки месника за кров, щоб він помер.
13. Нехай же не пощадить його око твоє, змий з Ізраїля кров безвинного, і буде тобі добре.
14. Не порушуй межі сусіда твого, котру встановили у давні часи у спадку твоєму, який дістався тобі на землі, котру Господь Бог твій, дає тобі на володіння.
15. Не досить одного свідка супроти кого-небудь за будь-яку провину і за будь-який злочин, і за будь-який гріх, котрим він згрішить: за словами двох свідків, або ж за словами трьох свідків, стане чинною справа.
16. Якщо виступить супроти когось свідок несправедливий, звинувачуючи його за злочин,
17. То нехай стануть обидва оці чоловіки, у котрих позов між собою, перед Господом, перед священиками і перед суддями, які будуть за тих днів,
18. Судді мають гаразд дослідити, і, якщо свідок той є свідок неправдивий, неправдиво показав на брата свого,
19. То вчиніть йому те, що він намислив учинити братові своєму; і [отак] винищи зло з-поміж себе.
20. І решта почує, і буде боятися, і не будуть уже більше вчиняти подібне зло осередь тебе.
21. Нехай же не знає милосердя око твоє [серед нього]: душу за душу, око за око, зуб за зуб, руку за руку, ногу за ногу.
Повт. Закону 20
1. Коли ти вирушиш на війну супроти ворога твого і побачиш коней і колісниці, [і] народу більше, аніж у тебе, то не бійся їх; бо з тобою Господь, Бог твій, котрий вивів тебе із Єгипетської землі.
2. А коли зачнете битву, тоді нехай підійде священик, і говорить народові,
3. І скаже йому: "Послухай, Ізраїлю, ви сьогодні стаєте на битву з ворогами вашими, нехай же не умліває серце ваше, не бійтеся, не бентежтеся і не жахайтеся перед ними;
4. Бо Господь, Бог ваш, іде з вами, щоб воювати за вас із ворогами вашими [і] врятувати вас".
5. А старшини хай оголосять народові, говорячи: "Хто спорудив новий дім і не посвятив його? Той нехай повернеться в дім свій, щоб не вмерти в бою, та інший не посвятив його.
6. І хто посадив виноградника і не користався з нього, той нехай повернеться у дім свій, щоб не загинути в бою, а інший не їв з нього.
7. І хто був заручений з дружиною і не взяв її, той нехай повернеться у дім свій, щоб не загинув у бою, а інший не взяв би її".
8. І ще оголосять старшини народові, і скажуть: "Хто боязкий і легкодухий, той нехай повернеться у дім свій, щоб серця братів його не знесиліли, як його серце.
9. Коли старшини скажуть все це народові, тоді нехай настановлять старших армії, щоб вести народ.
10. Коли підеш до міста, щоб воювати супроти нього, запропонуй йому мир.
11. Якщо воно пристане на мир з тобою і відчинить тобі [браму], то увесь народ, котрий знайдеться в ньому, буде сплачувати тобі данину і служити тобі.
12. А якщо воно не пристане до миру з тобою і буде вести з тобою війну, то оточи його облогою.
13. І [коли] Господь, Бог твій, віддасть його в руки твої, винищи в ньому всіх чоловічої статі вістрям меча.
14. Тільки дружин і дітей, і скотину, і все, що в місті, всю здобич його візьми собі, і користуйся здобиччю ворогів твоїх, котрих віддав тобі Господь, Бог твій.
15. Так чини з усіма містами, котрі від тебе вельми далеко, котрі не є з [числа] міст народів оцих.
16. А в містах цих народів, котрих Господь, Бог твій, дає тобі на володіння, не залишай живим жодного, що дихає.
17. Але прокляни їх: хеттеїв, і амореїв, і ханаанеїв, і періззеїв, і хіввеїв, і євусеїв, як наказав тобі Господь, Бог твій.
18. Щоб вони не навчали вас чинити такі ж мерзоти, які вони чинили для богів своїх, і щоб ви не грішили супроти Господа, Бога вашого.
