Дія занять на організм легкоатлета залежить від поєднання в них навантажень різної величини і спрямованості. Один з варіантів - поєднання двох і більше занять однакової спрямованості, коли кожне наступне заняття проводиться на рівні функціональних можливостей, що не повністю відновилися після попереднього. Наприклад, два заняття швидкісної спрямованості з великими навантаженнями, проведені з інтервалом 24 години, призводять до такого ж по характеру стомлення, як і одне заняття. Тобто повторне заняття з великим навантаженням посилює стомлення, не змінюючи його характеру. Період відновлення збільшується приблизно в 1,5 рази. Працездатність спортсмена при виконанні програми другого заняття виявляється значно пониженим: при одних і тих же зовнішніх показниках стомлення він зазвичай не в змозі виконати більше 75-80 % роботи, запропонованої напередодні, причому тренувальні вправи із-за швидко прогресуючого стомлення чинять складний вплив і на психіку. Більше це виражено у спортсменів відносно низької кваліфікації або недостатньо тренованої. В цілому особливості дії двох занять однакової спрямованості з великими навантаженнями практично не залежать від їх спрямованості, періоду тренування, кваліфікації спортсменів.
Враховуючи ці дані, планувати в мікроциклі підряд два і більше занять однакової спрямованості з великими навантаженнями слід обережно, лише при підготовці кваліфікованих і добре тренованих спортсменів, причому при вирішенні далеко не усіх завдань. Заняття, спрямовані на вивчення нових рухових дій, вдосконалення техніки, підвищення швидкісних і координаційних здібностей, планувати підряд недоцільно, оскільки в цьому випадку не вдається дотримати методичні положення, що лежать в основі розвитку цих якостей і вдосконалення цих сторін підготовленості.
Сумарна дія на організм спортсменів двох і трьох занять з великими навантаженнями різної переважної спрямованості, проведених з інтервалом 24 години, принципово відрізняється від впливу однакових по своїй спрямованості занять: воно не посилює стомлення, а пригноблює іншу сторону працездатності спортсмена. Наприклад, коли після заняття, спрямованого на підвищення швидкісних можливостей, проводиться заняття, яке сприяє підвищенню витривалості при роботі аеробного характеру, відбувається значне пригнічення витривалості, рівень же швидкісних можливостей не знижується. Аналогічне явище відбувається при інших поєднаннях з іншими великими навантаженнями різної переважної спрямованості.
Закономірності дії двох занять з різною переважною спрямованістю простежуються і при сумарній дії на організм спортсмена трьох таких же занять. Проте через те, що три різноспрямовані заняття практично впливають на усі сфери спеціальної працездатності спортсмена, їх стомлення потім виражено в значно більшій мірі. Через добу після третього заняття рівень усіх основних показників спеціальної працездатності буває, як правило, нижче за початкове. Ступінь цього зниження визначається характером чергування занять. Природно, найбільш пригніченою виявляється та сторона працездатності, на вдосконалення якої було спрямовано останнє заняття.
19.3. Побудова тренування в середніх циклах (мезоциклах)
Мезоцикл - це середній тренувальний цикл тривалістю від 2 до 6 тижнів, що включає відносно закінчений ряд мікроциклів.
Побудова тренувального процесу на основі мезоциклів дозволяє систематизувати його відповідно до головного завдання періоду або етапу підготовки, забезпечити оптимальну динаміку тренувальних і змагальних навантажень, доцільне поєднання різних засобів і методів підготовки, відповідність між чинниками педагогічної дії і відновлювальними заходами, досягти спадкоємності у вихованні різних якостей і здібностей.
Зовнішніми ознаками мезоциклу є: 1) повторне відтворення ряду мікроциклів (зазвичай однорідних) в єдиній послідовності або чергування різних мікроциклів в певній послідовності. При цьому в підготовчому періоді вони частіше повторюються, а в змаганні частіше чередуються; 2) зміна однієї спрямованості мікроциклів іншими характеризує і зміну мезоцикла; 3) закінчується мезоцикл відновлювальним (розвантажувальним) мікроциклом, змаганнями або контрольними випробуваннями.
На структуру мезоцикла впливають наступні чинники:
- специфіка виду спорту;
- етап багаторічної підготовки;
- модель річного макроциклу, що реалізовується;
- місце мезоцикла в структурі великого циклу;
- закономірності розвитку, збереження і втрати спортивної форми (довготривала адаптація);
- індивідуальні адаптаційні особливості спортсмена, його здатність до відновлення, переносимість навантаження;
- особливості формування кумулятивного ефекту;
- зміст і кількість занять в мікроциклах, сумарне навантаження, відновні заходи;
- соціальні умови життя спортсмена;
- біоритми протягом місяця (місячні, фізичні, інтелектуальні, емоційні, менструальні, і так далі).
Під впливом перерахованих чинників упродовж багаторічної підготовки спортсменів структура використовуваних ними мезоциклов, як правило, зазнає істотні зміни.
Аналіз тренувального процесу в різних видах спорту дозволяє виділити певне число типових мезоциклів: втягуючих, базових, контрольно-підготовчих, передзмагальних, змагальних, відновних.
Втягуючі мезоцикли. Їх основне завдання - поступове підведення спортсменів до ефективного виконання специфічної тренувальної роботи. Це забезпечується застосуванням вправ, спрямованих на підвищення або відновлення працездатності систем і механізмів, що визначають рівень різних компонентів витривалості; швидкісно-силових якостей і гнучкості; становлення рухових навичок і умінь. Ці мезоцикли застосовуються на початку сезону, після хвороби або травм, а також після інших вимушених або запланованих перерв в тренувальному процесі.
Базові мезоцикли. У них планується основна робота по підвищенню функціональних можливостей основних систем організму, вдосконаленню фізичної, технічної, тактичної і психічної підготовленості. Тренувальна програма характеризується використанням усієї сукупності засобів, більшою за об'ємом і інтенсивністю тренувальної роботи, широким використанням занять з великими навантаженнями. Базові мезоцикли складають основу підготовчого періоду, а в змагання включаються з метою відновлення фізичних якостей і навичок, втрачених в ході стартів.
Контрольно-підготовчі мезоцикли. Характерною особливістю тренувального процесу в цих мезоциклах є широке застосування змагань і спеціально підготовчих вправ, максимально наближених до змагальних. Ці мезоцикли характеризуються, як правило, високою інтенсивністю тренувального навантаження, відповідно до змагань або близько до них. Вони використовуються у другій половині підготовчого періоду і в змагальному періоді як проміжні мезоцикли між напруженими стартами, якщо для цього є відповідний час.
Передзмагальні (підводящі) мезоцикли призначені для остаточного становлення спортивної форми за рахунок видалення окремих недоліків, виявлених в ході підготовки спортсмена, вдосконалення його технічних можливостей. Особливе місце в цих мезоциклах займає цілеспрямована психічна і тактична підготовка. Важливе місце відводиться моделюванню режиму майбутнього змагання.
Загальна тенденція динаміки навантажень в цих мезоциклах характеризується, як правило, поступовим зниженням сумарного об'єму і об'єму інтенсивних засобів тренування перед головними змаганнями. Це пов'язано з існуванням в організмі механізму трансформації" кумулятивного, "запізнілого, эфекту тренування, який полягає в тому, що пік спортивних досягнень як би відстає за часом від піків загальних і часткових найбільш інтенсивних об'ємів навантаження. Ці мезоцикли характерні для етапу безпосередньої підготовки до головного старту і мають важливе значення при переїзді спортсменів в нові контрастні клімато-географічні умови.
Змагальні мезоцикли. Їх структура визначається специфікою виду спорту, особливостями спортивного календаря, кваліфікацією і рівнем підготовленості спортсмена. У більшості видів спорту змагання проводяться протягом усього року упродовж 5-10 місяців. Протягом цього часу може проводитися декілька змагальних мезоциклов. У простих випадках мезоцикли цього типу складаються з одного підводящого і одного змагального мікроциклів. У цих мезоциклах збільшений об'єм змагальних вправ.
Відновний мезоцикл складає основу перехідного періоду і організовується спеціально після напруженої серії змагань. В окремих випадках в процесі цього мезоцикла можливе використання вправ, спрямованих на усунення недоліків, що проявилися, або підтягування фізичних здібностей, що не є головними для цього виду спорту. Об'єм змагань і спеціально підготовчих вправ значно знижується.
