Про посвячення Богові людей і речей. 7 страница

26. То засвідчуюся вам сьогодні небом і землею, що незабаром конче утратите землю, будете винищені на землі, для успадкування котрої ви переходите Йордан; не проживете багато часу на ній, але загинете.

27. І розпорошить вас Господь [поміж] народами, і будете нечисленними поміж народами, до котрих відпровадить вас Господь.

28. І будете там слугувати богам, витвореним руками людськими з дерева і каміння, котрі не бачать і не чують, і не їдять, і не знають пахощів.

29. Та якщо ти шукатимеш звідти Бога твого, то знайдеш [Його], якщо будеш шукати Його всім серцем твоїм і всією душею твоєю.

30. Коли ти будеш у жалобі, і коли все це спостигне тебе із плином часу, то звернешся до Господа, Бога твого, і підкоришся голосові Його.

31. Господь, Бог твій, є Бог милосердний; він не залишить тебе і не погубить тебе, і не забуде заповіту з батьками твоїми, котрого Він клятвою підтвердив їм.

32. Бо запитай у передніших днів, які були ще до тебе, від того дня, котрого Бог утворив людину на землі, і від кінця неба й аж до краю неба: чи траплялося коли-небудь таке, як оця велика справа, або чи чутно було про подібне?

33. Чи колись чув [якийсь] народ голос Бога, що говорив з осердя вогню, і лишився живим, як чув ти?

34. І чи вдавався до спроби Бог прийти, взяти собі народ з-поміж [другого] народу карами, знаменнями і чудесами, і війною, і рукою потужною, і раменом високим, і великими жахами, як учинив те для вас Господь, Бог ваш, у Єгипті перед очима твоїми?

35. Тобі було показане [це], аби ти спізнав, що [лише] Господь є Бог, [і] немає ще, окрім Нього.

36. З неба Він дав тобі почути голос Свій, щоб навчити тебе, і на землі показав тобі великий вогонь Свій, і ти чув слова Його з осердя вогню.

37. І, оскільки Він полюбив батьків твоїх, і вибрав [вас], потомство їхнє після них, то вивів тебе Сам великою силою Своєю з Єгипту,

38. Щоби прогнати від тебе народи, котрі величніші і сильніші від тебе, [і] ввести тебе, [і] дати тобі землю їхню – наділ, як це сьогодні [видно].

39. Тож знай нині і поклади на серце твоє, що Господь є Бог на небі вгорі, і на землі внизу, [і] немає ще, окрім Нього.

40. І бережи настанови Його і заповіді Його, котрі я заповідаю тобі нині, щоб добре було тобі і синам твоїм після тебе, і, щоб ти багато часу прожив на тій землі, котру Господь, Бог твій, дає тобі навіки.

41. Тоді відділив Мойсей троє міст по сей бік Йордану на схід сонця.

42. Щоб утікав туди убивник, котрий заб'є ближнього свого без наміру, не будучи ворогом йому ні вчора, ні третього дня, [і], щоб, сховавшись в одному з цих міст, лишився живий.

43. Бецер у пустелі, на рівнині в [коліні] Рувимовому, і Рамот у Ґілеаді Ґадовому, і Ґолан у Башані Манасіїному.

44. Ось закон, котрого запропонував Мойсей синам Ізраїля.

45. Ось свідчення, настанови і закони котрі вирік Мойсей синам Ізраїля, після виходу їхнього з Єгипту,

46. За Йорданом у долині навпроти Бет-Пеора, на землі Сигона, царя аморейського, який жив у Хешбоні, котрого уразив Мойсей із синами Ізраїля, після виходу їхнього з Єгипту.

47. І оволоділи вони землею його і землею Оґа, царя башанського, двох царів аморейських, котра за Йорданом на схід сонця,

48. [Починаючи] від Ароеру, котрий [лежить] на березі потоку Арнон, до гори Сіон, вона ж Гермон.

49. І всією рівниною по цей бік Йордану на схід, до самого моря рівнини біля підніжжя Пісґі.

Повт. Закону 5

1. І прикликав Мойсей увесь Ізраїль, і сказав їм: Послухай, Ізраїлю, настанови і закони, котрі я повідаю сьогодні у вуха ваші, щоб ви могли вивчити їх, і берегти, і виконувати їх.

2. Господь, Бог наш, склав з нами заповіта на Хориві.

3. Не з батьками нашими склав Господь заповіта цього, але з нами, [котрі] тут сьогодні всі живі.

4. Лицем до лиця говорив Господь з вами на горі із осердя вогню.

5. А я стояв між Господом і поміж вами о тій порі, аби переказати вам Слово Господа, бо ви боялися вогню і не виходили на гору. Він [тоді] сказав:

6. Я Господь, Бог твій, котрий вивів тебе з єгипетської землі, з дому рабства.

7. Нехай же не буде в тебе інших богів переді Мною.

8. Не роби собі ідола і жодного зображення того, що на небі вгорі, і що на землі внизу, і що у водах нижче землі.

9. Не поклоняйся їм і не слугуй їм; бо Я Господь, Бог твій, Бог ревний, за вину батьків караю дітей до третього й четвертого покоління, тих, що ненавидять Мене.

10. Такий, що творить милість до тисячі [поколінь], які люблять Мене і дотримуються заповідей Моїх.

11. Не називай ймення Господа, Бога твого, марно; тому що не залишить Господь без покари того, хто використовує Його ім'я марно.

12. Пильнуй день суботній, щоб освячувати його, як заповідав тобі Господь, Бог твій.

13. Шість днів працюй і вчиняй справи твої;

14. А день сьомий – субота Господові, Богові твоєму. Не роби [цього дня] жодної справи, ні ти, ні син твій, ні донька твоя, ні раб твій, ні рабиня твоя, ні віл твій, ні віслюк твій, ані жодна скотина твоя, ні захожий твій, котрий у тебе, щоби спочив раб твій і рабиня твоя, як і ти.

15. І пам'ятай, що [ти] був рабом на землі єгипетській, але Господь, Бог твій, вивів тебе звідти рукою міцною і раменом високим, тому й наказав тобі Господь, Бог твій, пильнувати день суботній.

16. Шануй батька твого і матір твою, як наказав тобі Господь, Бог твій, щоб довго тобі жити, і щоб добре тобі було на тій землі, котру Господь, Бог твій, дає тобі.

17. Не вбивай!

18. Не чини перелюбу!

19. Не кради.

20. Не засвідчуй неправдиво супроти ближнього свого!

21. Не бажай дружини сусіда свого, і не бажай дому ближнього свого, ані поля його, ані раба його, ані рабині його, ані вола його, ані віслюка його, ані всього, що є в ближнього твого.

22. Слова оці Господь промовляв до всього вашого зібрання на горі із осердя вогню, хмари та мороку, грімкоголосо, і більше не додавав анічого, і написав їх на двох кам'яних скрижалях, і дав їх мені.

23. І коли ви почули голос із осердя мороку, і гора горіла вогнем, то ви підійшли до мене, всі чільники колін ваших і старшини ваші,

24. І сказали: Ось, показав нам Господь, Бог наш, славу Свою і велич Свою, і голос Його чули ми з осердя вогню; сьогодні бачили ми, що Бог говорить з чоловіком, і цей лишається живий.

25. Але тепер для чого нам помирати? Бо великий вогонь цей пожере нас; якщо ми іще почуємо голос Господа, Бога нашого, то помремо.

26. Бо чи є така плоть, котра чула б голос Бога Живого, що говорить з осердя вогню, як ми, і лишилася живою?

27. Приступи сам, і вислухай все, що скаже [тобі] Господь, Бог наш і переказуй нам все, що буде говорити тобі Господь, Бог наш, і ми будемо слухати і виконувати.

28. І Господь почув слова ваші, як ви промовляли до мене, і сказав мені Господь: Чув Я слова народу сього, які вони говорили тобі; все, що вони говорили, – добре.

29. О, якби серце їхнє було в них таким, щоб Мене боялися і пильнували всі заповіді Мої упродовж усіх днів, щоб добре було їм і синам їхнім навіки!

30. Іди, скажи їм: "Повертайтеся в шатра свої.

31. А ти тут залишися зі Мною, і Я виповім тобі всі заповіді і настанови, і закони, котрих ти маєш навчати їх, щоб вони так учиняли на тій землі, котру Я даю їм у володіння".

32. Глядіть, чиніть так, як наказав вам Господь, Бог ваш; не ухиляйтеся ні праворуч, ні ліворуч.

33. Ходіть тими шляхами, по котрих наказав вам Господь, Бог ваш, щоб ви були живі, і добре було вам, і прожили багато днів на тій землі, котру дістанете у володіння.

Повт. Закону 6

1. Ось заповіді, настанови і закони, котрих наказав Господь, Бог ваш, навчати вас, щоб ви чинили [так] на тій землі, в яку ви йдете, щоб оволодіти нею.

2. Щоб ти боявся Господа, Бога твого, і всі настанови Його і заповіді Його, котрі заповідаю тобі, пильнував ти, і сини твої, і сини синів твоїх упродовж усіх днів життя твого, щоб довгими були дні твої.

3. Отож, слухай, Ізраїлю, і прагни виконати це, щоб тобі добре було, і щоб ви вельми розмножилися, як Господь, Бог батьків твоїх, говорив тобі, [що Він дасть тобі] землю, де тече молоко і мед.

4. Слухай, Ізраїлю: Господь, Бог ваш, Господь єдиний є.

5. І люби Господа, Бога твого, усім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією силою твоєю.

6. І нехай будуть оці слова, котрі Я заповідаю тобі сьогодні, у серці твоєму.

7. І старанно навчи ними дітей своїх і говори про них, сидячи в домі своєму і йдучи дорогою, і лягаючи, і встаючи.

8. І прив'яжи їх як ознаку на руку свою, і нехай будуть вони, як пов'язка над очима твоїми.

9. І напиши їх на лутках дому твого і на воротах твоїх.

10. А коли введе тебе Господь, Бог твій, на ту землю, котру він присягався батькам твоїм, Авраамові, Ісаакові і Якові, дати тобі з великими і гарними містами, котрих ти не будував;

11. І з домами, виповненими всіляким добром, яких ти не виповнював, і з криницями викопаними, котрих ти не викопував, з виноградниками і оливками, котрих ти не садив, і будеш їсти і насичуватися,

12. Тоді пильнуй, щоб не забув ти Господа, котрий вивів тебе з єгипетської землі, з дому рабства.

13. Господа, Бога твого, бійся, і Йому [одному] служи, і Його йменням клянися.

14. Не ходіть за іншими богами, богами тих народів, котрі будуть довкола вас.

15. Тому що Господь, Бог твій, котрий осередь тебе, є Бог ревний; щоб не спалахнув гнів Господа, Бога твого, на тебе, і не винищив він тебе з лиця землі.

16. Не спокушайте Господа, Бога вашого, як ви спокушали Його в Массі.

17. Міцно бережіть заповіді Господа, Бога вашого, і свідчення Його і постанови, котрі Він заповідав тобі.

18. І вчиняй справедливе і добре перед очима Господа, щоб добре тобі було, і щоб ти увійшов і оволодів доброю землею, котру Господь з присягою обіцяв батькам твоїм,

19. І, щоб він прогнав усіх ворогів твоїх від тебе, як говорив Господь.

20. Якщо запитає у тебе син твій в прийдешньому часі, говорячи: "Що [означають] оці свідчення, постанови і закони, котрі заповідав вам Господь, Бог ваш?"

21. То скажи синові твоєму: "Рабами були ми у фараона в Єгипті; але Господь вивів нас із Єгипту рукою міцною.

22. І явив Господь знамення, і чудеса великі, і покарання над Єгиптом, над фараоном, і над усім домом його, перед очима нашими.

23. А нас вивів звідти, щоб ввести нас і дати нам землю, котру присягався батькам [нашим дати].

24. І заповідав нам Господь виконувати всі настанови оці, щоб ми боялися Господа, Бога нашого, щоб добре було нам упродовж усіх днів, щоб Він міг зберегти наше життя, як оце тепер.

25. І в цьому буде праведність наша, якщо ми будемо прагнути виконувати всі оці заповіді перед Господом, Богом нашим, як Він заповідав нам.

Повт. Закону 7

1. Коли введе тебе Господь, Бог твій, на землю, на котру ти йдеш, щоб оволодіти нею, і вижене від тебе численні народи, хеттеїв, ґірґашеїв, амореїв, ханаанеїв, періззеїв, хіввеїв, і євусеїв, сім народів, котрі численніші і сильніші від тебе,

2. І віддасть їх тобі Господь, Бог твій, і уразиш їх, повністю знищиш їх, не складай з ними заповіту і не щади їх.

3. І не вчиняй з ними родинних зв'язків: доньки твоєї не віддавай за сина його, і доньки його не бери за сина твого.

4. Бо вони одвернуть синів твоїх від поступу за Мною, щоб служити чужим богам, [і] тоді спалахне на вас гнів Господній, і він швидко винищить тебе.

5. А учиняйте з ними так: жертовники їхні зруйнуйте, образи поламайте, і гаї повирубуйте, а також ідолів карбованих спаліть вогнем.

6. Бо ти народ святий для Господа, Бога твого; тебе вибрав Господь, Бог твій, щоб ти був особистим Його народом із усіх народів, які на землі.

7. Не тому, що ви були численніші від усіх народів, прийняв вас Господь і вибрав вас; бо ви найменші з-поміж усіх народів.

8. Але тому, що любить вас Господь, і для того, щоб дотриматися клятви, котрою Він присягався батькам вашим, вивів вас Господь рукою міцною, і визволив тебе з дому рабства, з руки фараона, царя єгипетського.

9. Отож, знай, що Господь, Бог твій, є Бог, Бог вірний, котрий на сторожі заповіту [Свого], і милість до тих, хто любить Його і дотримується заповідей Його – до тисячі поколінь.

10. І відплатить ненависникам твоїм в особі їхній, вигублюючи їх; Він не забариться відплатити особисто ненависникові Своєму.

11. Отож, пильнуй заповіді і настанови, і закони, котрі нині заповідаю тобі виконувати.

12. І якщо ви будете дотримуватися законів цих, і пильнувати, і виконувати їх, то Господь, Бог твій, буде дотримуватися Заповіту і милости до тебе, як присягався Він батькам твоїм.

13. І полюбить тебе, і благословить тебе, і розмножить тебе, і благословить плід лона твого, і плід землі твоєї, і хліб твій, і вино твоє, і єлей твій, вроджене від великої худоби і від отари овечок твоїх, на землі тій, котру Він присягався батькам твоїм віддати тобі.

14. Найблагословеннішим ти будеш з-поміж усіх народів; не буде ні безплідного, ні безплідної, ні в тебе, ані в худоби твоєї.

15. І відхилить від тебе Господь всяку хворобу, і жодних лютих недуг Єгипту, які ти знаєш, не наведе на тебе, але наведе їх на всіх, хто ненавидить тебе.

16. І винищиш усі народи, котрі Господь, Бог твій, дає тобі; нехай же не помилує їх око твоє; не слугуй богам їхнім: бо вони будуть пасткою для тебе.

17. Якщо скажеш у серці своєму: "Народи оці численніші від мене; як я зможу вигнати їх?" –

18. Не бійся їх, пригадай, що зробив Господь, Бог твій, з фараоном і всім Єгиптом.

19. Ті великі випробування, котрі бачили твої очі, знамення і чудеса, і руку міцну і рамено високе, з якими вивів тебе Господь, Бог твій; Те саме вчинить Господь, Бог твій, з усіма народами, яких ти боїшся.

20. І шершнів нажене Господь, Бог твій, на них, аж доки не згинуть ті, що залишилися і сховалися від тебе.

21. Не бійся їх, бо Господь, Бог твій, поміж тобою, Бог великий і грізний.

22. І буде Господь, Бог твій, виганяти з-перед тебе народи помалу; не можеш ти винищити їх швидко, щоб не розмножилася супроти тебе степова звірина.

23. Але віддасть їх тобі Господь, Бог твій, і доведе їх до нечуваного замішання, аж доки вони не погинуть.

24. І віддасть царів їхніх в руки твої, і ти винищиш ім'я їхнє з піднебесся: не встоїть ніхто супроти тебе, доки не викорениш їх.

25. Карбованих образів "богів" їхніх спаліть вогнем; не зажадай взяти собі срібла чи золота, котре на них, щоб це не стало для тебе пасткою: бо це мерзота для Господа, Бога твого.

26. І не внось мерзоти в дім твій, щоб не стати проклятим знаряддям, як вона. Відвертайся од цього і гидуй цим; бо це проклята річ.

Повт. Закону 8

1. Усі заповіді, котрі я заповідаю вам сьогодні, прагніть виконувати, щоб ви були живі і розмножилися, і рушили й заволоділи землею, котру, присягнувшись, обіцяв Господь батькам вашим.

2. І пам'ятай увесь шлях, котрим вів тебе Господь, Бог твій, пустелею ось уже сорок літ, щоб упокорити тебе, щоб випробувати тебе і дізнатися, що в серці твоєму, чи будеш дотримуватися заповідей Його, чи ні.

3. Він упокорював тебе, морив тебе голодом, годував тебе манною, котрої не відав ти і не знали батьки твої, щоб довести тобі, що не єдиним хлібом живе людина, але усяким [словом], що виходить з уст Господніх, живе людина.

4. Одежа твоя не відала зносу на тобі, і нога твоя не спухала, ось уже сорок літ.

5. І спізнай у серці твоєму, що Господь, Бог твій, наставляє тебе, як чоловік наставляє сина свого.

6. Отож, пильнуй заповіді Господа, Бога твого, ходи шляхами Його і бійся його.

7. Бо Господь, Бог твій, веде тебе на землю добру, на землю, [де] потоки води, джерела й озера виходять із долин і гір.

8. На землю, [де] пшениця, ячмінь, виноградні лози, смоковниці і гранатові дерева, на землю оливкової оливи і меду;

9. На землю, в котрій без нужди будеш їсти хліб свій і де нічого не бракуватиме тобі, на землю, де каміння – залізо, і з гір котрої добуватимеш мідь.

10. І коли будеш їсти доволі, тоді благословляй Господа, Бога твого, за добру землю, котру Він дав тобі.

11. Гляди, щоб ти не забув Господа, Бога твого, не дотримуючись заповідей Його, і законів Його, і настанов Його, котрі нині заповідаю тобі.

12. Коли будеш їсти доволі, і спорудиш гарні доми і будеш жити в [них];

13. І коли буде в тебе багато великої і дрібної скотини, і буде багато срібла й золота, і всього в тебе буде багато;

14. То гляди, щоб не запишалося твоє серце, і не забув ти Господа, Бога твого, котрий вивів тебе з Єгипетської землі, з дому рабства.

15. Котрий провів тебе пустелею великою і страшною, [де] гадюки, отруйне гаддя і скорпіони, і місцини безводні; котрий виточив для тебе [джерело] води з гранітної скелі.

16. Який годував тебе в пустелі манною, котрої не відали батьки твої, щоб упокорити тебе і випробувати тебе, щоб, зрештою, вчинити тобі добро.

17. І щоб ти не сказав у серці твоєму: "Моя сила і міцність руки моєї надбали мені багатство оце".

18. Але щоби пам'ятав Господа, Бога твого, бо Він дасть тобі силу надбати багатство, щоб виконати, як нині, заповіта Свого, котрий Він клятвою підтвердив батькам твоїм.

19. А якщо ти забудеш Господа, Бога твого, і підеш за іншими богами, і будеш слугувати їм і поклонятися їм, то засвідчую вам сьогодні, що ви загинете.

20. Як народи, котрих Господь винищує перед лицем вашим, отак погинете [й ви] за те, що не послухали голосу Господа, Бога вашого.

Повт. Закону 9

1. Слухай, Ізраїлю: Ти зараз рушаєш за Йордан, щоб оволодіти народами, котрі значніші і сильніші від тебе, з містами великими, що укріплені під самісіньке небо.

2. Народом численним і високим на зріст, дітей Енакових, про котрих ти знаєш і чув: "Хто стане супроти велетнів?"

3. Тож знай нині, що Господь, Бог твій, йде перед тобою, [мов] огонь, що поглинає; Він буде винищувати їх і скидати їх перед лицем твоїм, і ти проженеш їх, і вигубиш їх незабаром, як говорив тобі Господь.

4. Коли буде проганяти їх Господь, Бог твій, від тебе, не говори в серці своєму, що за праведність мою привів мене Господь оволодіти землею цією, і що за безчестя народів цих Господь проганяє їх від тебе.

5. Не за праведність твою і не за правоту серця твого простуєш ти успадкувати землю їхню; але за безчестя народів сих Господь, Бог твій, проганяє їх від тебе, і щоб дотриматися слова, котрим присягався Господь батькам твоїм Авраамові, Ісаакові та Якові.

6. А тому знай, що не за праведність твою Господь, Бог твій, дає тобі оволодіти цією щедрою землею; бо ти є народ твердошиїй.

7. Пам'ятай, не забудь, скільки ти дратував Господа, Бога твого, в пустелі: від самісінького того дня, як ти вийшов із Єгипетської землі, і до самого виходу вашого на оце місце, ви повставали супроти Господа.

8. І під Хоривом ви дратували Господа і прогнівили Господа, аж так, що [хотів] винищити вас,

9. Коли я зійшов на гору, щоб узяти скрижалі кам'яні, скрижалі заповіту, котрий склав Господь з вами, і пробув на ній сорок днів і сорок ночей, хліба не їв, і води не пив.

10. І дав мені Господь дві скрижалі кам'яні, написані Божим пальцем, а на них усі слова, котрі вирік вам Господь на горі з осердя вогню в день зібрання;

11. А по закінченні сорока днів і сорока ночей дав мені Господь дві скрижалі кам'яні, скрижалі заповіту;

12. І сказав мені Господь: Підведися, рушай швидше звідси, бо розбестився народ твій, котрого ти вивів з Єгипту; швидко відхилилися вони від шляху, котрий Я заповідав їм; вони вилили собі ідола.

13. І сказав мені Господь: Бачу народ сей, ось він народ твердошиїй.

14. Залиши Мене самотою, і Я винищу їх, і зітру їхнє ймення під небом; а від тебе виведу народ, [котрий буде] сильніший і численніший від них.

15. Я обернувся і зійшов з гори, а гора горіла вогнем; дві скрижалі заповіту [були] в обидвох руках моїх.

16. І бачив я, що ви згрішили супроти Господа, Бога вашого, вилили собі бичка, квапливо відхилилися од шляху, котрого [триматися] заповідав вам Господь;

17. І взяв я обидві скрижалі, і кинув їх геть із рук моїх, і розбив їх перед очима вашими.

18. І, припавши до землі перед Господом, я молився, як передніше, сорок днів і сорок ночей, хліба не їв і води не пив, за гріхи ваші, котрими ви згрішили, учинивши зло перед очима Господа і роздратувавши Його.

19. Тому що я страхався гніву і люті, котрими Господь виповнився на вас [і хотів] вигубити вас. Але й цього разу послухав мене Господь.

20. І на Аарона вельми розгнівався Господь [і хотів] його погубити. Але я молився і за Аарона о тім часі.

21. А гріх ваш, котрого ви учинили, – бичка, я взяв, спалив його вогнем, розбив його, і перетер його так, що став дрібненьким, як тлін, і кинув я сей порох у потік, що збігав з гори.

22. І в Тав'ері, в Массі і в Ківрот-Гаттааві ви гнівили Господа.

23. І коли посилав вас Господь із Кадеш-Барнеа, говорячи: "Рушайте, заволодійте землею, котру Я даю вам", то ви повстали супроти настанов Господа, Бога вашого, і не повірили Йому, і не послухали голосу Його.

24. Ви були непокірні Господові від того дня, як я спізнав вас.

25. І, припавши до землі перед Господом, я благав сорок днів і сорок ночей, в котрі я молився; тому що Господь сказав, що погубить вас.

26. І молився я до Господа, і сказав: Володарю Господе, не погуби народу Твого і спадщини Своєї, котрого ти вивільнив [потугою] Своєю, котрого вивів Ти з Єгипту рукою сильною.

27. Пригадай служників Твоїх Авраама, Ісаака і Якова; не зважай на упертість народу цього і на безчестя його, і на гріхи його.

28. Щоб ті, [котрі живуть] на тій землі, звідки Ти вивів нас, не сказали: "Господь не міг ввести їх на землю, котру обіцяв їм, і, тому що ненавидить їх, вивів Він їх, щоб умертвити їх в пустелі".

29. А вони Твій народ і Твій спадок, котрого Ти вивів [з Єгипетської землі] силою Твоєю великою і раменом Твоїм високим.

Повт. Закону 10

1. О тім часі сказав мені Господь: Витеши собі дві скрижалі кам'яні, схожі на попередні, і вийди до Мене на гору, і зроби собі дерев'яного Ковчега.

2. І Я напишу на скрижалях слова, котрі були на попередніх скрижалях, котрі ти розбив; і поклади їх до Ковчега.

3. І виготовив я Ковчега з дерева сіттим, і витесав дві кам'яні скрижалі, як попередні, і пішов на гору, і дві скрижалі були в руках моїх.

4. І написав Він на скрижалях, як написано було перше, ті десять заповідей, котрі вирік вам Господь на горі з осердя вогню у день зібрання, і віддав їх Господь мені.

5. І обернувся я, і зійшов з гори, і поклав скрижалі в Ковчег, котрого виготовив я, щоб вони там були, як наказав мені Господь.

6. І сини Ізраїлеві вирушили з Беєрот-Бене-Яакана до Мосери; там помер Аарон і похований там, і став священиком замість нього син його Елеазар.

7. Звідти рушили до Ґудґод, з Ґудґоди в Йотвату, на землю, де потоки води.

8. О тій порі відокремив Господь коліно Левієве, щоб носити Ковчега заповіту Господнього, стояти перед Господом, служити Йому і благословляти в Його ім'я, [як це триває] до нинішнього дня.

9. Тому немає левитові частки і спадку з братами його: Сам Господь є спадщина йому, як обіцяв йому Господь, Бог твій.

10. І пробув я на горі, як передніше, сорок днів і сорок ночей, і почув мене Господь також і цього разу, [і] Господь не вигубив тебе.

11. І сказав мені Господь: Підведися, вирушай у дорогу на чолі народу [цього]; щоб вони пішли і заволоділи землею, котру я присягався батькам їхнім віддати їм.

12. Отож, Ізраїлю, чого вимагає від тебе Господь, Бог твій? Того лише, щоб ти боявся Господа, Бога твого, ходив усіма шляхами Його, і любив Його, і служив Господові, Богові твоєму, від усього серця твого і від усієї душі твоєї.

13. Аби пильнував заповіді Господа і настанови Його, котрі сьогодні заповідаю тобі, щоб тобі добре було.

14. Ось, у Господа, Бога твого, небо і небеса небес, земля і все, що на ній.

15. Але тільки батьків твоїх прийняв Господь і полюбив їх, і вибрав вас, сім'я їхнє після них, із усіх народів, як оце й нині [є].

16. Отож, обріжте крайню плоть серця вашого і не будьте вже твердошиїми.

17. Бо Господь, Бог ваш, є Бог богів і Господь над володарями, Бог великий, сильний і грізний, котрий не дивиться на особу і не бере дарунків.

18. Котрий чинить суд сироті і вдові, і любить захожого, даючи тому хліб та одежу.

19. Тож любіть і ви захожого; бо ви [самі] були чужинцями на землі Єгипту.

20. Господа, Бога твого, бійся, [і] Йому [одному] служи, і до Нього приліпися, і Його йменням присягайся.

21. Він-бо хвала твоя і Він Бог твій, котрий учинив з тобою ті великі і страшні [діяння], котрі бачили очі твої.

22. Сімдесятьма душами прийшли батьки твої до Єгипту, а нині Господь, Бог твій, учинив тебе численним, як зорі небесні.

Повт. Закону 11

1. Отож, люби Господа, Бога твого, і пильнуй, що наказано Ним пильнувати, і настанови Його і закони Його, і заповіді Його у всі дні.

2. І пригадайте нині, – бо [я навчаю] не синів ваших, котрі не знають і не бачили покарань Господа, Бога вашого, – Його величі, Його міцної руки і високого рамена Його,

3. І знамення Його і діяння Його, котрі Він учинив серед Єгипту з фараоном, царем єгипетським і з усією землею його.

4. І що Він учинив із військом єгипетським, із кіньми його і колісницями його, котрих Він утопив у водах Червоного моря, коли вони гналися за вами; і вигубив їх Господь, навіть донині.

5. І що Він учиняв для вас у пустелі, доки ви не дійшли до цього місця.

6. І що Він учинив з Датаном і Авіроном, синами Еліява, сина Рувимового, коли земля розступилася, відкрила уста свої і серед усього Ізраїля поглинула їх, і родини їхні, і шатра їхні, і все майно їхнє, котре було в них.

7. Бо очі ваші бачили всі великі діяння Господні, котрі Він учинив.

8. Отож, пильнуйте всі заповіді [Його], котрі я заповідаю вам сьогодні; щоб ви всі зміцніли, і ввійшли, і заволоділи землею, в котру ви переходите, щоб заволодіти нею.

9. І щоб ви довго жили на тій землі, котру присягався Господь батькам вашим дати їм, і нащадкам їхнім, на землі, в котрій тече молоко і мед.

10. Бо земля, на котру ти йдеш, щоб заволодіти нею, не така, як земля єгипетська, з котрої вийшли ви, де ти, посіявши сім'я своє, поливав її [за] допомогою ніг твоїх, мов городину в садку.

11. Але земля, на котру ви переходите, щоб заволодіти нею, та земля з горами і долинами, і від небесного дощу гамує спрагу;

12. Земля, про яку Господь, Бог твій піклується; очі Господа, Бога твого, безнастанно на ній, від початку року й до кінця року.

13. Якщо ви будете прагнути дослухатися до заповідей Моїх, котрі заповідаю вам сьогодні: любити Господа, Бога вашого, і служити Йому від усього серця вашого, від усієї душі вашої,

14. То дам землі вашій дощ своєчасно, ранній і пізній, і ти збереш хліб твій і вино твоє, і єлей твій.

15. І дам траву на полі твоєму для скотини твоєї, і будеш їсти досхочу.

16. Пильнуйте, щоб не було зваблене серце ваше, і ви не збочили, і не відвернулися і не почали слугувати іншим Богам, і не поклонилися їм.

17. Бо тоді спалахне гнів Господній на вас, і замкне Він небо, і не буде дощу, і земля не дасть урожаю свого, і ви швидко загинете на тій землі, котру Господь дає вам.

18. Отож, покладіть оці слова Мої в серце ваше і в душу вашу, і прив'яжіть їх для ознаки на руку свою, і нехай будуть вони пов'язкою над очима вашими.

19. І навчайте ними синів своїх, говорячи про них, коли ти сидиш у домі твоєму, і коли йдеш дорогою, і коли лягаєш, і коли підводишся.

20. І напиши їх на одвірках дому твого і на воротах твоїх.

21. Щоб стільки ж багато було днів ваших і днів дітей ваших на тій землі, котру Господь присягався дати батькам вашим, скільки днів небо буде над землею.

22. Бо, якщо ви будете старанно дотримуватися всіх заповідей оцих, котрі заповідаю вам виконувати, якщо будете любити Господа, Бога вашого, ходити усіми шляхами Його і прихилятися до Нього,

23. То прожене Господь всі народи оці з-перед вас, і ви заволодієте народами, котрі більші і сильніші від вас.

24. Усіляке місце, на котре ступить нога ваша, буде ваше; від пустелі і Ливану, від Річки, річки Єфрату і навіть до моря західного будуть володіння ваші.

25. Жодна людина не встоїть супроти вас: Господь, Бог ваш, наведе острах і трепет перед вами на всіляку землю, на котру Ви ступите, як він обіцяв вам.

26. Ось я надаю вам сьогодні благословення і прокляття:

27. Благословення, якщо будете виконувати заповіді Господа, Бога вашого, котрі я заповідаю вам сьогодні.

28. А прокляття, якщо не будете виконувати заповідей Господа, Бога вашого і збочите зі шляху, котрий заповідаю вам сьогодні, і підете за богами іншими, котрих ви не знаєте,

29. Коли введе тебе Господь, Бог твій, на ту землю, на котру ти йдеш, щоб заволодіти нею, тоді проголоси благословення на горі Ґеризім, а прокляття на горі Евал;

30. Ось вони, за Йорданом, по дорозі на захід сонця, на землі ханаанеїв, що живуть на рівнині, навпроти Ґілґалу, поблизу діброви Море.